Інтер'єр тварин. 
Екстер'єр та інтер'єр тварин. 
Методи оцінки по екстер'єру

Інтер'єр тварин, внутрішня будова (анатомічне і гістологічне) органів і тканин, біохімічні і фізіологічні особливості організму сільськогосподарських тварин, пов’язані з їх продуктивністю і племінними якостями. Об'єкти інтер'єрних досліджень: органи і тканини (молочна залоза, серце, легені, печінка, залози внутрішньої секреції, скелет, шкіра, м’язова і сполучна тканини, кров та ін.), групи крові, типи індивідуальних білків, вища нервова діяльність, обмін речовин.

Учення про інтер'єр тварин — складова частина учення про конституції сільськогосподарських тварин. Виникло в кінці 19 — початку 20 століття (роботи російських учених П. Н. Кулешова, Е.Ф. Ліськуна та ін., зарубіжних, — До. Мальсбурга, В. Дюрста, К. Кронахера). Конституція тварини — це обумовлена спадковістю сукупність функціональних та анатомічних особливостей організму, що визначають своєрідність його реакцій на навколишнє середовище і здатність до певної продуктивності. Слово «конституція» походить від латинського і означає в перекладі «стан», «побудова». З конституцією пов’язані індивідуальний розвиток тварини, співвідношення в її організмі тканин і органів, скороспілість, здоров’я, тип нервової діяльності, а звідси — напрямок і рівень продуктивності та тривалість господарського використання.

Кожній тварині властива своя конституція, але схожих за конституційними ознаками можна об'єднати в певні групи, названі типами. У тваринництві найбільш поширена класифікація П.Н. Кулєшова. В основу її покладено анатомічні особливості будови тіла тварин. На цій підставі розрізняють грубу, ніжну, щільну і рихлу конституцію.

Грубу конституцію мають примітивні тварини. У них грубий кістяк, велика голова, масивні роги, товста шкіра. Вони невибагливі, мають добре здоров’я, достатню плодючість, в основному використовуються як робочі. Молочна і м’ясна продуктивність у них невисока — вони повільно ростуть і погано оплачують корми.

Для тварин ніжної конституції характерні тонка шкіра з ніжним волоссям, тонкі кістки і роги, добре розвинені внутрішні органи. Вони вибагливі до умов годівлі та утримання, нестійкі проти захворювань. Здатні давати високі надої, але довго їх не утримують; вівці цього типу мають тонку вовну, свині - скороспілі, сальні. Зустрічається цей тип і серед худоби м’ясних порід.

Щільна (або суха) конституція виражається сухощавістю будови тіла, щільною міцною мускулатурою, міцним кістяком і погано розвиненим підшкірним шаром. Вони не схильні до жирових відкладень, погано відгодовуються. Бажаний такий тип конституції як для робочих коней і молочних корів, так і для вовнових та смушкових овець.

Рихла (сира) конституція характеризується надмірним розвитком жирової та підшкірної тканини, водянистістю клітин тіла. Мускулатура у таких тварин значного об'єму, але мускули несильні. Шерстний покрив рідкий, плодючість знижена. Такі тварини добре відгодовуються на сало. Інші види продуктивності у тварин з такою конституцією проявляються погано.

Звичайно, на практиці частіше зустрічаються тварини проміжних типів. Конституція тварин проявляється у зовнішніх формах тварин — екстер'єрі та їх внутрішній будові - інтер'єрі.

З розвитком біологічної науки, мікроскопічної техніки та біохімічних досліджень почали досліджувати у тварин інтер'єр. Насамперед звернули увагу на будову шкіри, мускулатури, хімічний склад крові, жиропоту та інше, намагаючись знайти такі особливості, що пов’язані чи обумовлюють ту чи іншу продуктивність. Так, виявили, що чим більше потових залоз на шкірі, вухах, тим вища у тварини молочна продуктивність, а чим більше жироподібних речовин (ліпідів) у сірці в вухах корови, тим жирніше у неї молоко.

Визначивши кількість волосяних фолікулів у шкірі баранчиків при народженні, можна передбачити їх майбутню вовнову продуктивність. Відбувається накопичення даних про інтер'єр сільськогосподарських тварин і в майбутньому ці показники будуть застосовуватись для прогнозу їх продуктивності.

Про правильність режиму годівлі та експлуатації тварини або відповідність тому чи іншому призначенню судять за її кондицією. Вона залежить від конституції, фізіологічного стану і наявності в організмі тварини певних запасів жиру.

Заводська кондиція (або племінна) характеризується наявністю в організмі запасів поживних речовин, що обумовлюють інтенсивне використання самця чи самки для відтворення. Робочу кондицію визначає висока продуктивність при достатній вгодованості. Тренувальна кондиція — властива тваринам, підготовленим до випробувань: на іподромі - для коней, до рекордного надою — у великої рогатої худоби. Характеризується задовільною вгодованістю і високою роботоздатністю.

Виставочна кондиція досягається наданням тваринам парадної зовнішності внаслідок підвищеної вгодованості і особливого догляду. Відгодівельна кондиція обумовлена надмірною годівлею і обмеженням рухів у тварин, внаслідок чого в їх організмі відкладається багато жиру.

Г. О. Богданов та М.Ф. Іванов виділили ще п’ятий тип конституції сільськогосподарських тварин — міцний. Тварини цієї конституції характеризуються щільною рухомою шкірою, міцним кістяком і зв’язками, сильною мускулатурою, добре розвинутими молочними залозами. Ці тварини витривалі, високопродуктивні, стійкі до хвороб. Для них характерний високий життєвий тонус та висока продуктивність. Таку конституцію можуть мати породи тварин різного використання.

Інтенсивність травлення є також важливою біологічною властивістю тварин, що характеризує здатність тварин поїдати і ефективно перетравлювати певну кількість кормів.

Плодючість домашніх тварин характеризує їх здатність до розмноження. Основними показниками плодючості тварин є періодичність їх розмноження, кількість потомства в приплоді, скоростиглість і тривалість господарського використання.

Скоростиглість визначають, як здатність організму за певний час досягати статевої і господарської зрілості. Статева зрілість наступає з моменту фізіологічної можливості розмноження тварини, а господарська — з моменту першого господарського використання для розмноження і отримання потомства. Наприклад, корова народжує одне, рідко двоє і більше телят на рік, статева зрілість яких настає в 6−9 місячному, а господарська в 16−19 місячному віці. Порівняно висока продуктивність великої рогатої худоби зберігається до 10−12 річного віку.

Напрямок продуктивності характеризує здатність тварин породи давати збільшену кількість певної продукції, порівняно з іншими породами. Продуктивність тварин залежить від спадкових можливостей і умов утримання. Наприклад, для курей виділяють несучий, м’ясо-яєчний і м’ясний напрямки продуктивності, які відрізняються між собою, поряд з багатьма іншими ознаками, яєчною продуктивністю.

На основі аналізу біологічних властивостей сільськогосподарських тварин проводять їх оцінку, яка називається бонітуванням.

Бонітування проводять на основі зважування і вимірювання тварин, так як між зовнішніми формами тілобудови і продуктивністю існує значний зв’язок. Найважливішими промірами під час бонітування є висота в холці та крижах, глибина грудей, коса і пряма довжина тулуба, обхват грудей і п’ястка тощо.

На основі даних бонітування виділяють класи тварин. Найвищим рівнем бонітування є клас еліта-рекорд, який присвоюється тваринам з найвищими визначними показниками. Далі виділяють, в якісному зменшенні, такі класи, як еліта, перший клас, другий клас, а для овець виділяють ще і третій та четвертий класи.

Для порівняння між собою тварин різних типів тілобудови, визначення відносного розвитку тварин, належності до певного напрямку продуктивності обчислюють індекси будови тіла, які розраховують у відсотках на основі відношення величини одного проміру до другого. Наприклад, індекс формату (розтягнутості) розраховують діленням косої довжини тулуба на висоту тварини в холці та множенням цієї величини на 100%; індекс компактності (збитості), аналогічно, — обхват грудей на косу довжину тулуба та на 100%.