Розділ 3. ЕЛЕКТРО — ТА ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Електричний струм як чинник небезпеки для людини

Широке застосування електроенергії на виробництві потребує правильного поводження з нею, оскільки порушення правил електробезпеки може призвести до важкої і навіть смертельної травми.

Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електричний струм, який проходить через організм людини, спричинює термічну, електролітичну, біологічну і механічну дії.

Термічна дія електричного струму призводить до опіків шкіри, нагрівання до високої температури кров’яних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які є на шляху струму, і зумовлює в них серйозні функційні розлади. Вона може спричинити руйнування тканин аж до їхнього обвуглення.

Електролітична дія електричного струму виявляється в електролізі (розкладі) рідин, у тому числі крові, що спричинює зміну їхнього фізико-хімічного складу й органів у цілому, а також суттєво змінює функційний склад клітин.

Біологічна дія електричного струму виявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, внаслідок чого простежується судомне скорочення м’язів, що може призвести до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок, голосових зв’язок.

Механічна дія електричного струму виявляється в розшаруванні тканин і навіть у відриві частин тіла.

Дія електричного струму призводить до місцевих електротравм і загальних уражень — електроударів.

Електричні травми - це чітко виражені місцеві ушкодження тканин і органів людини, які виникають унаслідок дії електричного струму і від електричної дуги. Їх виліковують, і працездатність людини відновлюється повністю або частково.

Найпоширеніші електричні травми — електричні опіки. Залежно від умов виникнення розрізняють такі головні види опіків: струмовий, дуговий, змішаний (струмовий і дуговий).

Струмовий (контактний) опік виникає в разі проходження через тіло людини значних струмів (понад 1 А). Контактні електроопіки, тобто ураження тканин у місцях входу, виходу і на шляху електричного струму, виникають у унаслідок контакту людини зі струмопровідною частиною. Ці опіки можливі в разі експлуатації електроустановок порівняно невеликої напруги (не вище 1−2 кВ), вони порівняно легкі. Контактний опік ділянки тіла є наслідком перетворення енергії електричного струму, який проходить через нього, у теплову. Тому такий опік тим небезпечніший, чим більші сила струму та час його проходження і менший електричний опір ділянки тіла, який потрапив під дію струму.

Дуговий опік зумовлений дією електричної дуги, яка створює високу температуру. Виникає електрична дуга внаслідок коротких замикань в установках понад 1 000 В і до 10 кВ або помилкових операцій персоналу. Електрична дуга небезпечна тим, що температура сягає від 4 000 до 15 000 °С і супроводжується ультрафіолетовим та інфрачервоним випромінюванням.

Результати дії струму можуть бути такі.

Електричні мітки (знаки), які називають також знаками струму, — це чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яка опинилася під дією струму. Звичайно знаки мають круглу або овальну форму розміром 1−5 мм із заглибленням у центрі. Трапляються мітки у вигляді подряпин, невеликих ран, бородавок, крововиливів у шкіру, мозолів. Інколи форма мітки відповідає формі ділянки струмопровідної частини, до якої доторкнувся потерпілий. Ушкоджена ділянка шкіри твердіє подібно до мозоля. Відбувається ніби омертвіння верхнього шару шкіри. Поверхня шкіри суха, незапалена. Електричні мітки виникають тільки від дії струму. Минають вони безболісно. З часом верхній шар шкіри сходить і уражене місце набуває початкового кольору, еластичності й чутливості.

Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших частинок металу, який розплавився під дією електричної дуги. Це можливо в разі коротких замикань, відключень рознять і рубильників під навантаженням тощо. Уражена ділянка шкіри має шорстку поверхню, забарвлення її має колір металу, що потрапив на шкіру.

Електроофтальмія - запалення зовнішніх оболонок очей унаслідок дії потужного потоку ультрафіолетових променів, які спричинюють у клітинах організму хімічні зміни. Таке опромінення можливе за наявності електричної дуги (наприклад, у разі короткого замикання), яка є джерелом інтенсивного випромінювання не тільки видимого світла, а й ультрафіолетових та інфрачервоних променів.

Механічні пошкодження (від біологічної дії струму) виникають у наслідок різких, довільних, судомних скорочень м’язів під дією струму, який проходить через тіло людини. У цьому разі можливі розриви шкіри, кров’яних судин і нервових тканин, а також вивихи суглобів і переломи кісток.

Електричні удари - це своєрідна реакція організму людини на дію електричного струму. Під електричним ударом треба розуміти збудження живих клітин організму електричним струмом, який протікає через нього і супроводжується судомним скороченням різних м’язів тіла.

Електричний удар може призвести до порушення і навіть повної зупинки роботи легень і серця. У цьому разі зовнішніх місцевих уражень, тобто електричних травм, людина може й не мати.

Розрізняють чотири ступені електричного удару:

ступінь 1 — судомне скорочення м’язів без втрати свідомості (без порушення серцебиття і дихання);

ступінь 2 — судомне скорочення м’язів із втратою свідомості, але без порушення дихання і серцебиття;

ступінь 3 — втрата свідомості і порушення серцебиття або дихання, або дихання і серцебиття;

ступінь 4 — клінічна смерть — короткочасний перехідний стан від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця і легень.

У випадку незворотних явищ в організмі під час клінічної смерті настає біологічна смерть.

Причинами смерті від електричного струму в разі електричного удару може бути:

• — припинення роботи серця — фібриляція серця — хаотичні неодночасні скорочення волокон серцевого м’яза (фібрил), за яких серце не в змозі перекачувати кров по судинах;
• — припинення дихання (параліч дихання) відбувається звичайно внаслідок безпосередньої дії струму на м’язи грудної клітки, які беруть участь у процесі дихання;
• — електричний шок — своєрідна важка нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на надмірне подразнення електричним струмом, яке супроводжується глибоким розладом кровообігу, дихання, обміну речовин.

Розрізняють три фази шоку. Безпосередньо після дії струму настає короткочасна фаза збудження, коли потерпілий реагує на виникнення болю, у нього підвищується кров’яний тиск; потім настає фаза гальмування і виснаження нервової системи, коли різко знижується кров’яний тиск, зменшується і збільшується частота пульсу, слабне дихання, виникає депресія, яка може тривати від декількох десятків хвилин до декількох діб. Третя фаза — людина або помирає в результаті повного згасання життєво важливих функцій, або відбувається виздоровлення як результат своєчасного ефективного лікування.