Показники крові кроликів при тріхостронгілідозній інвазії

У сучасних кролівницьких господарствах, при інтенсивних методах їх ведення, відзначають випадки виникнення змішаних інвазій. У системі паразит-хазяїн виникають складні взаємостосунки. Крім цього, проведення протипаразитарних заходів значно послаблює імунну систему тварин, що посилює розвиток патологічного процесу.

Імунна система здійснює комплекс відповідних реакцій організму на різні екзогенні та ендогенні фактори, забезпечує антигенний гомеостаз, антиінфекційних і антипаразитарну стійкість тварин, а також приймають участь у всіх фізіологічних і патологічних процесах організму і підтримує стан здоров’я тварин у постійно мінливих умовах зовнішнього середовища. В даний час серед різних порушень імунної відповіді важливого значення набуває проблема імунодефіцитів у тварин при промисловій технології вирощування та особливо вторинних іммунодефіцітних станів організму.

Роботи багатьох дослідників присвячені визначенню стану імунної системи, аналізу механізмів імунної відповіді при змішаних гельмінтозах свиней, телят і можливості їх іммунокорекції в кожному конкретному випадку (Е.С. Лейкін, 1978, 1981, М. М. Озерецковская, 1978, А. М. Котенко, 1990, Е.Х. Даугаліева і співавт., 1991, 1996, 1997, К.Г. Курочкіна, 1996, Р. Т. Маннапова і співавт., 2001, Ю.М. Шиляєва, 2004, П.А. Аленін, С.В. Ларіонов В.А. Сідоркін 2007). Ціль наших досліджень — вивчити імунний статус кроликів при еймеріозно-трихостронгілідозній інвазії до, а також на тлі хім. корегуючої терапії. Роботу виконували в лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, в Центральній аналітичній лабораторії Башкирського ГАУ, в імунологічній лабораторії ГКБ № 21 г. Уфи і в умовах питомника лабораторних тварин ГУП «Імунопрепарат» Чишминського району республіки Башкортостан. При цьому визначали морфологічні, біохімічні та імунобіологічні показники крові тварин при еймеріозно-трихостронгілідозній інвазії до і після їх комплексної обробки метронідазолом, альбамеліном і в поєднанні з пробіотіками ветелактом і еракондом.

Для проведення досліду відібрали кроликів 3-місячного віку породи радянська шиншила, спонтанно заражених еймеріями і трихостронгілідами. Тварин розділили за принципом аналогів на чотири групи по 12 гол. в кожній:

• — перша — інтактні (контроль);
• — друга — заражені, необроблені (фон);
• — третя — заражені, оброблені метронідазолом і альбамеліном;
• — четверта — заражені, оброблені метронідазолом і альбамеліном на тлі ветелакта;
• — п'ята — заражені, оброблені метронідазолом і альбамеліноь на тлі ераконда.

Метронідазол застосовували в дозі 25 мг/кг маси тіла 1 раз на день з кормом 5 днів підряд, альбамелін — двократно з кормом у разовій дозі 150 мг/кг (15 мг. ДВ на 1 кг) маси тіла, ветелакт — у дозі по 0,1 мл. / кг. протягом 15 днів і 40%-ний розчин ераконда-В у дозі 20 мг/кг у ДВ. Тривалість досліду склала 30 днів. Проби крові брали з вушної вени до початку досвіду, а потім через 5, 10 15 і 30 днів після введення препаратів.

Вміст гемоглобіну визначали геміглобінціанідним методом, еритроцитів — за допомогою ерітрогемометра, лейкоцитів — у камері Горяєва (за загально прийнятою методикою), загального білка рефрактометрів ІРФ-454Б2М, Білкових фракцій — нефелометричним методом згідно з методичними вказівками «Застосування уніфікованих і біохімічних методів дослідження крові, сечі та молока у ветеринарних лабораторіях» (1981), Т-лімфоцитів — методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е — РОК) (1972), циркулюючих імунних комплекси — за методом Ю. А. Гриневич, І.І. Алфьорова (1981), кількість окремих імуноглобулінів — за С. Мапс е1 а1. (1981), фагоцитарну активність (ФА) лейкоцитів у сироватці крові - шляхом реакції фагоцитозу з латексом (Г.І. Назаренко та співавт., 2000).

У крові інтактних тварин у на протязі всього досліду рівень гемоглобіну знаходився в пределах108, 93 ± 0,98 — 110,29 ± 0,67 г/л, еритроцитів — 6,28 ± 0,42 — 6,88 ± 0,22 * 10, г/л, хворих — відповідно 86,00 ± 2,72 — 93,75 ± 1,78 г/л і 3,53 ± 0,19 — 4,00 0,09 * 10 12 / л (еритроцитопенії).

До обробки у тварин з третьої по п’яту групи вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові знаходилося у межах фонового значення. На 5-й день після застосування метронідазолом і альбамеліном рівень гемоглобіну знизився на 1,95% і еритроцитів — на 2,87%. У наступні дні досвіду, деякі дані показники збільшувалися. На 30-й день кількість гемоглобіну в крові знаходилося на нижній межі фізіологічної норми, але було нижче контролю на 5,56%, а еритроцитів — на 16,42%.

При комплексній хіміотерапії на тлі ветелакта і ераконда вміст гемоглобіну досягало фізіологічної норми на 15-й день. У кроликів четвертої (ветелакт) і п’ятої (ераконд) гпупи в порівнянні з третьою (метронідазол і альбамелін) цей показник підвищувався відповідно на 4.96 і 4.17%, а до 30-го дня досяг значення контролю.

Кількість лейкоцитів у крові інтактних тварин варіювало у межах 6,81 — 7,35 10 9 л, а у хворих — 10,90 ± 0,16 — 13,50 ^ 0,51 * 10ь / л (лейкоцитоз). До15 -го дня після дачі препаратів у дослідних групах даний показник досягав фізіологічної норми, але був вищий у третій групі в порівнянні з контролем на 28,14%, четвертої - на 23,86 і п’ятої - на 22,43%. На 30-й день зміст лейкоцитів у крові кроликів четвертої і п’ятої груп наближалося до контролю, а в третій групі було вище його на 11,6%.

Дослідження показали, що еймеріозно-трихостронгілідозна інвазія кроликів чинить істотний вплив на їх біохімічні показники крові (підвищується кількість загального білка, в той же час знижується рівень альбумінів). У групах, де застосовували комплексну терапію в поєднанні з ветелактом і еракондом, ці показники встановились значно швидше, ніж у тварини, оброблених тільки протипаразитарними препаратами (метронідазол і альбамелін). Це, безумовно, пов’язано з тим, що пробіотики — ветелакт і ураконд знімають негативну дію хіміотерапевтичних препаратів і нормалізують обмінні процеси.

У кроликів контроль 1 групи рівень загального білка крові знаходився в межах 63,3 ± 0563 — 67,3 ± 1,43 г/л, альбумінів — 51,87 0,71 — 58,63 ± 0,19%, а-глобулінів — 9,40 0,46 — 11,9 ± 0,06%, р-глобулінів — 9,75 0,13 — 12,77 ± 0,26% і у-глобулінів — 17,97 ± 0,20 — 20,77 ± 0,15%. При цьому у тварин, інвазірованних асоціативної хворобою, вміст загального білка підвищилося на 21,8 — 30,0%, що відбулося за рахунок збільшення кількості а-глобулінів в 2,5 — 2,8 рази, (3-Глоб-линів на 10,0 — 36,4% і у-глобулінів на 40,1 — 42,7%. Очевидно, підвищення 0 — і у-глобулінів доводить розвиток вироблених імунобіологічних реакцій організму у відповідь на антигенний вплив, який завдано внаслідок еймерій і трихострснгілід. Коли кількість альбумінів у хворих тварин, навпаки, знизилося на 55,1 — 64,5%.

На 15-й день після застосування тваринам метронідазолу і альбамеліна рівень загального білка знизився на 11,0%, на тлі ветелакта — на 22,3% і на тлі ераконда — на 16,9% в порівнянні з фоновими показниками. У той же час коли кількість альбумінів після хіміотерапії підвищилося в 1,8 рази, а на тлі пробіотиків — в 2,0−2,2 рази.

Нормалізація глобулінової фракції в основному відмічали на 30-й день досліду. Так, у третій групі зміст у-глобулінів знизився на 18,0%, у четвертій — на 29,6 і в п’ятій — на 27,0%.

Встановили, що у кролів контрольної групи (інтактні) вміст Т-Е-РОК-лімфоцитів за досвідчений період перебувало в межах 39,37 ± 0,50 — 40,70 ± 0,38% і фагоцитарна активність крові - 46,77 ± 0,80 — 52,57 ± 1,07%. У хворих тварин ці показники були значно нижчими. Відзначали лімфоцитів-співу, кількість Т-Е-РОК-лімфоцитів поступалося значенням контролю на 3,50 -5,25%. Таке зниження вмісту лімфоцитів в крові заражених кроликів обумовлено імунодефіцитним станом.

Фагоцитарна активність крові хворих тварин знаходилася в межах 28,93 0,87 — 30,70 ± 0,84%, що на 34,4 -39,0% нижче, ніж у контролі. У тварин, оброблених метронідазолом і альбамеліном, кількість Т-Е-РОК-лімфоцитів поступово збільшувалось, і до 30-го дня було на 44,0% вище в порівнянні з фоном. Фагоцитарна активність збільшилася на 40,3%. Проте, дані показники не досягли таких у контролі.

При комплексному застосуванні метронідазола і альбамеліна на тлі пробіотикотерапії встановлено виражене імуногенну дію на клітинну ланку імунітету, яке супроводжувалося підвищенням кількості розетко утворюючих Т-лімфоцитів і фагоцитарної активності. На 15-й день після введення препаратів ці показники досягли рівня контрольних (інтактних) живіт них. Так, кількість Т-Е-РОК-лімфоцитів після патогенетичної терапії із застосуванням ветелакта збільшилося на 21,3% і ераконда — на 16,8% у порівнянні із застосуванням одних противопаразитарних препаратів. Фагоцитарна активність досягла рівня контрольних значень лише до 30-го дня і була вище на 17,3 і 9,0% відповідно.

При паразитарних хворобах у тварин виробляються антитіла, пов’язані з секреторний імуноглобулінів різних класів. Встановлено, що різні види гельмінтів здатні стимулювати продукції гуморальних антитіл, в основному відносяться до імуноглобулінів класів З і М.

Незначне підвищення концентрації імуноглобуліну класу, А свідчать про «успішність про слабку стимуляції паразитами плазматичних клітин, продукуючих імуноглобуліни класу А.

Так, у контрольній групі концентрація 1 д. протягом всього досвіду коливалась в межах 13,37 ± 0,23 — 14,5 ± 0,17 г/л, ДМ — 0,73 0,09 — 0, 98 ± 0,32 і 1дА -0,85 ± 0,10 — 1,07 ± 0,15 г/л. Паразитування еймерій в асоціації з трихостронгілідами призводить до порушення вироблення імуноглобулінів. У кроликів, заражених еймеріозно-трихостронгілідозною інвазією, рівень 1 дС знизився на 11,7 — 30,3%, в той же час додержуючи 1 дМ збільшилася в 2,2 -3,6 рази і 1дА-в 2,3 — 3,2 рази. Після застосування метронідазола і альбамеліна до 30-му дня випробування кількість 1до підвищилося на 20,5%, при цьому рівень 1 дМ знизився на 49,4 і 1дА — на 18,7% в порівнянні з фоновими показниками.

При хіміотерапії на тлі ветелакта кількість 1до збільшилося на 10,7%, а на тлі ераконда — на 9,5% у порівнянні із застосуванням одних протипаразитарних препаратів. У той же час через 15 днів після дачі препаратів на тлі ветелакта рівень | ДМ і | зменшилася відповідно на 21,7 і 15,7%, а на тлі ераконда — на 8,9 і 7,9%. Через 30 днів ці показники досягли свого значення.

У інвазованих кроликів підвищилась кількість циркулюючих імунних комплекс (ЦВК), що вказує на розвиток запальних процесів в організмі. Так, концентрація ЦВК за досвідчений період варіювала в межах 39,3 ± 1,76 — 45,3 ± 2,40 опт. од. що в 3,2−3,7 рази вище контролю.

Після хіміотерапії в перший тиждень відзначали збільшення кількості ЦВК, а в подальшому даний показник поступово зменшувався. Так, через 30 днів після обробки метронідазолом і альбумеліною рівень ЦВК знизився в 1,9 рази, на тлі ветелакта — в 2,4 і ераконда — в 2,7 рази в порівнянні з фоновими значеннями. Отже, пробіотики надають позитивну дію на організм, викликають зниження запального процесу.

Паразитування еймерій і трихостронгілід призводить до зниження природних факторів захисту організму, порушення білкового балансу, що чинить негативний вплив на імуногенез, зменшуються утврення Т-лімфоцитів, вироботка іммуноглобулінів, збільшується кількість ЦВК. При комплексному застосуванні метронідазолу і альбамеліна з пробіотиками відновні процеси в організмі проходять швидше. Протипаразитарні препарати звільняє тварин від інвазії, а пробіотики надають корегуючої дію на організм. Відповідно, використовувані нами пробіотіки можуть бути використані в якості корегуючої терапії після застосування протипаразитарних препаратів.