Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Висновки. 
Деструктивні сили як детермінанта регресу державного апарату Української держави гетьмана Скоропадського

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Господина, А. Три визначні дипломати: граф М. Тишкевич, князь І. Токаржевський-Карашевич, барон М. Василько / А. Господина. — Вініпег, 1889. — 39 с. Пученков, А. С. Киев в конце 1918 г.: падение режима гетмана П. П. Скоропадского / А. С. Пученков // Новейшая история России. — 2011. — № 2. — С.57−72. Каменецький, І. Німецька політика супроти України в 1918;му році та її історична ґенеза / І… Читати ще >

Висновки. Деструктивні сили як детермінанта регресу державного апарату Української держави гетьмана Скоропадського (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Отже в статті проаналізована діяльність публічних рухів та організації і як найбільш яскравий прояв нелігітимності гетьманської влади — селянське повстання. Звичайно детермінантою негативного відношення до гетьманської влади було розорення і свавілля зі сторони німецьких солдат до українського сільського населення. Саме це не задоволення і було політичним стрижнем, головним аргументом гетьманської опозиції. Демарш німецьких військ з терен України в кінці 1918 року не змінив негативне відношення населення до гетьмана, так як опозиційні сили закцентували увагу людей на проросійській позиції гетьмана, яка втілювалась у формуванні проросійського уряду С. Гербеля, та проголошення державного курсу на федерацію з білим рухом Росії.

Література

  • 1. Каменецький, І. Німецька політика супроти України в 1918;му році та її історична ґенеза [Текст] / І. Каменецький // Укр. історик. — 1968. — Ч.1−4. — С.5−18.
  • 2. Кривець, Н.В. Українсько-німецькі відносини: політика, дипломатія, економіка, 1918;1933 рр. [Текст]: монографія / Н. В. Кривець; НАН України, Ін-т історії України. — К., 2008. — 323 с.
  • 3. Королишин, М. За всенаціональну єдність [Текст] / М. Королишин. — Toronto: Basilian Press, 1982. — 160 с.
  • 4. Проданюк, Ф. Українська Держава та її гетьман Павло Скоропадський [Текст] / Ф. Проданюк // Військо України. — 1993. — № 10. — С.79−91.
  • 5. Господина, А. Три визначні дипломати: граф М. Тишкевич, князь І. Токаржевський-Карашевич, барон М. Василько [Текст] / А. Господина. — Вініпег, 1889. — 39 с.
  • 6. Хома, І. Апостольський Престіл і Україна. 19 191 922 [Текст] / І. Хома. — Рим, 1987. — 134 с.
  • 7. Любовець, О.М. Українські партії й політичні альтернативи 1917;1920 років [Текст] / О. М. Любовець. — К., 2005. — 411 с.
  • 8. Матвієнко, В.М. Українська дипломатія 19 171 921 років: на теренах постімперської Росії [Текст] /
  • 9. М. Матвієнко. — К.: ВПЦ, 2002. — 137 с.
  • 10. Держалюк, М.С. Українсько-австро-угорські відносини 1918 р. Вип.3 [Текст]: зб. наук. пр. / М. С. Держалюк. — К., 1993. — 279 с.
  • 11. Діденко, І.В. Німецький чинник у відносинах Української Держави і Криму (травень — листопад 1918 р.) [Текст] / І.В. Діденко // Київ. старовина. — 2008. — № 4. -
  • 12. 81−91.
  • 13. Заруда, Т. С. Становлення та основні напрямки зовнішньої політики Української Держави [Текст] / С. Т. Заруда. — Останній гетьман. Ювілейний збірник пам’яті Павла Скоропадського (1873−1945). — К., 1993. — 184 с.
  • 14. Папакін, Г. А. Павло Скоропадський: патріот, державотворень, людина. Історико-архівні нариси [Текст] / Г. А. Папакін. — К., 2003. — 282 с.
  • 15. Пученков, А. С. Киев в конце 1918 г.: падение режима гетмана П. П. Скоропадского [Текст] / А. С. Пученков // Новейшая история России. — 2011. — № 2. — С.57−72.
  • 16. Лихолат, А. В. Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917;1922) [Текст] / А. В. Лихолат. — М.: Госполитиздат, 1954. — 655 с.
  • 17. Сергійчук, В. Неусвідомлення України. Ставлення світу до Української державності: погляд у 19 171 921 роки з аналізом сьогодення [Текст] / В. Сергійчук. — Львів, 2002. — 704 с.
  • 18. Солуха, П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського [Текст] / П. Солуха. — Київ, 1971. — 163 с.
  • 19. Стопчак, М. В. Причини та наслідки повстання проти Гетьмана Петра Скоропадського в оцінці української історіографії державницького напряму [Текст] / М. В. Стопчак // Вісн. Київського лінгв. ун-ту. — 2000. — № 4. — С.442−459.
  • 20. References
  • 21. Kamenetskiy, I. S. (1968). German policy toward Ukraine in 1918, the year of its historical genesis [Nimets'ka polityka suproty Ukrayiny v 1918;mu rotsi ta istorychna gene — za]. Ukranian Historian, 1−4, 5−18.
  • 22. Krivets, N. V. (2008). Ukrainian-German relations, politics, diplomacy, economics, 1918;1933 [Ukrayins'ko — nimets’ki vidnosyny: polityka, dyplomatiya, ekonomika, 19 181 933 rr]. Kyiv, 323.
  • 23. Korolyshyn, M. P. (1982). To the national unity [Za vsenatsional’nu yednist']. Toronto: Basilian Press, 160.
  • 24. Prodanyuk, F. B. (1993). Ukrainian state and Hetman Pavlo Skoropadsky [Ukrayins'ka Derzhava ta yiyi het’man Pav — lo Skoropads’kyy]. Vijs’ko Ukrai’ny, 10, 79−91.
  • 25. Hospodyna, A. V. (1889). Three outstanding diplomat Count M. Tyshkevych, Prince I. Tokarzhevskyy — Karashevych, Baron M. Vasylko [Try vyznachni dyplomaty: hraf M. Tyshkevych, knyaz' I. Tokarzhevs’kyy-Karashevych, baron M. Vasyl’ko]. Winipegleeds, 39.
  • 26. Khoma, I. D. (1987). Holy See and Ukraine. 19 191 922 [Apostol's'kyy Prestil i Ukrayina. 1919;1922]. Rym, 134.
  • 27. Lyubovets, A. N. (2005). Ukrainian parties and political alternatives 1917;1920 [Ukrayins'ki partiyi y politychni al’tematyvy 1917;1920 rokiv]. Kyiv, 411.
  • 28. Matvienko, V. M. (2002). Ukrainian diplomacy 1917;1921 years: the territory of post-imperial Russia [Uk — rayins’ka dyplomatiya 1917;1921 rokiv: na terenakh postim — pers’koyi Rosiyi]. Kyiv: CUP, 137.
  • 29. Derzhalyuk, M. S. (1993). Ukrainian-Austro-Hunga — rian relations 1918. Issue 3 [Ukrayins'ko-avstro-uhors'ki vid — nosyny 1918 r.]. Kyiv, 279.
  • 30. Didenko, I. V. (2008). German factor in relations between Ukrainian and Crimean State (May — November 1918) [Nimets'kyy chynnyk u vidnosynakh Ukrayins’koyi Derzhavy i Krymu (traven' - lystopad 1918 r.)]. Kyi’v. staro — vyna, 4, 81−91.
  • 31. Zaruda, T. S. (1993). Formation and basic directions of foreign policy of the Ukrainian State [Stanovlennya ta osnovni napryamky zovnishn’oyi polityky Ukrayins’koyi Derzhavy]. Anniversary Collection Memory of Paul Skoropadsky (1873−1945). Kyiv, 184.
  • 32. Papakin, G. A. (2003). Pavlo Skoropadsky: patriot, statebuilder, man. [Pavlo Skoropads’kyy: patriot, derzhavot — voren', lyudyna]. Kyiv, 282.
  • 33. Puchenkov, A. S. (2011). Kiev in late Fall 1918 g.: regime of hetman Skoropadsky [Kyev v kontse 1918 h.: pade — nye rezhyma hetmana P. P. Skoropadskoho]. The recent history of Russia, 2, 57−72.
  • 34. Lyholat, A. V. (1954). The defeat of the nationalist counter-revolution in the Ukraine (1917;1922) [Razhrom natsyonalystycheskoy kontrrevolyutsyy na Ukrayne (19 171 922)]. Moscow: Hospolytyzdat, 655.
  • 35. Serhiychuk, V. K. (2002). Misrecognition Ukraine. Addicted the World to Ukrainian statehood: look in the years 1917;1921 from the present analysis [Neusvidomlennya Ukrayiny. Stavlennya svitu do Ukrayins’koyi derzhavnosti: pohlyad u 1917;1921 roky z analizom s’ohodennya]. Lviv, 704.
  • 36. Soluha, V. K. (1971). Treaty with Moscow against Hetman Pavlo Skoropadskoho [Dohovir z Moskvoyu proty het’mana Pavla Skoropads’koho]. Kyiv, 163.
  • 37. Stopchak, M. V. (2000). The causes and consequences of the uprising against Hetman Petro Skoropadsky in assessing Ukrainian historiography [Prychyny ta naslidky pov — stannya proty Het’mana Petra Skoropads’koho v otsintsi ukrayins’koyi istoriohrafiyi derzhavnyts’koho napryamu]. Visnyk Kievskogo Lingvistychnogo Universytetu, 4, 442−459.
Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою