Поліомієліт. 
Інфекційні хвороби

Поліомієліт — гостре інфекційне захворювання, яке характеризується загальнотоксичними проявами та ураженнями ЦНС по типу млявих периферичнихпаралічів.

Етіологія

Збудник гострого поліомієліту — це вірус, який відноситься до групи пікорновірусів. Розрізняють 3 типи вірусів поліомієліту — 1 тип (штам Брунгильд), 2 тип (штам Лансінг), 3 тип (штам Леон).

Епідеміологія

Джерелом інфекціїє хворіна поліомієліт або вірусоносії. Вірус виділяється зі слизом із носогорла (до 2 тиж) та з калом (до 1,5 міс). Максимальне виділення вірусу відмічається в перші 2 тиж. Основні шляхи передачі інфекції - фекально — оральний та повітряно — краплинний. Хворіють на поліомієліт переважно діти віком до 7 років, діти перших місяців життя хворіють рідко, що пов’язано з трансплацентарним імунітетом. Після перенесеного захворювання залишається стійкий імунітет.

Клініка

Інкубаційний період триває від 5 до 26 днів. Клінічна картина поліморфна. Виділяють форми без ураження нервової системи і з ураженням нервової системи. Серед форм з ураженням нервової системи є непаралітичний поліомієліт (менінгеальна форма) та паралітичний поліомієліт (спінальна, бульбарна, понтинна, енцефалітична форми).

У клінічній картині паралітичної форми розрізняють кілька періодів: препаралітичний, паралітичний, відновний та резидуальний. Захворювання починається гостро, з підвищення температури до 38 — 39*С та появи симптомів інтоксикації (головний біль, блювання, порушення сну) і катаральних явищ (кашель, чхання, нежить).Нерідко буває біль в животі, шлунково — кишкові (пронос або закреп) та вегетативні розлади: потіння, зниження АТ, прискорення пульсу, червоний дермографізм.З'являється біль в руках, ногах, у хребті, особливо в разі бажання сісти. Хворий набуває вимушеного положення — симптом триніжка (дитина не може сидіти, не підпираючись руками позаду сідниць), симптом поцілунку колін (не може доторкнутися губами до коліна). Об'єктивно: наявність симптомів Брудзинського, Ласега, рефлекси знижені, м’язові спазми, тонічні або клонічні судоми, рухове порушення. Через кілька днів після появи паралічів починається відновний період поліомієліту. Раніше і найшвидше відновлюється діяльність тих м’язів і кінцівок, які були уражені пізніше. В уражених м’язах довго виявляються знижений тонус, арефлексія, атрофія. Уражена кінцівка відстає в рості, зв’язковий апарат суглобів втрачає свій тонус, суглобові хрящі атрофуються, що сприяє частковим вивихам. У стадії залишкових явищ нерідко спостерігаються кіфоз, лордоз, сколіоз, грижі черевної стінки, клишоногість .

Серед непаралітичних форм виділяють інапарантну (без клінічних проявів, з ростом титру антитіл), абортивну (температура, млявість, головний біль, катаральні явища, біль у животі, потіння. Гіперестезія, іноді гіпотонія та зниження рефлексів у кінцівках), менінгеальну (клінічна картина серозного менінгіту).