Новий стиль церковної музики

У др. пол. XVIII ст. церковна музика реформувалася. Найяскравіше це виявилося в жанрі хорового концерту. Змінилася стильова орієнтація — відбувся перехід від барокового до класичного стилю. Новий стиль розпочав композитор А. Рачинський (бл. 1729−1800).

Зачинателем нового стилю церковної музики був М. Березовський. Творчість М. Березовського дала поштовх для розвитку цього стилю в Д. Бортнянського, А. Веделя, С. Дегтярьова, С. Давидова. Усі вони були українцями за походженням, але лише Ведель творив музику в Україні, інші - в Росії або Італії. Твори Березовського (1745−1777), Бортнянського (1751−1825), Веделя — кульмінаційний злет української церковної музики. У 1770-х рр. Березовський та Бортнянський, перебуваючи в Італії, вперше звернулися до оперного жанру. М. Березовський написав оперу «Демофонд» італійською мовою (1773). Три опери в жанрі опери-серіа написав Д. Бортнянський: «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квіт Фабій» (1778). Повернувшись до Росії, Д Бортнянський написав для «малого» 85 двору три опери на французькі тексти: «Святого сеньйора» (1786), «Сокіл» (1786) та «Син-суперник» (1787). У др. пол. XVIII ст. Березовський та Бортнянський написали високохудожні інструментальні твори. Березовський створив сонату для скрипки й чембало (1772) в Італії. Інструментальні твори Бортнянського призначалися для «малого» двору. Збереглося декілька сонат для клавесина, концерт для чембало з оркестром, квінтет номер два, марш («Галичинський») для духових інструментів, концертна симфонія.