Висновки та перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи проблему використання ІКТ для соціалізації осіб із глибокими вадами зору, зазначимо:

• 1) під час реабілітації і соціалізації осіб з особливими потребами використання ІКТ спрямовується на підвищення стандартів життя, соціального статусу, включення осіб з обмеженими можливостями в функціонування суспільства як суб'єктів діяльності;
• 2) засоби реабілітації у формі брайлівських дисплеїв, принтерів, програмноапаратного забезпечення для зчитування інформації з монітора, що збільшують зображення, та інше спеціальне устаткування широко презентується, пропонується в різних модифікаціях. Брайлівські дисплеї, як високотехнологічне устаткування, відрізняється високою ціною, має вузький ринок збуту, у результаті — попит на них обмежений;
• 3) разом із рельєфно-крапковим дисплеєм доцільно використовувати синтезатори мови, які дають доступ до інформаційних ресурсів на всіх європейських і поширених азійських мовах. Синтезатори мовлення для українських текстів існують, але вони малочисельні і значно бідніші (у функціональних можливостях) своїх європейських, у тому числі й російськомовних аналогів;
• 4) завдання полягає в поширенні інформації про діяльність центрів тифлокомп' ютеризації, організації лабораторій корекції та соціалізації учнів і студентів із вадами зору, забезпечення підготовки фахівців у сфері тифлокомп' ютерізації.

У подальших наукових пошуках доцільно дослідити питання використання інформаційно-комунікаційних технологій для соціалізації і реабілітації осіб з особливими потребами різних нозологій, розглянути методику опанування людьми з обмеженими можливостями сучасного програмно-апаратного забезпечення і проаналізувати систему підготовки фахівців корекційної освіти і соціальної роботи з точки зору формування професійної інформаційної компетентності.