Допрофільна підготовка з іноземної мови: сутність, зміст і функції

Допрофільна підготовка з іноземної мови: сутність, зміст і функції

Федусенко Ю.І., мол. наук. співробітник

Стаття присвячена проблемі обґрунтування структури допрофільної підготовки з іноземних мов учнів 8−9-х класів.

Ключові слова: допрофільна підготовка з іноземних мов, учні основної школи, функції, зміст, сутність.

The article is devoted to the problem of basing the structure of pre-profile training students of 8−9 forms.

Постановка проблеми. Сучасна шкільна освіта в Україні зазнає процесів трансформації, модернізації, а також вимагає подальших досліджень, які дозволяють забезпечити ефективність удосконалення її змісту. Однак, не завжди зміст шкільної освіти цілком відповідає реаліям життя, інтересам і потребам нинішніх учнів, не повною мірою створює умови для усвідомленого попереднього самовизначення у відношенні профілюючого напряму особистої діяльності школярів. Допрофільна підготовка учнів 8−9-х класів успішно дозволить забезпечити їм педагогічну, психологічну, інформаційну й організаційну підтримку у виборі профілю навчання після завершення основної школи.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні засади допрофільної підготовки учнів 8−9-х класів основної школи розробляли вітчизняні та зарубіжні вчені С. Антінова, С. Батишев, Н. Бібік, М. Бурда, Б. Бурнямова, М. Гінзбург, Т. Захарова, В. Кізенко, Н. Пряжникова, Ю. Савінова, О. Топузов та ін. Вирішенню проблем, пов’язаних із визначенням й обґрунтуванням змісту допрофільної підготовки з іноземної мови присвячено праці Л. Божович, Л. Липової, С. Мартиненко, Т. Полонської, В. Редька та ін.

Формулювання цілей статті. У статті розглядаються сутність, зміст, мета, завдання та функції допрофільної підготовки із іноземної мови учнів 8−9-х класів основної школи.

Основна частина. Як зазначено у Концепції профільного навчання у старшій загальноосвітній школі [2], розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об'єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальноосвітньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та допрофесійної освіти. Такий підхід пояснюється тим, що сучасне суспільство потребує компетентних фахівців різних професій. У зв’язку з реструктуризацією ринку праці змінилися вимоги до рівня і змісту підготовки майбутніх фахівців, засади якої закладаються у системі загальної середньої освіти.

Помилковий вибір профілю навчання у старшій школі може серйозно ускладнити учням подальше здобуття освіти і вибір тієї професії, яка відповідає їхнім потребам, здібностям і можливостям. А відтак, досить актуальною у цьому аспекті виявляється допрофільна підготовка, запровадження якої дозволить чіткіше уявити напрями подальшого вибору профілю навчання, створить умови для реалізації професійних інтересів і намірів відносно продовження освіти.

Мета допрофільної підготовки з іноземної мови учнів 8?9-х класів — це формування та всебічна підтримка їхніх пізнавальних інтересів до іноземної мови, виявлення і розвиток професійних нахилів, забезпечення умов для усвідомленого самовизначення у виборі профілю «іноземна філологія».

Відповідно до мети сформулювані завдання допрофільної підготовки з іноземної мови: формування практичного досвіду в різноманітних сферах пізнавальної діяльності, орієнтованого на вибір профілю «іноземна філологія» у старшій школі; надання психолого-педагогічної підтримки учням у процесі формування їхніх уявлень про життєві, соціальні цінності, у тому числі пов’язані з їхнім професійним становленням; розвиток широку спектру пізнавальних і професійних інтересів і компетенцій, що дозволять забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності; формування здатності приймати усвідомлене рішення, пов’язане з подальшим вибором профілю освіти та ін.

Зазначена мета і завдання цілком реалізуються у структурі допрофільної підготовки з іноземної мови учнів 8?9-х класів основної школи (рис. 1).

Рис. 1. Структура допрофільної підготовки з іноземної мови учнів 8?9-х класів основної школи

Інформаційну та діагностичну роботу доцільно здійснювати за допомогою бесід із учнями на відповідну професійну тематику, а також застосовувати різного виду анкетування школярів, що дозволяє чіткіше уявити їхні потреби, мотиви, здібності. Наведемо приклади таких анкет.

У восьмому класі можна організувати анкетування учнів із метою визначення сфери їхніх інтересів у філологічному профілі.

Анкета 1

Подальша конкретизація отриманої інформації здійснюється за допомогою анкети для учнів дев’ятого класу, в якій школярам пропонується відповісти на такі запитання:

Анкета 2

З метою відстеження динаміки розвитку зацікавленості учнів дев’ятого класу вивченням іноземної мови поглиблено чи у межах певного курсу за вибором доцільно використати таку анкету, запропонувавши школярам вказати, як часто (часто? 2 бали), (рідко? 1 бал), (ніколи? 0 балів) на уроці іноземної мови вони виконують такі види діяльності:

Анкета 3

Підсумувавши кількість балів, можна визначити рівень розвитку в учнів умінь самостійно організувати своє навчання, взаємодіяти в групі та з учителем.

Далі наведемо орієнтовний перелік тем, які можуть бути використані для бесід із учнями щодо вибору профілю «іноземна філологія»:

1. Чому виникла людська мова? Для чого мова потрібна людям? Скільки на світі мов? Які мови уважаються найбільш поширеними?

2. Що заважає людям, які спілкуються різними мовами, зрозуміти один одного? Що може допомогти їм краще порозумітися?

3. Якими іноземними мовами ти хотів би оволодіти?

4. Хто такі поліглоти? Що ти про них знаєш?

5. Яка роль іноземної мови у житті сучасної людини? У яких життєвих ситуаціях не можна уникнути використання іноземної мови?

6. Як нові інформаційні технології удосконалюють можливості людського спілкування?

7. Що є спільним у всіх мовах? Що їх розрізняє? Чи допомагає володіння однією іноземною мовою швидше і краще засвоїти іншу?

8. Що означає вивчати іноземну мову? Чим тобі подобається займатися на уроках іноземної мови? Що не подобається?

9. Яка роль Internet для сучасної людини? Чи важливо володіти іноземною мовою для користування Internet?

Зважаючи на інтереси та потреби конкретного контингенту учнів, особливості дитячого колективу, тематику бесід можна урізноманітнити, адаптувавши її до умов навчання бути розширена й уточнена.

Окрім інформаційної та діагностичної роботи, допрофільна підготовка з іноземної мови реалізується через введення курсів за вибором і поглибленого вивчення цього навчального предмету. Основна функція курсів за вибором? профорієнтаційна. У концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі визначено вимоги до таких курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове уведення за рахунок годин варіативного освітнього компоненту; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів. Поглиблене вивчення іноземної мови, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до цього навчального предмету, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом — програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми. Допрофільна підготовка з іноземної мови повинна здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади. Ефективність допрофільного навчання потребує налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної роботи з метою визначення професійних нахилів і якостей школярів для створення однорідних за рівнем підготовленості та інтересами мікроколективів (класів, груп).

Іншим компонентом допрофільної підготовки з іноземної мови учнів 8?9-х класів, відповідно до запропонованої структури, є профконсультативна та профорієнтаційна робота. Необхідно зазначити, що успішне професійне самовизначення школярів багато в чому залежить від того, наскільки організовано психологічний супровід процесу усвідомленого вибору профілю навчання. Існує декілька проблем організації психологічного супроводу допрофільної підготовки. Насамперед — не чітке розуміння керівниками навчальних закладів і вчителями сутності профільної орієнтації. Результатом такого нерозуміння є формальний необґрунтований підхід до організації профільних класів. Нерідко у процесі профілізації навчальних закладів не враховуються професійні нахили, можливості та якості школярів, а це не дає змогу створити однорідні за рівнем підготовленості та інтересами класи чи групи.

Іншою проблемою є неусвідомлений вибір учнями профілю навчання у старшій школі, а відтак і майбутньої професії. Уникнути зазначених проблем можна у тому випадку, якщо на етапі допрофільної підготовки організувати профконсультаційний супровід процесу професійного самовизначення школярів і планування їхньої майбутньої професійної діяльності.

Відомо, що юнацький вік характеризується потребами у пошуковій активності, самовизначенні, | окресленні життєвих перспектив. У той же час, психологи наголошують на тому, що учні цієї вікової категорії чутливі до ризику виникнення психічної дезадаптації, особливо при значних навчальних навантаженнях. Вченими з’ясовано, що допрофільна підготовка створює умови для інтенсифікації процесу професійного самовизначення дозволяє подолати труднощі під час навчання у профільному класі. За умови ефективної організації профконсультативної та профорієнтаційної роботи в учнів з’являється упевненість у виборі профілю навчання, виникають позитивні враження від наміру в майбутньому обрати професію відповідного профілю, пов’язані з успішнішим навчанням у профільному класі. Таким чином, допрофільна підготовка забезпечує сприятливіший перебіг процесу адаптації до профільного навчання у старшій школі.

учень допрофільний підготовка

Висновки

Значення допрофільної підготовки з іноземної мови важко переоцінити, оскільки її зміст успішно реалізує низку функцій:

· виявлення інтересів і нахилів школярів, розширення їхніх уявлень про іноземну мову як навчальний предмет;

· залучення учнів основної школи до активної і творчої діяльності на уроках іноземної мови;

· підготовка до профільного навчання у старшій школі;

· умотивування навчальної діяльності школярів;

· розширення знань про країну, мова якої вивчається;

· забезпечення умов для оволодіння учнями засобами пізнавальної та практичної діяльності на уроці іноземної мови;

· розширення уявлень про власні можливості;

· розвиток умінь співвідносити свої здібності з вимогами до певної професії, пов’язаної з профілем «іноземна філологія» та ін.

Реалізація зазначених функції створює для школярів такі умови: досягнення загальноєвропейського рівня підготовленості з іноземної мови, необхідного для подальшого навчання у профільних класах старшої школи; формування стійких мотивів до вивчення іноземної мови; розвиток навичок й умінь знаходити, аналізувати та використовувати отриману навчальну інформацію у практичній діяльності; усвідомлений вибір профілю «іноземна філологія».

Література

1. Божович Л. И. Проблемы формирования личности: Под редакцией Д. И. Фельдштейна / Вступительная статья Д. И. Фельдштейна. 2-е изд. М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997. — 352 с.

2. Концепція профільного навчання в старшій школі / Л.Д. Березівська, Н.Н. Бібік, М.І. Бурда та ін.: Навч. посіб. — К., 2003. — Вип. 2. — С. 8 — 15.

3. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // інф. зб. МОН України. — 2002. — № 2. — С. 3 — 22.

4. Топузов О. М. Профільне навчання: проблеми формування змісту курсів за вибором та організація навчальної діяльності в ЗНЗ / О. М. Топузов // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць / Редкол. — К.: Педагогічна думка, 2008. — Вип. 8. — С. 20 — 27.