Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Слов'яни. 
Хто вони?

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Кроме цих етносів, існує етнос поки лише що формується. Це правда звані русини. За походженням це словаки, які переселились завезеними на територію Югославії (з лютого 2003 р. — Сербії та Чорногорії). Цей микроэтнос дуже нечисленний — близько 20 тис. чол. Нині йде процес створення літературної мови русин. Славяне (у минулому словене) — найбільша група родинних з мови етносів в східної і… Читати ще >

Слов'яни. Хто вони? (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Славяне. Хто они?

Славянское народонаселение

Прежде що розмовляти про слов’ян як особливому етнічному об'єднанні, потрібно пояснити значення деяких этнолингвистических термінів.

Под терміном народ зазвичай розуміють 1) в лингвокультурном плані те, що етнос; 2) у соціально-політичному і історичному планах — її, сукупність класів, націй, народностей, що мають спільну історичній долі; 3) у побутовій плані - велику групу людей. 1].

Однако слово народ як термін зручне, оскільки має низку значень. Більше зручним у плані ми вважаємо термін этнос.

Этнос (від грецьк. ethnos «плем'я, народ») — історично що склалася на певної території стійка сукупність людей, яка має загальними рисами і стабільними особливостями культури (включно з мовою), психічного складу, і навіть свідомістю своєї єдності й того з інших подібних утворень. Ознаки кожного етносу і психологічні чинники освіти різняться. Формування етносу відбувається з урахуванням єдності території і що господарську діяльність. Ознаки, які виділяють етнос і які відокремлюють її з інших етносів, — це мову, народне мистецтво, звичаї, обряди, традиції, норми, звички, тобто таких компоненти культури, які передаються з покоління до покоління й творять в результаті специфічну етнічну культуру. Кожен етнос характеризується етнічним самосознанием.

Славяне (у минулому словене) — найбільша група родинних з мови етносів в східної і південно-західної Європі, об'єднана спільністю походження. Залежно від мовної та культурної близькості слов’яни діляться втричі великі групи: східну, західну і южную.

Общая чисельність слов’янських народів за даними 2002 р. — понад 300 млн. чел. 2], їх: російських — 145,2 млн. 3], українців — близько 50 млн., білорусів — до 10 млн.; поляків — близько 45 млн., чехів — близько 20 млн., словаків- 5,5 млн., лужичан — 0,1 млн.; болгар — 9 — 10 млн., сербів — до 10 млн., хорватів — 5,5 млн., словенців — до 2,5 млн., чорногорців — 0,6 млн., македонців — 2 млн., муслиман (самоназва — бошњаци (бошняки), інші назви — боснійці, босанцы, мусульмани) — близько двох млн.

Кроме цих етносів, існує етнос поки лише що формується. Це правда звані русини. За походженням це словаки, які переселились завезеними на територію Югославії (з лютого 2003 р. — Сербії та Чорногорії). Цей микроэтнос дуже нечисленний — близько 20 тис. чол. Нині йде процес створення літературної мови русин.

Славяне займають велику територію Східної Європи, і навіть північну і центральну частини Азії. Відразу впадає правді в очі, що слов’янські держави не зібрані в однієї купці, а розкидані, розрізнені. У другій половині в XIX ст. самостійних слов’янських держав немає. Слов’янські народи входили у складі трьох імперій: Російської, Австро-Угорської і Османської. Виняток становили лише чорногорці, які жили у невеличкому самостійному державі Чорногорії, і лужичане, які розташовувалися біля Німеччини. Наприкінці XX в. державну самостійність мали вже всі слов’янські народи, крім росіян і лужичан.

Сейчас найбільшим площею слов’янським державою є Росія (Москва). Росія розташований сході Європи, і навіть займає північну і центральну частини Азії. На заході з Росією межують східнослов'янські держави — Україна (Київ) і Білорусь (Мінськ). Далі північ від Східної Європи розташовується Польща (Варшава) і комуністів (Прага). Ці западнославянские держави щодо заході межують із Німеччиною, на частини території якої (між Берліном і Дрезденом, на берегах р. Ельба і Шпре) живуть лужицькі серби (Котбус, Баутцен). Ще один западнославянское держава — Словаччина (Братислава) — розташовується між Україною, Угорщиною, Австрією, Чехією і з Польщею. Південні слов’яни частково займають Балканський півострів і що прилягають до нього території. Не межують ні з східними, ні із західними слов’янами. Південні слов’яни живуть у Болгарії (Софія), а й у Македонії (Скоп'є), в Боснії й Герцеговині (Сараєво), Хорватії (Загреб), Словенії (Любляна), Сербії та Чорногорії (Белград; Підгориця).

Список литературы

Словарь этнолингвистических понять і термінів. — М., 2002.

Лингвистический енциклопедичний словник / Гл.ред. В. М. Ярцева. — М., 1990.

Все країни світу: Енциклопедичний довідник / автор-сост. Родін В.О., Піменова Т. М. — М., 2002.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою