Висновки.
Сучасні ігрові технології в освітньому просторі
Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси і функції… Читати ще >
Висновки. Сучасні ігрові технології в освітньому просторі (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси і функції дитини. Інший позитивний бік гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальний матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і зацікавленість у навчальний процес [3, с. 38]. У ході курсової роботи було розкрито зміст та специфічні особливості ігрового навчання, проаналізовано структуру та умови ефективності використання ігор в навчальному процесі, обґрунтовано доречність використання ігрового навчання на уроках трудового навчання, а також розроблено заняття у формі інтелектуально-пізнавального конкурсу КВК з теми «Культура харчування. Технологія приготування кулінарних страв», враховуючи ігровий підхід. Застосування ігрових технологій на уроках в школі є необхідним, оскільки цінність гри в психолого-педагогічному контексті очевидна. При умові адекватного відношення вчителя до дидактичної гри і розумного використання її потужного психолого-педагогічного потенціалу, гра стає тим оптимальним інструментом, який комплексно забезпечує: успішність адаптації дитини у новій ситуації розвитку; розвиток молодшого школяра як суб'єкта власної діяльності та поведінки, його ефективну соціалізацію; збереження та закріплення його морального, психічного і фізичного здоров’я. Дитина фактично входить в світ дорослих через гру. Гра — це її біологічна потреба, гра — це праця, гра — це навчання. Гра — найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини, але гра на уроці - не розвага, а звичайні вправи, замасковані в цікаву форму. Збуджена під час гри думка підводить учня до самостійних пошуків висновків і узагальнень, які, в свою чергу, зміцнюють свої знання і перетворюють їх у переконання. Отже, ігровий метод навчання передбачає визначення мети, спрямованої на засвоєння змісту освіти, вибір виду навчально-пізнавальної діяльності і форми взаємодії педагога і учнів. Застосування цього методу навчання вимагає:
- · з’ясування і усвідомлення його цілей, тобто бажаного результату; без цього діяльність суб'єктів навчального процесу не може бути цілеспрямованою;
- · вибору способу діяльності для досягнення мети;
- · необхідних засобів інтелектуального, практичного або предметного характеру, оскільки діяльність завжди пов’язана з ними;
- · наявності певних знань про об'єкт діяльності. Застосування ігрових технологій на уроках дає змогу, по-перше, стимулювати як пізнавальну, так і творчу активність школярів. По-друге, під час гри між учнями відбувається обмін знаннями і наявним практичним досвідом. По-третє, у грі створюється позитивний емоційний настрій учнів, що сприяє більш ефективному вирішенню поставлених навчально-виховних завдань. По-четверте, за допомогою гри є можливість значно підвищити їх значущість і дієвість. По-п'яте, гра значною мірою сприяє формуванню моральних відносин, оскільки вона передбачає як особисте, так і групове та колективне обговорення то розв’язання проблеми. На проведених в ігровій формі уроках найбільш яскраво проявляються моральні якості кожного учня, виявляються особливості стосунків між членами команд, так і між командами в цілому. Крім того, при використанні ігрових технологій швидко і активно діє зворотній зв’язок «учитель-учень», який приводить до партнерських стосунків в освіті, про які зараз багато говорять