Удосконалення технології вирощування та її вплив на якість ремонтних телиць

Анотація

Досліджено окремі елементи технології вирощування ремонтних телиць та встановлено особливості процесів росту і розвитку в різні вікові періоди. Проаналізовано вплив технології утримання та годівлі на показники вирощування молодняку. Надано рекомендації, щодо удосконалення окремих технологічних елементів вирощування ремонтних телиць.

Ключові слова: вирощування, телиці, жива маса, ріст, продуктивність.

Постановка проблеми. У світовій практиці існують різноманітні системи вирощування ремонтних телиць, в основу яких покладено використання знань біологічних закономірностей росту молодняку в поєднанні з конкретними умовами годівлі та економічною доцільністю [2]. Важливе значення у формуванні молочної продуктивності мають умови утримання молодняку. Температура, освітленість приміщення, вологість повітря та його газовий склад, а також постійний активний моціон безпосередньо впливають на розвиток і функцію органів, залоз внутрішньої секреції та тканин, значною мірою зумовлюють інтенсивність і напрям обміну речовин, а отже, мають значний вплив на формування майбутньої продуктивності молочної худоби [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Останніми роками змінились підходи, щодо технологічних процесів вирощування ремонтних телиць. Більшість наукових досліджень, що виконуються у скотарстві пов’язані із спрямованим вирощуванням молодняку та пошуком оптимальних шляхів максимального прояву генетично обумовлених продуктивних можливостей молочної худоби. Індивідуальний розвиток відбувається в умовах складної взаємодії організму й зовнішнього середовища. Знання різноманітності сутності процесу росту, а також його закономірностей дозволяє спрямовувати розвиток організму в потрібному напряму [4, 5, 6]. телиця годівля молодняк.

Постановка завдання. Оцінити і удосконалити окремі елементи технології вирощування ремонтних телиць в умовах ПАТ «Пикордонник» Березанського району. Встановити ефективність запропонованих заходів, надати пропозиції виробництву.

Матеріали і методика. Використані спеціальні та загальноприйняті зоотехнічні методики. Під дослідом знаходились ремонтні телиці різного віку та технологічних періодів вирощування. Також досліджувались особливості різних технологічних прийомів вирощування, покликаних удосконалити процес вирощування тварин.

Результати досліджень. У профілакторний період найважливішим є годівля телят молозивом. Чітка організація випоювання телят молозивом у молозивний період має вирішальне значення при формуванні майбутніх продуктивних якостей тварин.

Одразу після народження теля випоюється доброякісним молозивом. Якість молозива, перш за все, виражається вмістом імуноглобулінів, вміст яких визначається за допомогою приладу — колострометру. Високоякісне молозиво з високим вмістом імуноглобулінів зазвичай густе і жирне. Якщо молозиво хорошої якості, то показники колострометра коливаються від 50 до 140 мг/мл і більше, прийнятої якості - від 20 до 50 мг/мл і непридатне до згодовування, якщо вміст імуноглобулінів менше 20 мг/мл.

Із доброякісного молозива від повновікових і здорових корів створено резервний банк консервованого методом заморожування молозива. Заморожене молозиво зберігається при температурі -20 °С упродовж року без значних втрати антитіл.

При вирощуванні племінних телиць, уникають випоювання холодного і недоброякісного молозива. Тому попередньо заморожене і перевірене за якістю молозиво (табл. 1) розморожували у водяній бані (ґ води 45−50 °С) і згодовували його після піднімання теляти на ноги, але не пізніше 60 хв. після народження. Розморожували молозиво дуже повільно і обережно, тому що антитіла руйнуються при температурі, вищій за 40 °C. Після розморожування молозиво тримали кілька годин при кімнатній температурі (ґ = 20 °С) і воно стає придатним до використання.

Таблиця 1 Характеристика якості молозива корів різних порід, (п =20), X ± 8Х

Молозиво, температура якого 37−38 °С випоюють телятам із соскових напувалок не менше трьох разів на добу. Якість молозива відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки імунітет телят після народження є слабким, цьому елементу потрібно приділяти велику увагу з метою уникнення запальних процесів і розладів травлення. Технологія попередньої оцінки і подальшого заморожування молозива сприяє ефективному і безпечному його використанню та відбору необхідної кількості лише від здорових тварин.

Новонароджені телята в господарстві одержують достатню кількість білків, вітамінів та інших поживних речовин. Протягом першого тижня теляти основним кормом є молозиво. Проте, вже з третього дня життя теличкам згодовують суху зернову суміш, або стартерний комбікорм.

Вирощування ремонтного молодняку великої рогатої худоби ґрунтується на здатності організму в ранньому віці інтенсивно збільшувати живу масу завдяки високій енергії росту.

Після завершення молозивного періоду з метою удосконалення подальшого вирощування варто застосовувати замінники натурального молока у комплексі з престартерними і стартерними комбікормами, що забезпечує збільшення середньодобових приростів живої маси теличок дослідної групи порівняно із контрольною групою — на 9,1, 6,1 та 7,6% (табл. 2). Цю перевагу можна пояснити різною природою білкових компонентів та складом замінника молока, а також тим, що молодняк контрольної групи був гірше підготовлений до споживання об'ємистих кормів після закінчення періоду випоювання молока.

Таблиця 2

Динаміка росту теличок, (п=20), X ±

Примітка. *р<0,05,**р<0,01 порівняно з контрольною групою Доведено, що застосування теличкам замінника незбираного молока за одночасної годівлі перестартерними і стартерними комбікормами забезпечує краще споживання корму, і як наслідок збільшення живої маси за період їх вирощування до 6-місячного віку на 7,2% (р<0,01).

Абсолютний приріст не дає можливості порівняти ступінь напруження росту тварин, оскільки не показує взаємозв'язку між величиною маси тіла тварини та інтенсивність росту. Тому напруженість росту виражають відносним приростом, який від народження до 6 місяців становив 135,4% у тварин які споживали незбиране молоко та 138,5% які споживали замінник натурального молока, різниця вірогідна (р<0,05), що вказує на більш інтенсивний ріст теличок дослідної групи.

Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту живої маси у молодняку, що споживав замінники натурального молока, менші, ніж у тварин контрольної на 2,6%, а перетравного протеїну більші на 2,2% відповідно, що пояснюється різним його вмістом у кормах.

Вартість кормів витрачених на одиницю приросту живої маси, в грошовому виразі, у тварин дослідної групи була нижчою на 1,7%, ніж у телиць контрольної групи. Останнє пояснюються тим, що телиці дослідної групи спожили більше кормів і при цьому краще оплачували їх приростом, ніж аналоги контрольної.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Доведено, що з метою покращення життєздатності телят слід використовувати молозиво одержане від здорових тварин з подальшим його глибоким заморожуванням. Встановлено, що у подальші періоди вирощування до 6 місячного віку продуктивні ознаки ремонтних теличок мають позитивні зміни на фоні використання замінників натурального молока у комплексі зі спеціалізованими комбікормами в технологічних схемах вирощування телят. Перспективою подальших досліджень є виявлення продуктивних особливостей вирощених ремонтних телиць.

Список використаних джерел

• 1. Зубрич О. Вирощування ремонтних телиць за різних рівнів годівлі / О. Зубрич // Тваринництво України. — 2006. — № 2. — С. 9−10.
• 2. Костенко В.І. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини / В.І. Костенко, Й.З. Сірацький, М.І. Шевченко. — К.: Урожай, 1995. — 472с.
• 3. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных / Под ред. А. П. Калашникова, В. И. Фисинина, В. В. Щеглова, Н. И. Клеймёнова. — М.: 2003. — С 13−148.
• 4. Подобед Л. И. Выбор заменителей молока для телят / Л. И. Подобед // Животноводство России, — 2006. — № 10. — С. 45−47.
• 5. Полупан Ю. П. Особливості екстер'єру молодняку створюваної червоної молочної породи / Ю. П. Полупан // Вісник аграрної науки. — 2003. — № 7. — С.35−38.