Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах

Основною відмінністю мережевих форм управління є тривалість зв’язків між агентами суб'єктів економічної діяльності (АСЕД) в єдиному інформаційному просторі.

Чим більший час поширення інформації, тим вища ймовірність її старіння внаслідок постійних змін стану інформаційно-економічного простору у процесі діяльності суб'єктів економічної діяльності. Знайшовши місце в системі технологічних і розподільчих зв’язків, АСЕД позиціонує ставлення до інших АСЕД, які також задіяні в цій комунікації.

Така модель не враховує семантику інформації, що передається. Наявність або відсутність спільної термінології та загальновживаної онтології, яка містить зв’язки між поняттями суб'єктів економічної діяльності, можуть значно змінювати коефіцієнти інформаційної проникності середовища.

Нині значні кроки в цьому напрямку зроблені у проекті Semantic Web, метою якого є перетворення Internet (інформаційного середовища) у єдину базу знань на основі ІКТ, використання онтологічного підходу до подання знань і міжнародних стандартів.

У межах проекту Semantic Web задіяно новітні ІКТ: агентно орієнтовані технології - проект DAML + OIL (DARPA Agent Markup Language + The Ontology Inference Layer), онтологічні системи, XML тощо. Для формального подання онтологій розроблено мови DAML + OIL та OWL, що базуються на RDF і RDF Schema.

У сучасних умовах створення та поширення інформаційно-комунікаційних технологій з’явилася можливість об'єднання всіх суб'єктів економіки в загальне інформаційне середовище, що потребує інтероперабельного подання знань та використання спільної термінології всіма його суб'єктами.

Базисом для цього є онтологічне подання знань.

Онтологічне подання знань про суб'єкт економічної діяльності, що входять до складу економічної системи, дає змогу об'єднати інформаційні ресурси однієї галузі або корпорації в єдиний інформаційний простір, знаннями якого можуть користуватися всі його працівники.

Онтологія тлумачиться як явна специфікація концептуалізації, тобто абстрактного представлення предметних областей (ПрО), спільне розуміння певної сфери зацікавленості. Це угода про спільне використання понять, що містить засоби подання предметних знань.

Онтологія дає змогу подати поняття так, що вони стають придатними для машинної обробки. На формальному рівні онтологія складається з наборів понять і тверджень про ці поняття, на основі яких можна будувати класи, об'єкти, відношення, функції та теорії.

Онтологія як зразок домовленості про семантику ПрО сприяє встановленню коректних зв’язків між значеннями елементів ПрО, створюючи умови для їх спільного використання.

Онтологія — база знань (БЗ) спеціального виду з семантичною інформацією певної ПрО. Компоненти, з яких складаються онтології, залежать від парадигми подання. Але практично всі моделі онтологій містять певні концепти (поняття, класи), властивості концептів (атрибути, ролі), відношення між концептами (залежності, функції) та додаткові обмеження, що визначаються аксіомами.

Концептом може бути опис задачі, функції, дії, стратегії, процесу міркування тощо. Розрізняють прикладні онтології, онтології домену, онтології задачі й онтології верхнього рівня.

Онтологія ПрО відображає загальні знання ПрО, такі як ієрархія класів понять, семантичні відношення між цими класами. Предметні знання — частина знань ПрО, що містить тільки конкретні поняття і відношення.

Формально онтологія складається з термінів, організованих у таксономію, їх визначень і атрибутів, а також пов’язаних з ними аксіом та правил виведення.

Формальна модель онтології (О) — це упорядкована трійка.

О = < Т, R, F >,.

де Т — скінченна множина термінів ПрО, яку описує онтологія О; R — скінченна множина відношень між термінами заданої ПрО; F — скінченна множина функцій інтерпретації, заданих на термінах і/або відношеннях онтології О.

Онтології допомагають подати поняття так, що вони стають придатними для машинної обробки. Використання онтологій дає змогу перебороти проблему семантичної гетерогенності.

Організаційна онтологія — інформаційна модель суб'єкта економічної діяльності, яку можуть використовувати інші СБД у своїх ментальних моделях для планування взаємодії з цим СБД. З появою ЄШ світової економіки підприємства шляхом Internet одержують нові можливості для виходу на світовий ринок, а саме: мінімальні витрати на розміщення комерційних пропозицій (у деяких випадках такі оголошення приймаються безкоштовно); глобальна поінформованість про ринкову кон’юнктуру; участь в електронному ринку.

Створення онтологій потребує розробки відповідних мовних та програмних засобів, орієнтованих як на людей, так і на програмні агенти. Розробка універсальних засобів семантичної обробки інформації шляхом інтеграції усіх наявних підходів є метою проекту Semantic Web консорціуму W3C. На сьогодні найпоширенішою мовою подання онтологій є WOL (Web Ontology Language).

Онтологія підприємства містить класи понять із заданими на них семантичними відношеннями (рис. 1). Вона умовно Поділена на онтологію макротехнології та організаційну онтологію підприємства. Організаційна онтологія суб'єкта економічної діяльності містить загальні класи понять, що належать до його організаційно-функціональної структури: складові штатного розпису (працівники, адміністрація, обслуговуючий персонал), партнери, ресурси та відношення між ними.