Економіко-географічна характеристика Волинського економічного району

Зміст

• Реферат 2
• Вступ 3
• 1. Місце району у територіальному розділенні праці 4
• 2. Економічні та природні передумови розвитку району 5
• 2.1 Економіко-географічна оцінка природних умов та природних ресурсів району 5
• 2.2 Населення і трудові ресурси 7
• 3. Історія розвитку господарського комплексу району 10
• 4. Новітній рівень розвитку та структура господарства району 11
• 5. Географія промисловості району 12
• 5.1 Машинобудування 12
• 5.2 Деревообробна 12
• 5.3 Харчова 13
• 5.4 Будівельних матеріалів 14
• 5.5 Легка промисловість 15
• 5.6 Хімічна промисловість та паливно-енергетичний комплекс 15
• 6. Сільське господарство 16
• 7. Транспорт та економічні зв’язки 18
• 8. Територіальна структура району 19
• 9. Проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин 22
• Заключення 23
• Список використаної літератури 24
• Додатки 25
• Додаток А 25
• Додаток Б 26
• Додаток В 27

Реферат

Курсова робота: 25 сторінок, 4 таблиці, 1 графік, 5 використаних джерел.

В курсовій роботі розглянута структура промисловості Волинського (Північно Західного) економічного району. Виділена важливість його в національній економіці України. Дана економічна характеристика природним ресурсам та природним умовам району. Розглянута історія розвитку господарського комплексу району та новітній рівень розвитку господарства. Охарактеризовані основні галузі промисловості та сільського господарства. Просвітлені проблеми розвитку району.

Район, галузі, господарство, промисловість, виробництво, ресурси, машинобудування, харчова промисловість, матеріали, продукція, сільське господарство, населення, трудові ресурси.

Вступ

Волинський район — історико-географічна територія, яка знаходиться на північному заході України. Він складається з Волинської та Рівненської областей. Площа становить 40,3 тис. км2, населення 2,3 млн. осіб. До району входять 32 адміністративні райони, 22 міста 38 смт. та 2056 сіл.

Район виділяється земельними, водними та лісовими ресурсами. Водними ресурсами він забезпечений за рахунок густої річкової мережі, озер та значними запасами підземних вод. Район виключно важливий для країни як високозабезпечений лісовими ресурсами. Ліси та чагарники вкривають 35% всієї території району і забезпечують функціонування потужного лісопереробного комплексу завершеного циклу. Волинський район не достатньою мірою забезпечений мінерально-сировинними ресурсами. Загально національне значення мають запаси торфу, будівельної крейди, сировини для мінеральної вати.

Галузі спеціалізації це машинобудівна, будівельна, харчова та деревообробна.

1. Місце району у територіальному розділенні праці

Волинський район виділяється виробництвом будівельних матеріалів, продукції легкої і харчової промисловості, сільського господарства, зокрема за валовим збором зернових (3,5% від обсягу по Україні), цукрових буряків (6,7%), картоплі (11), овочів (4,2%). Тут значними є площі сіножатей і пасовищ (8,2%), що сприяє розвитку тваринництва.

Волинський район межує зі Столичним, Подільським та Карпатським економічними районами. Межує район також із Польщею та Білорусією. Прикордонне положення району є одним з визначальних факторів його економічного зростання, враховуючи близькість до стратегічно важливого для України європейського ринку та високий рівень сформованості транспортної мережі (насамперед залізничної та автомобільної). З району поставляють в інші райони і в сусідні країни різні будівельні матеріали (цемент, шифер, базальт, граніт, гнейси, щебінь та інші), тканини, цукор, консерви, а завозять паливо, чорні метали, прокат.

2. Економічні та природні передумови розвитку району

2.1 Економіко-географічна оцінка природних умов та природних ресурсів району

Природні умови та ресурси в цілому сприятливі для розвитку господарства району. На Волинському Поліссі є відклади мергелів і крейди, що визначають характерні риси його природи (значне поширення озер карстового походження, наявність великих ділянок дубово-грабових та сосново-дубових лісів, перегнійно-карбонатних ґрунтів). Волинське Полісся із заходу на північний схід перетинається Поліською моренною грядою (Любешівсько-Столинське пасмо). Це моренні відклади Дніпровського зледеніння (піски, валуни, галечники), відносна висота яких 30−40 м, абсолютна — 220 м.

Геологічна будова. В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита, Волино-Подільської плити та Галицько-Волинської западини, що характеризуються значним поширенням льодовикових І карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, наявністю боліт, значної кількості озер, залісненістю (до 25−45%). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 р).

У південній частині району розміщена Волинська височина (у межах обох областей протяжністю до 200 км, 40−50 км завширшки). Пересічна висота 220−250 м, максимальна 342 м (Мізоцький кряж), складена переважно з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Повчанська височини, Рівненське й Гощанське плато.

Клімат у районі помірно континентальний. Зима м’яка з частими відлигами. Середня температура січня становить мінус 4,5−5°С. липня 8.5 °С. Річна кількість опадів від 550 до 640 мм. Період з температурою понад 10 °C триває 150−160 днів. Найбільше опадів випадає влітку. Бувають атмосферні посухи, суховії, пилові бурі, влітку — зливи, град.

Корисні копалини. Промислове значення мають такі корисні копалини, як крейда, кам’яне вугілля (запаси його майже вичерпані), нафта, торф, вапняки, глина. Є ряд значних родовищ торфу (Турське, Цирське, Морочне, Чемерне та ін). Останнім часом відкрито невеликі запаси природного газу біля містечка Локачі приблизно 6,5 млрд. м3, значні поклади мідної руди у Волинській області та урану в Рівненській.

Цінними є будівельні корисні копалини: базальт (в Івановій Долині, Берестовці, Рафаловці, Степані), граніт (у Вирах, Осницьку, Клесові). Саме наявність їх сприяла виникненню й розвитку в районі потужної промисловості будівельних матеріалів. Поблизу Здолбунова є великі запаси крейди, що сприяло виникненню та розвитку тут цементної промисловості.

У районі формуються річки, притоки Дніпра та Прип’яті - Турія, Стохід, Стир, Горинь, Случ та ін. Гідрографічна мережа достатньо добре розвинена. У крайній північно-західній частині Волинського Полісся виділяються карстові озера, в тому числі Шацькі: Світязь, Пулемецьке, на Рівненщині - Біле, Хоромис та ін. Озера використовуються для рибальства, туризму, рекреації.

Ґрунти в поліській частині району дерново-підзолисті різних видозмін — від слабопідзолистих піщаних і глинисто-піщаних в комплексі з торфоболотними до сірих лісових і підзолистих чорноземів. На півдні Рівненської області виділяються досить родючі чорноземи на твердих карбонатних породах Як правило, це землі доброї і середньої якості - від 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на півночі - 25−40 балів, які потребують значного вапнування.

У минулому Волинське Полісся було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість тут коливається у межах від 25 до 50%.

Особливістю Волинського Полісся є його заболоченість. Нині осушення боліт зведено до мінімуму, оскільки це призводить до переосушення ґрунтів, виникнення пилових бур внаслідок зниження зернистості ґрунту.

На Рівненщині, в її північній частині, поширені оліготрофні, бідні на мінеральні солі, болота, у лісостеповій частині району грабово-дубові й дубові ліси, які не лише дають необхідну деревину для промисловості, а й мають водоохоронне значення, сприяють очищенню забрудненого атмосферного повітря.

До природно — рекреаційних ресурсів належать кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води: в Корецькому районі - радонові, в Сарненському — хлоридно-натрієві (на їх базі діє санаторій «Горинь»).

У Волинському економічному районі діє 12 санаторіїв і пансіонатів, в районі Шацьких озер — 37 баз відпочинку. Функціонують Рівненське та Луцьке відділення Українського акціонерного товариства з туризму.

2.2 Населення і трудові ресурси

Національний склад населення економічного району досить однорідний — 93−94% українців, 4,2% росіян, які мешкають переважно у найбільших містах. Крім того, тут проживають білоруси, здебільшого в Рокитнівському районі Рівненської області, а також поляки, євреї та представники інших національностей, що поселилися в містах.

Природний рух населення відрізняється від його руху у східних районах України. Волинський район належить до Західного регіону з підвищеною народжуваністю, особливо на Поліссі, де ще донедавна панувала тенденція до створення великих сімей. Останнім часом у сільській місцевості смертність майже зрівнялася з народжуваністю. Причина цього явища — відплив значної частини молоді до міст. У селах району спостерігається таке негативне явище, як депопуляція і старіння нації.

Частка дітей у районі більша, ніж по Україні однак значно менша, ніж працездатного населення. Це пояснюється високими темпами природного приросту населення, ніж на сході України.

Статева структура населення теж відрізняється від загальнодержавної, якщо в Україні на 1000 жінок припадає 871 чоловік, то у Волинській області - 900, а в Рівненській — 908. Це один з найбільших показників у державі (3-тє місце після Закарпатської та Львівської областей).

Пенсіонерів у Волинській області 22,1%, у Рівненській — 20,4% (в Україні - 23,2%) від загальної чисельності населення.

Загальна густота населення 55,9 осіб/км2 (по Україні значно вища — 83 осіб/км2), у тому числі в Рівненській області - 59 осіб/км2, у Волинській — 53 особи/км2.

Густота сільського населення — відповідно 28,1 осіб/км2 (в Україні 26,6 осіб/км2), в Рівненській області - 31 осіб/км2. Воно розміщується переважно в лісостеповій частині, де є кращі умови для ведення сільського господарства. Північна ж частина району значно заліснена, заболочена, до того ж родючість грунтів тут невисока. Отже, природні, економічні й історичні умови та чинники на невеликій площі району зумовили особливе сільське розселення у Волинській та лісостеповій частині району.

У цілому в регіоні можна виділити 3 мікрорайони сільського розселення:

1) найнижчої густоти — 20 осіб/км2 (південна частина Волинського Полісся: Любомльський, Ковельський, Турійський та Маневицький райони Волинської області і Рокитнівський — Рівненської);

2) середньої густоти — від 20 до ЗО осіб/км2 (північ Волинської та Рівненської областей);

3) високої густоти — від ЗО до 40 осіб/км (Волинська височина та Мале Полісся).

Дрібне сільське розселення (у середньому до 500 осіб у сільському населеному пункті) характерне для районів Любомльського, Ковельського, Турійського, Володимир-Волинського у Волинській області І для крайнього півдня економічного району. Найбільші села у крайній північно-східній частині Рівненської області, де чисельність населення у сільському поселенні перевищує 800 осіб.

Трудові ресурси — це працездатна частина населення разом із зайнятими в народному господарстві підлітками (віком 14−16 років) та працюючими пенсіонерами.

Економічно активне населення району становить близько 989,7 тис. осіб, що становить 5% загальної кількості в державі.

Частка робітників і службовців у районі становить 69,3%, що значно менше ніж по всій Украйні. Він найнижчий у Волинській області і дещо вищий у Рівненській. Це свідчить про низький рівень промислового розвитку району. Більшість трудових ресурсів зайнята у харчовій, легкій, машинобудівній та металообробній промисловості, в сільському господарстві й на транспорті.

У Рівненській області рівень безробіття вищий ніж у Волинській нижчий. Проте фактичний рівень безробіття (якщо врахувати осіб, що перебувають у відпустках без надання зарплати і тих, що зайняті неповний день чи тиждень) сягає 32−36%.

Характерною у районі є тенденція до зменшення трудових ресурсів, зростання кількості працюючих пенсіонерів. Зайнятість підлітків стабільна — до 0,5%. Різко зменшилася зайнятість населення у державних підприємствах, і збільшилася у приватних. Подібною є картина як у виробничій (зменшується чисельність працюючих), так і в невиробничій (збільшується) сферах. Зростає приховане безробіття.

Для економічного району характерна тенденційно нижча зайнятість населення у північних (поліських) районах. Частково трудові ресурси «перетікають» у малі підприємства, фермерські господарства, за кордон, у східні регіони Російської Федерації. У цьому, очевидно, певну роль відіграє той факт, що рівень середньомісячної заробітної плати як робітників, так і службовців у районі значно нижчий за середній по Україні.

3. Історія розвитку господарського комплексу району

Волинська земля — історико-географічна область на Північному Заході країни, у басейні правих приток Прип’яті та Бугу.

У 1939 році Волинь була приєднана до УРСР з виділенням Волинської (з центром у Луцьку) та Рівненської (з центром у Рівному) областей, Кременеччина відійшла до Тернопільської області.

Промисловість району була слабо розвинена в основному через брак енергетичних ресурсів та конкуренцією з більш розвиненими районами України. В радянські часи дещо розвинулася кам’яновугільна промисловість у районі Ново волинська, поки не вичерпалися ресурси вугілля. Якоюсь мірою розвивалися харчова промисловість, борошномельна, цукрова, спиртова, пивоварна, лісова й деревообробна, машинобудування та виробництво будівельних матеріалів, видобуток граніту, глини, вогнетривкої глини, а також крейди для виробництва цементу.

4. Новітній рівень розвитку та структура господарства району

Загалом помітно тенденцію нарощування промислового виробництва в районі, особливо на початку першого десятиліття XXI століття. Так, у період 2000;2005 рр. цей показник зріс з 49% до 87% по відношенню до рівня промислового виробництва в районі у 1990р.

За цей самий період обсяг виробництва сільського господарства знизився — 35,8%. Інвестиції в основний капітал залишаються вкрай низькими, що обумовлює низькі темпи його економічного зростання. У 2004 році інвестиції склали лише 52,1% рівня інвестування 1990р.

На низькому рівні залишається рівень експорту продукції господарства. В 2004 році з Волинської області було експортовано товарів та послуг у 4,4 рази менше, ніж у середньому по Україні, а з Рівненської - у 6разів.

Низькі темпи розвитку району пов’язані, зокрема, із низьким рівнем забезпечення району основними засобами виробництва. Частка району в забезпеченості основними виробничими фондами країни складає 2,4% та 77% від середнього рівня по країні. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовці складає 459 грн.

У структурі господарського комплексу Волинського району підвищеною часткою виробництва виділяються сільське господарство і дещо менше промисловість, транспорт, зв’язок, будівельна індустрія.

З 1990 по 2004 роки відбулися суттєві зміни галузевої структури промисловості району. Промисловість за своєю структурою є багатогалузевою з переважним розвитком оборонних галузей. З початку XXI ст. У районі більше зростання було характерним для електроенергетики, харчової промисловості та машинобудування.

5. Географія промисловості району

5.1 Машинобудування

У машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування; Рівненський — приладобудування, високовольтної апаратури, торговельного устаткування та ін). Розвивається також сільськогосподарське машинобудування, у Рівному, наприклад, діє завод, що виготовляє запасні частини для тракторів. Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва («Ковельсільмаш», «Рожищефермаш»), автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Квасилів). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно — механічний завод. Район посідає помітне місце в країні за обсягом виробництва продукції машинобудування та металообробки, маючи достатньо робочої сили, енергетичних ресурсів та значний внутрішній ринок (сільське господарство).

Підприємства оборонної промисловості були у свій час конверсовані й нині випускають значну кількість побутової електронної техніки — транзистори, конденсатори, запобіжники в Радивилові, мікроелектронно — обчислювально апаратури та засобів для індивідуального навчання, наочні посібники («Учприлад») тощо.

5.2 Деревообробна

Район є важливим постачальником деревини та виробів з неї до інших районів країни. Значна сировинна база дозволила сформувати завершений цикл лісопромислового виробництва. Підприємства з лісозаготівлі, первинної обробки деревини, лісохімії розміщені в поліській частині району, а інші у великих із складною структурою промислового виробництва центрах. Низький рівень запровадження новацій та залучення інвестицій не дозволив відновити повною мірою виробничий потенціал лісопромислового комплексу району. Так у Волинській області рівень виробництва деревини та виробів з неї у 2000;х роках значно поступався виробництву першої половини 90-х років.

5.3 Харчова

Найважливішою в регіоні є харчова промисловість, продукція якої у структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57%. Її галузями є цукрова, м’ясна, плодоконсервна, маслосироробна, молочна. Найпотужніша галузь харчової промисловості - цукрова. Найбільші її підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині: цукрозаводи Володимир-Волинський, Іваничівський, Гнідавський (Луцьк), Горохівський (Мар'янівка) у Волинській області; Дубенський, Острозький, Мізоцький, Корецький, Бабинський, Шпанівський — у Рівненській. Так само ближче до сировинної зони розміщені найбільші овочеконсервні заводи: Луцький, Володимир-Волинський, Голобський, Рожищенськнй на Волині і Демидівський, Дубенський, Острозький, Великомежиріцький, Радивилівський, Рівненський, Острожецький — на Рівненщині

М’ясна промисловість орієнтується не лише на сировину, але й на споживача. Найбільші м’ясопереробні підприємства в Луцьку, Нововолинську й Ковелі на Волині та в Рівному і Дубному на Рівненщині. В 1998 р. Волинський район виробляє м’яса приблизно 5% від усього обсягу його виробництва в Україні.

Молочні підприємства є у Луцьку, Рівному, Дубно, Сарнах. Частка району у виробництві молока в 2002 р. становила приблизно 7% від загальнореспубліканського обсягу. Працюють також заводи крохмале-патоковий у Володимирці, спиртовий у Зірному, пивоварні в Луцьку, Рівному, Острозі, Семиндубах, Квасилові Вовковиях тощо; мінеральних вод — в Острозі, Березному, Степані, Ратному; кондитерські - в Луцьку, Рівному. У південній частині району діють комбікормові заводи.

Таблиця 5.3.1 — Виробництво найважливішої харчової продукції у Волинському економічному районі

5.4 Будівельних матеріалів

Важливою для господарства району є промисловість будівельних матеріалів, особливо виробництво цементу й шиферу в м. Здолбунові, залізобетонних виробів і конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську. В Луцьку діє картонно-рубероїдний завод, що виготовляє м’яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. У районі є значна кількість цегельних заводів, широка мережа підприємств з обробки природного каменю — базальту, граніту в Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області. Діють вапняково-силікатний завод у Новій Любомирці, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі, склоробні заводи у Костополі (кришталеві вироби) та Рокитному. У м. Здолбунів працюють потужний цементно-шиферний комбінат, а також виробниче об'єднання «Укрцемремонт», заводи залізобетонних конструкцій і виробів.

5.5 Легка промисловість

Легка промисловість одна з провідних галузей району, особливо текстильна (меланжева фабрика в Луцьку, льонокомбінат у Рівному, льонозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Дубровиці, Зарічному).

Швейна, шкіряно-взуттєва промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри, розвинена в Нововолинську, Ковелі. У районі виготовляють понад 156 млн. різних тканин (близької 13% усіх вироблених в Україні тканин). Набагато нижча частка району у виробництві трикотажних виробів (всього 1,2%), яке розвинене переважно в Рівненській області.

5.6 Хімічна промисловість та паливно-енергетичний комплекс

Хімічна промисловість представлена Рівненським виробничим об'єднанням «Азот» (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак та ін). Працюють заводи побутової хімії у Рівному, Луцьку, 3дол-бунівський і Корецький пластмасові та Дубнівський завод гумотехнічних виробів.

Паливно-енергетичний комплекс включає видобуток кам’яного вугілля (Нововолинське родовище значно вичерпане), торфу (значною мірою у Волинській області і менше у Рівненській) та електроенергетику Рівненської АЕС. Природний газ подається газопроводом Дашава-Рівне-Костопіль

6. Сільське господарство

Земельна площа сільськогосподарських підприємств становить 68,7% загальної площі економічного району. Разом з тим тут менша частка ріллі (67%), ніж по Україні (82,8%), проте більша площа сіножатей (13,8%) і пасовищ (16,3%). Менше ріллі у Волинській області - 65%. У районі осушено 681 тис. га перезволожених земель, особливо в північній частині. Діють осушувальні системи Цирська, Мельницька, Турська, Стохідська, Неретвинська у Волинській області; Стублівська, Печалівська, Карпилівська, Іквівська — у Рівненській.

Посіви зернових культур (озима пшениця, жито, ячмінь, просо) і цукрових буряків зосереджені в південній, лісостеповій частині економічного району, а в північній, Волинській — посіви сірих хлібів (жита, вівса), картоплі, льону. На півдні району розвинені хмелярство, овочівництво, садівництво та ягідництво.

Валовий збір картоплі в районі становив 11% загального по Україні, цукрових буряків — понад 6,7%, зерна — 3,5%

Таблиця 6.1 — Валовий збір головних сільськогосподарських культур у Волинському економічному районі

Навколо міст Рівного, Луцька, Нововолинська, Здолбунова розвивається приміський тип сільського господарства.

На території району виділяються такі зони спеціалізації сільського господарства:

1) молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства у поєднанні з картоплярством — Волинська частина району до межі Турійськ — Рожище — Колки — Костопіль — Соснове;

2) м’ясо-молочного скотарства, свинарства, буряківництва із значним виробництвом зерна — лісостепова частина економічного району

3) овоче-молочного господарства приміського типу з виробництвом цукрових буряків і зерна — смуга між Луцьком та Рівне.

Таблиця 6.2 — Поголів'я худоби у волинському економічному районі

У тваринництві виділяється розведення великої рогатої худоби і свиней.

У 2002 р. в районі вже діяли 942 селянських (фермерських) господарства, у володінні яких було 14,0 тис. га ріллі та інших сільськогосподарських угідь, сіножатей і пасовищ.

7. Транспорт та економічні зв’язки

Для Північно-Західного економічного району, розвиток якого тісно пов’язаний з високою мірою значення його транзитного положення, транспортний комплекс відіграє одну з провідних ролей у структурі економіки.

Довжина залізничних колій Волинського району становить 12 тис. км, густота 30 км /тис. км2. Основні залізничні вузли Ковель (6 напрямків), Здолбунів, Рівне (3 напрямки), Сарни (4 напрямки), Ківерці, Луцьк.

Важливе транзитне значення відіграє також автомобільний транспорт. Найважливіші є автомобільні магістралі Київ — Ковель — Брест, Київ — Львів, Львів — Мінськ, Київ — Здолбунів — Луцьк. Довжина автомобільних шляхів становить майже 10 тис. км, густота 270 км/1000 км2. У 2004 році автомобільним транспортом було перевезено 29,3 т, що становило 2,9% перевезень вантажів у країні. Вантажообіг автомобільного транспорту району склав 1564,7 млн. км, що становило 5,4% вантажообігу автомобільного транспорту в Україні.

Аеропорти розташовані в Рівному та Луцьку.

Трубопровідний транспорт району представлено ділянками нафтопроводу «Дружба», газопроводів Іванцевичі-Долина, Кам’янка-Рівне.

8. Територіальна структура району

На території економічного району виділяється два підрайони.

1. Північний (Волинський) з основними промисловими вузлами Ковель, Сарни, Костопіль. Галузі спеціалізації - видобуток торфу, базальту, граніту; лісова, деревообробна, енергетична, харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Основні галузі сільського господарства картоплярство, льонарство, виробництво зерна («сірі хліба»), м’ясо-молочне тваринництво.

У Ковелі діють промислові підприємства з обслуговування залізничного транспорту, заводи сільськогосподарського машинобудування, акціонерне товариство «Ковельський завод будівельних конструкцій», завод будівельних матеріалів, крохмальний завод, меблева фабрика, комбінат молочних продуктів, промкомбінат, хлібокомбінат.

У Сарнах є заводи маслоробний, комбікормовий, масових технологічних конструкцій, хлібний, продовольчих товарів, ремонтно-механічний, комбінат «Буд-індустрія», меблева фабрика. Працює науково-дослідна станція з освоєння боліт.

Поблизу міста Кузнецовська розміщена Рівненська АЕС.

У Костополі працюють меблева фабрика, завод фільтрів, домобудівний комбінат, «Буд-індустрія», заводи базальтових і теплоізоляційних матеріалів, з виробництва скла, фабрика «Мрія» .

У Камінь-Каширському діють заводи деревообробний, маслоробний, хлібний, консервний, льонопереробний, комбікормовий.

У Любомлі - металообробний завод «Світязь», два лісгоспзаги, хлібний завод, цех Шацької фабрики «Чайка», підприємства легкої промисловості.

В Рокитному — завод з виробництва скла, комбікормовий, хлібний, лісгоспзаг, кар'єр для видобутку гранітів, діоритів.

У Березному — льонозавод, заводи маслоробний, продовольчих товарів, збудовано першу в Україні сірникову фабрику, діє лісгоспзаг.

У Ківерцях — деревообробний комбінат, лісгоспзаг, є заводи, які обслуговують залізницю (механічний), лісового господарства, залізобетонних конструкцій, консервний, розвинене декоративно-прикладне мистецтво (різьба по дереву).

2. Південний (Лісостеповий) підрайон має добре розвинену харчову, легку, машинобудівну, хімічну, деревообробну галузі та промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на буряківництві, зерновому господарстві, картоплярстві, молочно-м'ясному тваринництві. Основні центри — Рівне, Луцьк, Нововолинськ, Здолбумів. Формуються два ТВК — Рівненський і Луцький.

У Рівному розвинені машинобудівна і металообробна, хімічна, легка, деревообробна та харчова промисловість. Діють авторемонтний завод, хімічне підприємство «Азот», завод високовольтної апаратури, завод «Газотрон», комбінат будіпдустрії, завод високовольтних; залізобетонних конструкцій, льонокомбінат, фабрика нетканих матеріалів, меблева, пивзавод, завод тракторних агрегатів, кондитерська фабрика та ін.

Провідними галузями в Луцьку є машинобудівна та металообробна, хімічна, легка, деревообробна й харчова. Функціонують автомобільний завод малолітражних автомобілів підвищеної прохідності, завод апаратури і зв’язку, шовковий комбінат та взуттєва фабрика, картонно руберойдний завод, заводи «Полімер», «Спектр» випускають поліетиленову плівку, пластмасові та гумотехнічні вироби, товари побутової хімії. Діють авторемонтний завод (в с. Струмівка), Волинське виробниче об'єднання з переробки льону, підшипниковий завод, завод комунального машинобудування, фабрики меблева, «Черевички», спиртогорілчаний комбінат.

У Нововолинську розвинені паливна, машинобудівна (завод спеціалізованого технологічного устаткування), верстатобудівна, електротехнічна, деревообробна (деревообробний комбінат), легка (бавовнопрядильна фабрика) галузі промисловості. Функціонують заводи залізобетонних виробів та матеріалів, ремонтно-механічний завод, м’ясокомбінат, завод харчових концентратів.

У Володимир-Волинському діють заводи комбікормовий, нестандартного сільськогосподарського обладнання і монтажних заготовок, меблева фабрика, цукровий завод, хлібокомбінат, лісгоспзаг та ін.

В Дубно — заводи ливарно-механічний, гумотехнічних виробів, м’ясокомбінат, фабрики меблева, трикотажна, цукровий завод, овочеконсервний завод, лісгоспзаг.

У м. Здолбунів працюють потужний цементно-шиферний комбінат, а також виробниче об'єднання «Укрцемремонт», заводи залізобетонних конструкцій і виробів, ремонтно-механічний, нестандартного обладнання, «Іскра», пластмасових виробів, хлібний, продовольчих товарів. Поблизу працює Квасилівський завод комунального устаткування.

Острог відомий своїми підприємствами харчової промисловості: маслосироробний, хлібний, мінеральних вод, пивоварний. Є тут також шиноремонтний, цегельний заводи, меблева і швейна фабрики, лісгоспзаг.

У підрайоні функціонують також заводи маслоробний, комбікормовий, продовольчих товарів і меблева фабрика у Млинові; комбінат хлібопродуктів, радіоелектронної апаратури, овочесушильно-консервний, фурнітурний заводи, а також меблева, швейна фабрики та ін.

9. Проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин

Основна проблема у Волинському економічному районі на сучасному етапі - вихід з кризової ситуації промисловості та сільського господарства. Доцільно було б у перспективі збудувати модерний металургійний міні-завод, що дало б поштовх для розвитку машинобудування та металообробки. Для цього тут є всі можливості: великий попит на чорний метал; значна кількість металобрухту, розвинена атомна електроенергетика, значні трудові ресурси, які часто використовуються за межами району й України.

Значні перспективи має також автомобілебудування (Луцьк), сільськогосподарське й електровиробництво (Рівне), виробництво будівельних матеріалів та шиферу (Здолбунів), хімічна (Рівне), текстильна і харчова галузі промисловості (середні та малі міста цього району).

Доцільно істотно перебудувати відповідно до сучасних вимог туристичну діяльність (Рівне, Луцьк, Острог, Дубно).

Необхідно і надалі поглиблювати зовнішньоекономічні зв’язки, створюючи спільні підприємства. Щодо цього особливо великі перспективи відкриваються у зв’язку з розробкою проекту «Єврорегіон Буг», який передбачає розвиток інтеграційних процесів між господарськими об'єктами Волині та суміжних з нею територій Білорусі й Польщі, тоді промисловість регіону отримає унікальну можливість значно підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

Заключення

У цілому економічний район має значні перспективи промислового розвитку, особливо промисловості будівельних матеріалів (виробництво цементу, шиферу), видобутку будівельних матеріалів (базальт, граніт, виробництво щебеню, базальтової вати тощо), машинобудування (автомобілі, сільськогосподарські машини), деревообробної (меблі, стружкові плити). Ці перспективи особливо зростуть у разі створення тут електрометалургійного комплексу типу Старооскольського. Як показують дослідження, ціни на вироблюваний місцевий чорний метал і прокат, необхідні для розвитку машинобудування, не вищі за ціни на цю продукцію, що надходить з Донбасу.

Список використаної літератури

Є.П. Качан Розміщення продуктивних сил України — К: ВД «Юридична книга», 2001р. — 552 с.

А.П. Голіков, О. Г. Дайнеко, Н. А. Козакова Розміщення продуктивних сил і регіоналістика К — Харків: ТОВ «Олант», 2002 р. — 320 с.

П.П. Пастушенко, Л. М. Гробач Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка — К: Кондор, 2005 р. — 344 с.

В.В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк Розміщення продуктивних сил — К: ТОВ «Знання», 1998 р. — 546 с.

Є.П. Качан, М. О. Ковтонюк та ін. Розміщення продуктивних сил України — К: Вища шк. ., 1998 р. — 375 с.

П.О. Масляк Географія — К: Товариство «Знання», 1998р. — 829 с.

Л.Г. Чернюк, Д. В. Клиновий Економіка та розвиток регіонів — К: ЦУЛ, 2007р. — 644 с.

.М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук Економічна та соціальна географія — К: Товариство «Знання», 1998р. — 416 с.

Географічна енциклопедія України — К: «Українська Енциклопедія ім. М.П. Бажана», 1989р. — 416 с.

ІщукС.І. Розміщення продуктивних — К: Європейський університет фінансів, інформаційних систем та менеджменту, 2000р. — 546 с.

Хвесик М.А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. — К.: Кондор, 2005. — 344 с.

Чернюк Л.Г. Розміщення продуктивних сил України. — К.: ЦУЛ, 2002. — 470 с.

Каіра З.С. Розміщення продуктивних сил — К: ООО «Південно-схід, Лтд», 2002. — 352с.

Додатки

Додаток А

Діаграма 1 Виробництво головних пиломатеріалів [7]

Додаток Б

Таблиця 1 Економічний розвиток Волинського району [6]

Додаток В

Картосхема 1 Волинський економічний район [1]