Рівнева класифікація методів навчання

Відомо, що саме навчально-пізнавальна діяльність учнів є головною умовою засвоєння ними навчального матеріалу. Водночас, є всі підстави вважати, що вона є істотною ознакою, за якою можна було б сказати — це метод навчання, чи можливо, це якась інша характеристика навчання.

Дуже часто можна прочитати, що розповідь, робота з книгою, демонстрування чи ілюстрування під час навчання, розв’язування задач, усне опитування, бесіда, самостійна робота і ще багато-багато іншого є методами навчання. Усі ці види діяльності характеризують зовнішні вияви діяльності учителя та учнів і аж ніяк не характеризують метод навчання з точки зору характеру і рівня навчально-пізнавальної діяльності учня. Тому назвати їх методами навчання аж ніяк не можна. Це є лише конкретні форми вираження тих чи інших методів навчання.

Зрозуміло, що має право на життя та класифікація методів навчання, у якій за основу прийнято ту чи іншу форму навчально-пізнавальної діяльності учнів. Серед відомих характеристик процесу засвоєння знань рівневий характер цього процесу є найбільш видимим. Тому можливість класифікувати методи навчання на основі рівнів засвоєння знань є очевидною. Кожен рівень засвоєння вимагає своїх дій як з боку вчителя, так і з боку учня. А це означає, що кожен рівень засвоєння для свого забезпечення вимагає свого методу навчання [7].

Відповідно до рівнів засвоєння можна виділити такі методи навчання:

• — метод порівняння — він забезпечує засвоєння навчального матеріалу на рівні розуміння;
• — метод репродуктивного підкріплення — він дає змогу забезпечити засвоєння навчального матеріалу на рівнях розпізнавання та репродуктивному;
• — метод продуктивного навчання — цей метод призначений для забезпечення засвоєння матеріалу на продуктивному рівні;
• — метод творчого засвоєння навчального матеріалу.

Дамо коротку характеристику кожному з цих методів навчання.