Біографія Марії Монтессорі

монтессорі система педагогічний День народження видатного педагога — гуманіста і філософа Марії Монтессорі - 31серпеня1870року.

У рік об'єднання Італії, напередодні нового навчального року в невеликому італійському містечку Кьяровалле в сім'ї Алессандро і Ренільде Монтессорі народилася дочка. Сім'я була католицькою, батько — великий чиновник, мати — з роду вчених і священиків Стопані. Саме мати зайнялася освітою дочки.

Навчання давалося Марії легко. Особливо її захоплювала математика. Навіть в театр вона брала з собою підручник і в полутемноте вирішувала завдання, радіючи знайденому неординарному рішенню. Марія вирішила вступати в технічну школу, але відвідувати її особам жіночої статі заборонялося. У 12 років вона отримала свою першу перемогу над системою освіти — її наполегливість, за підтримки батьків, зламала всі перепони. Вона не лише потрапила в школу для юнаків, а й з успіхом закінчила її. Вже тоді вона вирішила, що зробить все від неї залежне, щоб перешкодити придушенню особистості учня .

У 1890 році, захопившись природознавством, М. Монтессорі приймає рішення стати дитячим лікарем. Але в Італії кінця ХIХ століття це було неможливо! Займатися медициною і вчитися в університеті могли лише чоловіки. Батько не схвалював вибір дочки, навіть перестав розмовляти з нею. Але цілеспрямована, розумна і красива дівчина знову домоглася свого: її прийняли на курс спочатку вільним слухачем, потім, зважаючи особливих успіхів, перевели до числа студентів .

Навчання не було легким. Працювати в морзі їй доводилося поодинці ночами, щоб однокурсники — юнаки не мучили її своїми насмішками і критичними зауваженнями. Щоб оплачувати навчання Марія почала працювати в університетській клініці, де вперше вона побачила дітей з різними порушеннями в розвитку. Вони були надані самі собі, ніщо не спонукало їх до активної корисної дії. Спостерігаючи за цими нещасними дітьми, Монтессорі прийшла до думки, яка стала відправним пунктом в її педагогічній системі: для дітей потрібна спеціальна розвиваюча середу, в якій будуть сконцентровані знання про світ, представлені через еталони основних досягнень людської думки, а дитина повинна пройти шлях людини в цивілізацію в дошкільному віці.

На захисті дипломного проекту їй потрібно було прочитати лекцію. Її батько потрапив у цей день до університету випадково. Побачивши, як його дочка після лекції обсипають оваціями, побачивши визнання викладачів і публіки, Алессандро Монтессорі пробачив Марію і вони нарешті помирилися. Завзятість Марії Монтессорі знову дало плоди — вона стала першою жінкою — лікарем в Італії. Марія отримала місце асистента в клініці СанАжіованні і зайнялася приватною лікарською практикою. Вона була прекрасним лектором, її статті стали друкувати в європейських журналах.

У 1897 — 98 роках Монтессорі відвідує лекції з педагогіки і вивчає всі основні роботи по терапії сприйняття та освіти. Під час роботи з розумово — відсталими дітьми Марія Монтессрі знаходить книги двох французів — ЖанаПоля Гаспара ІТАР та Едуарда Сегена. Вона сама переводить їх роботи, переписуючи 600 сторінок вручну в товсті зошити «я читала повільно і уважно, намагаючись проникнути в самий дух автора» , — так потім згадувала вона про цю роботу. Ці праці надихнули її. Саме від Сегена Марія дізнається про те, що якщо проводити заняття за особливою методикою, то «зі ста ідіотів двадцять п’ять стають, по суті, нормальними людьми».

Разом зі своїм супутником життя, доктором Джузеппе Монтессано, вона працювала в психіатричній клініці Рима. У 1898 році народився син Марії - Маріо. Мати Джузеппе не дала згоди на шлюб, дитина була незаконнонародженим. У католицькій Італії така ситуація могла стати катастрофою і для Марії та її кар'єри, і для самої дитини. Тому до 10 років він виховувався в селі. Тільки потім мати змогла забрати його до себе. З тих пір він жив з мамою і став продовжувачем справи усього її життя, зігравши потім значну роль у поширенні ідей М. Монтессорі по всьому світу.

Після того, як вихованці Монтессорі були представлені до іспитів разом з дітьми початкової школи муніципальної ради в Римі, і здали їх краще нормальних дітей, уряд створив Ортофреничний інститут з підготовки вчителів для розумово — відсталих дітей. У 1898 році Монтессорі очолила його і керувала ним до 1900 року.

У 1901 р. Марія Монтессорі вступає на філософський факультет Римського університету. Ще вона займається експериментальної психологією та педагогічної антропологією. Стає завідуючої кафедрою антропології, пише книгу «Психологічна антропологія », читає лекції на тему: «Істинне навчання — допомогти, а не засуджувати. Істинне навчання дає дитині енергію, а не обезструмлює його «.

6 січня 1907, за підтримки італійського мільйонера Едуардо Таламо, в СанЛоренцо М. Монтессори відкриває перший «Будинок дитини «- школу для нормальних, хоча і запущених дітей. З тих пір і до кінця життя, тобто 45 років, Монтессорі займалася проблемами виховання і освіти здорових дітей.

Робота в «Будинку дитини «була побудована за принципами Монтессорі. Вона обладнала його так, щоб у ньому було затишно і зручно дітям різного віку. Був виготовлений перший комплект сенсорного, математичного та мовного матеріалу. Монтессорі спостерігала, як діти із задоволенням і великою концентрацією займаються. «Вибір підказуються інстинктом, який природа дає кожному в поводирі його психічного зростання; керована інстинктом діяльність розвивається з більшою енергією і з максимальним ентузіазмом, завдяки чому діти без всякого стомлення виконують такі роботи, яких жодної вчительці і не снилося від них вимагати» .

Розуміння законів природного розвитку дитини, унікальна автодідактіческіе середу, любов і повагу до дітей, подача матеріалів — (презентації), різновікових групах — все це принесло очевидні результати. У «Будинок дитини «стали приїжджати гості з усього світу, у М. Монтессорі з’явилися послідовники і учні.

У 1909 р. М. Монтессорі проводить перший міжнародний навчальний семінар, який відвідали близько ста вчителів з ??Італії, Франції, Іспанії, Англії. Монтессорі видає книгу «Метод наукової педагогіки, застосований до виховання маленьких дітей в будинку дитини «. Книга швидко отримала всесвітню популярність і була перекладена на багато мов, у т.ч. на російську.

Після її тріумфальних лекцій у США в 1913 р. винахідник телефону Олександр Белл і його дружина засновують у Вашингтоні освітню Монтессоріасоціацію, піклувальником якої стає дочка президента США Вільсона.

Під час другої подорожі до США Марія виступає в «Карнегіхолі» і отримує 2 золоті медалі Панамського — Тихоокеанської виставки у сфері освіти.

Ще в 1910 р. Будинок дитини відвідала донька Льва Толстого Тетяна Сухотина — Толстая. Вона побачила в школі Монтессорі втілення ідей свого батька. А в 1914 р. Російське міністерство народної освіти відрядило до «Будинок дитини «групу громадських діячів дошкільного виховання, серед яких була Юлія Фаусек. Майже 30 років свого життя вона присвятила потім поширенню методу Монтессорі в Росії.

У 1922р. Уряд Італії призначає її державним інспектором шкіл.

У 1929 році разом зі своїм сином Монтессорі організовує Міжнародну Монтессорі Асоціацію (AMI), яка діє і понині.

Популярність методу в Європі зростає. Монтессорі запрошують до Іспанії, потім до Англії. Саме там вона знайомитися з Ганді, який відвідав курс в 1932 році. Серед послідовників Монтессорі - відомі психологи. Її учнем був Ерік Еріксон, вона дружила з Жаном Піансе, а Фрейд говорив: «Там де Монтессорі, янепотрібен».

Відносини Монтессорі з фашистським урядом остаточно зіпсувалися в 1934 році. Вона назавжди залишає Італію. Друзі з Америки запрошували її переїхати, але вона не хотіла бути прив’язана до якої або країні - вона вважала себе людиною світу. Марія Монтессорі живе спочатку в Іспанії, потім в Голландії, початок Другої світової війни застав її в Англії, з якої її інтернують як громадянина держави — супротивника. Рятує пропозицію теософського суспільства відвідати Індію. Там вона разом з сином провела 7 років. Читала лекції в Мадрасі, Карачі та інших містах, а пізніше відкрила свою школу в Кодайканале. Вона говорила, що тільки в цій країні люди духовно готові до її методу. Тут вона будує наступну шкільну щабель свого методу — для дітей 6 — 12 років, розробляє свою періодизацію дитячого розвитку.

Марія Монтессорі звертається до людства: «У нас є проблема — дорослі знаходяться в центрі уваги цивілізації. Якщо влада перенесуть свій погляд на дітей, на душу дитини, ми зможемо створити мирний світ. Освіта — зброя світу «.

Після війни вона повернулася до Європи і оселилася в Нідерландах. У своєму підсумковому праці «Розум дитини» («Абсорбуючий розум ») 1952р., М. Монтессорі створила не просто новий напрямок у педагогіці - розвитку дітей перших трьох років, а змусила дорослих побачити: діти — інші !

Вона помеpла 6 травня 1952 за кілька місяців до свого 82-ліття.Маpія Монтессоpі поховали в маленькому містечку в НоордвіканЗеє, в Голландії.

на католицькому цвинтарі. За життя її номінували на отримання Нобелівської премії миру.

Перші Монтессорі суспільства виникли в США (1915), Голландії (1917), Аргентині (1927), Швейцарії (1932), Англії (1933), Індії (1940), Пакистані (1949).

Її син Маріо очолював АМІ до своєї смерті в 1982 р. Зараз Асоціації Монтессорі є в Німеччині, Італії, Франції, Росії, Китаї, Японії, та інших країнах. У світі працюють тисячі Монтессорі шкіл, в 1988 р. рішенням ЮНЕСКО її ім'я включено в список чотирьох педагогів, що визначили спосіб педагогічного мислення XX століття:

ДжонДьюї.

ГеоргКершенштейнер МаріяМонтессорі.

АнтонМакаренко.

До введення в Італії Євро, портрет М. Монтессорі прикрашав купюру 1000 лір. (Це єдиний у світі прецедент друку на грошах портрета педагога) [http://montessori-tula.by.ru/programs.shtml].