Netware

Державна академія управління им.

Серго Орджоникидзе.

Кафедра програмування й комп’ютерної техники.

Реферат на тему:

Локальні обчислювальні мережі. Операційна система NetWare фирмы.

Novell.

Виконав: студент ФЭУ б/в 2−2.

Дрождев И.Ф.

Проверил:

Москва 1995 р.

Введение

.

Система NetWare фірми Novell дозволяє так організувати архітектуру ЛВС, щоб задовольнити будь-яким специфічним вимогам. Ця спроможність до модифікації належить як до прикладним програмам, які виконуються у мережі, але й до апаратним засобам і що використовуються функцій систем.

ЛВС можуть бути вже з файл-сервера, підтримує невеличке кількість робітників станцій, або з багатьох файл-серверов і комунікаційних серверів, поєднаних з сотнями робочих станцій. Деякі мережі спроектовані з метою порівняно простих послуг, як-от спільне користування прикладної програмою і файлом й забезпечення доступу до єдиної принтеру. Інші мережі забезпечують зв’язку з великими і мини-ЭВМ, модемами колективного користування, різноманітними пристроями ввода/вывода (графопостроителями, принтерами тощо. буд.) і пристроям пам’яті великий ємності (диски типу WORM).

ФАЙЛ-СЕРВЕР І РОБОЧІ СТАНЦИИ.

Файл-сервер є ядром локальної мережі. Цей комп’ютер (зазвичай високопродуктивну міні-комп'ютер) запускає операційну систему і управляє потоком даних, переданих через мережу. Окремі робочі станції й зняти будь-які спільно використовувані периферійні устрою, такі, як принтери, — все приєднуються до файл-серверу.

Кожна робоча станція представляє собою звичайний персонального комп’ютера, який під управлінням власної дискової ОС (такий, як DOS чи OS/2). Проте на відміну від автономного самого персонального комп’ютера робоча станція містить плату мережного інтерфейсу робота як фізично з'єднана кабелями з файлом-сервером. З іншого боку, робоча станція запускає спеціальну програму, званої оболонкою мережі, що дозволяє їй обмінюватися інформацією з файл-сервером, іншими робітниками станціями та ін пристроями мережі. Оболонка дозволяє робочої станції використовувати файли і програми, що зберігаються на файл-сервере, як і легко, як і що перебувають у її ж таки дисках.

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА РОБОЧОЇ СТАНЦИИ.

Кожен комп’ютер робочої станції працює під керівництвом своєї власною операційною системи (такий, як DOS чи OS/2). Щоб включити кожну робочу станцію як потяг мережі, оболонка мережевий ОС завантажується на початок ОС компьютера.

Оболонка зберігає більшу частину команд та зняття функцій ОС, дозволяючи робочої станції своєю практикою виглядати звісно ж. Оболонка просто додає локальної операційній системі більше функцій і надає їй гибкость.

ТОПОЛОГІЯ ЛОКАЛЬНИХ СЕТЕЙ.

Термін «топологія мережі «належить до шляху, яким дані переміщаються через мережу. Існують три основні види топологий: «загальна шина », «зірка «і «кільце » .

[pic].

Топологія «загальна шина «припускає використання одного кабелю, якого підключаються все комп’ютери мережі (рис. 2.2). Що стосується «загальна шина «кабель використовується спільно усіма станціями почергово. Приймаються спеціальні заходи у тому, щоб за працювати з загальним кабелем комп’ютери не заважали одна одній передавати і вчасно приймати данные.

У топології «загальна шина «все повідомлення, що посилаються окремими комп’ютерами, під'єднаними до неї. Надійність тут вище, так як із ладу окремих комп’ютерів не порушить працездатності мережі загалом. Пошук несправностей в кабелі утруднений. З іншого боку, так як використовується лише одне кабель, у разі обриву порушується робота всієї сети.

[pic].

На рис. 2.3 показані комп’ютери, з'єднані зіркою. У цьому вся разі кожен комп’ютер через спеціальний мережевий адаптер підключається окремим кабелем до що об'єднує устройству.

За необхідності можна об'єднувати разом кілька мереж з топологією «зірка », у своїй виходять розгалужені конфігурації сети.

З погляду надійності ця топологія перестав бути найкращим рішенням, оскільки вихід із ладу центрального вузла призведе до зупинки в усій мережі. Проте за використанні топології «зірка «легше знайти несправність в кабельної сети.

Використовується також топологія «кільце «(рис. 2.4). І тут дані передаються від однієї комп’ютера до іншого нібито за естафеті. Якщо комп’ютер отримає дані, призначені іншому комп’ютера, він передає їх далі за кільцю. Якщо є призначені для який отримав їх комп’ютера, й далі не передаются.

Локальна мережу може використовувати жодну з перелічених топологий. Це кількості объединяемых комп’ютерів, їх взаємного розташування інших умов. Можна ще об'єднати кілька локальних мереж, виконаних з допомогою різних топологий, на єдину локальну мережу. Може, наприклад, деревоподібна топология.

[pic].

МЕТОДИ ДОСТУПУ І ПРОТОКОЛИ ПЕРЕДАЧІ ДАННЫХ.

У різних мережах існують різноманітні процедури обміну даними у мережі. Ці процедури називаються протоколами передачі, які описують методи доступу до мережним каналам данных.

Найбільшого поширення набула отримали конкретні реалізації методів доступу: Ethernet, Arcnet і Token-Ring.

Метод доступу Ethernet.

Це метод доступу, розроблений фірмою Xerox в 1975 року, користується найпопулярніші. Він забезпечує високу швидкість передачі і надежность.

Для цього методу доступу використовується топологія «загальна шина ». Тому повідомлення, отправляемое одним робочим станцією, приймається одночасно всіма іншими, під'єднаними до спільної шині. Але повідомлення, призначене лише однієї станції (вона охоплює у собі адресу станції призначення та «адреса станції відправника). Та станція, якої призначено повідомлення, приймає його, інші игнорируют.

Метод доступу Ethernet є методом множинного доступу із прослуховуванням несучою і дозволом колізій (конфліктів) (CSMA/CD — Carier Sense Multiple Access with Collision Detection).

Перед початком передачі робоча станція визначає, вільний канал чи зайнятий. Якщо канал вільний, станція починає передачу.

Ethernet виключає можливості одночасної передачі повідомлень двома чи декількома станціями. Апаратура автоматично розпізнає такі конфлікти, звані колізіями. Після виявлення конфлікту станції затримують передачу на кілька днів. Це час невеличке для кожної станції своє. Після затримки передача возобновляется.

Реально конфлікти призводять до зменшення швидкодії мережі лише у тому випадку, якщо працює порядку 80−100 станций.

Метод доступу Arcnet.

Цей метод доступу розроблений фірмою Datapoint Corp. Він також отримав стала вельми поширеною, переважно тому, що устаткування Arcnet дешевше, ніж устаткування Ethernet чи TokenRing. Arcnet використовують у локальних мережах із топологією «зірка ». Одне з комп’ютерів створює спеціальний маркер (повідомлення спеціального виду), який послідовно передається від однієї комп’ютера до другому.

Якщо станція хоче передати повідомлення інший станції, вона повинна переважно дочекатися маркера і додати до нього повідомлення, доповнене адресами відправника та призначення. Коли пакет сягне станції призначення, повідомлення буде «отцеплено «від маркера і передано станции.

Метод доступу Token-Ring.

Метод доступу Token-Ring розробили фірмою IBM і вміщує кільцеву топологію сети.

Цей метод нагадує Arcnet, оскільки теж використовує маркер, рухаючись від однієї станції в іншу. На відміну від Arcnet, при методі доступу Token-Ring є можливість призначати різні пріоритети різним робочим станциям.

АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ СЕТЕЙ.

Апаратура Ethernet.

Апаратура Ethernet зазвичай складається з кабелю, рознімань, Тконнекторов, термінаторів і мережевих адаптерів. Кабель, очевидно, використовується передачі даних між робітниками станціями. Для підключення кабелю використовуються рознімання. Ці рознімання через Т-коннекторы підключаються до мережним адаптерам — спеціальним платам, уставленим в слоты розширення материнської плати робочої станції. Термінатори підключаються до відкритим кінців сети.

Для Ethernet можна використовувати кабелі різних типів: тонкий коаксіальний кабель, товстий коаксіальний кабель і неэкранированная вита пара. До кожного типу кабелю використовуються свої рознімання і свій спосіб підключення до мережному адаптеру.

Залежно від кабелю змінюються такі характеристики мережі, як максимальна довжина кабелю і забезпечити максимальне кількість робочих станцій, подключаемых до кабелю.

Зазвичай, швидкість передачі у мережі Ethernet сягає 10 Мбит в секунду, що достатньо багатьох приложений.

Розглянемо докладно склад апаратних коштів Ethernet щодо різноманітних типів кабеля.

Товстий коаксіальний кабель.

Товстий коаксіальний кабель, використовуваний Ethernet, має діаметр 0.4 дюйма і хвилеве опір 50 Ом. Іноді цей кабель називають «жовтим кабелем ». Це найбільш дорогий з аналізованих нами кабелів. Інститут IEEE визначив специфікацію цей кабель — 10BASES.

На рис. 4 схематично зображено локальна мережу з урахуванням товстого коаксіального кабелю. [pic].

Тут приведено конфігурація мережі, складається з двох сегментів, розділеним репитером. У кожен сегмент перебувають 3 робочі станции.

Кожна робоча станція через мережевий адаптер (установлено в материнської платі комп’ютера та малюнку не показаний) спеціальним многожильным трансиверным кабелем підключається до влаштуванню, званому трансивером. Трансивер служить для підключення робочої станції до товстому коаксиальному кабелю.

На корпусі трансивера є 3 розняття: два — для підключення товстого коаксіального кабелю, і тільки — для підключення трансиверного кабеля.

У таблиці 2 перераховані устрою, необхідних підключення робочої станції до товстому коаксиальному кабелю.

На жаль, довжина одного сегмента обмежена, й у товстого кабелю неспроможна перевищувати 500 метрів. Якщо загальна довжина мережі більше 500 метрів, її необхідно розбити на сегменти, з'єднані друг з одним через спеціальне пристрій — репитер.

На малюнку зображені два сегмента, з'єднані репитером. У цьому загальна довжина мережі може становити одного километра.

Поміж себе трансиверы з'єднуються відрізками товстого коаксіального кабелю з припаянными до кінців коаксиальными Таблиця 2. Устаткування для підключення робочої станції до товстому коаксиальному кабелю Ethernet *********************************************************************** Мережний адаптер Вставляється в материнську плату комп’ютера Трансиверный кабель Багатожильний екранований кабель, з'єднує мережевий адаптер з трансивером Трансивер З'єднується трансиверным кабелем з мережним адаптером, має дві коаксіальних розняття для підключення до товстому кабелю *********************************************************************** разъемами.

На кінцях сегмента підключені спеціальні заглушки — термінатори. Це просто коаксиальные рознімання, в корпусі яких встановлено резистор з опором 50 Ом.

Корпус однієї з термінаторів може бути заземлен. У кожен сегмент мережі можна з'єднувати лише одне терминатор.

Є й решта обмежень крім максимальної довжини коаксіального кабеля.

Таблица 3. Обмеження для Ethernet на товстому кабелі *********************************************************************** Максимальна довжина сегмента 500 м Максимальне кількість сегментів у мережі 5 Максимальна довжина мережі 2.5 км Максимальне кількість станцій, підключених одного сегменту (тоді як мережі є репитеры, всі вони теж вважаються як робочі станції) 100 Мінімальна відстань між точками підключення робочих станцій 2.5 м Максимальна довжина трансиверного кабелю 50 м ***********************************************************************.

Крім обмеження на довжину сегмента існують обмеження на якомога більше сегментів у мережі (як наслідок, на максимальну довжину мережі), на якомога більше робочих станцій, підключених до сіті й на максимальну довжину трансиверного кабеля.

Однак у вона найчастіше ці обмеження незначні. Більше того, можливості товстого кабелю избыточны.

Отже, перелічимо устаткування, необхідне мережі Ethernet на товстому кабеле:

= N-коннектор

= N-терминатор

= N-Barrel-коннектор

= N-терминатор з заземлением.

= DIX-коннектор

= Трансивер

Тонкий коаксіальний кабель.

Тонкий коаксіальний кабель, використовуваний для Ethernet, має діаметр 0.2 дюйма і хвилеве опір 50 Ом. Імпортний кабель називається RG- 58A/U й відповідає специфікації 10BASE2. Можна ще використовувати кабель РК-50, що його випускає нашої промышленностью.

Мережа Ethernet на тонкому кабелі істотно простіше, ніж толстом.

Зазвичай, все мережні адаптери мають два розняття. Одне з них призначений для підключення многожильного трансиверного кабелю, другий — для підключення невеликого тройника, званого Т-коннектором. Т-коннектор з одного боку підключається до мережному адаптеру, і з двох інших видів до нього підключаються відтинки тонкого коаксіального кабелю з відповідними розніманнями на кінцях. У цьому виходить, що коаксіальний кабель підключається хіба що безпосередньо до мережному адаптеру, тому потрібні трансивер і трансиверный кабель. [pic].

На кінцях сегмента має перебувати термінатори, які підключаються до вільним кінців Т-коннекторов. Один (і лише одне!) термінатор у сегменті може бути заземлен.

Мережі на тонкому кабелі мають гірші параметри проти мережами на базі товстого кабелю (таблиця 4). Але вартість мережного устаткування, який буде необхідний створити мережу на тонкому кабелі, істотно меньше.

Слід зазначити, деякі фірми випускають адаптери Ethernet, які можуть працювати при довжині сегмента до 300 метрів (наприклад, адаптери фірми 3COM). Але такі адаптери стоять дорожче і весь мережу в.

Таблиця 4. Обмеження для Ethernet на тонкому кабелі. *********************************************************************** Максимальна довжина сегмента 185 м Максимальне кількість сегментів у мережі 5 Максимальна довжина мережі 925 м Максимальне кількість станцій, підключених одного сегменту (тоді як мережі є репитеры, всі вони теж вважаються як робочі станції) 30 Мінімальна відстань між точками підключення робочих станцій 0.5 м *********************************************************************** цьому випадку мусить бути зроблена з використанням адаптерів лише одну типа.

Зазвичай, більшість мереж Ethernet створено саме у базі тонкого кабеля.

Отже, перелічимо устаткування, необхідне мережі Ethernet на тонкому кабеле:

= BNC-коннектор

= BNC-терминатор

= BNC-Barrel-коннектор

= BNC-терминатор з заземлением.

= T-коннектор

Неэкранированная вита пара.

Деякі (але не) мережні адаптери Ethernet здатні працювати з кабелем, представляє собою просту неэкранированную кручену пару дротів (специфікація 10BASE-T). Як такого кабелю можна використовувати звичайне телефонне провід вже наявну у вашому організації телефонну сеть.

Мережні адаптери, які можуть працювати з кручений парою, мають розняття, аналогічний застосовуваному в імпортних телефонних аппаратах.

Для мережі Ethernet з урахуванням кручений пари необхідно спеціальне пристрій — концентратором. До одного концентратору крізь ці самі телефонні розетки можна підключити до 12 робочих станцій. Максимальне відстань від концентратора до робочої станції становить 100 метрів, при цьому швидкість передачі така сама, як й у коаксіального кабелю, — 10 Мбит в секунду.

Переваги мережі з урахуванням кручений пари очевидні - низька вартість устаткування й зокрема можливість використання наявної телефонної мережі. Проте є серйозні обмеження кількості станцій у мережі і її длину.

Мережний адаптер Ethernet.

Незалежно від використовуваного кабелю кожної робочої станції необхідно мати мережевий адаптер. Мережний адаптер — це плата, яка вставляється в материнську плату комп’ютера. Вона має дві розняття для підключення до мережному кабелю.

Для Ethernet у стандарті ISA використовується три виду мережевих адаптерів: 8-битовые, 16-битовые і 32-битовые. 8-битовый адаптер може уставлятися у вісімбітовий чи 16-битовый слоты материнської плати й на використовується, головним чином, в комп’ютерах IBM XT IBM PC, де немає 16-битовых слотів. Іноді 8- бітові адаптери йдуть на комп’ютерів IBM AT, коли на вимоги до швидкості передачі невисокі. Для 16-битового адаптера необхідно використовувати 16-битовый слот.

На комп’ютерах 80 386 чи 80 486 можна буде використовувати швидкісні 32- бітові адаптери, по крайнього заходу тим станцій, куди доводиться максимальна нагрузка.

Мережні адаптери можна розрахувати на архітектуру ISA/EISA чи Micro Channel. Перша архітектура використовують у серії комп’ютерів IBM AT і сумісних із нею, друга — в потужних станціях з урахуванням процесорів 80 486, третя — в комп’ютерах PS/2 серії IBM. Конструктивно ці типи адаптерів відрізняються одна від друга. Для прискорення роботи з платі мережного адаптера може бути буфер. Розмір цього буфера різний для адаптерів різних типів і їх може становити від 8 Кб для 8-битовых адаптерів до 16 Кб і більше для 16- і 32-битовых адаптеров.

Мережні адаптери Ethernet використовують порти ввода/вывода і тільки канал переривання. Деякі адаптери можуть працювати з каналами прямого доступу до пам’яті (DMA).

На платі адаптера може розташовуватися мікросхема постійного запоминающего устрою (ПЗУ) до створення про бездисковых робочих станцій. Це комп’ютери, які мають ні вінчестера, ні флоппидисків. Завантаження ОС виконується із електромережі, і виконають її програма, записаний у мікросхемі дистанційної загрузки.

Перш ніж вставити мережевий адаптер в материнську плату комп’ютера, необхідно з допомогою перемикачів (розташованих на платі адаптера) поставити правильні значення для портів ввода/вывода, каналу переривання, базовий адресу ПЗУ дистанційної завантаження бездисковой станции.

Репитер.

Якщо довжина мережі перевищує максимальну довжину сегмента мережі, необхідно розбити мережу сталася на кілька (до п’яти) сегментів, з'єднавши їх крізь репитер.

Конструктивно репитер можуть виконати або у формі окремої конструкції зі своїми блоком харчування, або у формі плати, вставляемой в слот розширення материнської плати компьютера.

Репитер як окремої конструкції вартий більше від, але він може бути використаний сполуки сегментів Ethernet, виконаних як у тонкому, і на товстому кабелі, оскільки воно і коаксиальные рознімання, і рознімання для підключення трансиверного кабелю. З допомогою цього репитера можна навіть з'єднати на єдину мережу сегменти, виконані і тонкому, і товстому кабеле.

Репитер у вигляді плати має сенс тільки коаксиальные рознімання і тому може з'єднувати лише сегменти на тонкому коаксіальному кабелі. Але він дешевший, і вимагає окремої розетки для підключення электропитания.

Одна з вад встраиваемого в робочу станцію репитера у тому, щоб задля забезпечення цілодобової роботи мережі станція з репитером також має працювати цілодобово. При вимиканні харчування зв’язок між сегментами мережі буде нарушена.

Функції репитера полягають у фізичному поділі сегментів сіті й забезпеченні відновлення пакетів, переданих вже з сегмента мережі в другой.

Репитер підвищує надійність мережі, оскільки відмова одного сегмента (наприклад, обрив кабелю) позначається на роботи інших сегментів. Проте, зрозуміло, через ушкоджений сегмент дані проходити не могут.

Апаратура Arcnet.

Для організації мережі Arcnet необхідний спеціальний мережевий адаптер. Цей адаптер має один зовнішній розняття для підключення коаксіального кабеля.

Кожен адаптер Arcnet повинен мати для даної мережі свій номер. Цей номер встановлюється перемикачами, розташованими на адаптере, і перебувають у межах від 0 до 255.

Таблиця 5. Обмеження для мережі Arcnet. *********************************************************************** Максимальна довжина кабелю, що йде до активному концентратору 300 м Мінімальна відстань між робітниками станціями, під'єднаними одного кабелю 0.9 м Максимальна довжина мережі з самого довгому маршруту 6 км Максимальне відстань між робочої станцією і пасивним концентратором 30 м Максимальне відстань між активним і пасивним концентраторами 30 м Максимальне відстань між двома активними концентраторами 600 м ***********************************************************************.

Мережні адаптери робочих станцій через коаксіальний кабель з хвильовим опором 93 Ом підключаються до спеціального влаштуванню — концентратору. Можливе також використання неэкранированной кручений пары.

Концентратори бувають пасивними (Passive Hub) і активними (Active Hub). До одного концентратору (залежно з його типу) може підключатися 4,8,16 чи 32 робочих станций.

Обмеження для мережі Arcnet наведені у таблиці 5.

Достоїнствами мережі Arcnet є низька вартість мережного устаткування (проти Ethernet) і велика довжина мережі (до 6 км). Проте низька швидкість передачі, складова 2.44 Мбит в секунду, обмежує застосування мережі Arcnet.

Апаратура Token-Ring.

Що ж до мережі Token-Ring, що його назва може запровадити Вас у оману. Топологія цієї мережі більше на топологію зірки, ніж топологію кільця. Замість, з'єднуючись друг з одним, утворювати кільце, робочі станції Token-Ring підключаються радіально до концентратору типу 8228 виробництва IBM. Щоправда, концентраторів може бути кілька, і у разі концентратори справді об'єднують у кільце через спеціальні разъемы.

Але якщо використовується один концентратором, то що об'єднають рознімання годі й закольцовывать.

Швидкість передачі у мережі Token-Ring може становити 4 чи 16 Мбит в секунду, проте вартість мережного устаткування вище, ніж для мережі Ethernet. З іншого боку, є й інші обмеження (див. таблицю 6).

Таблиця 6. Обмеження для мережі Token-Ring. *********************************************************************** Максимальне кількість концентраторів типу 8228 у мережі 12 Мінімальна кількість робочих станцій у мережі 96 Максимальна довжина кабелю між двома концентраторами 45 м Максимальна довжина кабелю, з'єднує все концентратори у мережі 120 м ***********************************************************************.

Як очевидно з цієї таблиці, мережі Token-Ring не розраховані великі відстані. Усі комп’ютери мають бути розташованими однією чи двох поверхах будинку. Вища вартість устаткування з Ethernet додатково зменшує привабливість цього вироби IBM.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ СЕТЕЙ.

Після підключення комп’ютерів до неї необхідно встановити них спеціальне мережне програмне забезпечення. Існує дві підходи до організації мережного програмного обеспечения:

— мережі з централізованим управлением;

— одно-ранговые сети.

Мережі з централізованим управлением.

У «тенета з централізованим управлінням виділяються одна чи кілька машин, управляючих обміном даними через мережу. Диски виділених машин, які називаються файл-серверами, доступні решті комп’ютерів мережі. На файл-серверах повинна працювати спеціальна мережна операційна система. Зазвичай це мультизадачная ОS, яка використовує захищений режим роботи процессора.

Інші комп’ютери називаються робітниками станціями. Робітники станції мають доступом до дискам файл-сервера і ми спільно що використовуються принтерам, ото й тільки. З одним робочої станції не можна працювати з дисками інших робочих станцій. З одного боку, це добре, оскільки користувачі ізольовані друг від одного й що неспроможні випадково зашкодити чужі дані. З з іншого боку, обмінюватись даними користувачі змушені використовувати диски файл-сервера, створюючи йому додаткову нагрузку.

Є, проте, спеціальні програми, працюють у мережі з централізованим управлінням і дозволяють передавати дані безпосередньо від одним робочим станції в іншу минаючи файл-сервер. Приклад такий програми — програма NetLink. Після цього її запуску двома робочих станціях можна передавати файли з диска однієї станції на диск інший, аналогічна тій, як копіюються файли вже з каталогу на другий з допомогою програми Norton Commander.

На робочих станціях має бути встановлено спеціальне програмне забезпечення, часто зване мережевий оболонкою. Це забезпечення працює у середовищі тієї ОS, що використовується на даної робочої станції, — DOS, OS/2 і т.д.

Файл-серверы може бути виділеними чи невыделенными. У першому разі файл-сервер неспроможна використовувати як робоча станція і виконує лише завдання управління мережею. У другий випадок паралельно завдання управління мережею файл-сервер виконує звичайні користувальні програми серед MS-DOS. Однак цьому знижується продуктивність файл-сервера і надійність роботи в усій мережі загалом, оскільки помилка в користувальницької програмі, запущеній на файл-сервере, можуть призвести до зупинки роботи в усій мережі. Тому категорично не рекомендується використовувати невиділені файлсервери, особливо у відповідальних случаях.

Є різноманітні мережні ОS, зорієнтовані мережі з централізованим управлінням. Найвідоміші їх — Novell NetWare, Microsoft Lan Manager (з урахуванням OS/2), і навіть виконана з урахуванням UNIX мережна ОS VINES.

Одно-ранговые сети.

Одно-ранговые мережі не перебувають у собі виділених серверів. Функції управління мережею передаються почергово від одним робочим станції до другой.

Зазвичай, робочі станції мають доступом до дискам (і принтерам) інших робочих станцій. Такий їхній підхід полегшує спільну роботу груп користувачів, але загалом продуктивність мережі може понизиться.

Якщо мережу об'єднує кілька робочих станцій, які мають спільно вживати такі ресурси, як лазерний принтер, файли на дисках, і якщо потрібно інтенсивний обмін даними між робітниками станціями, розглядають можливість застосування недорогих одно-ранговых мережевих средств.

Один із достоїнств одно-ранговых мереж — простота обслуговування. Якщо обслуговування мережі з урахуванням Novell NetWare, зазвичай, потрібно системний адміністратор, то тут для підтримання працездатності одно-ранговой мережі непотрібен спеціально виділений при цьому сотрудник.

Найпоширеніші такі одно-ранговые мережі, як Artisoft LANtastic, LANsmart компанії D-Link Systems, Invisible Software NET-30 і Web NOS компанії Webcorp. Всі ці мережні кошти реалізовані як надбудови над OS MS-DOS.

Фірма Novell запропонувала своє рішення в організацію роботи груп користувачів. Її мережна оболонка Novell NetWare Lite нагадує однерангові мережні оболонки тим, що з організації мережі зайві виділені файл-серверы, полегшено спільного використання дисків і принтерів. Novell NetWare Lite запускається як набір резидентных програм, у середовищі MS-DOS.

Проте Novell NetWare Lite перестав бути одно-ранговой мережею. Радше, це мережу з централізованим управлінням, у якій може бути кілька невыделенных чи виділених серверов.

У цілому нині Novell NetWare Lite представляє досить вдале рішення в організацію невеликих мереж. З іншого боку, Novell NetWare Lite добре поєднується із Novell NetWare 3.11, що дозволяє комбінувати можливості мереж з централізованим управлінням з урахуванням NetWare 3.11 з зручним поділом ресурсів окремих робочих станций.

З усього розмаїття мережевих OS і оболонок найпоширеніші і найцікавіші вироби — Novell NetWare і Microsoft Windows for Workgroups.

Novell NetWare.

З свого появи мережна OS Novell NetWare пережила безліч «перевидань «й успішно витісняючи конкурентів, захопила значну частину рынка.

У нашій країні масове вторгнення Novell NetWare почалося з версії 2.15, здатної працювати на доступних комп’ютерах з процесором 80 286. З іншого боку, що також важливо за умов дефіциту комп’ютерів, цю версію дозволяє поєднувати щодо одного комп’ютері функції файл-сервера та ініціативною робочою станции.

Наступна версія Novell NetWare для процесора 80 286 — версія 2.2 -відрізняється від версії 2.15 більшої надійністю і більше зручною процедурою інсталяції. Ця OS найбільше адресований організації невеличкий мережі на базі файл-сервера з процесором 80 286 вирішення завдань спільного використання принтерів і дискової памяти.

До сформування великих і надійно працюючих мереж більше підходить Novell NetWare 386 версії 3.11. Ця високопродуктивна многозадачная OS реального часу може працювати лише з процесорах 80 386 чи 80 486. Novell NetWare 386 Демшевського не дозволяє поєднувати файл-сервер і робочу станцію, що сприятливо б'є по продуктивності й надійності сети.

Novell NetWare Lite може бути альтернативної операційній системі Novell NetWare 2.2. Ця мережна оболонка реалізована як резидентных програм, вона дуже простою встановленні й використанні. Але продуктивність їх у окремих випадках може бути недостаточной.

Novell NetWare 386 версії 3.11.

Мережевий операційна система (ОS) Novell NetWare 386 версії 3.11 є 32-разрядную многозадачную операційну систему реального часу, працюючу в захищеному режимі процесора 80 386 чи 80 486. Ця ОS використовує все апаратні особливості процесора 80 386, тому вона працюватиме комп’ютерах з процесором 80 286.

NetWare 386 є мережевий ОS з централізованим управлінням. Це означає, що у мережі чи кілька комп’ютерів використовуються в ролі файл-серверов. Цими комп’ютерах працює ОS NetWare 386. Інші комп’ютери використовують як робочих станцій та ними мусить бути завантажена мережна оболонка — спеціальна компонента NetWare для робочих станцій. Загальна кількість робочих станцій, підключених одного серверу, може становити 250.

ОС NetWare 386 стартує з МS-DOS. І тому необхідно запустити програму server. exe — ядро ОS. Після зупинки NetWare 386 можна знову повернутися до середу MS-DOS, що досить зручно з погляду налагодження і настройки мережевий ОS.

Як і операційна система, Nowell NetWare працює із апаратурою через драйвери. Особливістю версії NetWare 386 є можливість динамічної завантаження драйверів дискових пристроїв і мережевих адаптеров.

Крім драйверів можна навантажувати й відразу запускати програми, виконують ті чи інші функції обслуговування серверу та мережі. Багато таких програм працюватимуть паралельно в мультизадачном режимі. Імена що запускаються програм містять розширення .nim (термін nim-процесс).

Паралельно працюючі nim-процессы (чи nim-программы) можуть ставитися як до самої операційній системі NetWare 386, і решти підсистемам, зокрема розробленим іншими фірмами (не Novell). Ці процеси зазвичай вирішують завдання, як управління файлами, хранящимися в сервері, і мережними принтерами, роботу з зовнішніми комунікаційними каналами зв’язку, управління базами даних, управління доступом до засобів файл-сервера і т.п.

При установці Novell NetWare стартовий диск файл-сервера зазвичай розбивають на два розділу. Перший розділ має розмір 3−5 Мбайт, у ньому перебуває MS-DOS, програма server. exe та інших файли, необхідних запуску NetWare 386 (наприклад, драйвер диска). Другий розділ форматируется спеціальним чином заради використання ОS NetWare 386. У розділі перебувають інші модулі мережевий ОS, мережні утиліти і деяких інших службові каталоги. Саме там можуть бути файли, що їх доступні для робочих станцій, підключених до неї. У комп’ютері, використовуваному як файл-сервера, можна встановити чи більше дисков.

Робітники станції отримують доступом до даним, що зберігається на файл сервері наступним образом.

Після завантаження кількох резидентных програм, входять до складу мережевий оболонки для MS-DOS, на робочої станції з’явиться ще один диск. Це чи диск F:(если є локальні диски З, D, E:), или диск, обозначаемый наступній буквою після локального диска з урахуванням параметра команди «LASTDRIVE » .

Користувач перебувають у каталозі безпосередньо з ім'ям LOGIN. Запустивши наявну у тому каталозі програму slist. exe, користувач може побачити список активних серверів. З допомогою програми login. exe може підключитися до жодного з них, вказавши своє ім'я і пароль, які має отримати в адміністратора мережі. Підключення до сервера відкриває доступом до додатковим дискам, що є каталоги розділів файл-сервера. При підключенні до файл-серверу першою мережному диску відкривається доступ до каталогу PUBLIC, у якому мережні утиліти (звичайні exe-программы).

Мосты.

Працюючи великої кількості робочих станцій з однією файл-сервером продуктивність такий мережі може бути невисокою. Це з тим, що у сервері стоїть один-два диска й у задоволення великого кількості запитів знадобляться численні переміщення блоку головок. Збільшення розміру розширеній пам’яті, встановленої на файл-сервере, може певною мірою поліпшити ситуацію, оскільки NetWare збільшить розмір дискового буфера. Але такий рішення стоїть дорого і не може призвести до бажаному результату.

Тому може виникнути необхідність встановити другий файлсервер. Мережа з цими двома файл-серверами працюватиме швидше, оскільки тепер як більше дисків, а й два дискових контролера замість одного, і навіть два процессора.

Іноді вигідно повністю розділити мережі, забезпечивши кожну своїм окремим файл-сервером. Для зв’язку окремих мереж на єдину мережу можна використовувати звані мости. З допомогою мосту можна поєднати в єдине ціле навіть мережі, використовують різні методи доступу, наприклад Ethernet, Arcnet, Token-Ring.

Мости бувають внутрішні і внешние.

Внутрішній міст організується так. Одного файл-сервер вставляється кілька (в версії Novell NetWare 386 чотирьох) мережевих адаптерів. До кожного мережному адаптеру підключається свій сегмент мережі. (При об'єднанні мереж з в спосіб доступу необхідне кожного з методів встановити свій адаптер і завантажити кілька драйверів — кожному за мережного адаптера свой).

Зовнішній міст вимагає собі окремого комп’ютера. Цей комп’ютер повинен мати кілька мережевих адаптерів (за одним кожної з объединяемых мереж) і запускатися спеціальним програмним забезпеченням мосту, які входять у комплект ОS Novell NetWare 386.

Транзакции.

Транзакцией називається сукупність трьох действий:

— читання данных;

— обробка данных;

— запис данных.

Що стосується файл-серверу транзакцией вважатимуться процес зміни файла на сервері, коли робоча станція спочатку читає файл або його частину, та був пише у цей самий файл.

У многопользовательской середовищі, до котрої я можна віднести локальну мережу, кожен користувач може незалежно від іншого модифікувати одні й самі дані, що зберігаються на файл-сервере. Якщо під час такий модифікації станеться «зависання «сіті або аварійне відключення електроживлення, змінювані на сервері файли може бути разрушены.

На підвищення надійності OS Novell NetWare 386 містить спеціальну систему простежування транзакцій TTS (Transaction Tracking System). Ця система стежить за транзакціями у разі аварії серверу при повторному його запуску ліквідує всі дії, виконані незавершеною транзакцией. У такому випадку відбудеться так званий відкіт транзакции.

Дзеркальні диски.

Щоб не допустити шкоди, що з можливим ушкодженням диска, в відповідальних випадках використовують резервування дисків. Для резервування дисків одного дисковому контролеру підключають два цілком однакових вінчестера і відповідно налаштовують OS NetWare 386. Після цього всю інформацію, записувана на основний диск, буде дублюватися другою, званому зеркальным.

У разі пошкодження основного диска можна виконати повне відновлення даних із дзеркального з допомогою спеціальної процедури восстановления.

Додатково використовується зване гаряче резервування доріжок диска (Hot Fix). На диску виділяється область гарячого резервування. Якщо у процесі роботи з диску можна знайти дефектна доріжка, вона динамічно замінюється доріжкою в галузі резервирования.

Резервування дисків і каналов.

З використанням дзеркального диска є можливість ушкодження єдиних обох дисків каналу, контролера та Північноатлантичного блоку питания.

OS NetWare 386 може резервувати повністю канали, у своїй використовуються два контролера, яких відповідно підключені два диска. Для харчування цих контролерів і дисків використовуються два блоку питания.

Гаряче резервування серверов.

Відновлення даних із дзеркального диска вимагатиме, в залежності від обсягу диска, часу порядку кількох годин. Інколи таке затримка у роботі мережі є абсолютно недопустимой.

Щодо недавно фірма Novell розробила мережну OS NetWare System Fault Tolerance Level III (SFT III) версії 3.11. Ця OS забезпечує гаряче резервування серверов.

Система NetWare SFT III і двох серверів, з'єднаних між собою швидкісної лінією зв’язку, з допомогою спеціальних адаптерів MSL (Mirrored Server Link).Эти адаптери можуть з'єднуватися коаксиальным кабелем довжиною до 33 метрів чи оптиковолоконним кабелем довжиною до запланованих 4 километров.

Вихід із ладу одного серверу не тягне у себе зупинку роботи мережі - до справи автоматично включається резервний сервер. Завдяки высокоскоростному каналу зв’язку диски резервного серверу містять самі файли, як і диски основного, отож ніякого відновлення даних не потрібно. Можна ремонтувати одне із двох використовуваних серверів без зупинки всієї системи, що дуже важливо, якщо система повинна працювати круглосуточно.

Управління доступом.

Будь-яка серйозна многопользовательская система повинна містити кошти розмежування доступу до спільно що використовуються ресурсів. У «тенета Novell NetWare такими ресурсами є дані на файл-серверах і мережні принтеры.

Система розмежування доступу, реалізована в NetWare 386, досить потужна і зручна. Усі користувачі можна розділити системним адміністратором на групи. Кожна група може мати своїх прав, причому і той ж користувач може бути одночасно у різних группах.

Для управління групами у Novell NetWare вводиться поняття адміністратора групи. Адміністратор групи може мати всіх прав в мережі, наданих лише системному администратору.

У OS NetWare 386 можна надавати доступ як до каталогам, і до окремим файлам. І цей може бути як повний доступ, і частковий, наприклад, адміністратор розв’яже лише читати файл, але з писати до нього. Користувач вбачає каталоги чи файли на диску, якщо вона немає права перегляду вмісту відповідного каталога.

Введение

1.

ФАЙЛ-СЕРВЕР І РОБОЧІ СТАНЦІЇ 3.

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА РОБОЧОЇ СТАНЦІЇ 3.

ТОПОЛОГІЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ 4.

МЕТОДИ ДОСТУПУ І ПРОТОКОЛИ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ 7.

Метод доступу Ethernet. 7.

Метод доступу Arcnet. 8.

Метод доступу Token-Ring. 8.

АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ 9.

Апаратура Ethernet 9.

Товстий коаксіальний кабель. 9.

Тонкий коаксіальний кабель 12.

Неэкранированная вита пара. 14.

Мережний адаптер Ethernet. 15.

Репитер. 16.

Апаратура Arcnet. 17.

Апаратура Token-Ring. 18.

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ МЕРЕЖ. 20.

Мережі з централізованим управлінням. 20.

Одно-ранговые мережі. 21.

Novell NetWare. 23.

Novell NetWare 386 версії 3.11 23.

Мости 25.

Транзакції. 26.

Дзеркальні диски. 27.

Резервування дисків і каналів. 28.

Гаряче резервування серверів. 28.

Управління доступом. 29.