Динаміка розвитку координаційних якостей у дівчат 10-15 років

Динаміка розвитку координаційних якостей у дівчат 10−15 років

Ефективне вирішення педагогічних завдань, спрямованих на формування рухової функції школярів під час занять фізичною культурою та спортом набуває вагомого значення у зв’язку з вимогою суспільства підвищити рівень і якість фізичної підготовленості підростаючого покоління. У цьому аспекті корисною може статі теорія управління (за В.В. Петровським). Ця теорія виходить з положення, що координація характеризується як здатність управління рухами людини. Дещо інше твердження викладено у роботі М. О. Бернштейна, у якій координація рухів визначається як «подолання надмірних ступенів свободи наших органів рухів і перетворення їх в керовані системи».

Відомо, що процес навчання рухам тісно пов’язаний з розвитком координаційних якостей. Також він розглядається як характерна форма передачі знань про рухи і засвоєння спеціальних навичок, що відображають руховий досвід попередніх поколінь. До цього слід додати, що рівень розвитку координаційних якостей є фундаментом успіхів у різних сферах рухової діяльності людини. У свою чергу відповідні сторони рухових якостей людини обумовлені попереднім руховим досвідом і реалізується в умовах виконання складних координадійних дій. Їх результат залежить від точності диференціювання просторових, часових і силових параметрів руху. Вони забезпечуються складною взаємодією центральних і периферичних ланок моторики на основі зворотної аферентації (передача імпульсів від робочих центрів до нервових) та мають виражені вікові та тендерні особливості (В.С. Фарфель, 1975; Є.П. Ільїн, 1976; В.В. Філіпов, 2009).

З іншої сторони, комплексний характер фізіологічного механізму організації рухових дій людини і складність його кількісної оцінки призвели до того, що в умовах фізичного виховання і спорту система оцінки координаційних якостей потребує подальшого наукового обґрунтування. Разом з тим, дослідження учених (В.С. Фарфель, 1959;1975; М. Прасілова, 1981; І. Юринова, 1982; Л.Є. Любомирський, 1983; В.І. Лях, 2006; А. М. Колумбет, 2012) показали, що розвиток координаційних якостей проходить гетерохронно, а найбільш інтенсивно показники координаційних якостей збільшуються з 7 до 9 років та з 9 до 11−12 років. Важливого значення у цьому аспекті набувають біомеханічні закономірності рухових дій, підґрунтям до яких є праці В. К. Бальсевича, Н. А. Бернштейна, Д. Д. Донського, В.М. Заціорского, В. Б. Коренберга, В.І. Ляха, Л.П. Матвєєва, Н.А. Фоміна. координаційний сенсомоторний аналізатор Відомо, що рівень розвитку координаційних якостей людини залежить від рівня розвитку центральної та периферичної нервової системи сенсомоторних аналізаторів: візуальних, слухових, вестибулярних та кінестетичних. Взаємодія цих складних фізіологічних механізмів відображена в здатності точно диференціювати силові, часові та просторові параметри рухових дій людини. Вони є інтегральними показниками рівня розвитку координаційних якостей рухової функції організму людини. Тому помилки при виконанні рухових дій для характеристики продуктивності пам’яті можуть залежати від ефекторних причин, що невідворотно буде спотворювати показник и запам’ятовування. Згідно з теорією функціональних систем П.К. Анохіна, корисний результат (рухова навичка) буде системоутворюючим фактором для перетворення і закріплення центральні механізми координації руху [1].

Як зазначають дослідники (М.М. Боген, В.І. Гончаров, Д. Д. Донськой, Н.В. Зимкін, Т. Ю. Круцевич, Г. Ф. Коротько, В. М. Покровський, В.В. Фролов), рухова координація означає узгодження рухів ланок тіла в просторі, часі та за силовими параметрами відповідно виконуваної рухової задачі в конкретних умовах. Це актуалізує питання про доцільність врахування рівня розвитку рухової координації в якості критерію диференціації навчання руховим діям дівчат середнього шкільного віку.

Дослідження виконується відповідно до зведеного плану науково-дослідної роботи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка «Дидактичні основи формування рухової функції осіб, які займаються фізичним вихованням і спортом» (№ державної реєстрації 0108U000854 від 19 лютого 2008 року), та згідно з напрямком держбюджетної теми «Педагогічні шляхи формування здорового способу життя школярів різних вікових груп» (№ державної реєстрації 0112U001072 від 18 січня 2012 р.).

Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури; застосування стабілоаналізатора зі зворотнім біологічним зв’язком «Стабілан-01». Дослідження проводилось на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. У дослідженні прийняло участь 254 дівчини середнього шкільного віку: 10 років — 44 дівчини, 11 років — 36 дівчат, 12 років — 50 дівчат, 13 років — 34 дівчини, 14 років — 44 дівчини. 15 років — 46 дівчат.

Було використано автоматизований вимірювальний комплекс «Стабілограф», який дозволяє оперативно оцінювати рівень розвитку координаційних якостей під час виконання рухових дій.

При виборі цього комплексу ми виходили з того, що показники стану координації рухів дають можливість спрогнозувати рівень та швидкість утворення рухових навичок.

Для оцінки часових та просторових параметрів рухових дій дівчат використовувалася методика «Трикутник» із застосуванням стабілоаналізатора зі зворотнім біологічним зв’язком «Стабілан-1». Вона складалася з двох етапів: навчання та аналізу. На етапі навчання досліджуваний відтворював траєкторію руху (яка по формі нагадує трикутник) та темп проходження. На етапі аналізу — проходження заданого шляху без маркерів в заданому темпі. За даною методикою досліджувалися часові параметри рухової дії за такими показниками: розкид тривалості проходів (етап навчання (LenQTest, сек) та етап аналізу (LenQAnal, сек)), розкид швидкості проходження (етап навчання (SpdQTest, мм/сек) та етап аналізу (SpdQAnal, мм/сек)) та просторові параметри за показниками: розкид площі трикутників (етап навчання (SqrQTest, кв. мм) та етап аналізу (SqrQAnal, кв. мм)), випадкова помилка центра трикутника по осі Х (етап навчання (MdRndXTest, мм) та етап аналізу (MdRndXAnal, мм), випадкова помилка центра трикутника по осі Y (етап навчання (MdRndYTest, мм) та етап аналізу (MdRndYAnal, мм)).

В результаті експериментальних досліджень були отримані дані про середні показники відсотку помилок при відтворенні часових параметрів рухових дій дівчат середнього шкільного віку (Таблиця 1).

В групі дівчат 10 років відсоток помилок розкиду тривалості проходів на етапі навчання (LenQTest, сек) склав 9,11±0,50%, на етапі аналіз підвищився до 11,36±0,80%. В групі дівчат 11 років на етапі навчання -8,87±0,88% та на етапі аналізу — 11,34±0,94%. Серед дівчат 12 років відсоток помилок розкиду тривалості проходів на етапі навчання становив 9,02±0,70, на етапі аналізу — 11,43±0,68 та 13 років — 9,13±0,42% та 12,07±0,95%. В період 12−13 років дані показники погіршуються, що пов’язано з інтенсивним ростом біоланок тіла та періодом статевого дозрівання та появою менархе. В віковому періоді 14−15 років дані показники на етапі навчання становили 8,81±0,68%, 8,71±0,39%. На етапі аналізу (11,31±0,70%, 11,29±0,83%) покращуються у зв’язку з відносною стабілізацією росту організму дівчат.

Відсоток помилок розкиду швидкості проходження трикутників у дівчат 10−11 років на етапі аналізу становить 4,62±1,77% та 3,73±0,48%, а на етапі аналізу — 4,74±1,77% та 3,70±1,44%. В період статевого дозрівання дані показники відсотку помилок збільшується (12−13 років) на етапі навчання (4,01±1,13% та 4,96±1,97%) і на етапі аналізу (3,97±1,21% та 4,76±1,66%). В період 14−15 років показники відсотку помилок зменшуються: на етапі навчання до 4,91±1,53% - 3,95±1,40%, на етапі аналізу — до 3,34±1,33% - 3,28±0,87%.

Коефіцієнти варіації за досліджуваними показниками мають значні розбіжності при аналізі показників у відтворенні часових параметрів.

У досліджуваних дівчат 10 років коефіцієнт варіації відсотків помилок розкиду тривалості проходів становив на етапі навчання — 5,49% та на етапі аналізу — 7,04%. В віці 11, 12 та 14 років коефіцієнт варіації збільшився на етапі навчання становив відповідно — 9,92%, 7,76% та 7,71% на етапі аналізу — 8,21%, 5,95% та 5,80%. В віковому періоді 13 та 15 років коефіцієнт варіації зменшився: на етапі навчання до 4,60% та 4,48%, на етапі аналізу — 7,87% та 6,92%. Коефіцієнти варіації відсотків помилок розкиду швидкості проходження на етапі навчання найбільший у віковій групі 10, 13, 14 та 15 років — 38,31%, 39,72%, 31,16% та 35,44%, значно менші у віковій групі 11 та 12 років — 12,87% та 28,18%.

На етапі аналізу коефіцієнти варіації відповідного показника майже у всіх вікових періодах має високі показники: 10−14 років — 37,34%, 38,52%, 30,48%, 34,87%, 39,82%, не значно менші у віці 15 років — 23,64%.

Коефіцієнти варіації при відтворення часових параметрів мають високу варіативність, зокрема у віці 12−13 років.

Це свідчить про морфологічні зміни організму в даний віковий період та доцільність врахування часового параметра при навчанні рухових дій дівчат.

Також в результаті експериментального дослідження були отримані дані про середні показники відсотків помилок при відтворенні просторових параметрів рухових дій (Таблиця 2).

Високий відсоток помилок розкиду площі трикутників на етапі навчання (SqrQTest, кв. мм) був у віці 10, 11 та 13 років — 508,96±211,96%, 500,94±82,92% та 467,22±141,29%.

Нижчий відсоток помилок розкиду площі трикутників на етапі навчання у віці 12, 14 та 15 років — 380,76±137,23%, 402,43±136,65% та 401,65±65,38%.

На етапі аналізу (SqrQAnal, кв. мм) увсіх вікових групах показники варіюються у межах від 230,74±70,81% до 298,88±117,33%.

Таблиця 1. Часові параметри рухових дій дівчат 10−15 років

Таблиця 2. Просторові параметри рухових дій дівчат 10−15 років

На етапі навчання високі коефіцієнти варіації у дівчат 10 років — 41,65%, 12-ти — 39,04%, 13-ти — 30,24%, та 14-ти — 33,96%, нижчі у дівчат 11 років — 15,44% та 15-ти — 15,62% років. А на етапі аналізу прослідковується висока варіативність: 10 років — 39,26%, 11- ти — 18,37%, 12-ти — 28,32%, 13-ти — 45,96%, 14-ти 35,76% та 15-ти — 29,41% років.

Також визначалися відсотки випадкових помилок центра трикутника по осі Х. Спостерігається динаміка покращення даного показника на етапі навчання (MdRndXTest, мм) у відповідності з кожним наступним віковим періодом: 10 років — 3,62±1,59%, 11 років — 3,43±1,13%, 12 років — 2,80±0,74%, 13 років -2,63±0,93%, 14 років — 2,52±0,62% та 15 років — 2,56±0,87%. А на етапі аналізу (MdRndXAnal, мм) відстежується хвилеподібність показників. Найменші відсотки помилок у дівчат 12 — 15 років — від 1,47±0,27% до 1,52±0,27%, найвищі, відповідно гірші у дівчат 10 років — 2,04±0,75%.

Коефіцієнти варіації за відсоток випадкових помилок центра трикутника по осі Х на етапі навчання становили у 10-ти річних досліджуваних — 43,92%, у 11-річних — 32,94%, 12 — 26,43%, 13 — 35,36%, 14 — 24,60% та 15 — 33,98%. А на етапі аналізу — у дівчат 10 років — 30,76%, 11 — 19,39%, 12 — 21,48%, 13 — 20,53%, 14 — 18,37% та 15 — 17,76%. Це вказує на найвищу варіативність серед усіх інших показників та свідчить про досить високі індивідуальні особливості розвитку дівчат середнього шкільного віку.

Був визначений відсоток випадкових помилок центра трикутника по осі Y. На етапі навчання (MdRndYTest, мм) прослідковується тенденція до зменшення відсотків помилок з кожним віковим періодом: 10 років — 2,63±0,72%, 11 — 2,60±0,44%, 12 — 2,23±0,41%, 13 — 2,15±0,48%, 14 — 2,11±0,43% та 15 — 2,07±0,86%, що є закономірним. І на етапі аналізу (MdRndYAnal, мм) майже спостерігається така ж відповідність, крім однакових показників у віці 12 — 13 років (1,36±0,38%).

Визначені коефіцієнти варіації відсотків випадкових помилок центра трикутника по осі Y дівчат 10 років на етапі навчання — 27,38%, а на етапі аналізу — 36,41%, дівчат 11 років — 16,48% і 13,82% відповідно, 12 років — 18,39% та 27,94%, 13 років — 22,33% і 24,26%, 14 років — 18,61% і 18,24% та дівчат 15 років — 31,85% та 33,54%.

Проведене дослідження підтвердило результати роботи низки авторів про рівень розвитку координат ційних якостей під час виконання рухових дій. Було враховано, що показники стану координації рухів дають можливість спрогнозувати рівень та швидкість утворення рухових навичок. [11]. У відповідності до цього було визначено динаміку розвитку координаційних якостей у дівчат 10−15 років за допомогою стабілоаналізатора «Стабілан-1».

Разом з тим, проведені дослідження конкретизували дані про середні показники відсотків помилок при відтворенні часових та просторових параметрів рухових дій дівчат середнього шкільного віку. Так, визначено, що дівчата досліджуваного віку управляють краще просторовими ніж часовими параметрами рухової координації. Виходячи з досліджень були виявлені високі коефіцієнти варіації за всіма показниками. Статистична обробка отриманих результатів виявила високі варіювання показників при відтворенні просторових та часових параметрів. Це свідчить про значні індивідуальні відмінності досліджуваних за рівнем розвитку координаційних якостей, що значним чином впливає на засвоєння рухових дій в процесі навчання та потребує диференційованого підходу.

Отримані дані дають підґрунтя вважати, що саме великі індивідуальні відмінності за рівнем розвитку координаційних якостей у дівчат даного віку впливають на ефективність навчання рухових дій. Також, вони доводять можливість врахування просторових та часових параметрів в якості критеріїв методики диференційованого навчання рухових дій дівчат середнього шкільного віку.

В цілому, матеріали дослідження можуть знайти застосування в практичній діяльності вчителів фізичної культури при вивченні всіх тематичних розділів навчальної програми, що пов’язане з вивченням рухових дій.

Отже, виявлено, що дівчата середнього шкільного віку мають кращу здатність до управління просторовими ніж часовими параметрами рухової координації. Виявлені високі коефіцієнти варіації за всіма показниками. Це свідчить про великі індивідуальні відмінності за рівнем розвитку координаційних здібностей у дівчат даного віку, що не може не позначитися на ефективності навчання рухових дій. Це підтверджує припущення про можливість врахування даних показників в якості критеріїв для вибору методики диференційованого навчання рухових дій дівчат середнього шкільного віку.

Література

• 1. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / П. К. Анохин. — М.: Медицина, 1975. — 448 с.
• 2. Бернштейн А. Н. О ловкости и ее развитии / А. Н. Бернштейн. — М.: Физкультура и спорт, 1991. — 288 с.
• 3. Боген М. М. Обучение двигательным действиям / М. М. Боген. — М.: Физкультура и спорт, 1985. — 192 с.
• 4. Гончаров В. И. Память на движения как мнемический компонент процесса формирования двигательных навыков в физическом воспитании и спорте: автореф. дис. на соискание уч. степени доктора психолог. наук / В. И. Гончаров. — Санкт-Петербург, 2008. — 39 с.
• 5. Дзюбан О. В. Ефективність використання засобів фізичної культури для підвищення координаційних здібностей студентів ВНЗ / О. В. Дзюбан, І.Г Бондаренко // Наукові праці. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили. — Том 46. Випуск 33. — 2006. — С.128−133
• 6. Донской Д. Д. Законы движения в спорте [Текст]: очерки по теории структурности движений / Д. Д. Донской. — М.: Физкультура и спорт, 1968. — 176 с.
• 7. Лях В. И. Координационные способности: диагностика и развитие / В. И. Лях. — М.: ТВТ Дивизион, 2006. — 290 с.
• 8. Носко М. О. Теоретичні та методичні основи формування рухової функції у молоді під час занять фізичною культурою і спортом: дис. на здоб. наук. ступ. док. пед. наук: спец. 13. 00. 09 «Теорія навчання» / М. О. Носко. — Чернігів, 2003. — 434 с.
• 9. Носко Н. А. Педагогические основы обучения молодежи и взрослых движениям со сложной биомеханической структурой: Монография / Н. А. Носко. — К.: Науковий світ, 2000. — 336 с.
• 10. Скалій Т.В. Педагогічний контроль розвитку координаційних здібностей дітей і підлітків: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24. 00. 02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / ТВ. Скалій. — Х., 2006. — 24 с.
• 11. Фарфель В. С. Управление движениями в спорте / В. С. Фарфель. — М.: Физкультура и спорт, 1975. — 208 с.
• 12. Філіпов В. В. Розвиток координаційних здібностей учителів фізичної культури в процесі занять легкою атлетикою: дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук: спец. 13. 00. 02 «Теорія і методика навчання (фізична культура, основи здоров’я)» / В.В. Філіпов. — Чернігів, 2010. — 185 с.
• 13. Фролов В. В. Роль двигательной памяти в формировании технических навыков плаванья у школьников: дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / В. В. Фролов. — Ярославль, 2009. — 199 с.
• 14. Boraczynski T. Motor learning as a criterion for evaluating coordination motor abilities / T. Boraczynski, V.A. Zaporozhanov // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2011, vol.10, pp. 110−117.
• 15. Bruner. J. S. The process of education / J.S. Bruner. — Cambridge: MA Harvard University, 1961. — 91 р.
• 16. Kolumbet A.N. Theoretical and methodical going near development of coordinating capabilities of young people / A.N. Kolumbet // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2012, vol.4, pp. 62−65.
• 17. Wrotniak B.H. The relationship between motor proficiency and physical activity in children / B. H Wrotniak, L.H. Epstein, J.M. Dorn, Pediatrics, 2006. — 118 р.
• 18. Zaporozhanov V.A. Preparation of children with the limited possibilities to tutoring in a comprehensive school — a step to spirituality and humanism / V.A. Zaporozhanov, T. Boraczynski // Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2009, vol.4, pp. 52−55.