Структура газетного видання

Газета містить текстову інформацію. Характер змісту газети значно відрізняє її від інших видів документів. Значний вплив на газети спричиняє динамізм процесів суспільного життя. Газетні видання відтворюють те, що відбувається в суспільстві, газетна інформація відображує теперішні події сьогодення та факти повсякденного життя.

Газети розрізняються за періодичністю виходу в світ (щоденні, щотижневі); за читацьким призначенням можуть бути розраховані на масового читача або на спеціалістів; за розповсюдженістю розрізняють: загальнонаціональні (всеукраїнські); центральні; регіональні (виходять і розповсюджуються в межах окремого району; місцеві (обласні, міські, районні, корпоративні (виходять і розповсюджуються в межах підприємства, закладу, компанії).

Газета належить до технічного класу засобів комунікації. Це періодичне видання на розборних аркушах, без обкладинки; формат від А2 до А6. Текст в газеті розміщується колонками, текстові форми, як правило, невеликі за обсягом.

Газета є одним з найпоширеніших засобів комунікації і має доволі широку різноманітну тематику, це: урядові офіційні видання, ділові, фінансові, комерційно-рекламні, літературно-художні, юридичної тематики, медичної тематики, педагогічні, спортивні, гумористичні, релігійної тематики, військової тематики та політематичні газети.

Масова газета розрахована на широке коло читачів, соціальні видання — для окремих соціальних груп, їх завданням є забезпечення комунікації в цих групах суспільства.

Кожний номер газети складається з постійних комунікативних реквізитів, такими є: назва, надзаголовки, підзаголовкові дані, число, місяць видання, вихідні дані: редактор, ред. колегія, засновник або видавець, реєстраційне свідоцтво, адреса та інші реквізити, які вказують на місце видання, передплатний індекс, телефони, тираж. Газетна сторінка поєднує два види комунікації: вербальну та візуальну, що забезпечує гармонійне сприйняття інформації.

За матеріальною конструкцією носія інформації газета — це не лише окремий її номер, але і комплект-група номерів, які вийшли за який-небудь проміжок часу: рік, квартал, місяць. В комплекті знаходить відображення складний комплекс особливостей змісту газети та її форми: тематики, публікацій, стилю, використання різноманітних жанрів публіцистики, форм передачі інформації, особливостей технології створення, оформлення тощо.

Для підтримки тексту в газетних виданнях використовують ілюстрації. Вони займають в газеті доволі багато місця. Основними вимогами до ілюстрацій в газеті є чітке відображення об'єкту та правильний вибір кута і точки зйомки.

Мета оформлення газети полягає в тому, щоб в якнайбільш привабливому вигідному вигляді донести до читача зміст газети, виокремити головне.

Обсяг сучасної газети від 4 до 6 сторінок. Деякі газети, що мають великий тираж видаються на двох сторінках. Щотижневі газети мають, як правило, більший обсяг: 16−24 сторінки і більше.

Завданням газети є оперативна передача інформації з метою формування думки, поведінки, світогляду людини. Читаючи газету (чи журнал) людина має змогу осмислити прочитане, повернутись до прочитаного матеріалу знов.

Газети класифікують:

• — за принципом територіального розповсюдження і обхватом аудиторії - загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, краєві), місцеві (міські, районні), внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);
• — з тематики — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів і т.д.;

по періодичності - щоденні (утрішні або вечірні), щотижневі, щомісячні;

по формату — A4, Берлінер, A3, A2;

по стилю оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;

за вартістю — платні і безкоштовні.

Особливості газет.

Мобільність — газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;

Загальнодоступність — газета призначена для невизначеного коло осіб, читачем її може стати будь-яка людина;

Періодичність — газета відноситься до періодичних видань, що виходять в світ по встановленому видавцем графіку. По цій ознаці газети діляться на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети виходять два або три рази на тиждень, двічі в місяць і т.п. Існують також уранішні і вечірні газети;

Офіційність — багато рішень (розпорядження, закони і т. п.) владних органів всіх рівнів набувають чинності тільки після їх офіційної публікації в газеті або іншому друкарському органі.

Основні функції засобів масової комунікації - інформація, освіта, створення громадської думки і виховання — знаходять своє віддзеркалення в конкретних жанрових формах.

Використовування тих або інших жанрів визначається в першу чергу суспільно-історичними умовами життя. Наприклад, в довоєнній радянській журналістиці був дуже поширений жанр нарису.

Сьогодні ми спостерігаємо іншу картину: крупні жанри на смугах щоденних газет з’являються не дуже часто, вони перекочували в тижневики, журнали. На перше ж місце вийшли інформаційні жанри. Прискорений темп життя, інформаційний бум диктують виданням і відповідні форми подачі матеріалів.

Разом з традиційними жанровими формами сьогодні на сторінках газет і журналів з’являються нові, наприклад, науково-популярні есе, соціально-політичні діалоги, соціальні портрети сучасників, соціально-економічні нариси, проблемні соціальні критичні репортажі, аналітичні інтерв'ю і т.д.

Інформаційні жанри — замітка, репортаж, звіт, інтерв'ю — відрізняються оперативністю, наявністю в матеріалах мотиву події, розглядом окремого факту, явища.

Цим жанрам відводиться найбільша частина газетної площі. Саме ці жанри несуть аудиторії всі останні новини. В деяких газетах їх позначають одним загальним терміном «новини», часто вкладаючи в це поняття не просто повідомлення про щось нове, а про сенсаційний факт.

Сенсація — самий ходовий товар в масовій пресі. Видавцю він підвищує тиражі газет, приносить прибутки. Зусилля репортерів цих видань направлені на те, щоб кожний номер забезпечити незвичайною, захоплюючою новиною. І на сторінки газет суцільним потоком йдуть матеріали про катастрофи і вбивства, пожежі і повені. А якщо раптом нічого не трапилося, сенсації доводиться вигадувати, використовуючи чутки і т.д.