Діючі системи первинної обробки молока

В останні роки, що характеризуються різким зменшенням заготівлі молока в колективних господарствах і збільшенням питомої ваги молока з приватного сектору і з фермерських господарств, якість молока — сировини різко погіршилась. Це в свою чергу впливає на якість вироблених з них молочних продуктів, їх відповідність вимогам споживачів і переробних підприємств.

Згідно вимог діючого в даний час державного стандарту на молоко коров’яче (ДСТУ-3662−97), який дещо в більшій мірі наближений до міжнародного стандарту, ніж попередні, молоко повинно бути профільтрованим, охолодженим до температури не нижче 100С, мати високу термостійкість не повинно мати сторонніх домішок, інгібіторів, тощо. За кількістю бактерій, тобто показником, що найкраще характеризує умови отримання та зберігання молока, його санітарно-гігієнічний стан, виділяють: вищий ґатунок з вмістом не більше 300 тис. бактерій в 1 мл; та другий ґатунок — з вмістом до 3 мільйонів бактерій в 1 мл. При цьому ціни на молоко в залежності тільки від санітарного стану знижується на 15 — 20%.

При реалізації молока негатункового (до 15 млн. бактерій в 1 мл.), ціна знижується на 30% [8].

Слід звернути увагу, що в порівнянні з вимогами до молока в розвинених країнах, вимоги українського державного стандарту є дуже низькими. Так, в переважній більшості Європейських країн та в Америці, молоко групи, А повинно вміщати не більше 50 — 100 тис. мікроорганізмів в 1 мл., а молоко групи В — до 150 тис. Молоко, що відповідає негатунковому може мати до 1 млн. бактерій в 1 мл, але купують його за ціну на 50% нижчу ніж молоко групи В [19]. Зважаючи на те, що ми маємо ринкову економіку, при якій економічна доцільність виходу на європейські ринки не становить сумніву, нам якнайшвидше слід подбати про підвищення якості сировини, що надходить на переробку [18].

В Росії швидкими темпами укрупнюють колективні і фермерські господарства для впровадження сучасних технологій доїння і первинної обробки молока. Цьому сприяло і те, що вперше до ціноутворення західні фірми, які працюють на російському ринку, вони розробили свої вимоги та нормативи, де в якості вищої планки встановили або європейські, або приближені до них вимоги, як більш доступних і більш близьких до вимог ГОСТ 13 264–88. Так, компанія «Данон» встановила ґатунок сировини «Данон», в якому допускається бактеріальне обсіменіння молока до 50 тис. КОЕ/см3 і гатунок «Європейський» — до 100 тис. КОЕ /см3. Такі ж вимоги при закупівлі молока ввели компанія «Кампіна» і «Онкен». Таким чином виробники поставлені в дуже жорсткі умови ринку. Виникла необхідність значного покращення якості сировини. Але автори вважають, що саме такий підхід прискорить вступ Росії до СОТ і це в свою чергу буде сприяти покращенню економічного стану молочного скотарства [19].

Щоб молоко, яке надходить на переробку відповідало підвищеним вимогам необхідно, щоб обладнання для перинної обробки і зберігання і сама технологія забезпечували його якість.

В даний період особливо актуальним є питання застосування енергозберігаючих технологій [2, 9].

На даний час для охолодження молока в сільськогосподарських підприємствах та в заготівельних пунктах використовують різні типи охолоджуючих систем. Системи охолодження складаються з холодильних машин, які виробляють холод за допомогою холодоагентів і охолоджувачів, які безпосередньо призначені для охолодження молока за допомогою холодоносіїв. Холодильні машини МВТ-14−1-ОМ та МВТ-20−10 з повітряним охолодженням конденсатора використовуються для охолодження молока після доїння. Ці машини можуть працювати в комплекті з резервуарами — охолоджувачами молока типу РПО та проточними тонкошаровими пластинчастими охолоджувачами, що дає можливість охолоджувати молоко в потоці з мінімальними витратами часу. При цьому холодопродуктивність в робочому режимі при температурі повітря на виході в конденсатор 250С для МВТ-14−10 становила 14 кВт/год, а в МВТ-20−10 -20,5 кВт/год. Встановлена потужність машин відповідно 6,5 і 11,2 кВт. [29, 31].

Холодильні машини МКТ 14−2-0, МКТ-20−2-0 та МКТ-28−2-0 призначені охолоджувати проміжний холодоносій (воду) в системах охолодження молока. Ці машини працюють на хладоні-22 і мають водяне охолодження конденсатора. Для цього використовується вода з температурою 260С.

Споживана потужність цих машин 8,6 кВт, 13,6 кВт і 17,5 кВт за годину відповідно, а холодопродуктивність в робочому режимі при температурі води на виході без випарювача — 20С і температурі конденсації - 300С.

Водоохолоджувальні установки УВ-10, УВ-10−0,1 використовуються для охолодження молока в резервуарах охолоджувачах ємністю 1600 літрів і менше, а холодильна установка АВ-30 для охолодження молока в потоці на тонкошарових пластинчатих охолоджувачах та в резервуарах-охолоджувачах ємність 2500 літрів. Всі ці машини працюють на фреоні-12. Холодопродуктивність УВ-10 -11,6 кВт/год., УВ-10−0,1 — 12,2 кВт/год. Установка УВ-10 охолоджує воду до температури 0,5 -20С, що дозволяє охолоджувати молоко до 40С. Водоохолоджувальна установка АВ-30 в концентраційному відношенні відрізняється від УВ-10. Вона призначена для ферм з річним виробництвом молока на рівні 1200 тонн і дає можливість охолоджувати молоко до 4−50С льодяною водою з 0,5 -20С [6].

Теплохолодильні установки ТХУ-14, ТХУ-23 і ТХУ-37 використовуються для комбінованого виробництва тепла і холоду. Холодопродуктивність вказаних машин відповідно їх марок становить 14 кВт/год; 23 кВт/год і 37 кВт/год, а теплопродуктивність — 19 кВт/год; 30 і 42 кВт. на год.

При цьому встановлена потужність електропривода складає відповідно — 7,2 8,2 і 18,7 кВт/год; [6, 29, 30]. Всі ці машини споживають від 8,6 до 18,0кВт за годину. Сумарні витрати на охолодження молока можуть складати до 26% загальних витрат на виробництво продукції, а іноді і більше [22].