Роль тестового контролю у практиці процесу навчання професійно-технічних навчальних закладів

ВСТУП Контроль знань дуже важлива частина в освітній діяльності. Останнім часом для перевірки знань учнів все більш широко застосовується такий контроль знань як тестування. Тестовий контроль, як форма контролю надзвичайно популярна в європейських країнах, в останні десятиліття активно впроваджується і в Україні. Тестовий контроль допомагає здійснити індивідуальний контроль учня та мобільно керувати навчально-виховним процесом. Також тестовий контроль вважається найбільш об'єктивним методом при оцінюванні. Тому в підготовці спеціаліста використання тестування як методу контролю та оцінки знань є актуальним. Також очевидно, що необхідно не тільки більш широко та активно використовувати тестові методи, а й розробляти методичний матеріал, який допомагав при складанні тестових завдань. Розробка системи тестування — це складний процес, який вимагає високого рівня професійної підготовки в галузі теорії тестових завдань.

При складанні тестових завдань треба враховувати їх недоліки:

— ймовірність випадкового вибору правильної відповіді;

— оцінювання тільки кінцевого результату (правильно — неправильно), у той час, як сам процес, що привів до нього не розглядається;

— психологічний недолік — стандартизація мислення без врахування рівня розвитку особистості;

— велика затрата часу на складання необхідного «банку» тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу;

— тести не сприяють розвитку мови.

В педагогічній літературі проблемі тестування приділяється досить багато уваги. Фундаментальні педагогічні дослідження тестового контролю висвівтлені в роботах зарубіжних учених B.C. Аванесова, Т. Аджер, А. Анастазі, В. П. Беспалька, Л. Ф. Бурлачука, Дж. Гласс, Н. Гронланда, Л. Долінера, Р. Ібел, К. Інгенкампа, П. Клайна, А. Майорова, Р. Намбельтона, В. Переверзєва, І. Раппопорта, Дж. Стенлі, М. Чєлишкової та ін. Також тестовий контроль широко розглянутий і українськими науковцями Я. Болюбаш, І. Булах, В. Гогунський, Л. Гриневич, А. Єріна, Л. Коваленко, О. Локшина, K. Михайлов, М. Мруга, Л. Леонський, О. Ляшенко, М. Олійник, Л. Паращенко, Х. Порсева, Г. Терещук, Л. Фігурська, В. Хмельницький, В. Шпильовий, О. Яковенко та ін.

Об'єктом дослідження — процесс навчання у ПТНЗ

Предмет дослідження - тестовий контроль, як форма контролю в ПТНЗ.

Мета дослідження — виявити та теоретично обґрунтувати застосування тестового контролю у ПТНЗ.

Гіпотеза дослідження — застосування тестового контролю в процесі навчання буде ефективним, якщо :

— поступово впроваджувати тестовий контролю;

— дотримуватися організаційної чіткості в проведенні тестового контролю;

— грамотно створені тестові завдання;

— проводиться аналіз результатів тестування;

— тестовий контроль є продовженням навчання, сприяє додатковому закріпленню знань учнів;

— тестовий контроль збалансований і узгоджений зі змістом навчальної дисципліни.

Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання :

1. Визначити сутність тестового контролю у сучасній педагогічній науці.

2. Проаналізувати основні класифікації тестового контролю у сучасній педагогічній науці.

3. Визначити роль тестового контролю у практиці процесу навчання ПТНЗ.

4. Надати рекомендації інженеру — педагогу щодо використання тестового контролю у процесі навчання учнів.

РОЗДІЛ 1. ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ДИДАКТИКА

1.1 Історія виникнення та використання тестового контролю у навчальному процесі

Гулюкина Н. А дає таке визначення тестового контролю: «Тестовий контроль — це метод емпіричного дослідження, який складається із спеціально підготовленого контрольного комплекту завдань, котрий дозволяє за порівняно короткі проміжки часу надійно і адекватно методом шкалювання визначити результативність пізнавальної діяльності учнів, тобто оцінити ступінь і якість досягнення кожним учнем цілей навчання"[4].

Згідно з визначенням В. С. Аванесова тестовий контроль — це «система завдань зростаючої трудності і специфічної форми, що дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань» [1].

За Майоровим А. Н: «Тестування, або тестовий контроль, — це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного та розумового стану, професійної придатності, обдарованості й інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених знань"[15].

За Фігурською Л.В.: «Тестовий контроль знань — це процедура, за допомогою якої визначається рівень підготовки учнів із певної дисципліни за допомогою системи підготовлених завдань».

Сірош Є.В та Виговська С. В пропонує наступне визначення: «Тестування або тестовий контроль — це процедура визначення рівня підготовки фахівців у певній галузі знань, психологічного, фізичного й розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особистості за допомогою системи спеціально підготовлених завдань».

На нашу думку більш точне формулювання визначення тесового контролю запропонував Коккота В. А, він розмежовує два визначення тестового контролю у вузькому значенні використання і проведення тесту; в широкому значенні - сукупність процедурних етапів планування, складання і випробування тестів, обробки та інтерпретації результатів проведення тесту. Ми розглядаємо тесовий контроль не лише як завдання, які пропонуються учням, а також як роботу викладача, який повинен грамотно розробити тестові завдання і забезпечити ефективність тестового контролю, як засобу перевірки знань.

Перші тести для визначення індивідуальних відмінностей були відомі більше чотирьох тисяч років тому. Історія стародавніх цивілізацій має велику множину тому підтверджень. Прикладом використання свого роду тестів того часу може служити система цивільних випробувань, згадки про яку відносять до розквіту Китайської імперії. У Стародавній Греції випробування проводилися для оцінки фізичної майстерності, уміння міркувати і мислити.

Історія сучасної тестології почалася з появою перших зразків шкільних тестів успішності як інструменту індивідуальних вимірів ще у 1864р. у Великобританії. У 1884 г. у США вийшла перша книга з тестовими матеріалами, що містила завдання і відповіді до них з оцінкою за п’яти бальною шкалою. У цій книзі містилися завдання по математиці, історії, граматиці, навігації, давалися зразкові тексти творів разом з методом кількісної оцінки творів. Це був перший в історії випадок використання простих статистичних розрахунків в педагогічній роботі. 1917;1918 pp. у США були розроблені перші групові тести. З 60-х років ХХ ст. почалася нова хвиля використання тестів завдяки розробці педагогом Р. Тайлером програми National Assessment of Educational Progress (NAEP) — Державної програми педагогічних вимірів.

У наш час практичне втілення ідеї тестування відбулося із введенням Єдиного державного іспиту (ЄДІ) в Російській Федерації з 1998р. Згодом багато вищих навчальних закладів України почали переходити на нові умови прийому до вищих навчальних закладів із використанням тестових технологій.

Тестовий контроль широко використовуються в навчальному процесі всіх рівній навчальних закладів, починаючи від початкової школи закінчуючи вищим навчальним закладом. Тестовий контроль допомагає сформувати уявлення про рівень знань учнів з різних дисциплін природничого, гуманітарного, природничо-гуманітарного циклу наук .

У сучасній дидактиці існують різні класифікації тестового контролю. Класифікують тестові завдання в залежності від їх характерних ознак.

За місцем педагогічного тестування у навчальному процесі відповідно до мети виокремлюють такі види:

— тести для початкового (базового) контролю (тести на готовність). Перевіряє наявність знань і навичок у тестованих перед початком вивчення предмета на початку навчального року (навчального курсу), що є передумовою успішного навчання;

— тести для поточного (тематичного, проміжного) контролю здійснюються систематично у процесі навчання на лекційних або практичних;

— тести для етапного (рубіжного) контролю. Проводиться після закінчення роботи над розділом, тематичним циклом чи модулем в кінці семестру (залік);

— тести для підсумкового контролю знань запроваджуються після проходження всього курсу;

— відстрочене тестування проводиться через певний час після вивчення курсу (від 3 місяців до року і більше).

За особливостями моделей оцінювання (інтерпретації результатів за подібністю з нормами або критеріями) виділяють такі різновиди тестів досягнення:

— критеріально зорієнтовані тести досягнень (модель порівняння) призначені для оцінювання рівня індивідуальних досягнень учня відносно певного критерію. Цей тип тестів використовуються переважно для атестації учнів. Індивідуальні результати конкретного учня не порівнюються з результатами інших;

— нормативно зорієнтовані тести досягнень (модель оцінювання) як інструмент оцінювання дозволяє зіставити відносну якість досягнень окремого учня, його індивідуального результату з досягненнями усієї сукупності тестованих;

— процесуальні тести — учням надається можливість продемонструвати когнітивні здібності, що оцінюються на практиці у природній ситуації. Використовуються для вивчення поведінки, яку легко оцінити: оцінка розвитку, публічний екзамен, портфоліо;

— модель розвитку, коли результати конкретного учня оцінюють шляхом аналізу рівня його розвитку в проміжку між двома точками в часі щодо обсягу його бази знань або ступенем опанування певним умінням.

За цілями тестування виокремлюють такі види:

— навчальне тестування. Навчальне тестування застосовується з дидактичною метою навчання, збільшення усвідомленості та мотивації процесу засвоєння матеріалу;

— контрольне з елементами навчання тестування застосовується з дидактичною метою, передбачає детальне групове або індивідуальне обговорення результатів тестування з метою збільшення усвідомленості та мотивації процесу засвоєння матеріалу ;

— виключно контрольні підсумкові тести мають на меті перевірку рівня засвоєння знань, умінь, навичок (екзаменаційні);

— ситуаційні тести є набором тестових завдань специфічної форми, призначених для розв’язання проблемних ситуацій, адекватних майбутній професійній діяльності учнів [1,2,4,20].

Розрізняють стандартизовані та нестандартизовані тести. Стандартизовані тести — це тести, які пройшли спеціальний методологічний експеримент з вироблення нормативів (систем критеріальних оцінок), перевірки надійності та валідності на основі репрезентативної вибірки, та які мають добре описаний інструктивно-методичний апарат. Проте у практиці ПТНЗ зазвичай використовуються нестандартизовані тести, тобто тести, складені самими викладачами із певних навчальних курсів. Це пояснюється тим, що кожна навчальна дисципліна, яка викладається у вищому навчальному закладі, постійно удосконалюється, оновлюється і відповідно кожен викладач складає тестові завдання, спираючись на останні теоретичні та практичні надбання науки.

1.2 Мета та завдання застосування тестового контролю у навчальному процесі

тестовий контроль навчальний професійний Процес навчання спрямований на вирішення навчально-виховних завдань, кожне з яких характеризується дидактичною завершеністю. Обов’язковим компонентом цього процесу є контроль знань, умінь та навичок, тобто перевірка його результативності.

Мета тестового контролю знань перевірка рівня сформованості знань та умінь. Мета контролю на початковому етапі - виявити теоретичну підготовку до занять тих, хто навчається. Тестування у цьому випадку найбільш оптимальний за формою і часом проведення метод контролю. Дозволяє не тільки перевірити знання, узагальнити їх (оголосивши підсумки контролю і виправити помилки при цьому з теорії) перед всією аудиторією, але і створити робочу атмосферу і відповідний настрій на подальшу працю на занятті.

Мета контролю на проміжному етапі - виявити, як здійснюється процес оволодіння новими знаннями, які при цьому виникають труднощі. Це дає можливість викладачеві керувати навчальним процесом у напрямку досягнення поставленої мети. За підсумками контролю на проміжному етапі викладач оцінює рівень вмінь учнів, які базуються на теоретичних знаннях.

Мета контролю на заключному етапі - виявити рівень знань і умінь учнів, набутих наприкінці навчального заняття з урахуванням підсумків початкового і проміжного етапів контролю.

Згідно з концепцією Є. Петровського, Ю. Бабанського, М. Ярмаченка, В. Онищука та інших, контроль виконує п’ять функцій: контролюючу, навчальну, виховну, розвивальну та методичну.

1. Контрольна (діагностична) мета тестового контролю полягає у з’ясуванні стану знань, умінь та навичок як окремого учня, так і всієї групи. Завдяки цьому визначається подальше вивчення програмного матеріалу, контролюється ефективність викладання.

2. Навчальна мета контролю знань полягає в активізації самоконтролю, та самонавчання, забезпечує закріплення матеріалу, що погано засвоївся.

3. Виховна мета полягає в тому, що учні привчаються до систематичної навчальної роботи. Сам факт наявності системи контролю дисциплінує, організовує, та спрямовує діяльність учнів.

4. Розвивальна мета полягає в тому, що під час вирішення тестових завдань розвивається пам’ять, увага, логічне мислення, мотиви пізнавальної діяльності та ін.

5. Методична мета полягає в роботі викладача, а саме в подальшому вдосконаленні курсу, корекції всього навчального процесу.

За допомогою контролю у процесі навчання розв’язують низку завдань:

— виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення та засвоєння нових знань ;

— отримання інформації про характер самостійної роботи учня у процесі навчання ;

— визначення ефективності навчання ;

— виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок.

1.3 Принципи професійного навчання, що першочергово реалізуються при використанні тестового контролю У сучасному освітньому процесі у ПТНЗ реалізуються такі принципи навчання: принцип науковості, принцип систематичності та системності, принцип доступності навчання, принцип наочності, принцип зв’язку навчання з практикою і життям, принцип свідомості і активізації учнів, принцип міцності засвоєння знань, умінь та навичок та інші.

Існують, також, специфічні принципи професійного навчання: принцип професійної спрямованості, принцип технологічної послідовності у вивченні навчального матеріалу, принцип моделювання професійної діяльності, принцип професійної мобільності, принцип модульності та інші.

При використанні тестового контролю першочергово реалізується принципи: науковості, систематичності та системності, доступності навчання, свідомості і активності учнів, міцності засвоєння знань, умінь і навичок.

Принцип науковості означає, що учням пропонується для засвоєння точно встановлені в сучасній науці положення, тобто зміст тестових завдань спирається на об'єктивно наукові факти, поняття, закони, положення науки. Реалізація принципу можлива при розробці тестових завдань, в яких передбачається відповідність змісту завдань з науковими положеннями певної дисципліни.

Принцип систематичності і послідовності у навчанні. Даний принцип вимагає такої організації навчання, при якій викладання навчальних дисциплін ведеться в строгому логічному порядку. Учні послідовно опановують знання уміння, і одночасно вчаться застосовувати їх для вирішення практичних завдань. Принцип систематичності і послідовності в навчанні вимагає, щоб перехід до вивчення нового матеріалу здійснювався лише після засвоєння попереднього. Тому викладачеві ніж перейти до нового матеріалу, необхідно перевірити, чи немає пропусків в знаннях учнів. За наявності пропусків вивчення нового матеріалу може викликати серйозні утруднення в учнів, привести до засвоєння помилкових положень. А перенавчати набагато складніше, ніж навчати нового. Реалізація принципу можлива при підведенні підсумків тестового контролю та з’ясування якості засвоєння учнів матеріалу, що дає змогу продовжити навчання.

Принцип доступності навчання. Даний принцип вимагає, щоб зміст тесових завдань відповідав рівню знань учнів, навченості і пізнавальним можливостям. Прості тести не сприяють розвитку учнів їх розумової активності пізнавальних можливостей. Доступність визначається найвищою межею можливостей учня з поступовим її підвищенням. Послідовне ускладнення завдань розвиває розумові можливості(увагу, спостережливість, логічне мислення) учня.. Реалізація цього принципу можлива при використанні тестів, які мають на меті перевірити наявність знань і навичок у тестованих перед початком вивчення предмета на початку навчального року.

Принцип свідомості і активності учнів. Свідомість у навчанні означає ясне розуміння учнями цілей своєї навчальної роботи, осмислення засвоєних фактів, що вивчаються, явищ, процесів і зв’язків між ними, уміння застосовувати теоретичні знання на практиці. Активність учня виявляється при оволодінні теоретичними і практичними знаннями, які дають змогу відповісти вірно на тестове завдання. При цьому мається на увазі робота з літературою, розвиток самостійного мислення, прагнення до пошуку вірного рішення, самоконтроль учня. Активне відношення учня до засвоєння знань сприймає активізації пізнавальної діяльності учнів.

Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Знання, які були набуті учнями раніше, є сходинкою для збагнення складнішого матеріалу. Без цієї основи не може бути зростання учнів, просування вперед. Для того щоб придбані знання, уміння, навики служили основою для подальшого оволодіння системою наукових знань, необхідно, щоб вони були міцно засвоєні учнями і тривалий час зберігалися в їх пам’яті. Оцінити якість засвоєння матеріалу якраз і покликаний тестовий контроль.

1.4 Вимоги щодо реалізації тестового контролю Результативність тестового контролю знань учнів у ПТНЗ закладів освіти залежить від дотримання психолого-педагогічних вимог щодо його застосування:

— необхідне поступове впровадження тестового контролю, що дасть змогу психологічно підготувати учнів до нього; розпочинати слід із простих тестів, а через деякий час запроваджувати більш складні;

— необхідно дотримуватись організаційної чіткості в проведенні тестового контролю (визначення часу для виконання завдання, пояснення викладачем тестових завдань, забезпечення кожного учня стандартним бланком для відповідей);

— обов'язковий аналіз результатів тестування.

Структура тесту формується відповідно до цілей і завдань, які визначені в державному стандарті та програмі дисципліни.

В основі конструкцій тесту лежить структура базових тестових завдань, яка відповідає системі основних навчальних елементів окремої дисципліни.

Вибір тестових завдань для поточного чи підсумкового контролю повинен здійснюватися за логікою навчального процесу, бути збалансованим та узгодженим зі змістом навчальної дисципліни.

При відборі учбового матеріалу слід виділити круг тем кожного модуля, що включається в тест, і відносну кількість завдань, яким має бути представлений кожен модуль курсу.

Бажано, щоб тестові завдання для кожної окремої дисципліни (або однієї дисципліни для різних факультетів) мали свою специфіку.

Контрольні питання за контролюючим розділом програми курсу перекладається у контролюючі завдання педагогічного тесту.

Щоб забезпечити ефективне застосування тестових завдань необхідно грамотно створювати тестові завдання. Створення тесту складна і кропітка робота, яка має певний алгоритм. Різними текстологами пропонуються більш детальні або узагальнені варіанти цього алгоритму, але всі вони передбачають проходження кількох основних етапів. Дотримання цієї послідовності дає можливість отримати саме тест, а не сукупність питань у тестовій формі, які можуть містити структурні або змістові дефекти, бути у цілому невалідними. Створення надійного тестового інструменту включає:

— визначення мети тестування;

— відбір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого належить перевірити;

— побудова специфікації тесту (визначення цілей, завдань, плану, структури тесту, зазначення вимог та правил проведення тестування, обробки результатів та їх інтерпретації);

— вибір форматів тестових завдань;

— конструювання бази тестових завдань;

— конструювання тесту (побудова композиції тесту в цілому) та оцінювання його валідності;

— визначення логістики тестування, планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань;

— розробка інструктивних матеріалів, форми бланку відповідей;

— проведення тестування з дотриманням процедур і правил тестування;

— обробка та аналіз результатів;

— встановлення валідності методу оцінювання. [5]

Формулювання вимог до тесту — кількість тестових завдань та тривалість тестування. Визначення часу (часового інтервалу), який відводять для виконання тесту. Необхідно продумати визначену тривалість тестування відповідно до кількості тестових завдань. Обсяг завдання має бути розрахований так, щоб тестований міг його виконати за відведений проміжок часу. Для правильного розрахунку часу тестування враховують довжину та складність тесту. Доцільно слідкувати за часом виконання тесту, щоб не перевантажувати учнів.

РОЗДІЛ 2. Реалізація тестового контролю, як форми контролю в ПТНЗ

2.1 Виявлення ролі тестового контролю у практичній діяльності професійно — технічних навчальних закладів Розрізняють декілька видів педагогічного дослідження: емпіричні методи, метод організація і проведення експерименту, теоретичні методи.

Для перевірки ефективного застосування тестового контролю ми звернули свою увагу на емпіричні методи педагогічного дослідження. Методи емпіричного дослідження — це способи, що забезпечують можливість безпосереднього пізнання навчально-виховної дійсності, що збагачує емпіричну основу освіти і створює базу для подальшого теоретичного пізнання (спостереження, експеримент, анкетування, опитування, тестування, метод експертних оцінок). [21]

Анкетний метод є дуже економним, що дає змогу аналізувати та обробляти дані за допомогою статистики, було вирішено перевірити ефективного застосування тестового контролю за допомогою анкети. Анкета — упорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань у вигляді опитувальної карти, яка передбачає жорстко фіксований порядок і структуру, точні вказівки щодо способів відповіді, при цьому відповіді реєструються респондентом або сам на сам, або в присутності анкетуючого[21]. Виділяють такі види анкетування: контактне, заочне, анкетування в засобах інформації, політичне анкетування.

Анкетування проводилося з метою з’ясування виконання основних вимог щодо реалізації тестового контролю, та виявлення основних проблем, які виникають при використанні даного методу:

— з'ясувати чи дотримуються основних вимог при використанні даного методу;

— виявити з якими проблемами при відповіді на тестові завдання стикаються учні;

— з'ясувати чи контроль є продовженням навчання, сприяє додатковому закріпленню знань учнем.

Процедура опитування та умови його проведення має такі стадії.

1. Підготовка до анкетування. Умови проведення анкетування вважаються «задовільними», коли є сидячі місця для кожного досліджуваного, розташовані на певній відстані одне від одного.

Дослідник називає себе і пояснює цілі свого приходу та дослідження, наголошуючи на тому, як і де будуть використані результати дослідження, пояснити правила заповнення анкет. Перед проведенням анкетування дослідник повинен створити дружню атмосферу. Приміщення звільняють від сторонніх осіб. Які не беруть участь в дослідженні. Опитувані забезпечуються необхідними матеріалами і засобами.

2. Основна фаза анкетування. Респонденти відповідають на питання анкети. В разі виникнення питань звертаються до того, хто проводить анкетування.

3. Закінчення анкетування. Після закінчення анкетування дослідник обов’язково повинен подякувати опитуваним, вибачитися за незручності.

Специфіка анкетного опитування. Анкета заповнюється опитуваним самостійно, тому її конструкція і усі коментарі мають бути зрозумілими для респондента. Загальний план побудови анкети — найбільш важливий чинник, що впливає на зміст отримуваної інформації. [21, с. 55].

До анкети включені питання, які відповідають меті анкетування. Важливим фактом проведення анкетування є те, що воно повинне проводитися у різних групах і на різних курсах. Це дає можливість виявити недоліки використання методу при навчанні на різних спеціальностях. Було розроблено 6 питань, відповіді яких допомогли визначити умови ефективного використання уроку вивчення нових знань у ПТНЗ.

Анкета

Опитування проводить студентка групи ДТД9−2 Коваленко Т.С.

Мета проведення анкетування:

Визначити умови ефективного використання тестового контролю у ПТНЗ

Дослідження проводиться виключно в наукових цілях, зібрані дані будуть використані в узагальненому вигляді в курсовій роботі

Інструкція використання анкети:

ь На заповнювання анкети дається 5 хвилин, але якщо ви не встигаєте повідомте про це анкетуючого;

ь Уважно читати запитання;

ь Відповідати правдиво;

ь У разі виникнення питань звертайтеся до анкетуючого;

ь Обрану відповідь обведіть

Запитання

1. Чи часто викладачі використовують тестовий контроль під час учбової діяльності ?

а) часто;

б) інколи;

в) дуже рідко;

г) не звертав (ла) на це увагу.__________________________________

2. Чи вважаєте ви за потрібне використання різнорівневих завдання в тестовому контролі?

а) Так;

б) Ні;

в) Свій варіант___

3. Чи вважаєте потрібним розподіл завдань за рівнем складності?

а) Так;

б) Ні;

в) Свій варіант____________________________________________

4. З якими проблемами при відповіді на тестові завдання ви стикалися?

а) недостатньо часу на відповідь;

б)наявність помилок у формуванні завдання, що допускає вільного тлумачення тесту;

в) наявність великої кількості варіантів ;

г) некоректне формулювання завдань, що унеможливлює правильну відповідь;

д)складність тестів не відповідає рівню знань учнів;

е) використання іншомовних або незрозумілих слів.

5. Чи виносить викладач аналіз помилок на загальне обговорення?

а) Так;

б) Ні;

в) Свій варіант_____________________________________________

6.Чи швидко вас інформують про результат тестування?

а) Так;

б) Ні;

в) Свій варіант______________________________________________

Інформація про респондента

Стать __________

Вік______________

Група____________

П. І. Б.____________

Дякуємо за участь в анкетуванні

2.2 Дослідження умов ефективного застосування тестового контролю при навчанні в ПТНЗ Результати анкетування Результати дослідження представлені у таблиці 2.2.1: «Результати дослідження». Було опитано 22 респондента з різних груп, та різних віку. Всі респонденти є студенти вищого навчального закладу з педагогічним напрямом освіти. З одного боку вони є студентами, при відповідях на питання вони спираються на свій власний досвід, а з іншого боку вони — майбутні педагоги, тому їхні відповіді націлені допомогти в аналізі ефективності тестового контролю і підтверджують надійність анкет.

Таблиця 2.2.1 — Результати дослідження

За результатами дослідження нами встановлено: що всі респонденти стикалися з тестовими завданнями під час учбової діяльності, з них деякі частіше (12), деякі рідше (6); 6 респондентів вважають, що завдання повинні бути різного рівня складності, 16 — що рівень складності всіх запитань повинен бути однаковий; 19 респондентів вважають, якщо в тесті використовуються різнорівневі завдання, то вони повинні об'єднуватися в групи за рівнем складності, 3 не вважають, що різні завдання за складністю повинні якось відділятися; респонденти у своїй учбовій діяльності стикалися з наступними проблемами при відповіді та тестові питання: 12 респондентів з некоректно сформованим завдання, що не дало змогу відповісти вірно на поставлене питання, цю проблему виділяють найбільше респондентів, наступна «найпопулярніша» проблема — це недостатність часу на відповідь, проблему виділяють 10 респондентів; 6 респондентів стикалося з наявністю помилок у формулюванні завдань, також 6 респондентів вважають проблемою наявність великої кількості запропонованих відповідей; 2 респондента стикалися при відповіді на тести з незрозумілими їм словами; 1 респондент стикався з складнішими тестовими завданнями ніж рівень його знань, 18 респондентів відповіло, що викладач не проводить аналіз помилок, 4 — що проводиться аналіз помилок; 7 респондентів відповіло, що швидко інформують про результат тестування, 15 — навпаки.

На основі опрацьованих результатів анкетного опитування респондентів можна сформулювати такий висновок: що в 82% не проводиться аналізу помилок, 68% викладач не одразу інформує про результат тестування, це свідчить про те, що тестовий контрольне не є продовженням навчання, і не сприяє додатковому закріпленню знать. Це перетворює тестові завдання в гру вгадування правильної відповіді, і може вплинути на відсутність ефективності тестового контролю. Необхідно звертати увагу на проблеми з якими учні стикаються при відповіді на тестові завдання, «найпопулярніші» з них некоректне формування завдань, та не вірно розрахований час на відповідь. При використовуванні різнорівневих тестових завдань, об'єднувати в групи завдання однакової складності.

Рекомендації інженеру-педагогу щодо ефективного використання тестового контролю у ПТНЗ:

— банк тестових завдань, які використовуються в тестуваннях, має бути достатньо великим для того, щоб учасникам не діставалися однакові завдання;

— після сеансу тестування необхідно оперативно проаналізувати результати, виносити аналіз помилок на загальне обговорення;

— необхідно дотримуватись організаційної чіткості в проведенні тестового контролю (визначення часу для виконання завдання, пояснення викладачем тестових завдань, забезпечення кожного учня стандартним бланком для відповідей).

При складанні завдань тесту слід дотримуватися ряду правил та рекомендацій, необхідних для створення надійного, збалансованого інструмента оцінки успішності оволодіння учнями навчальною дисципліною. До змісту тестових завдань можно сформувати ряд вимог:

1. Зміст тесту має відповідати меті тестування. Мають бути чітко і однозначно усвідомлені всі знання, уміння і навики, володіння якими перевіряється за допомогою тесту, тестові завдання мають відповідати заздалегідь запланованим результатам навчання. Для цього необхідно здійснити аналіз змісту навчальної дисципліни.

2. Кількість тестових завдань не повинна бути занадто малою, тому що перевірка знань перетворюється на лотерею. Кількість тестових завдань не повинна бути занадто великою, тому що збільшується час тестування і накопичується втома, а в результаті оцінюється не рівень знань, а витривалість.

3. Тест має бути повним та зваженим, представляти усі аспекти тем відповідної дисципліни без перекосів у бік тієї чи іншої теми та повторів тестових завдань.

4. До всього тесту або окремих його частин складаються чіткі інструкції. Інструкції мають бути адекватними формі та змісту завдання. Формулювати інструкцію слід якомога коротше, використовуючи прості речення без уточнень.

2.3 Розробка сценарію уроку з застосуванням тестового контролю Сценарій уроку з використання тестових завдань для початкового (базового) контролю (тести на готовність).

Предмет: технологія виготовлення одягу

Спеціальність: кравець

Тема програми: «Технологія виготовлення жіночої спідниці.»

Тема уроку: «Технологія виготовлення жіночої спідниці, вибір моделі спідниць, ознайомлення з деталями крою, правила підготовки спідниці до першої примірки.»

1. Вступне слово викладача перед початком тестування:

Викладач: Сьогодні ми з вами переходимо до вивчення технології виготовлення не окремих вузлів, а технології пошиття цілого виробу. Маючи чималий багаж знань із технології виготовлення окремих деталей, зараз ми маємо всі наші знання використати для того, щоб навчитися грамотно, а головне, послідовно використовувати їх для пошиття спідниці. Для цього нам необхідно згадати вузли обробки окремих частин спідниці, а саме особливості обробки виточок, можливі варіанти обробки кишень, поясу, низу виробу. Щоб швидко перевірити знання кожного учня, ми зараз напишемо тестовий контроль.

2. Інструкції до виконання тестових завдань:

Викладач: «Зараз кожний з вас отримає карточку з тестовими завданнями. Ви матимете 15 хвилин на виконання тестів. В кожній карточці по 5 завдань, вам буде запропоновано 4 варіанти відповіді, з них, наголошую, тільки один вірний. Правильну відповідь треба обвести кружечком. Кожне завдання оцінюється в один бал, тож при всіх вірних відповідях, максимально ви зможете отримати 5 балів. Кожен отримає свій варіант, тож не варто витрачати час на пошук схожих завдань у сусіда.

Зараз прошу всіх закрити ваші підручники та зошити, та відкласти їх на край столу. За використовування літератури і за підглядування, я буду вимушена забрати вашу карточку, на цьому для вас тестування буде завершено."

3. Виконання учнями тестових завдань.

Викладач роздає тестові завдання.

Викладач: «В верхньому правому кутку, прошу всіх написати прізвище, ім'я, та шифр групи. Можете приступати то виконання тестових завдань. Бажаю всім успіху! Час пішов.»

Під час виконання тестів викладач контролює дисципліну у класі. При закінченню терміну, викладач повідомляє скільки часу залишилося.

Викладач: «Час вичерпано, прошу всіх передати картки на перші парти вашого ряду. Дякую всім за плідну працю!»

4.Узагальнення проведеного тестування :

Викладач: ми з вами повторили і згадали той матеріал який нам буде необхідний при подальшому вивченні теми: вияснили, що для перенесення ліній з однієї деталі на іншу використовують копіювальні стібки, або різець, для зметування бічних та середнього зрізу спідниці необхідно використовувати зметувальну строчку прямих стібків, а зшивання зшивну строчку з розпрасуванням або запрасуванням, згадали обробку виточок, та способи обробки низу виробів. Отримані бали постарають повідомити наприкінці уроку.

Сценарій уроку з використання тестових завдань для етапного (рубіжного) контролю.

Предмет: технологія виготовлення одягу

Спеціальність: кравець

Тема програми: «Технологія виготовлення жіночої спідниці.»

1.Вступне слово викладача:

Викладач: Сьогодні ми з вами завершуємо вивчення технології виготовлення жіночої спідниці. Мета нашого сьогоднішнього уроку написати контрольну роботу, яка дасть змогу оцінити знання кожного з вас.

2. Інструкції до виконання тестових завдань:

Викладач: «Контрольна робота складається із тестових завдань різного рівня складності. Усі завдання розподілено між трьома рівнями складності. Завдання першого рівня складності складаються із 6 тестових завдань, вам необхідно вибрати вірну відповідь із запропонованих чотирьох. Завдання другого рівня складності містять 3 тестових завдання на встановлення відповідностей. До кожного рядка, позначеного цифрою, необхідно добрати відповідник, позначений буквою, і поставте позначки в бланку. Також 3 завдання на встановлення правильної послідовності. Третій рівень складності містить одне завдання відкритої форми, тобто немає варіантів відповідей, ви повинні у відповідній графі самостійно написати відповідь. Перед початком кожного рівня складності ще раз написаний інструктаж до виконання. Якщо вам не зрозуміло умову запитання, будь ласка, покличте викладача.

Зараз прошу залишити на парті лише ручку і бланк відповідей"

3. Виконання учнями тестових завдань.

Викладач роздає тестові завдання.

Викладач: «В верхньому правому кутку, прошу всіх написати прізвище, ім'я, та шифр групи. Можете розпочинати виконання тестових завдань. Бажаю всім успіху! Час пішов.»

Під час виконання тестів викладач контролює дисципліну у класі. Робить зауваження учням, що списують та порушують дисципліну.

В ході контролю викладач повідомляє скільки часу залишилося.

При закінчені терміну викладач: «Час вичерпано, прошу всіх передати картки та бланки відповідей на перші парти вашого ряду.»

4.Узагальнення проведеного тестового контролю :

Викладач: «Дякую всім за плідну працю, отримані оцінки будуть повідомлені на наступному уроці»

ВИСНОВКИ Метою даної наукової роботи «Тестовий контроль, як форма контролю в ПТНЗ» з дисципліни «Дидактичні основи професійної освіти» — виявити та теоретично обґрунтувати застосування тестового контролю як форми контролю в ПТНЗ у процесі теоретичного та практичного навчання.

В теоретичній частині курсової роботи розглянули наступні питання: сутність тестового контролю, його функції, принципи, завдання та вимоги використання.

В практичній частині дослідили застосування тестового контролю. На початку курсової роботи була висунута гіпотеза, яка повинна допомогти викладачу при проведенні тестового контролю. Під час проведення дослідження ми доводили вірність цієї гіпотези. Після опрацювання результатів дослідження гіпотеза була підтверджена. На основі результатів дослідження інженеру-педагогу були запропоновані рекомендації для ефективного використання тестового контролю.

Контроль знань дуже важлива частина в освітній діяльності. Застосування тестового контролю знань учнів підвищує ефективність педагогічного контролю з будь-якої дисципліни, дозволяє більш об'єктивно й надійно оцінювати рівень засвоєння знань, набуття умінь і навичок, сприяє підвищенню мотивації навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Аванесов В. С. Научные основы тестового контроля знаний. — М.: Исследовательский центр, 1994. -135 с.

2. Аванесов В. С. Определение исходных понятий теории педагогических измерений // Педагогические измерения. — 2005. — № 2. — С. 17−20.

3. Готовность инженерно — педагогических кадров к работе в новых сициальных условиях / Под. Ред. Зборовского Г. М.: СИПИ. — Екатеринбург, 1992.

4. Гулюкина Н. А. Педагогический тест: этапы и особенности конструирования и использования / Н. А. Гулюкина, С. В. Клишина. — Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2006. -151 с.

5. Гуцало Е. У. Педагогічне тестування в системі контролю і оцінки якості навчаннястудентів (на базі дисциплін психолого-педагогічного циклу педагогічногоуніверситету) / Е. У. Гуцало. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011.

6. Дидактические основы подготовки инженеров — педагогов: Учеб. пособие / Под. ред. П. Ф. Кубрушко. — Екатеринбург, 1997.

7. Коваленко О. Э. Методика професійного навчання: Підручник для студентів вищ. навч. закладів. — Харків: НУА, 2005.

8. Коккота В. А. Лингводидактическое тестирование: Научно-теоретическое пособие. — М.: Высшая школа, 1989. — 127 с.

9. Кондратюк А. П. Педагогика. — К.: Вища школа, 1982.

10. Короткий тестологічний словник-довідник/ Упорядник Л. Т. Коваленко. К.:Грамота, 2008. — 160 с. (Серія «Словник»)

11. Лихачев Б. Т. Педагогика. Курс лекций. Учебное пособие для студентов пед. уч. заведений. — М.:Прометей, 1992

12. Лозовая В. И. Педагогика. — Белгород.: Издательство Белгородского госуниверситета, 1997.

13. Лукіна Т.О. Технології діагностики та оцінювання навчальних досягнень: Навчально-методичні матеріали. — К., 2007. — 62 с.

14. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. — М.: Интеллект-Центр, 2002 — 56 с.

15. Мойсенюк Н. С. Педагогика. 2001.

16. Никитина Н. Н. Основы профессионально — педагогической деятельности. — М.: Мастерство, 2002.

17. Сірош Є.В., Виговська С. В. Теоретико-методичні аспекти тестового контролю навчальних досягнень майбутніх інженерів-механіків // Вища освіта України — Додаток 4, том ІІ (20), — 2010 р. — Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». — С. 297−301.

18. Сластелина В. А. Педагогика — М.: Школа-Пресс, 1998.

19. Фігурська Л. В. До проблеми забезпечення ефективності тестових технологій як засобу контролю професійної підготовки майбутніх спеціалістів // Професійні компетенції та компетентності вчителя: Матеріали регіонального науково-практичного семінару. — Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім.В. Гнатюка, 2006. — С.40−44.

20. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов. — М.: Логос, 2002. — 432 с.

21. Штефан Л. В. Дослідницька та рефлексивна діяльність інженера-педагога: Навчальний посібник / Л. В. Штефан, Л.О. Бачієва; за заг. ред. О. Е. Коваленко. — Харків: УІПА, 2011. — 98 с.