Экскурсия по Ленінградському проспекту і Тверской

Экскурсия.

I Шановні слухачі, ласкаво просимо на екскурсію, присвячену трьом вулицями, які допоможуть простежити нам історію Росії, нашої столиці, а також вулицями, які ми можемо зустріти зі сторінок нашої російської літератури. Отже, йтиметься Ленінградському проспекті, Тверській-Ямській вулиці, й Тверській вулиці. Ми у Петровського замку, тут вам розповім про Петровському замку і про особливості ділянки Ленінградського проспекту, у якому ми перебуваємо. Петровський парк (він оточує замок), Ходынка (територія, яка належить території району Аеропорт), Ямское полі - ці назви ведуть нашій далеке минуле. У XVII столітті життя в цих районах значно пожвавлюється. Виникають села, належали таким великим феодала, як Милосклавские, Стрешневы, Шереметьєв. Під час інтервенції, зовсім поруч, річці Ходинці, на селі Тушино, заснувався Лжедмитрий II. У XVII століття російської столиці знайшли політичної притулок грузинські князі, котрі рятувалися від нестерпної гніту іранських пораьотителей, котрі захопили їх батьківщину. Виникла у Москві грузинська колонія розмістилася у районі нинішніх Грузинських вулиць — Великої і Малої (вони прилягають до Тверській). Початок XVIII століття було поворотним пунктом історія російської економіки, культури, науку й військової справи. У 1713 року столицею країни став Петербург. Зв’язок двох столиць — нової, Петербурга, і «старої, Москви, — здійснювалося саме з цієї дорозі, що отримала відразу ж назва «Петербурзька». Нею тяглися обози з різними товаарами, скакали поштові трійки, рухалися іноземних посольств, урочисто в'їжджали в Москву царі, що їздили у стару столицю для коронації. Робота із вшанування укладання Ништадского світу у 1721 року, Петро влаштував карнавальні ходи. І, нарешті, історія нас підводить до Петровському палацу. На згадку перемоги над Туреччиною Катерина Велика вирішила побудувати у Москві палац. Місце для нього вибрала сама — на землях Высоко-Петровского монастиря, навпаки Ходинки. Проектування і будівництво палацу доручили М. Ф. Казакову. У 1775 року Петровський палац було закладено, а 1782 року чудове творіння російської архітектури був готовий. Архітектор вміло використовував поєднання білого каменю й червоної цеглини, вдало розташував будинок місцевості. Вийшло легке, майже ужурное будова, потопаюче в зелені. Ця перша самостійна робота М. Ф. Казакова, настільки блестяе їм виконана, відразу ж потрапляє висунула їх у ряди провідних архітекторів Росії. Краса палацу навколишня його територія стали залучати москвичів й тут часто влаштовувалися народні гуляння. XIX століття занурює нашій епоху «Золотого століття», як і відомо, його золото і краса проявлялася під всім. Передусім ми ж згадуємо про літературу. І, поза сумнівом, перший письменник і львівський поет тієї епохи, який до нас приходить на розум, — А. З. Пушкін. Він часто проїжджав цим шляхом. Практично будь-яке місце, що він відвідував, він переказує у своїх творах. Цю ж дорогу він переказує у своєму самому знаментом романі в віршах «Євґєній Онєґін». Ось як встечает Москва сім'ю Лариных:

Але вже близько. Перед нами.

Вже білокамінної Москвы,.

Як жар, хрестами золотыми.

Палають старовинні главы.

…

Ось, оточений своєї дубравой,.

Петровський замок. Похмуро он.

Недавнею пишається славой.

Дарма чекав Наполеон,.

Останнім счастем упоенный,.

Москви коленнопреклоненной.

З ключами старого Кремля…

…

Прощавай, свідок падшей славы,.

Петровський замок. Ну! Не стой,.

Пішов! Вже стовпи заставы.

Біліють; це вже по Тверской.

Візок несеться через ухабы.

Миготять повз будки, бабы,.

Хлопчики, крамниці, фонари,.

Палаци, сади, монастыри,.

Бухарца, сани, огороды,.

Купці, халупки, мужики,.

Бульвари, вежі, казаки,.

Аптеки, магазини моды,.

Балкони, леви на воротах.

І зграї галочки на крестах.

(«Євґєній Онєґін», 7 глава, строфи: XXXVI-XXXVIII).

На жаль, тепер ми багато з усього переліченого ми побачимо — занадто дуже змінилася цей шлях відтоді. Але Пушкіна ми вже пригадаємо під час нашої екскурсії. Нам поет нагадує про полководці Наполеона, та її нога ступала тут. Тут розташувалася легка кавалерія Орнано. Тоді сам Наполеон був у Кремлі, але всоре що охопив пожежа Москву, вигнав його від туди, й він пішов у Петровський замок. Там він провів 4 дня. Потім разом з що залишилася армією втік із соженного міста. І ось я пропоную вам переправитися у саме початок Ленінградського проспекту і поклала край Тверській вулиці, куди ми продовжимо згадувати історію міста в XX веке.

II Кінець Тверській вулиці і почав простпекта протягом кількох століть було місцем проживання московських ямщиков. Спочатку ямська служба использоволась для якнайшвидшої доставки урядових указів та інших службових паперів у різні кінці держави. Пізніше до послуг ямщиков могли звертатись і приватні особи. І тому було створено спеціальні станції. Тверська вулиця традиційно залишалася головною магістраллю міста. Перше, що мені кидається правді в очі - це площа Білоруського вокзалу. Сам вокзал було побудовано 1870 року. Це грандіозний архітектурна пам’ятка, а теж одна з головних шляхів, що з'єднують столицю зі Європою. Це вокзалгерой, у якому зустрічали наших переможців, повернулися з фрота; місце, де були пролиті сльози щастя. Цією дорогою йшли поряд і наші солдати, і солдати фашистів під час другої Першої світової. Наприкінці Ленінградського вокзалу стоїть пам’ятник Героям великої вітчизняної війни. Також слід звернути увагу на пам’ятник Горького (писателю советсякой епохи), поруч із площею вокзалу. Знову вулиця повертає нас літератури. Це пам’ятника зустрічаються ветерани кожне 9-те травня. До речі, через пам’ятника виникло колишня назва вулиці - Вулиця Горького. Повернімося до Тверській вулиці. Нецікава як така, сучасним зовнішнім виглядом, Тверська вулиця сповнена інтересу у минулому, історія російської життя ХVII-ХVIII століть. Те була вулиця незліченних церков, бояр і вельмож, московських губернаторів і єкатерининських фаворитів. Але з ним пов’язані Шекспір і інші імена: Пушкіна, Міцкевича, Язикова, Карамзіна, Горького, Маяковського. Сьогодні ж вулиця сповнена новими отрестоврированными будинками, більшість яких займають банки, фірми, дорогі і модні магазини. Якщо ми пройдемо далі, ми пройдемо повз стародавніх осабняков, чимало з яких отрестоврированы, багато належать банкам, за іншими продаються житлові квартири. Але ми вирушимо до Тримфуальной (чи Маяковській) площі. Ця площа доволі стародавня. Раніше у ньому стояли тримфуальные ворота. раніше це місце було в'їздом у Москві, і імператор Олек-сандр І, після війни 1812 року й взяття Парижа, наказав спорудити арку. Архітектором був Бове. У 1968 року ця арка відновлено і площею Перемоги. Позаду залишається Тверская-Ямская. Перед нами постає будинок готелю «Пекін» — один із найбільш дорогих готелів у Москві. І, звісно, іншого незамеченым пам’ятник Маяковському. Колись сам поет говорив: «Я стояти поруч із Пушкіним!». І практично прав. Следущую площа, яку ми відвідаємо, буде Пушкінська і її перебуває поруч. Проходячи музей Революції, ми зауважимо «левів на воротах». У 1829 року у наново відбудованому після пожежі 1812 року домі Разумовського жив перський принц Хозров-Мирза, та був будинок містився здано Англійської клубу, що й містився тут аж до революції, тепер у його залах розвернувся историка-революционный музей. Будинок цей, вірніше, його подвійні ворота з левами, можливо, оспівані Пушкіним у сьомому главі «Онєгіна» у картині Тверській з вікна на який несеться через вибої візка з Тетяною. Дехто з цих воріт не встояли перед тиском російського капіталізму довоєнної епохи: проти вдома Разумовського виросло на Тверській потворне будинок магазинів — Англійські ряди, як називали їхню як насмішка, а пара левів було взято з воріт для прикраси фасаду сусіднього будинку театру «Кіно Арр». Революція знищила «ряди» відкрила вид на потужну пестумскую колонаду разумовського вдома, але пушкінські леви досі на полоні кінематографу. Навпаки нас стоїть пам’ятник А. З. Пушкіну. Поставлено він влітку 1880 р. на гроші (84.000р.), зібрані передплатою. Усі освічена суспільство прийняло участь у створенні цього першого пам’ятника поетові. Відкривали його з небувалою урочистістю. Ці «пушкінські дні», перший свято російської літератури, назавжди, як драгоценнейшее спогад, запечатлилось у свідомості його учасників і очевидців. У ці дні і було сказані урочистих засіданнях Товариства Любителів Російської Словесності (у залі Шляхетного Збори) чудові промови Тургенєва і Достоєвського. Пам’ятник дуже проста. Поет стоїть, задумливо поникнувши головою. На передній межі пъедестала проста напис: «Пушкіну». На бічних можна побачити рядки вірші «Пам'ятник». З одного боку: «І довго буду тим люб’язний я народу, що національні почуття добрі я лірою будив». З іншого: «Чутка мене пройде за всієї Росії великої, і назве мене кожен справжній у ній мову». Статуя зроблено скульптором Опекушиным. Раніше ж пам’ятник був при входу на Тверській бульвар. Цьому пам’ятника М. Цвєтаєва присвятила свій виступ «Мій Пушкін». За пам’ятником вартий лише із найбільших кінотеатрів «Пушкинский».

III Спускаючись на початок Тверській вулиці ми то дійдемо Кремлю, в якого вже своя історія, іншу половина вулиці представляє свій інтерес, вже з Елисеевского магазину. Саме тут б хотіла закінчити свою екскурсію. Пройшовши лише кілька киллометров одним із головних вулиць Москви, ми згадали практично історію нашої держави та самої столиці. Упоминули і великих письменників, чиї імена связаы з цим маршрутом. Неймовірно, але лише прямий шлях пов’язує кілька епох, століть, захоплює літературу. Поза сумнівами, у Москві таких вулиць ще чимало, але приклад Ленінградського проспекту, Тверській-Ямській і Тверській вулиць, на мою думку, самий яркий.

Бібліографія: 1. О.С. Пушкін «Євґєній Онєґін» 2. До. Бегачева, З. Шапіро «Ленінградський проспект» //Московський рабочий,.

Москва, 1966 р. 3. М. А. Гейніке, М. З. Єлагіна, Є. А. Єфімова, І. І. Шитца «По Москве.

Прогулянки Москвою і його художнім і просвітнім учреждениям".

// Видання М. і З. Сабашниковых, Москва, 1917 г.

«Москва! Як багато у цьому звуке.

Для серця російського слилось…".

(А. З. Пушкін «Євген Онегин»).

1. Найменування екскурсії: «Уздовж Ленинградке і Тверсой…» 2. Тривалість: 2 години 3. По способу пересування: комбінована (пішохідна, проїзд на метро, проїзд на тролейбусе) 4. По складу учасників: школярі і студенти 5. За тематикою: історична, архітектурно містобудівна, літературна. 6. Маршрут:

. Збір у виходу метро «Динамо» в 12:00.

. Прохід пішки до Петровського замка.

. Розповідь экскурсовода.

. Повернення до метро «Динамо».

. Проїзд за станцію метро «Білоруська» радиальная.

. Вихід до Тверской-Ямской.

. Розповідь экскурсовода.

. Проїзд на тролейбусе маршрутом 1 чи 12 до Тримфуальной пощади.

. Розповідь экскурсовода.

. Піша прогулянка до Пушкінській площади.

. Розповідь екскурсовода 7. Расходы:

. Проїзд на метро 10 рублей.

. Проїзд на тролейбусе 5 рублів 8. Місце проведення: Ленінградський проспект, Тверская-Ямская улица,.

Тверська вулиця 9. Форма проведення: навчальна 10. План экскурсии:

I. Ленінградський проспект і Петровський замок.

II. Тверская-Ямская, Тверська улицы.

III.

Заключение

.

Московський державний соціальний университет.

Академія соціології і управления.

Факультет соціального туризма.

Контрольна работа.

По курсу організації туристської діяльності на тему:

«Экскурсия».

Выдана:

Корольової А. С.

(1 курс, 1 группа).

Проверена:

Коkоваyовой. Про. В.

———————————- П, А М Я Т М І К П У Ш До І М у.

Петровський замок.

Петровський замок Е Л І З Є Є У З До І Й М, А Р, А З І Н.

Зображення Білоруського вокзала.