Трихоцефальоз. 
Розвиток кролівництва

Трихоцефальоз — інвазійне захворювання кролі викликане нематодами, патразитуючими в товстому відділі кишечника.

Збудник — нематода виду Trichocephalus leporis, що належить до родини Trichocephalidae.

Це роздільно статеві нематоди з характерною формою тіла: передня головна частина гельмінта дуже тонка, а хвостова — товста, де знаходяться кишечник і статеві органи. Довжина паразита становить 29−32 мм., самок 32−35 мм., при максимальній товщині хвостової частини біля 1 мм. У самця є одна спікула довжиною 6,7−7,8 мм., яка знаходиться в спікулярній піхві покритій шипами. Хвостовий кінець у самця заокруглений. а у самки витягнутий по довжині.

У самок вульва розміщена на границі переходу тонкої частини тіла в товсту. Яйця характерної бочкоподібної форми, з пробочками на полюсах, довжиною 0,063−0,067 мм., шириною 0,033−0,035 мм.

Паразит розвивається без проміжного господаря, прямим шляхом. З яйця виходить інвазійна личинка, яка здійснює ембріональний розвиток у зовнішньому середовищі.

Трихоцефальоз зустрічається у кроликів різних вікових груп. Тварини заражаються аліментарним шляхом, при заковтуванні інвазійних яєць з кормом і водою. В кишечнику кролів волосоголовці паразитують до 6 місяців.

Трихоцефали виділяють токсини, механічно подразнюють слизову оболонку товстого кишечника, оскільки паразити фіксуються тонким головним кінцем, прошиваючи поверхневий шар слизової.

Симптоми при значній інтенсивності інвазії характеризуються розладом травлення: проноси (калові маси нерідко з приміси слизу та крові) зниження апетиту спотворення смаку, біллю в області живота виснаженням. Відмічається відставання в рості та розвитку. Хворі кролики більше лежать, неохоче підіймаються, інколи відмічаються манежні рухи. В тяжких випадках можуть виникати епілептичні припадки.

В товщі слизової оболонки сліпої та ободової кишок знаходять паразитів. В товстому відділі кишечника відмічають катаральне запалення та набряк слизової, інколи на ній можуть бути точкові крововиливи.

Діагноз встановлюють на основі гельмінтоовоскопії фекалій методом Фюлеборна чи Дарлінга і даних отриманих при розтині тварини, знайшовши паразитів, які відрились в слизову оболонку товстого кишечника.

Для лікування використовують препарати бензімідазольного ряду, нітроімідазоли та макроциклічні лактони. Призначають всередину фтористий натрій в дозі 0,01−0,02 г/кг маси тіла або кремнефтористий натрій в дозі 0,02−0,04 г/кг маси тіла двічі на день протягом 4−5 днів з сухим кормом.

В неблагополучних господарствах проводять профілактичну дегельмінтизацію не рідше одного разу на місяць. Хворих ізолюють і лікують. Необхідно утримувати кролів на сітчатих полах, регулярно чистити клітки і не рідше одного разу на місяць обпалювати клітки паяльною лампою чи ошпарювати окропом разом з кормушками, поїлками та предметами догляду. Своєчасно прибирати гній.

Поля та городи, де вирощують овочі для кроликів можна удобрювати кролиним гноєм тільки після його біотермічної стерилізації.