Інформаційно-аналітична компетентність — ключовий складник компетентності майбутніх фахівців з документознавства та інформаційної діяльності (на прикладі дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність»)

Визначено актуальність проблеми формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх документознавців, інформаційних аналітиків у вищих навчальних закладах. Проведено проблемний аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутніх фахівців та виявлено необхідність здійснення інформаційно-аналітичної діяльності в процесі виконання професійних обов’язків. Наведено приклади прикладного застосування інформаційно-аналітичної компетентності у процесі навчання.

Ключові слова: компетентність, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітична компетентність.

Постановка проблеми. Входження людства в інформаційну епоху, глобалізація суспільних процесів, розвиток новітніх технологій тісно пов’язані з інноваційними перетвореннями в усіх сферах життєдіяльності людини і в освіті зокрема. Сучасні трансформації суспільства витіснили ідею «освіти на все життя» концепцією «освіти впродовж життя», яка була сприйнята світовою спільнотою і стала основою для програми ЮНЕСКО «Освіта для XXI століття». Це актуалізувало проблему професійної підготовки фахівців насамперед в інтелектуальних сферах праці, до яких належить документознавство та інформаційна діяльність.

Сучасний документознавець має широке функціональне поле діяльності, пов’язане з одержанням, використанням, поширенням і зберіганням документованої інформації для досягнення стратегічних і тактичних цілей суб'єктів інформаційних відносин. Якісна реалізація цих завдань професіоналом залежить від рівня його підготовки у вищому навчальному закладі, цілеспрямованого впровадження компетентнісного підходу в освіту, який передбачає результативну спрямованість навчального процесу на формування конкурентоспроможного фахівця, здатного до творчості й саморозвитку. У сучасних умовах професійний розвиток документознавця, інформаційного аналітика неможливий без вільної орієнтації в інформаційному просторі, здатності швидко сприймати й обробляти значні обсяги інформації, постійно оновлювати власні знання, розширювати спектр необхідних умінь і навичок, тобто — підвищувати рівень інформаційно-аналітичної компетентності, пов’язаної з умінням знаходити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, структурувати та якісно-змістовно перетворювати і використовувати у професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогічній теорії і практиці тільки починає складатися знання про інформаційно-аналітичну компетентність та її формування. Серед вітчизняних та зарубіжних учених, які розглядали різноманітні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності, можна відзначити таких: О Гайдамак [3], Є. Карпенко [6], В. Кіптенко [7], О. Кобєлєв [8], Г. Малик [10], О. Назначило [11], Н. Рижова [і2], О. Скафа [15], Н. Сляднева [1б], Р. Сорока [17] та ін. Детально досліджено методологічні, теоретичні і практичні аспекти розвитку інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів у колективній монографії Інституту професійно-технічної освіти НАПН України [19].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Зважаючи на те, що головною особливістю навчальної діяльності студента в освітньому середовищі є не тільки здобуття нових знань, а й уміння якісно аналізувати весь спектр інформації, синтезувати, порівнювати, структурувати, узагальнювати, класифікувати, оцінювати, формулювати висновки та представляти, виникла необхідність введення у навчальну програму для документознавців, інформаційних аналітиків ІФНТУНГ професійно орієнтовану дисципліну «Інформаційно-аналітична діяльність», метою якої є навчити студента ефективно проводити збір інформації, здійснювати її аналітико-синтетичну обробку з метою отримання якісно нового знання для забезпечення процесу ухвалення правильного рішення чи знаходження альтернативи виходу із проблемної ситуації під час виконання професійних функцій, а саме: аналізу інформації про стан досліджуваної проблематики, формулювання висновків на основі одержаної інформації для вирішення поставлених завдань і ухвалення відповідальних рішень.

Вдало, у контексті нашого дослідження, розглянуто поняття інформаційно-аналітичної діяльності науковцем Сорокою М. Б., який зазначив, що це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Особливої ваги набуває систематичність визначення кола питань, що виникають у процесі базової діяльності споживача інформації, їх аналіз та прогнозування тенденцій розвитку. Саме орієнтація на передбачення, виявлення тенденцій розвитку ситуації переважне застосування різних аналітичних методів опрацювання інформації: інформаційний аналіз, джерелознавчий, ситуаційний, контент-аналіз тощо [17].

Можливості використання інформаційно-аналітичної діяльності в сучасному інформаційному просторі безмежні, і це повинні усвідомлювати фахівці в галузі документознавства та інформаційної діяльності. З навчальною метою студенти послуговувалися до 2016 року переважно рядом підручників та посібників із суміжних галузей — насамперед, інформаційного менеджменту та матеріалами наукових статей у фахових виданнях. Станом на сьогоднішній день вийшли друком два посібника [2; 4], у яких у повному обсязі розглянуто найважливіші теоретичні та практичні питання інформаційно-аналітичної діяльності. Особливу увагу приділено авторами розвитку нових засобів інтелектуалізації інформаційно-аналітичної діяльності, специфіці професії аналітика, запропоновано концепцію навчального курсу. Дані посібники можна придбати та завантажити, завдяки чому студенти мають можливість готуватись до занять не тільки із курсу лекцій та методичних рекомендацій, які містяться в НТБ ІФНТУНГ. Можемо констатувати, що нових наукових розробок, які детально аналізують інформаційно-аналітичну діяльність як необхідний етап у роботі будь-якої галузі збільшується як у кількісному співвідношенні, так і у якісному, тому варто розглядати дану дисципліну, яка формує важливу компетентність документознавця, інформаційного аналітика.

Метою статті є проаналізувати базові уміння та навички, які формують у студента-докумен-тознавця, інформаційного аналітика інформаційно-аналітичну компетентність, а також визначити основні стадії формування даних компетенцій.

Викладення основного матеріалу. Більшість дослідників, зокрема, С. Рубінштейн, доводить, що інформаційно-аналітична діяльність має два складники: діяльнісний — пошук, відбір, збереження, поширення інформації; інтелектуальний — аналітико-синтетична обробка [20].

Н. Рижова, О. Філімонова, В. Фомін уважають, що інформаційно-аналітична діяльність фахівця — це «отримання з інформації, представленої у вигляді деякої знакової системи, компонентів, які цікавлять дослідника, подання їх у зручній для сприйняття формі та подальша предметна інтерпретація (аналіз) на основі використання напівформальних та формальних мов для побудови статичних і динамічних інформаційних моделей предметної галузі та їх аналізу» [13, с. 249].

Кіптенко В. К. виокремлює інформаційно-аналітичну функцію, яку становлять насамперед дії зі збирання інформації, що потім підлягає аналізу. Під аналізом інформації автор розуміє емпіричне дослідження, результатами якого є оціночні висновки про ситуацію, що склалася [7]. На основі розуміння поняття інформаційноаналітичної діяльності, І. С. Савченко виділяє інформаційно-аналітичну компетентність, як ту, яка постає у наш час надзвичайно затребуваною складовою якості управління, стратегічного планування і сприймається нами як уміння вчасно отримувати та аналізувати інформацію про стан об'єкта, що змінюється [14].

Інформаційно-аналітичну компетентність менеджера Н. А. Зінчук подає у формі декомпозиції таких складників, як професійна мотивація формування і подальшого розвитку даної компетентності (мотиви, інтереси, потреби, ціннісні та смислові орієнтації, спрямованість особистості), рівень необхідних і достатніх знань, умінь і навичок, первинний досвід професійної діяльності у заданому напрямі, а також аспекти, що передбачають стійку потребу до саморозвитку, самовдосконалення та сформовану рефлексивну діяльність як фактор успішності особистісного моніторингу власного професійного зростання [5].

О. Гайдамак, здійснивши дослідження інформаційно-аналітичної компетентності магістра фізико-математичної освіти, прийшла до висновку, що інформаційно-аналітична компетентність є ключовою складовою професійної компетентності, оскільки, в силу фундаментальності понять «інформація» і «аналіз», на ній засновані інші компоненти професійної компетентності [3].

А. Трофименко, вивчаючи питання розвитку інформаційно-аналітичної компетенції студентів у вузі, звертає увагу на посилення ролі аналітичної складової професійної діяльності і зазначає, що здебільшого інформаційно-аналітична компетентність науковцями розглядається як складова професійної компетентності, до того ж, специфічність аналітичної складової інформаційної підготовки висвітлюється мінімально, а самі знання про розвиток та формування інформаційно-аналітичної компетентності у педагогічній теорії та практиці тільки починають складатися [21, с. 11−12].

Отже, інформаційно-аналітичну діяльність студентів визначаємо як особливу діяльність восвітньому середовищі вищого навчального закладу зі здобуття необхідної, достовірної інформації та її аналітико-синтетичної обробки з метою отримання нових знань для розв’язання поставленого завдання й ухвалення відповідного рішення. Оскільки у поняття інформаційно-аналітична компетентність входять такі складові як уміння та навички, які завжди передбачають використання знань, понять, правил і прийомів дій із ними, тобто спираються на активну інтелектуальну діяльність і обов’язково включають процеси мислення, тому студенти повинні у процесі вивчення даної дисципліни набути таких умінь та навичок, як здійснювати пошукові роботи, обробляти інформацію та аналізувати її, вміти презентувати опрацьовану інформацію у доступному форматі [1].

Кожен компонент інформаційно-аналітичної діяльності (пошук, обробка, аналіз та представлення інформації) містить аналітичну складову, що інтегрується у цей компонент, а саме: пошук — передбачає побудову логічної послідовності дій, осмислення та співставлення даних, визначення надійності та достовірності шляхом аналізу, зіставлення, порівняння фактів; результатом обробки інформації є створення власного інформаційно-аналітичного продукта, що передбачає дії аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, інтерпретації, класифікації, структурування; отриманий результат дає можливість майбутньому документознавцю, інформаційному аналітику визначити переваги здобутого досвіду після плідного виконання інформаційно-аналітичної діяльності.

Таким чином, визначення інформаційно-аналітичних умінь як системи дій із пошуку, обробки та представлення інформації дає можливість звернутися до питання формування цих умінь. Дослідження науковців доводять, що процес формування будь яких умінь (у нашому випадку інформаційно-аналітичних) характеризується етапністю, причому кожен попередній етап створює основу для проходження наступного [1]. Переконатись, що студенти набули названих умінь нами введено у робочий план написання курсових робіт, у яких передбачено, окрім аналізу теоретично-понятійного апарату, практичне завдання: сформувати бібліографічний покажчик та реферативний огляд на задану тематику. Зазвичай тематику курсових, особливо, що стосується реферативного огляду, замовляють наукові відділи бібліотеки вишу, оскільки у них часто виникають нагальні проблеми відсутності інформації про інноваційні процеси, пов’язані з нафтогазовою сферою, особливо, з новими видами палива. Дана тематика є для студентів документознавців-аналітиків непрофільною, але їх завдання вилучити всі існуючі джерела, які висвітлюють проблематику за останні 5 років як друковані, так і електронні, вітчизняні та зарубіжні (можна іноземною мовою). Інший вид завдань, які підсумовують вивчене, це складання аналітичної довідки на проблематику «Перспективи розвитку району в Івано-Франківській області (район на вибір студента)». Аналітична довідка є одним із найскладніших з погляду підготовки документів. Вона максимально наближається до канонів класичного наукового дослідження. Композиційно вній виділяється теза, аргументи, демонстрація, ілюстрація, висновки. Аналітична довідка потребує від студентів широких міждисциплінарних компетенцій, навичок, узагальнення, систематизації, кластеризації даних, виявлення причиннонаслідкових зв’язків, володіння методами і методиками дослідження [1, 2]. Часто використовують при написанні аналітичної довіки Б^ОТ-аналіз, який, за визначенням Л. В. Балабанової, є аналізом зовнішнього та внутрішнього середовища організації (інституту, суб'єкта), політичної та економічної ситуації, що складається навколо неї [16]. Методика проведення SWOT-аналізу передбачає здійснення декількох етапів:

• 1. Визначення власних сильних і слабких сторін всередині організації.
• 2. Визначення можливостей і загроз на зовнішньому просторі. Це своєрідна «розвідка місцевості» [18].

Для виконання курсових робіт студенти користуються сайтами органів міської ради, районних рад, де розміщено всю інформацію про їх діяльність, звіти про результати різних етапів роботи органів місцевого самоврядування. Це сприяє формуванню інформаційно-аналітичних умінь, кращі доповіді пропонуються захищати на студентських конференціях, круглих столах, диспутах, семінарах, вміти вести полеміку, дискусію, оперуючи достовірними фактами та аргументовано, доводячи свою точку зору з певної проблеми. Можемо навести приклад розробки одного із завдань курсової (написання аналітичної довідки на певну проблематику) та зміст другого розділу курсової роботи, що дасть певне уявлення про уміння студента знайти як теоретичний матеріал, так і сформувати його, синтезувати та сформувати у доповідь із презентацією.

• 2.1 Бібліографічний покажчик
• 2.2 Аналітичний документ
• 2.2 Аналітичний документ

Проблема розвитку туризму у Богородчанському районі Івано-Франківської області.

Вступ. Розвиток рекреації в Богородчанському районі можна розглядати в контексті структурної перебудови його народно-господарського комплексу, в стратегічній моделі якого ця галузь повинна стати однією з домінуючих.

Основна частина. На території району знаходяться унікальні природні об'єкти, зокрема, Манявський водоспад з висотою падіння води 16 м., що є одним з найвищих у Карпатах, «Грязевий вулкан» та «Сольова криниця» в селі Старуня та «Блаженний камінь» з цілющим джерелом у с. Манява.

Сфера туризму потребує розв’язання таких проблем:

• — відсутність реклами внутрішнього та зовнішнього туризму у ЗМІ;
• — поганого розвитку сектора туристичної індустрії району;
• — відсутності інвестицій з боку держави та іноземних інвесторів.

Зокрема, добре здійснена реклама тільки Манявського водоспаду і Манявського скиту, проте населенню невідомо про наявність інших споруд і визначних місць, оскільки досі не проведено паспортизацію всіх пам’яток архітектури місцевого значення. Крім того, існує проблема погано;

го стану доріг, що унеможливлює під'їзд до цих місць. Дані Головного управління статистики в Івано-Франківській області вказують на те, що зменшилась прибутковість сфери послуг у Богородчанському районі, що спричинено скороченням кількості туристичних відвідувань порівняно з 2014 роком (див. рисунок 1.1).

Крім цього, складна економічно-політична ситуація в Україні спричинила скорочення фінансування практично усіх сфер господарства, туризму в тому числі. Подальше ігнорування розвитку туризму у Богородчанському районі може спричинити повний занепад наявних туристичних місць, їхнє руйнування.

компетентність навчання інформаційний фахівець.

Рис. 1.1. Діяльність підприємств сфери послуг у Богородчанському районі (за даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області)

Висновки Необхідно виробити і здійснювати таку стратегію і тактику розвитку туризму, які б забезпечили сталий розвиток регіону, покращення стану навколишнього природного середовища, інтегроване управління рекреаційними ресурсами, їх рекламу як на регіональному, так і національному рівнях, а також моніторинг за туристичною динамікою населення у районі.

Пропонуємо такі альтернативні шляхи вирішення проблеми:

• — проведення туристичних заходів та фестивалів, ознайомчих турів для ЗМІ;
• — розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів;
• — модернізацію Інтернет — сторінки «Богородчанщина туристична».

Туристичний потенціал регіону потрібно розвивати через нові, привабливі та зручні для споживачів, туристичні продукти і послуги. Також варто створити нові піші та вело маршрути, забезпечивши культурно-пізнавальний туризм.

Таким чином, коли йде процес стрімкого розвитку інформаційних процесів, що вимагає наявність високого рівня інформаційно-аналітичної компетентності у майбутнього спеціаліста будь-якої галузі, особливо, до фахівців інформаційної сфери. Вважаємо, що стратегія її формування має розроблятися відповідно до процесу становлення умінь та навичок здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, розвитку інформаційних технологій. Саме ж формування має відбуватися протягом усього життя людини під час самоосвіти та набуття власного навчального, професійного, життєвого досвіду. Проблематичність цього питання зумовлена діагностики рівня сформованості інформаційно-аналітичної компетентності у зв’язку зі складністю її оцінювання, але значна увага до цього питання з боку науковців дає позитивні результати та перспективи для її успішного вирішення.

Список літератури

• 1. Аверьянова Т. А. Развитие информационной деятельности студентов вуза в процессе профессиональной подготовки: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика проф. образования» / Т. А. Аверьянова. — Магнитогорск, 2006. — 23 с.
• 2. Варенко В. М. Інформаційно-аналітична діяльність: навч. посіб. / В. М. Варенко. — К.: Університет «Україна», 2014. — 417 с.
• 3. Гайдамак Е. С. Развитие информационно-аналитической компетентности будущего магистра физико-математического образования: дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Гайдамак Елена Сергеевна. — Омск, 2006. — 202 с.
• 4. Захарова В. І. Основи інформаційно-аналітичної діяльності [текст]: навч. посіб. / Захарова В. І., Філіпова Л. Я. — К.: «Центр учбової літератури», 2013. — 336 с.
• 5. Зінчук Н. А. Інформаційно-аналітична компетентність менеджера: значення у професійній управлінській діяльності та передумови формування у ВНЗ. — Режим доступу до статті: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_ gum/peddysk/2009₅/zinchuk.pdf
• 6. Карпенко Є. М. Педагогічні умови формування інформаційно-аналітичних умінь майбутніх учителів іноземних мов у процесі фахової підготовки: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Є. М. Карпенко. — Житомир, 2014. — 20 с.
• 7. Кіптенко В. К. Менеджмент туризму. — [Електронний ресурс] - Бібліотека українських підручників. — Режим доступу: http://pidruchniki.com.ua/18 340 719/turizm/funktsiyi_printsipi_metodi_menedzhmentu_turizm
• 8. Кобєлєв О. М. Проблема визначення інформаційно-аналітичної діяльності / О. М. Кобєлєв / / Соціальні комунікації: мат. міжнар. наук. конф., 26−27 лют. 2009 р., м. Харків: У 2 ч. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2009. — Ч. 1. — С. 88−90.
• 9. Красовский Р. М. Информационно-аналитическая компетентность как компонент профессиональной подготовленности менеджера / Р. М. Красовский // Ярославский педагогический вестник. Психолого-педагогические науки: научн. журн. — Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2012. — № 2. — С. 193−198.
• 10. Малик Г. Д. Компетентнісний профіль документознавця / Г. Д. Малик // Вісник Харківської державної академії культури. — 2013. — Вип. 41. — С. 82−92.
• 11. Назначило Е. В. Развитие информационно-аналитической компетентности преподавателя в процессе непрерывного педагогического образования: дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Назначило Елена Валерьевна. — Магнитогорск, 2003. — 193 с.
• 12. Рыжова Н. И. Структура информационно-аналитической компетентности специалиста экономического профиля на основе модели развития содержания обучения / Н. И. Рыжова, В. И. Фомин // Извест. Самарск. науч. центра Рос. акад. наук. — 2009 — № 4 (2). — Т. 11. — С. 358−36.
• 13. Рыжова Н. И. Направления формирования профессиональной готовности будущего специалиста к информационно-аналитической деятельности / Н. И Рыжова, В. И. Фомин, Е. В. Филимонова // Мир науки, культуры, образования. — 2009. — № 3. — С. 247−251.
• 14. Савченко І. М. Актуальні проблеми створення, апробації та подальшого впровадження автоматизованої інформаційно-аналітичної системи «Профтехінфо» — Режим доступу до статті: http://www.ukrdeti.com/ йгБЇ:Јогит/т26.Мт1
• 15. Скафа О. І. Інформаційно-аналітична діяльність у системі професійно орієнтованого навчання математики молодших спеціалістів харчової промисловості / О. І. Скафа, Н. М. Полякова, Ю. В. Абраменкова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнар. збірник наук. робіт. — Донецьк, 2010. — Вип. 34. — С. 58−61.
• 16. Сляднева Н. А. Информационная аналитика — эзотерическое искусство или современная профессия? [электронный ресурс] / Н. А. Сляднева. — Режим доступа: http://www.fact.ru/www/arhiv7s6.htm1
• 17. Сорока Р. С. Значення інформаційно-аналітичної діяльності в забезпеченні економічної безпеки підприємства / Р. С. Сорока, М. П. Сорока // Наук. вісн. НЛТУ України. — 2012. — Вип. 22.13. — С. 317−322.
• 18. SWOT-аналіз — основа формування маркетингових стратегій: [навч. посіб.] / за ред. Л. В. Балабанової. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2005. — 301 с.
• 19. Розвиток інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників ПТНЗ: теорія і практика: монографія / В. В. Ягупов, Н. О. Величко, І. В. Гириловська, А. Г. Гуралюк, Д. О. Закатнов, Л. А. Майборода,
• 20. В. В. Паржницький, за. наук. ред. В. В. Ягупова: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. — 176 с.
• 21. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. — СПб.: Питер, 2000. — 594 с.
• 22. Трофименко А. Е. Развитие информационно-аналитической компетенции студентов в ВУЗе: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / А. Е. Трофименко. — Челябинск, 2012. — 24 с.