Види імунопрофілактики. 
Вакцинація у епідеміології

Вона може бути специфічною, коли її дія спрямована на конкретний інфекційний агент, або неспецифічною, якщо її мета — підвищення активності, стимуляція захисних функцій організму. Імунізація може також бути активною у випадку, якщо імунітет виникає на введення вакцини, або пасивною, якщо в організм вводяться гамма-глобуліни, препарати сироваток. Вакцинація буває як однієї, так і багаторазовою, у разі якщо для утворення імунітету потрібно кілька введень імунізуючих засобів. Ревакцинація спрямована на підтримку та збереження імунітету, отриманого при попередніх вакцинаціях. «Турова» вакцинація. План складається з одномоментної вакцинації, яка проводиться для швидкого переривання ланцюга поширення інфекційної хвороби. Проводиться в стислі терміни. Діти, які вакциновані раніше або ті, хто перехворів, вакцинуються в термін від 1 тижня до 1 місяця. Цей захід проводиться силами місцевих органів охорони здоров’я.

Від чого залежить ефективність вакцинації? На неї впливають наступні фактори:

• 1) властивості вакцин (чистота препаратів, доза, що вводиться, час існування антигену, кратність введення, наявність протективних антигенів);
• 2) властивості людського організму (вік, стан імунної системи індивідуума, генетичні особливості, наявність синдрому імунодефіциту);
• 3) зовнішні фактори (особливості харчування, умови життя, клімат, фізико-хімічні фактори зовнішнього середовища).