Організація годівлі худоби м'ясного напрямку продуктивності

Характерною особливістю галузі м’ясного скотарства є те, що від м’ясної корови одержують тільки один вид продукції - теля і всі затрати на утримання корови і молодняку відносяться на приріст живої маси.

Тому раціональна годівля маточного поголів'я є одним із основних факторів підвищення економічної ефективності галузі.

Основним критерієм у годівлі м’ясної худоби має бути споживання тваринами великої кількості грубих, соковитих кормів взимку і зелених — влітку, при невеликих витратах концентрованих (20−25% в структурі за поживністю). При організації годівлі маточного стада доцільно виділяти два основних періоди — сухостійний та підсосний.

Годівля нетелів та корів в сухостійний період, в сухостійний період корови та нетелі за два місяці до розтелу повинні прибавити у вазі 700 -800 грамів на добу. Їм необхідно 1,4−1,6 к. од. на 100 кг живої маси. На одну кормову одиницю повинно припадати 108−110 грамів перетравного протеїну, 9,6 — кальцію, 5,6 — фосфору, 41 мг — каротину, сухостійних корів та нетелів за 2 місяці до розтелу забезпечують раціонами з перевагою грубих кормів: сіна — 38−40%, соломи -12−15%, сінажу або силосу -15−20%, концентрованих -20−25%.Кормові раціони повинні бути збалансовані за поживними речовинами, вітамінами, мікрота мікроелементами (таб. 8). Годівля корів у підсосний період. Через півгодини після отелення корові дають 1,0−1,5 відра теплої води, в якій розчиняють 50−60 грамів солі; через 5−6 годин — пійло на відро теплої води 0,5−1,0 кг. пшеничних висівок. Після розтелу молочність корів, як правило, висока, а новонароджене теля споживає 4,5−5,5 кг молозива за добу. Так невідповідність приводить до розладу функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту у телят і виникнення маститів у корів. Щоб запобігти небажаним наслідкам, коровам у перші 15−20 днів після отелу згодовують в основному сіно, поступово збільшуючи даванку силосу чи сінажу, концентровані корми у невеликій кількості (1,0−1,2 кг) дають з другого дня. З 4−5 дня починають згодовувати коренеплоди (по 2−3 кг), а з 6−7 дня до раціону включають сінаж.

Таблиця 8. Примірні раціони годівлі корів м’ясних порід

В літній період основу раціону для м’ясних корів з телятами повинні складати зелені корми, головним чином пасовищні. Таке утримання тварин зменшує енергетичні і технічні витрати та зумовлює поліпшення функції відтворення у маток. Дуже важливо на пасовищах мати систему загонів з використанням електропастухів. Під час утримання худоби на пасовищі необхідно забезпечити її свіжою водою і в достатній кількості сіллю. На пасовищах також слід організовувати підгодовування телят концентрованими і мінеральними кормами.

В зимовий період в раціони корів включають грубі корми 40−50%, з них більше половини повинно складати сіно, силос — 30−40% і концентрати 26−28% до поживності.

На 100 кг живої ваги коровам потрібно давати 1,7−1,7 к.од., а на кожну кормову одиницю повинно припадати по 100 г перетравного протеїну, 9−10 г — кальцію, 4,5−5,0 — фосфору і 40−45 мг — каротину.

Коровам першого — другого отелу необхідно давати додаткову кількість кормів з розрахунку 1−1,5 к. од. на добу.

Годівля молодняку в підсосний період. До 6−8-місячного віку молодняк вирощують на підсосі. Після народження теля повинно отримати на протязі години першу порцію молозива.

Схемою годівлі передбачається за період підсосного вирощування (6−8 міс.) згодовувати кожному теляті 1200−1500 кг молока (умовно), 228 кг концентратів, силосу — 1092 кг, сіна -306 кг. В літній період грубі корми замінюються зеленими. Підгодівля підсосних телят концентратами і сіном проводиться з розрахунку 0,35−0,40 к. од. на голову щодоби в період — з 1-до 3-місячного віку; 1,4−2,8 від 4 до 6- місяців; і 3,2−3,8 к. од. від 7- до 8-місячного віку.Для одержання живої маси 210−220 кг при відлученні необхідно витратити 1000−1100 к. од., в тому числі за рахунок підгодівлі 550−600 к. од.

Годівля ремонтного молодняку, при вирощуванні ремонтних телиць, починаючи від відлучення, слід планувати високі середньодобові прирости з тим, щоб осіменити їх в 15−18 місяців при досягненні живої маси 350−400 кг, загальний рівень годівлі встановлюють з розрахунку 1,7−1,9 к. од. на 100 кг. живої маси, а на 1 кормову одиницю 110−112 г перетравного протеїну у віці до 1 року, 100−105 — старше року, 105−110 г — за 2−3 місяці до отелу. Норми кальцію на 1 к.од. — 8−9 г, фосфору — 5,5−6 г і каротину -30−33 мг.

Бичкам для одержання середньодобового приросту 800−1000 г з 6−8 до 12 місячного віку необхідно на 1 к. од. 108 г перетравного протеїну, старше року — 102 г. Цукру повинно міститися 6,5−8% від сухої речовини при цукрово-протеїновому відношенні 1:0,8.

Структура раціонів племінних бичків у зимовий період має бути такою: сіно- 25−30%, соковиті корми — 25−35%, концентрировані - 45−48%. Концкорми слід згодовувати у вигляді суміші вівса, ячменю, гороху, пшениці й проса, влітку бичкам дають зелену масу трав, сіно, концентровані корми; структура раціонів: зеленої маси — 35, сіна — 15, комбікорму — 48−50%.