Флора і фауна Кримського півострова

Рослинний світ Криму — це відображення древніх, іноді таємничих і до кінця не розвіданих шляхів появи на півострові видів рослин, їх пристосування до місцевих різноманітних природних умов. Багато дослідників природи Криму з захватом писали про незайманість флори і фауни півострова, шукали причини цієї незайманості і знаходили їх в історії розвитку і особливостях географічного положення.

З однієї сторони, півострів був ніби мостом, поєднання різної флори Середземномор’я, Малої Азії, Кавказу, Східноєвропейської рівнини. Між їх рослинними общинами проходили міграції видів, коли на перехресті доріг стикалися їх ареали. Завдяки цьому Крим, особливо його гірська частина, вражає багатством флори і різноманітністю рослинних угруповань. Тому зовсім поруч одне до одного ростуть сосна звичайна і вічнозелений суничник мілко плідний, папороті і астрагали, тис ягідний і береза повисла.

З іншого боку, тут у важкодоступних місцях гір можна спостерігати рослинний покрив який давно зниклим на Піренейському, Апеннінському і Балканському півостровах, де на протязі тисячоліть рослинність піддавалась активному освоєнню з боку людини. В гірському ж Криму вона порівняно гарно збереглась завдяки н е дуже активному освоєнні природи півострова в минулому.

В даний час природна флора Криму нараховує 2775 декоративних видів рослин. А якщо до них добавити культивовані рослини, то цифра зросте до 3500 видів. Це близько 60% флори України! Основна їх кількість зосереджена в гірській частині - по істині ботанічному музею!

Багатство флори говорить про різноманітність екологічних ніш півострова.

Біорізноманітність Кримського півострова — це одне з його багатств, яким можна гордитися і який необхідно берегти. Крим — єдиний в Україні і один із восьми європейських регіонів, признаних Міжнародним Союзом охорони природи (МСОП) світовими центрами різноманіття рослин.

З висоти 350−400 м починається лісовий пояс. Його утворюють рослинні угруповання дуба пухового і дуба скелястого. Ліси низькорослі, поросі. В дубняках багато кизилу, бересклету, грабини, бирючини та інших кущів. На висоті 700−800 м дубові ліси замінюються буковими і грабовими. Це справжній високо стовбуровий ліс, густий, затінений і таємничий. В роки Великої Вітчизняної війни він слугував прикриттям для партизанів.

Лісовий пояс простягається вгору до обривів гірських масивів, а на самих вершинах гір ні. Чому?

Загадка, яка не одне десятиліття хвилювала цікавих людей: чому вирівняні яйлинські поверхні гір зайняті поясом гірської луко-степовою рослинністю? Але ж на Кавказі чи в Карпатах ліси піднімаються значно вище. Що заставляє потужні дерева буків ніби ховатися у зниженнях, в карстових лійках? Швидше за все, це наслідок збігу багатьох факторів, як природних, так і антропогенних. Штучні лісонасадження на деяких яйлах привели до їх значного облисіння.

На південному макросхилі Кримських гір сформувались трохи інші висотні пояси рослинності.

Піднімаючись в гори з півдня, від берега моря, можна побачити, що приморський пояс представлений низько стовбуровими дубово-можжевельниковими лісами, які раніше були поширені більш широко. Їх склад: дуб пуховий, фісташка, сосна судацька і навіть вічнозелені листяні види — суничник мілко плідний, ладанник та яглиця.

Площа лісів південного побережжя при його освоєнню значно скоротилася — вони поступилися місцем кущовим заростям, так званими шиб ляками. Частина лісів взяті під охорону.

Рослинний покрив південного берега з висотою змінюється. Схили гір до 1000−1100 м. покривають соснові і дубові ліси. Сосна кримська, або сосна Паласа утворює величезні лісові масиви над Алупкою і Ялтою. Від своєї північної родички — сосни звичайної - наша сосна відрізняється сірим кольором стовбуру, більшою стійкістю до посух та пожеж. Вона швидше росте та має багато спільного із сосною калабрійською яка росте в Італії.

На висотах 1100−1300 м. простягається пояс із бука та сосни звичайної. Тут є дуже старі 200−250 — річні насадження, які представляють велику наукову цінність, далі ідуть яйлинські гірські лукостепи.

Різноманітність видів рослин і утворених ними угруповань придає особливого колориту гірським масивам і робить їх гарнішими у всі пори року та в будяку погоду. Ліси та гори півострова приманюють до себе сотні і тисячі мандрівників.

Але не тільки своєю красою та різноманітністю славляться кримські ліси. Як елемент екосистеми півострова вони виконують важливі для нього функції - зберігають та регулюють поверхневий водний стік, захищають ґрунтовий покрив на схилах від змивання та ерозії, формують чисте повітряне середовище, що особливо цінне для кліматичних курортів.

Якщо різноманітність рослинного світу Криму кидаються в очі всюди, де б ми не знаходились, то тварини непомітні, сховані від постороніх очей. Тим яскравіше враження, коли з’являється нагода познайомитись з фауною півострова в музейних виставках або в навколишньому середовищі. Невеликий розмір півострова, його ізоляція від материка обумовили деяку бідність кримської фауни.

Деякі види є ендеміками, інші зустрічаються на дуже обмежених територіях. Є тварини релікти — свідки давніх епох.

В лісах гірського Криму проживають кримський благородний олень, косуля, лань, дикий кабан, лисиці, куниця кам’яна і борсук.

Птахи гірських лісів: сойки, дятли, дрозди, сови, в невеликих кількостях вальдшнепи, а також чорноголовий гриф та білоголовий сип. Більше всього птахів в прикордонних місцях проживання, тобто на кордоні лісу та степу, в долинах рік.

В степах півострова живуть гризуни (суслики, хом’яки, поліпки, тушканчики), якими ласують лисиці, ховрахи, ласки. Широко поширений заєць русак.

Світ птахів в рівнинному Криму представлений жайворонками, куріпками, перепілками. Багато з них використовують поля, сади та виноградники як свої кормові угіддя. Великих птахів (стрепет, дрохва, журавель-красавка) майже не залишилось, так як через розорювання земель порушені місця їх гніздування, та і хімізація сільського господарства приводить до масової загибелі тварин.

Серед плазунів багато ящірок — прудка, скельна, різнокольорова кримська і безнога ящірка жовтопуз. Останню часто приймають за змію та вбивають. Між іншим це древній вид без сумнівів, корисна тварина як і інші ящірки.

В Криму є тільки один вид отруйної змії - степова гадюка, всі інші - безпечні і ніколи не нападають на людей (звичайний та водяний вужі, жовтобрюхий та леопардовий полозень, медянка).

Із комах цікаві жуки олень, носоріг, жужелиці, вусачі і цикади. Шкідниками лісів, садів і городів є непарний шовкопряд, щитовки, колорадський жук, та багато інших.

Багато різних видів тварин проживають в прісних водоймах півострова, хоч вони малі і не дуже помітні в житті людини. Це представники ракоподібних: прісноводний краб, циклопи, дафнії, річні раки. Багато з них є кормом для риб: карпів, карасів, йоржів та інших. Аборигени гірських річок — джерельна форель, голавль, кримський вусач.

Тваринний світ не завжди був таким, як в даний час. Про це свідчать матеріали розкопок, знайдені скам’янілості. Відомо, що декілька мільйонів років назад, коли клімат був вологішим та теплішим, в Криму проживали жирафи, антилопи, безрогі носороги. Після їх вимирання півострів заселили верблюди, південні слони, печерні ведмеді. В епохи четвертинних похолодань в Криму були поширені заєць біляк, росомаха, рись, північний олень, біла і тундрова куропатка та ін.

З часом тваринний світ Криму ставав біднішим, і якщо раніше це було пов’язано з природними факторами, то пізніше — з діяльністю людини.