Загальні відомості про друковані плати

В приладах з радіота електричними пристроями слабких струмів широко застосовується друкований монтаж — нанесення на поверхню основи, виготовленої з ізоляційного матеріалу, тонких покриттів, що виконують функції провідників, роз'ємів, контактних деталей. Друкований монтаж відрізняється такими особливостями:

• — плоским розміщенням провідників на ізоляційній основі;
• — наявністю монтажних отворів (отворів, які призначені для закріплення виводів навісних електричних і радіоелементів);
• — наявністю контактних отворів (отворів в двосторонній платі, які призначені для електричного з'єднання провідників, розташованих з двох сторін ізоляційної основи чи в різних шарах багатошарової плати, з нанесенням металевого покриття на стінках отворів);
• — наявністю контактних площадок (струмопровідних ділянок, призначених для приєднання об'ємних провідників чи виводів навісних елементів. При наявності монтажних отворів — це площадка навколо отвору, при відсутності отворів — площадка на кінці провідника);
• — наявністю системи розміщення отворів, друкованих провідників та інших елементів — координатної сітки, необхідної для механізації і автоматизації технологічних операцій по виготовленню і складанню друкованих плат.

Шари металу чи діелектрика, що нанесені на ізоляційну основу, с друкованими елементами схеми /конденсаторами, котушками та інші.

Сукупність друкованого монтажу і друкованих елементів називається друкованою схемою. Ізоляційна основа з друкованим монтажем чи з друкованою схемою називається друкованою платою.

За основу друкованих плат беруть зазвичай листові фольговані матеріали, які являють собою пресований гетинакс чи склотекстоліт, облицьований з одного боку чи з двох боків мідною фольгою завтовшки 0,035 чи 0,05 мм. Найпоширеніші марки матеріалів наведено в табл. 1. По кількості шарів друковані плати можуть бути одношаровими і багатошаровими.

Зазвичай друковані плати виконуються з двостороннім друкованим монтажем — провідники розмішують з двох сторін. Переходи з однієї сторони плати на іншу виконуються через металізовані отвори в платі (контактні отвори). В основу технології виготовлення двосторонньої друкованої плати (ДДП) покладено використання фольгованих діелектриків. Зараз для виготовлення ДДП застосовується комбінований метод, в який входять два способи: негативний і позитивний.

Таблиця 1.

Технологічний процес отримання ДДП комбінованим негативним способом складається з таких етапів: отримання заготовок і підготовка поверхні фольги; нанесення на плату захисного покриття (фоторезисту); отримання зображення друкованих провідників експонуванням і проявленням; зняття незахищених ділянок фольги травленням; зняття фоторезисту з провідників; нанесення на основу захисного покриття; обробка отворів; гальванічна металізація отворів і друкованих провідників; покриття друкованих провідників сплавом олово-свинець; механічна обробка контуру плати.

Технологічний процес виробництва ДДП комбінованим позитивним способом складається з таких етапів: отримання заготовок і підготовка поверхні фольги; нанесення на плату захисного покриття (фоторезисту); отримання зображення друкованих провідників експонуванням і проявленням; нанесення захисної лакової плівки; свердлення отворів та їх хімічне міднення; знищення захисної лакової плівки; електролітичне міднення отворів і провідників; нанесення кислотостійких сплавів; знищення фоторезисту; хімічне травлення фольги; освітлення провідникових покриттів; механічна обробка контуру друкованої плати.

Вимоги до основних технологічних операцій отримання друкованих плат визначені ГОСТ 23 752–79; 23 864−79; 23 770−79; 23 727−79; 23 662−79; 23 663−79; 23 664−79; 23 665−79.

В тому випадку, коли ДДП не задовольняє вимогам конструювання, а саме, не дозволяє розмістити велику кількість навісних електрорадіоелементів в малому об'ємі, застосовують багатошарові друковані плати (БДП).