Зміст корпускулярно-хвильового дуалізму.
Тиск світла на різні тіла
Потім Максвел на основі електромагнітної теорії світла передбачив існування тиску світла ще до того, як це явище було виявлено експериментально. Світлові хвилі створюють тиск на перешкоду, з якою вони зіштовхуються, оскільки примушують електрони впорядковано рухатися в тілі. На них з боку магнітного поля світлової хвилі діє сила Лоренца, яка за правилом лівої руки напрямлена в бік поширення хвилі Читати ще >
Зміст корпускулярно-хвильового дуалізму. Тиск світла на різні тіла (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Корпускулярно-хвильовий дуалізм — це загальна властивість матерії, що виявляється особливо на мікроскопічному рівні. Тому мікрочастинці (електрона, протона, нейтрона тощо) з імпульсом p = mc відповідає хвиля завдовжки:
.
Один із яскравих прикладів виявлення корпускулярних властивостей світла — тиск світла на різні тіла. Вперше гіпотезу про існування тиску світла висловив ще у 17 ст. Іоган Кеплер. Тиском світла він пояснював поведінку хвостів комент поблизу Сонця.
Потім Максвел на основі електромагнітної теорії світла передбачив існування тиску світла ще до того, як це явище було виявлено експериментально. Світлові хвилі створюють тиск на перешкоду, з якою вони зіштовхуються, оскільки примушують електрони впорядковано рухатися в тілі. На них з боку магнітного поля світлової хвилі діє сила Лоренца, яка за правилом лівої руки напрямлена в бік поширення хвилі.
Уперше тиск світла виміряв російський фізик П. М. Лебедєв (1866−1912) 1900 року. У його дослідах однакові світлові потоки спрямовували на легкі металеві крильця, прикріплені до легкого стрижня, підвішеного на тонкій скляній нитці в посудині з високим вакуумом (рис. 344). Один бік крилець зачорнювали, а другий полірували. Світло почергово направляли то на поліроване, то на зачорнене крильце, де воно відбивалося або поглиналося. Тиск світла вимірювали за різницею кутів закручування нитки під час попадання на зачорнену та дзеркальну поверхню. П. М. Лебедєв виміряв також тиск світла на гази. Досліди Лебедєва експериментально підтвердили наявність імпульсу фотонів. Зміна імпульсу фотона (відповідно і тиск світла) при відбиванні від дзеркальної поверхні максимальна і в 2 рази більша за мінімально можливу зміну імпульсу при відбиванні від чорної поверхні.
