Робота над сценарієм

Сценарій дитячого свята — це докладна літературно-текстова та організаційна розробка змісту та ходу театралізованого дійства. У ньому послідовно, взаємопов'язано викладається все, що буде відбуватися.

У сценарії розкривається тема, показуються авторські переходи від однієї частини дії до іншої, вноcяться викориcтовувані художні твори або уривки з них. Прийоми активізації учасників свята, опис художнього оформлення і спеціального устаткування також включаються в сценарій [6−261]. Таким чином, сценарій заходу є послідовною розробленою педагогічною програмою організації святкової діяльності.

Робота над сценарієм включає в себе кілька етапів:

І. Визначення ідейно-тематичного задуму свята — чітке формулювання теми та ідеї, які тісно пов’язані, але відмінні один від одного.

Тема — коло життєвих подій, явищ, які знайдуть своє відображення в сценарії.

Ідея — це основна думка, оцінка зображуваних подій або те, заради чого автор хоче розповісти дітям про що-небудь. Ідея свят полягає в тому, щоб через пісні, танці, ігри пробудити інтерес до творчості. Тема свята задається в сценарії, як правило, з самого початку. До ідеї, як загальному головного висновку, підводять в процесі театралізованого дійства.

У сценарії дитячого свята обов’язково повинен бути сюжет, тобто розвиток подій, виявлення характерів у дії, основний конфлікт. Пошуки яскравого, цікавого матеріалу для організації сюжету — невід'ємна частина роботи над сценарієм. Для його побудови необхідний особливий сценарний хід — своєрідний прийом розташування матеріалу, який пронизує весь зміст і є як би цементуючим началом.

ІІ. Побудова композиції - реалізація сюжету і конфлікту в розвивається конкретній сценічній дії. Композиція — організація дії, відповідне розташування матеріалу — включає в себе:

• · експозицію (коротка розповідь про події, які передували виникненню конфлікту, що викликали цей конфлікт; вставне слово ведучого, інформація про конкретну подію);
• · зав’язку (у ній переростає експозиція; зав’язка повинна бути гранично чіткою і лаконічною, концентрувати увагу дітей, готувати їх до сприйняття дії, налаштовувати на певний лад);
• · розвиток дії, або основна дія, тобто зображення подій, в яких вирішується конфлікт;
• · кульмінацію (найвища точка розвитку дії; в момент кульмінації найбільш концентровано виражається ідея свята);
• · розв`язку або фінал — найбільш зручний момент для максимального прояву активності всіма учасниками дитячого свята (у фінальні сцени доцільно включати масові музичні номери, загальні хороводи і танці).

Вимоги до сценарію:

• 1. сувора логічність побудови і розвитку теми;
• 2. закінченість кожного епізоду;
• 3. органічний зв’язок епізодів;
• 4. наростання дії в його русі до кульмінації.

Оскільки дитяче свято — одна з найбільш ефективних форм педагогічного впливу на дітей, то, організовуючи його, потрібно ретельно працювати над засобами емоційного впливу.