Поняття іригації (зрошування). Способи зрошування

Іригація або зрошування (англ. Irrigation) — підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту. Іригація є одним з видів меліорації. Зрошування покращує постачання корінню рослин вологи і поживних речовин, знижує температуру приземного шару повітря і збільшує його вологість.

Іригація (зрошування) відноситься до гідромеліорації, яка являє собою ряд заходів, спрямованих на довгострокове поліпшення водного режиму ґрунту з метою підвищення її врожайності. Гідромеліорація здійснюється шляхом будівництва інженерних гідротехнічних споруд, за допомогою яких здійснюється прорахована зміна або регулювання водного режиму території. Якщо зрошування потрібно здійснювати в місцевості бідної водними запасами, то попередньо слід провести обводнення території, так як постійне транспортування необхідних для зрошування обсягів води було б надзвичайно неефективним і недешевим. За допомогою ж обводнення забезпечується надходження води природним ходом, що дозволяє її використовувати надалі безпосередньо в зрошувальних системах.

Ефективним є використання зрошування разом з іншими видами меліорації, наприклад, з агролісомеліорації, яка включає в себе створення захисних лісосмуг і ділянок. При цьому можливо досягти не тільки поліпшення ґрунтових умов, а й зміни в кращу сторону мікрокліматичних умов, коли поліпшується місцеве вологообертання в цілому. У посушливих регіонах тільки зволоження ґрунту може бути недостатньо, оскільки при дії сухих вітрів випаровування з поверхні рослин посилюється, і швидкість підживлення з кореневої системи може виявитися недостатньою, що призводить до в’янення. Також можна відзначити такі види меліорації як опріснюючі меліорації, які полягають у виведенні з ґрунту шкідливих солей, і теплові меліорації, коли полив культур проводиться теплою водою.

Площа зрошувальних земель в окремих країнах світу, млн. га.

У цілому, зрошування застосовується в різних за кліматичними умовами ділянках. Очевидно, що найбільша потреба в зрошенні спостерігається в регіонах з жарким сухим кліматом (аридний клімат), що характеризуються малою кількістю опадів (200−300 мм на рік). Показник зволоження (відношення річної суми опадів до потенційної випаровуваності) менше 0,33, а дефіцит випаровуваності (різниця між можливою випаровуваністю за вегетаційний період і продуктивно використовуваними опадами) перевищує 5000 кубічних метрів на гектар. Даний клімат типовий для держав Середньої Азії, де основною культурою, вирощуваною за допомогою зрошування є бавовник. У Росії до подібних земель можна віднести територію Астраханської області.

Також зрошування є досить ефективним в субаридних областях. Для них показник зволоження становить менше 0,77, а дефіцит випаровуваності - 2000;5000 куб. метрів на гектар. Клімат в таких областях більш сприятливий, ніж у зонах аридного клімату, однак раз на кілька років тут трапляються посушливі періоди, що може завдавати великої шкоди сільському господарству. Зрошування тут відіграє дещо іншу роль, служить не стільки для створення можливості росту, скільки для вирівнювання коливань обсягу одержуваної продукції по роках і більш ефективного використання земель з можливістю отримувати урожай кілька разів на рік. Визначальними культурами є кормові та зернові.

Залежно від місцевої ситуації можливі різні способи проведення зрошень. По-перше, може зрошуватися як цілком вся площа угідь, що характерно для посушливого клімату, так і окремі ділянки певних культур, що властиво для більш вологих кліматичних районів. По-друге, зрошування може здійснюватися один раз за рік (так зване лиманове зрошування), при якому в ґрунті створюється необхідний запас води, що використовується рослинами протягом року, або ж зрошування може проводитися постійно Загалом виділяють такі основні способи зрошування:

· традиційне зрошування — поливання по борознах водою, що подається насосом або із зрошувального каналу;

Рис. 1 Традиційне зрошування

· дощування — розбризкування води із спеціально прокладених труб;

Рис. 2 Дощування

· аерозольне зрошування — зрошування найдрібнішими краплями води для регулювання температури і вологості приземного шару атмосфери;

Рис. 3 Схема аерозольного зрошування

· підґрунтове зрошування — зрошування земель шляхом подачі води безпосередньо до зони ґрунту, де знаходиться коріння рослин;

Рис. 4 Підґрунтове зрошування

· лиманове зрошування — глибоке одноразове весняне зволоження ґрунту водами місцевого стоку.

Рис. 5 Лиманове зрошування