Позакласна робота вчителя

Позакласна робота для вчителя історії завжди була такою ж важливою як і робота на уроках, тому і тут слід враховувати необхідність формування в учнів пізнавального інтересу.

Історія містить у собі потужний виховний потенціал, тому саме на вчителів історії покладено переважну кількість заходів з організації та проведення позакласної роботи в школі. Вона повинна мати зв’язок з уроками і спрямовуватися насамперед на подальше формування вдосконалення учнівських компетентностей, адже саме в умовах позаурочної діяльності учні мають змогу їх практичного застосування.

Позакласна робота — це складова частина навчально-виховної роботи, організовані й цілеспрямовані заняття групою або всім педагогічним колективом із групою чи всіма учнями, які проводять у позаурочний час для розширення знань, умінь і навичок, розвитку самостійності, індивідуальних здібностей і схильностей учнів, а також задоволення їхніх інтересів і забезпечення розумового відпочинку Основні принципи організації позакласної роботи:

— добровільний характер участі учнів за інтересами;

Це має величезне значення, якщо педагог справді прагне спиратися на учнівський пізнавальний інтерес. Добровільно-примусовий метод лише знижує учнівський інтерес до предмета.

— суспільна спрямованість учнівських проектів;

Робота гуртка має бути спрямована на на підвищення суспільної свідомості дітей.

• — розвиток творчих здібностей учнів: підтримка запропонованої ідеї, надання можливості її реалізації;
• — зв'язок із навчальною роботою, надання можливості почуватися успішним;
• — використання ігрових форм, цікавість, емоційність.

Основні напрямки та форми позакласної роботи з історії:

• — краєзнавча робота в школі та поза її межами;
• — шкільні конкурси з історії;
• — екскурсії з історичної тематики;
• — політичний клуб;
• — зустрічі з відомими діячами;
• — дослідна робота;
• — розробка і створення проектів за історичною тематикою;
• — проведення дискусій, «круглих столів», конференцій.

Окрім того, форми позакласної роботи можливо розподілити на три основних форми: масову, групову та індивідуальну.

Під час вибору форм і методів того чи іншого заходу з історії вчитель повинен насамперед ураховувати індивідуальні запити та схильності учнів. Опора вчителя на інтереси й пізнавальні можливості учнів необхідна не лише для підтримання в них бажання брати участь у позакласній роботі з історії, а й для розвитку й удосконалення їхніх особистостей Ці технології якнайбільше сприяють розвитку дитини, формуванню її життєвих компетентностей, дозволяють глибше зрозуміти роль історії в житті суспільства, громади та кожного окремого її члена, тим самим сприяючи соціалізації особистості. Особливу увагу слід приділити складанню плану позакласної діяльності, адже добре продуманий план — половина успіху. Крім цього, заплановані.

заходи повинні органічно поєднуватися з комплексним планом позакласної роботи школи. Без координованих дій, спільних зусиль усіх вчителів не можна розраховувати на реалізацію тих завдань, які стоять перед позакласною роботою Основною формою позакласної роботи з предмета в школі є гурток. Він дозволяє організувати систематичні заняття за певною програмою та з постійним, причому зацікавленим, складом. Добре налагоджена робота гуртка може бути запорукою успішного проведення інших групових і масових форм, у тому числі краєзнавчих експедицій і походів, організації гуртка чи музею, а самі гуртківці стають активними помічниками вчителя як у проведенні позакласних заходів так і в підготовці обладнання до уроків. Проте не слід забувати, що успішна робота гуртка має ґрунтуватися на певних засадах:

• — особисте визначення навчальної мети й усвідомлення її значимості;
• — самостійний вибір форм і методів досягнення мети;
• — засвоєння навчального матеріалу й самостійного застосування вивченого, тобто активне використання здобутих знань;
• — самостійні висновки на підставі особистого досвіду, спостережень, знань;
• — розвиток можливостей самореалізації.

До тематики гуртка можна включати:

• — Проблеми, що не входять до шкільної програми й розраховані на розширення ерудиції гуртківців.
• — Найскладніші питання шкільної програми.
• — Питання програми, що не розглядались на уроках або були недостатньо розкриті.

План гуртка детально відбиває всі етапи його роботи й може складатися з таких розділів:

• — Робота секцій гуртка.
• — Тематика спільних занять гуртка.
• — Участь гуртка в позакласній роботі школи.

Форма плану може бути різною, але має включати назви як загальної теми, розрахованої на тривалий період, так і назви тем, що планують опрацьовувати конкретного навчального року.

У плані потрібно зазначити терміни виконання, а також форми й методи дослідження. Під час складання плану слід урахувати інтереси й побажання членів гуртка, продуманої ефективно використовуючи різні форми індивідуальної роботи, які повинні підпорядковуватися досягненню основних цілей.