Розділ 3. Оптимізація розрахованого сітьового графіку по критерію «ресурси»

Оптимізація по критерію «ресурси» представляє собою надзвичайно важку задачу через велику номенклатуру врахованих ресурсів. В реальному проектуванні обмежуються рішенням задач з окремими основними ресурсами.

Корегування по робочій силі здійснюється трьома способами;

• а) пересунути виконання робіт на пізніші терміни вправо в межах резерву часу;
• б) збільшенням тривалості роботи в рамках тих же резервів часу із

одночасним зменшенням кількості робітників;

в) одночасним використанням перших двох.

Найважливішими задачами в оптимізації графіка по критерію «ресурси» є:

• — Забезпечення збереження складу ведучих бригад, ланок;
• — Неперервність і рівномірність їх завантаження на весь запланований період;
• — Досягнення заданої цілі - введення об'єкту в експлуатацію мінімальною кількістю робочих.

В практиці будівельних організацій такого типу задачі вирішуються з використанням ЕОМ.

При цьому оптимізація виконується на окремих спеціалізованих організаціях, що виконують будівництво ряду об'єктів в даний період часу.

Визначаємо загальну трудомісткість:

Qзаг=?Nijtij=8Ч20+8Ч20+12Ч5+6Ч10+12Ч20+8Ч30+14Ч20+10Ч30+2Ч30+10Ч18+4Ч50+8Ч5+6Ч5+12Ч20+2Ч20= 2295 люд.-днів Знаходимо середню кількість робітників:

Nср=Qзаг/Tкр=2295/60=38 людей.

Оцінюємо ступінь рівномірності використання трудових ресурсів:

Кн=83/5=16,6>1,2.

Для раціонального розподілу ресурсів використовуємо спосіб, який базується на використанні лінійної діаграми.

Будуємо лінійний графік по ранніх початках робіт.

На основі лінійної діаграми будуємо графік руху робочих. Для цього за графіком визначаємо інтервали часу у яких одночасно і безперервно виконується та чи інша група робіт.

Після цього у кожному інтервалі визначаються інтенсивності використання ресурсів по всіх роботах, що потрапили в даний інтервал.

Наприклад для першого інтервалу сумарна інтенсивність використання трудових ресурсів визначається сумою інтенсивності робіт 1−2,1−3,1−4:

20+20+30=70 чол.

Аналогічно визначаємо для всіх інших інтервалів.

При виконанні розрахунково-графічної роботи з оптимізації графіка передбачене проведення оптимізації, яке характеризується коефіцієнтом Кн=1.

Оптимізація виконується наступним чином: розглянемо перший інтервал.

Щільність робіт складає 70 чоловік, що більше ніж середнє на 32 чол. (Nсер=38чол.).

У цьому інтервалі виконуються роботи 1−2,1−3,1−4.

Роботи 1−2,1−3 лежать на критичному шляху і не мають резерву часу, а робота 1−4 має резерв часу, тому можна пересувати або збільшувати її тривалість на величину її повного резерву. Отже, пересуваємо роботу 1−4 на 8 днів. Тоді на першому інтервалі кількість робітників стане 40. Це нас влаштовує.

Другий приклад: для восьмого інтервалу сумарна інтенсивність використання трудових ресурсів визначається сумою інтенсивності робіт 6−7, 5−8, 4−7, 6−10, 8−10:

20+50+5+5+20=100 чол.

Щільність робіт складає 100 чоловік, що більше ніж середнє на 62 чол. (Nсер=38чол.).

У цьому інтервалі виконуються роботи 6−7, 5−8, 4−7, 6−10, 8−10.

Робота 6−7 лежить на критичному шляху і не має резерву часу, а роботи 5−8, 4−7, 6−10, 8−10 мають резерв часу, тому можна пересувати або збільшувати їх тривалість на величину її повного резерву. Отже, пересуваємо роботи 5−8, 6−10 до 38го дня, а 8−10 до 46го, а роботу 4−7 розтягуємо із 4ох днів до 10 тоді кількість робітників на цій роботі зменшиться:

.

Тепер сумарна інтенсивність використання трудових ресурсів на 8-му інтервалі :

20+20 =40 чол.

Таким чином, інтенсивність використання трудових ресурсів на 8-му інтервалі оптимізовано.

Аналогічно виконуємо оптимізацію на всіх інших інтервалах, методом підбору здійснюємо зміщення початку і закінчення інших робіт у межах наявних ресурсів і їх інтенсивності виконання.

Після оптимізації перевіяємо ступінь рівномірності використання трудових ресурсів за коефіцієнтом Кн:

Кн=40/35=1,14.

Отже, оптимізацію виконано правильно.