Вплив куріння на органи дихання людини

Тютюновий дим викликає запалення органів дихальної системи. Змінюється і зовнішній вигляд затятого курця в середньому і літньому віці. Запалюються голосові зв’язки. Вони товщають, набухають, тембр голосу змінюється. При тривалому палінні запалюються гортань (ларингіт) і трахея (трахеїт). У 88% курців виникає хронічний бронхіт з виділенням слизисто-гнійної мокроти. Таких хворих постійно мучить кашель, особливо вранці, який турбує як хворого, так і оточуючих. Нерідко при хронічному бронхіті з’являється неприємний запах з роту. Це говорить про те, що інфекція проникла в легеневу тканину, що, у свою чергу, може викликати запалення легенів, а іноді і більш серйозне захворювання — нарив легені. Якщо хворий не кине курити, то сполучна тканина бронхів втратить еластичність, дихальні трубки розтягнуться, подекуди випнуться. А це призведе до утворення так званих бронхоектазів (хронічне гнійне захворювання, що триває роками).

Всі названі захворювання системи органів дихання можуть, в кінцевому рахунку, викликати ущільнення легень (пневмосклероз) і втрату еластичності легеневої тканини (емфізема легенів), а також серцеву та легеневу недостатність (легеневе серце).

Статистичні та епідеміологічні дослідження вчених ВООЗ показали, що у курців зустрічаються ракові пухлини всіх без винятку дихальних органів: нижньої губи, порожнини рота, гортані, бронхів, легенів. Рак нижньої губи розвивається переважно у курців трубки або в тих, хто використовує мундштуки. Температура горіння тютюну в трубці нижча, ніж в сигареті, і канцерогенні речовини утворюються в менших кількостях. Але, накопичуючись на стінках трубки (мундштука), вони виходять з них і постійно подразнюють шкіру губи, в результаті виникає ракове захворювання.

Вчені описали особливий різновид передракового захворювання слизової оболонки ротової порожнини у звичних курців — лейкокератоз.

Рак гортані часто зустрічається серед тих, що палять, причому чим довше вона піддається впливу тютюнового диму, тим частіше він формується.

Рак легенів — найнебезпечніше для життя захворювання. Смертність від нього підвищується прямо пропорційно числу щодня викурених сигарет. Люди, що викурюють до 10 сигарет на день, страждають на рак легенів у 10 разів частіше, ніж ті, хто не курить, а ті, хто викурює 40 сигарет і більше — у 30 разів. За даними американських вчених, курці хворіють на рак легенів у 40−50 разів частіше від некурців. Смертність серед курців від раку легень вищий, ніж смертність від серцево-судинних захворювань серед некурящих всіх вікових груп.

Багато вітчизняних та зарубіжних дослідників намагаються пояснити збільшення захворюваності на рак легень не стільки курінням тютюну, скільки більш інтенсивним забрудненням атмосфери канцерогенними речовинами (викиди з фабричних труб, вихлопні гази автомашин та ін.) З цим не можна не погодитися. Тим не менше численні дослідження вчених ВООЗ показують, що основною причиною є все ж таки куріння, тому що великі частки бензпірену, які знаходяться в промислових димових викидах, перевищують за своїми розмірами бронхіоли (дрібні дихальні трубки легень), тому вони не можуть повністю впливати на легеневу тканину. Крім того, канцерогенні речовини (бензопірен) повітря малоактивні. Вони можуть викликати рак легень лише в поєднанні з тютюновим димом.

Курці частіше хворіють на туберкульоз легень. Туберкульоз легень зустрічається у курців в 2 рази частіше, ніж у некурящих. Ця закономірність простежується ще виразніше у людей зрілого віку. З кожних 100 таких хворих до моменту захворювання палили 95. На жаль, тютюновий дим, ймовірно, куди менш шкідливий для мікробактерій туберкульозу, ніж для його носія.

аспергильоз бронхіт астма.