Формальне та неформальне лідерство

Багато функційних груп та команд мають формального лідера — того, кого призначає організація або ж вибирають члени групи. Оскільки дружні групи або групи за інтересами сформовані самими членами, то будь-якого формального лідера повинні обрати або призначити члени групи. Хоча деякі групи і призначають такого лідера (наприклад, спортивна команда мфке обрати свого капітана), інші цього не можуть робити. Крім того, навіть коли формального лідера призначають, то група або команда може віддати лідерство іншому.

Неформальний лідер — це особа, яка виконує функції лідера, однак її права на це формально не визнані.

Формальний та неформальний лідери у будь-якій групі або команді можуть бути поєднані в одній особі, а можуть бути і різними людьми. Раніше ми описали відмінність між цільовим спеціалістом та соціоемоційною роллю всередині групи. Виглядає, що неформальний лідер є особою, яка здатна ефективно виконувати обидва обов’язки. Якщо формальний лідер відіграє одну роль, а другу — ні, то часто з’являється неформальний лідер для заміщення функцій формального. Якщо ж формальний лідер не може відігравати жодної ролі, то з’являються один або й більше неформальних лідерів.Чи потрібний неформальний лідер? У багатьох випадках неформальні лідери досить впливові, тому що вони компетентні та відіграють роль експертів. Якщо вони працюють на користь організації, то можуть її бути потужним активом. Відомі спортсмени, такі як Брет Фавре та Ребекка Лобо, є класичними прикладами неформальних лідерів. Однак якщо неформальні лідери працюють супроти мети організації, то вони можуть спричинити суттєві проблеми, зокрема знизити норми виконання, організувати демонстративний протест або несанкціонований страйк, чи якось інакше підривати організацію.