Анализ критерію логістичній системи Just in time

А М, А Л І З До Р І Т Є Р І Я Л Про Р І З Т І Ч Є З До Про Й З І З Т Є М И J U P. S T I N T I M E.

Введение

Виды транспортних систем.

Пример сервісного транспортного обслуговування.

Выводы і такі пропозиції.

Литература

«Логистика (logistics) — наука про плануванні, постійному контролі й управлінні транспортуванням, складуванням та інші матеріальними і нематеріальними операціями, чиненими у процесі доведення сировини й матеріалів до виробництва, внутрипроизводственной переробки, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересами та вимогами останнього, і навіть передачі, збереження і обробки відповідної інформації» — з такою визначенням ми бачимо, розпочинаючи вивченню логістики. Ми, що з основних функціональних областей є транспортування продукції. Інакше висловлюючись, споживачеві потрібен якісного товару потрібній кількості, у властивому місці, у потрібний час і доставлений з мінімальними витратами. Усі перелічені вище моменти свідчить про значимість критерію логістичній системи «точно вчасно» («just in time»).

Данный критерій передбачає оптимальний вибір виду транспорту, й складання графіка обслуговування споживачів, що дозволяє успішно виконувати завдання постачання точно в срок.

В свою роботу я розглянув різні транспортні аспекти, необхідні розробки стратегії проходження материалопотока, види транспортних систем, управління системою доставки і сервісне транспортне обслуживание.

ВИДЫ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ.

Органическими частинами транспортної мережі є залізниці, річкові і морські судноплавні шляху, автомобільні шляхи і трубопроводи транспортуванню нафти і є, мережу повітряних ліній. Кожен з цих видів представляє сукупність засобів і шляхів, різних різних технічних пристроїв і водоканалізаційних споруд задля забезпечення ефективної работы.

В залежність від завдань і стратегії компанії здійснюється вибір транспорту для доставки продукції. У цьому враховується розміщення виробництва, техніко-економічні особливості різних видів транспорту, що визначають сфери їх раціонального использования.

На практиці для танспортировки продукції можна використовувати як один, а й декілька тисяч видів транспорту. Проблема зміни видів транспорту вирішується питання з допомогою інтегруючих систем.

Одна припускають, що устаткування, що застосовується під час перевезення однією вигляді транспорту, є продовженням технологічної лінії обробки вантажу іншою вигляді транспорту. Це означає, що, наприклад, контейнер, перевозиться вантажівкою, можна використовувати на залізничному терміналі для подальшого транспортування вантажу. Стандартизація розміру й конструкції контейнерів дозволяє застосовувати їх у багатьох видах транспорту. Контейнери власними силами мають багато переваг: вони знижують погрузо-разгрузочные витрати, псування вантажу тощо. Але основна їх перевагу — вказують інтегрувати застосування різних видів транспорту, хоча за використанні їх підвищується вартість будівництва і вагу еденицы продукції, й з їх поверненням чи зворотної загрузкой.

Тем щонайменше, як засвідчило аналіз, в 1991;1995гг. основним напрямом логістики в сфері перевезень була маршрутизація. У цій сфері намітилися три напрями: вдосконалення наявних алгоритмів, розробка нових економіко-математичних моделей, які краще було б відбивали просування материалопотока, злиття моделей маршрутизації на моделі інших функцій логістики, такі як управління запасами.

Перспективной областю логістики вважалася розробка ефективних методів оптимізації взаємодії — человек/машина. Такі методи можуть одночасно використовувати інтуїцію чоловіки й розуміння ж проблеми і здатність комп’ютерів швидко обробляти информацию.

По думки фахівців логістики комп’ютери — одне із чинників, що у значною мірою сприяв спонуканню інтересу до логістиці. Ніде більше їх вплив не чинився настільки помітно, як і рішенні транспортних завдань. Інформаційна система (наприклад ГЕРМЕС) розрахована на обробку інформації про простоях транспорту, про можливості завантаження при зворотному пробігу, контроль руху вантажу на шляху, його доставка споживачеві, облік збоїв у транспортному системі. Інформаційні системи спеціалізуються на рішенні проблем вивезенню та доставки вантажів як реального часу, тобто. за графіком доставки продукції споживача з урахуванням її виробничого процесса.

Интересная перспектива палестинцям не припиняти досліджень у сфері логістики залежить від об'єднанні експертної системи з транспортно-маршрутной з урахуванням взаємопов'язаної оптимизации.

Что стосується цін, то структурі значне його місце займає вартість обслуговування, що дозволяє: зробити вигідною перевезення дрібних партій на невеликі відстані. З іншого боку, ціни формуються за умов конкуренції, тому вони залежить від швидкості, надійності, зниження втрат, сфер діяльності різних транспортних компаній, надають послуги з упаковці, сортування, контейнеризації, складуванню і контролю над запасами.

Решая транспортні проблеми, необхідно використовувати теоретичні і методологічні досягнення у цій галузі. Проте важливо застосовувати як наявні досягнення, а й виробити свою транспортну стратегію і побачити її головні принципи. У основі логістичній моделі повинні лежати проблеми транспортного процесу, які включали б цю модель реалістичні предложения.

Важной областю є обробка аналітичних результатів задля розподілення евристики маршрутизації транспортних засобів, вивчення компромісів між запасами ресурсів, їх транспортуванням і размещением.

ПРИМЕР СЕРВІСНОГО ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ.

Задачи, розв’язувані логістичній системою, і вироблення із них стратегії можна розділити втричі группы:

1. Завдання, пов’язані з формуванням ринкових зон обслуговування, прогнозом материалопотока, його обробкою в обслуговуючої системі (склад поставщика/потребителя, підприємства оптової торгівлі) та інші роботами з оперативному управлінню і регулювання матеріального потока.

2. Завдання, які включають розробку системи організації транспортного процесу (план перевезень, план розподілу виду, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів і др.).

3. Завдання, пов’язані з міським управлінням запасами на підприємствах, фірмах, складських комплексах, розміщення запасів та його обслуговування транспортними засобами, інформаційними системами.

Решение з завдань особливо на часі за умов рынка.

Оптимизация і вирішення завдань залежить від конкретної історичної ситуації, вихідних даних, умов і вимог до ефективної роботи логістичній системи, і навіть проблем, що стосуються забезпечення виробництва сировиною і напівфабрикатами, з усуненням вузьких місць у технології доставки різних видів продукції пункти виробництва, складування і збуту, Необхідно враховувати, що у підприємствах з конвеєрної системою технологічного процесу, встановлений темп виробництва зберігається за умови, якби вході сировину подається на поточную лінію постійно потрібній кількості і відсутні збої в транспортуванні, які можна викликані скупченням готової своєї продукції виході. Тут прикладом можуть бути заводи фірми TOYOTA, у яких запас комплектуючих дозволяє пропрацювати 2 години при можливих збої. На підприємствах, що працюють у дискретному режимі слід також враховувати коливання поставок, створюючи гарантійний запас для згладжування цих колебаний.

Основой розв’язання цих завдань є розробка стратегії і логістичній концепції побудови моделі транспортного обслуговування споживачів і фірм, що грунтується на раціональних маршрутах перевезення і складання графіків доставки продукції споживачам, тобто. маршрутизація перевезень.

Маршрутизация перевезень — це найдосконаліший спосіб організації материалопотоков вантажів з підприємств оптової торгівлі, який надає значний вплив в напрямі прискорення обороту автомобіля при раціональному і ефективному його использовании.

Создание маршрутів дозволить точно визначити обсяг перевезень вантажів зі постачальницько-збутових підприємств, кількість автомобілів, здійснюють ці перевезення, сприяє скорочення простою автомобілів під завантаженням і розвантаженням, ефективному використання рухомого складу і вивільненню з сфер звернення значних матеріальних ресурсів споживачів. Разом про те маршрутизація дозволяє підвищити продуктивність автомобілів при одночасному зниженні кількості рухомого складу, що надходить на підприємство тим більше ж обсязі перевозок.

Если маршрути створено, визначено й дотримуються терміни поставки, то виробничі запаси споживачів можуть скорочуватися в 1.5−2 разу, знижуючи цим видатки складирование.

Необходимость маршрутизації перевезень вантажів обгрунтовується і те, що маршрути дають можливість складання проектів поточних планів і оперативних заявок на транспорт, що виходять з дійсних обсягів перевозок.

Таким чином, розробка обгрунтованих маршрутів і проектів планів перевезень будуть сприяти своєчасному і безперебійному виконання поставок продукції і на ефективному взаємодії снабсбытовых і автотранспортних организаций.

Для розробки маршрутів використовують економічні та математичні методи, методи мережного планування, практичні матеріали й інші джерела. Кінцевим результатом має стати документ, що характеризує узгодженого графіка роботи снабсбытовых, транспортних громадських організацій і предприятий.

При складанні графіка доставки необхідно враховувати такі условия:

1. Наявність необхідної своєї продукції складських комплексах, підприємствах оптової торговли.

2. Наявність транспортних засобів обслуговування складський комплекс, підприємств оптової торгівлі з урахуванням перевезеної продукції і на середньої завантаження автомобіля. Розрахунок може бути зроблено як на ходове кількість транспортних коштів, а на запас у разі поломок та інших обстоятельств.

3. Споживачі продукції мають забезпечувати своевремен-ный прийом продукції і на розвантажувальні работы.

С практичної погляду наші дії мають виглядати наступним образом:

1. Виконуємо аналіз використання транспортних засобів, обслуговуючих підприємство оптової торгівлі. Тут слід:

— визначимо динаміку зміни обсягу перевезень та питома вага перевозок.

— проаналізуємо техніко-експлуатаційні показники роботи автотранспорту при перевезенні продукции.

— визначимо нерівномірність вивезенню та ввезення своєї продукції складської комплекс за певний період (квартал, месяц).

— визначимо спроби з погрузочным роботам на складському комплексі та выгрузочным у потребителя.

2. Визначаємо споживачів продукції.

Здесь необхідно виділити постійних споживачів, сезонних і тимчасових. Складаємо картку споживача, у якому заносимо його данные.

3. Визначаємо добовий обсяг постачань продукції.

Суточная постачання визначається шляхом розподілу річної потреби споживачів на число днів на рік. Після цього отримані дані погоджуємо з потребителями.

4. Складаємо карту дислокації споживачів, підприємств оптової торгівлі, і автотранспортних предприятий Этот етап виконуємо з допомогою карти міста, яку наносимо координати споживачів продукції, підприємство оптової торгівлі, і обслуговуюче його автотранспортне предприятие.

5. Визначаємо відстані перевезення вантажу (з підприємства оптової торгівлі до потребителей) После нанесення карті дислокації споживачів, підприємства оптової торгівлі, і автотранспортного підприємства, визначаємо відстані перевезення із військової бази і складів споживачів. Обгрунтовують середнє відстань перевезення продукції з підприємств оптової торгівлі до потребителю.

6. Группируем споживача напрямам і величиною поставок Группировка за напрямами дає можливість визначити вантажопотоки у різні райони міста. Обсяги перевезень у різні райони визначають упорядкуванням картограмм.

7. Обгрунтовуємо і вибираємо тип рухомого складу для перевезення продукции Выбору типу рухомого складу повинен передувати ретельний аналіз характеру і умов перевезень. У разі наша мета — забезпечення повного та якісного задоволення потреб фірм і постачальницько-збутових організацій перевезеннях при наиблее ефективному типі рухомого состава.

8. Розраховуємо раціональний маршрут Здесь ми проводимо вибір на користь маятниковою чи кільцевої схеми руху.

9. Складаємо узгоджені графіки доставки продукції споживачам та розробляємо показники економічного стимулювання працівників, що беруть участь у транспортній процесі.

ВЫВОДЫ І ПРЕДЛОЖЕНИЯ.

Сбытовая функція у сфері логістики здійснюється з допомогою виконання 6 умов: вантаж, якість, кількість, час, витрати, пункт призначення. Це означає нам у тому, що ми маємо справу з міським управлінням матеріальним потоком і що з ним потоком інформації від входження у систему до кінцевої продажу. Коли дивитися на це завдання з позиції критерію логістичній системи «точно вчасно», то з упевненістю сказати, що ми орієнтовані задоволення потреб споживача, тобто. враховуємо його запити, ряд спеціальних умов, наявність своєї продукції ринку при заздалегідь визначених витратах і параметрах обслуживания.

Решая транспортні проблеми, необхідно використовувати теоретичні і методологічні досягнення у цій галузі. Проте важливо застосовувати як наявні досягнення, а й виробити свою транспортну стратегію і побачити головні її принципи. У основі логістичній моделі повинні лежати проблеми транспортного процесу, які включали у цю модель реалістичні припущення. Важливою областю досліджень є розробка аналітичних результатів задля розподілення евристики маршрутизації транспортних засобів, вивчення компромісів між запасами ресурсів, їх транспортуванням і розміщенням. Звідси видно, що найперспективнішим напрямом досліджень може бути об'єднання експертної системи з транспортно-маршрутной системою з урахуванням взаємопов'язаної оптимизации.

К пропозицій потрібно віднести комп’ютеризацію різних ланок логістичній системи, підключення їх до єдиної інформаційної мережі (яка має високої швидкістю передачі і дозволяє ефективно працювати з віддаленими терміналами), що дозволить відстежувати рух вантажу і контролювати транспортні потоки. Всі ці заходи покликані знизити величину транспортних витрат і доставити вантаж точно вчасно. З упевненістю можна сказати, що розглянуте у цій роботі напрям логістики дозволяє знизити величину витрат за зміст запасів і транспортування продукції до її одержувачу при грамотному управлінні материалопотоком і потоком продукції з джерела до потребителя.

1. Неруш О. М. Комерційна логістика. — М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1997.

2. Плоткин Б. К. Основи логістики. — Ленінград, 1993.

3. Курбатова Т. Я., Лебедєв К. А. Курс лекцій з предмета «Логістика», 1997.