Умови, матеріал та методи проведення досліджень

Особливості ґрунтових і метеорологічних умов у роки досліджень

Навчально-науково-дослідний центр Львівського ДАУ розміщений у південно-західній частині Жовківського району на північний схід від м. Львова. Об'єднує землі населених пунктів Дубляни, Ситихів, Малі Підліски.

Територія господарства знаходиться в районі Грядового Побужжя західного Лісостепу України. Клімат тут досить теплий і помірно вологий. В окремі роки, внаслідок значної кількості опадів протягом вегетаційного періоду, часто спостерігається тимчасова надмірна зволоженість. Надмірна кількість опадів сприяє ерозії на полях, що розташоване на схилах крутизною більше 3%. За останні роки сума опадів тут була близька до норми, однак в окремі роки вона перевищує норму.

Навчально-науково-дослідний центр виконує функцію елітно-насінницького господарства по вирощуванню елітного насіння зернових культур, багаторічних трав і картоплі. Львівський державний аграрний університет є оригінатором сортів картоплі, які занесені до державного Реєстру — Мавка, Слава, Західна, Воля та оригінатором новоствореного сорту Ліщина, який проходить державне сортовипробування.

Відділ насінництва ЛДАУ відтворює вихідний матеріал для одержання елітних сортів картоплі. По сортах Воля і Західна ведеться первинне насінництво і в Навчально-науковому інституті селекції і технологій картоплі.

Ґрунти мають періодично промитий тип водного режиму, що призводить до вимивання з верхнього горизонту поживних речовин.

Рельєф територій господарства досить складний, водно-фізичного типу. Підвищені ділянки у вигляді гряд, що простягайся із заходу на схід з хвилястим рельєфом, чергуються з широкими заболоченими долинами.

Під орні землі переважно відведені сірі і темно-сірі лісові опідзолені крупно пилуваті легкосуглинкові ґрунти на карбонатних лесованих суглинках, а також чорноземи опідзолені. Разом із глеюватими і змитими відмінами площа їх в господарстві 832,7 га або 28% земельних угідь. Родючість ґрунтів дуже висока. Вміст гумусу на наземних, слабо змитих ґрунтах становить 1,6−3,26%. Вони дуже насичені основами (71−92%) і мають слабо-кислу або близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину, яка становить РН 5,5−6,7. Отже, ці ґрунти потребують вапнування, за виключенням сірих ґрунтів.

Дані ґрунти бідні на легкогідролізований азот (10,35 мг на 1 кг ґрунту), слабо забезпечені рухомими формами фосфору (60−150 мг Р₂ Об на 1 кг ґрунту), слабо і дуже слабо забезпечені обмінним калієм (150 мг на 1 кг).

Невеликі площі у навчально-науковому центрі займають дерновопідзолисті піщані (65,7 га) і світло-сірі глинові опідзолені супіщані (132,8 га) ґрунти. Це найменш родючі ґрунти господарства. Вміст гумусу в них досягає '-7−1,72%, реакція ґрунтового розчину слабо кисла (РН 5,4−5,9). Дані ґрунти вимагають внесення вапна. Вони містять дуже мало азоту (20−30 мл) і слабо забезпечені рухомими формами фосфору і калію (60−100мл на 1 кг ґрунту), тому потребують внесення підвищених доз добрив.

Найбільш родючими ґрунтами в господарстві є чорноземи опідзолені глеюваті (109,2 га), чорноземи лучні (79,1 га) і лучні (134,6 га) ґрунти. Вони мають глибокий гумусовий горизонт по 30−40 см, містять від 3−6% гумусу, реакція ґрунтового розчину в них нейтральна або близька до нейтральної (pН 5,8−7,2). Переважно середньо забезпечені азотом і мало фосфором і калієм.

Низинні торфовища займають близько 1300 га або 43% площі землекористування господарства. Товщина торфового шару перевищує 1,5 м. У верхній частині торф зазвичай середньо або низько розкладений високої зволоженості (25−35%) має близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину (РН води 5,8−6,8), за ботанічним складом осокові або мохо — осокові Вміст рухомого азоту середній або високий, калію, фосфору і мікроелементи містить дуже мало. Торфовища осушені і використовуються в основному під багаторічні трави і кормові культури. Ці ґрунти є придатними для вирощування картоплі, але потребують ретельного фосфорно-калійного удобрення в поєднанні із внесенням міді. На Дублянському торфовищі бувають заморозки у травні-червні, тому замерзають посіви картоплі, хоч ці ґрунти є найкращими для вирощування оздоровленої насіннєвої картоплі, проте висаджувати на них насіннєву картоплю ризиковано.

Площа змитих ґрунтів збільшились до 695,9 га. Зараз у господарстві 832 га ріллі, з них лише 460 га (56%) не змиті, а решта площ є різного ступеня змитості і потребують комплексу заходів із захисту їх від ерозій. Це, в першу чергу стосується земель, розміщених в районі урочища «Гряда». У зв’язку з цим, тут потрібно впроваджувати ґрунтозахисну сівозміну, насичену багаторічними травами і культурами суцільного способу сівби.

За середньо багаторічними даними за рік на території ННДЦ ЛДАУ випадає 580 млн. опадів. В загальному клімат на території Дублян характеризується достатньою і надмірною зволоженістю. Сума активних температур складає 2380 °C. Тривалість вегетаційного періоду з температурою понад 5 °C — 205−210 днів, понад 10 °C — 155−160 днів.

З цього можна зробити висновок, що кліматичні умови господарства відповідають біологічним особливостям районованих сільськогосподарських культур, особливо картоплі.

Дані середньомісячних показників температур повітря і суми опадів за період проведення досліджень подані в табл.2.1 і 2.2.

У зимові місяці 2003 року спостерігалися різні перепади температури повітря від +4,7°С до — 24,1°С у січні та — 26 °C у лютому. Весна була помірно теплою і дуже сухою. Середньорічні та середньомісячні суми опадів подано у табл.2.2.

За березень випало лише 36,7 мм опадів, а за квітень 23,8 мм, що на 17,1 мм менше від норми. Друга декада травня була дощовою, а всього за місяць випало на 20,2 мм опадів більше від середніх багаторічних показників У третій декаді травня спостерігалося різке потепління, середньодобова температура за місяць становила 17,3°С. Показники температури повітря літніх та осінніх місяців, за виключенням вересня, наближалися до середніх багаторічних, а опадів випало впродовж літа на 41,1 — 49,3 мм менше від норми. Чергування впродовж вегетації періоду опадів і сухої погоди за помірних температур сприяло розвитку і поширенню фітофторозу у посадках картоплі.

Таблиця 2.1

Середньорічні та cередньомісячні температури повітря (°С) по місяцях вегетації в 2003 — 2005 роки досліджень (за даними Дублянської метеорологічної станції).

Для 2004 року характерним є загальне потепління взимку і недостатнє зволоження влітку. Січень місяць був прохолодним. Середньомісячна температура у січні становила — 4,6°С, максимальна — 22,3°С. Середньомісячна температура у лютому становила — 2,5°С, максимальна — 21,3°С. Потепління спостерігалося у першій декаді березня, де температура повітря досягала +2,0°С. Показники температура весняних І літніх місяців були наближеними до багаторічних, проте середньомісячні суми опадів по деяких місяцях, зокрема квітня і усіх літніх місяців були відмінними від багаторічних показників. В 2005 році січень місяць виражався мінімальною температурою — 0,9єС, а максимальною — 21,5єС. Середньомісячна температура в лютому місяці становила — 4,8єС. Значне потепління відбулось в першій декаді квітня і середньомісячна температура становила +9,2єС. Температура літніх місяців була наближена до температури літа 2003 року.

У травні та червні опадів випало менше від норми, що відповідно становило 6,0 та 26,7 мм. Це затримало прояв перших симптомів фітофторозу у посадках картоплі. Але вже липень місяць сприяв інтенсивному поширенню хвороби у посадженнях адже тут випало опадів на 15,9 мм більше від середніх багаторічних показників. Вересень також видався дощовим і це затруднювало збір врожаю. Тут випало 28,2 мм середньорічних опадів.

Таблиця 2.2.

Середньорічні та середньомісячні суми опадів (мм) по місяцях вегетації у 2003;2005 роки досліджень (за даними Дублянської метеорологічної станції).

У квітні опадів випало на 23,0 мм менше від норми. Червень видався також сухим з помірною температурою повітря, що дещо відтер мінувало прояв перших симптомів фітофторозу у посадках картоплі. Проте вже липень місяць виявився дощовим. Опадів випало на 23,3 мм більше від середніх багаторічних показників, що сприяло інтенсивному поширенню хвороби у посівах. Серпень видався теплим і сухим, що дозволило вчасно і якісно зібрати врожай картоплі. Проте у вересні кількість опадів на 29,8 мм знову перевищила норму.