1.2 Діагностика маститів

Перш ніж лікувати тварину, потрібно встановити характер захворювання і виявити його причину. Велике значення при цьому мають дані клінічного та бактеріологічного досліджень.

Клінічне дослідження. Його основу складають: анамнез, загальне дослідження тварини, дослідження молочної залози.

При зборі анамнезу з’ясовують: час останніх пологів, умови годівлі і утримання тварини в період, що передує хвороби, і під час неї, час появи захворювання, його ознаки, умови доїння та допустимі при цьому порушення; стан молочної залози в попередню лактацію; поширення подібних захворювань в стаді або групі тварин.

Загальне дослідження проводять за прийнятою в клінічній практиці схемою. Воно необхідно тому, що захворювання молочної залози іноді не є первинними, а можуть виникати внаслідок інших патологій. Особливо часто хвороби молочної залози спостерігають при післяпологових ендометритах, субінволюції матки, затримання посліду. Крім того, захворювання молочної залози часто не обмежуються тільки місцевим процесом. Нерідко при деяких запаленнях вимені відзначають важкі розлади серцево-судинної системи, функції органів травлення та ін Виникаючи як наслідок, ці розлади мають несприятливий вплив на організм тварини в цілому і на перебіг маститу.

Дослідження молочної залози починають з огляду вимені. Залозу оглядають ззаду і збоку. При цьому звертають увагу на її розмір і форму, симетричність правої і лівої половин, розмір і форму сосків, а також на колір і стан шкіри.

Після огляду вим’я ретельно пальпують. При пальпації потрібно встановити, не підвищена чи температура ураженої частини органу. Потім виявляють характер змін у тканинах вимені і сосків, а також реакцію тварини на пальпацію (хворобливість). Починати пальпувати вим’я краще з сосків правого боку, після чого досліджують тканини залози. У зазначеній послідовності досліджують ліву половину вимені. На закінчення пальпують надвименние лімфатичні вузли. Спочатку знаходять підставу задніх чвертей вимені, потім над ними відшукують лімфатичні вузли. При відсутності патологічних змін тканини залози пружно-еластичні, безболісні, зернистої структури. Надвименние лімфатичні вузли в нормі рухливі, безболісні, пружною консистенції.

Дослідження закінчують пробним сдаіваніем. З кожної чверті сдаивают в окремі пробірки або чисті скляні банки невеликі порції молока і переглядають їх. При цьому звертають увагу на колір, запах, консистенцію молока, наявність у ньому згустків казеїну і інші зміни.

Однак при окремих захворюваннях дані клінічного дослідження виявляються недостатніми для встановлення діагнозу. Наприклад, при новоутвореннях у молочній залозі, щоб уточнити діагноз, іноді вдаються до біопсії ураженої ділянки вимені з наступним гістологічним дослідженням посічених тканин.

Субклінічні мастити у корів виявляють спеціальними діагностичними мастітнимі пробами.

Бактеріологічне дослідження. Молоко досліджують при гострих і хронічних маститах, поряд з клінічним дослідженням тварини. Перед взяттям проби молока вим’я, нижню черевну стінку і область стегна обмивають. Соски протирають тампоном, змоченим спиртом. Руки також протирають спиртовим тампоном. Перші порції молока сдаивают в особливий посуд і після цього беруть пробу в чисті стерильні флакони або пробірки. Досить 10−15 мл молока.

При аналізі проб молока виявляють загальну бактеріальну забрудненість його, тобто встановлюють кількість мікроорганізмів в 1 мл молока і видовий складмікрофлори. Проби досліджують у ветеринарних бактеріологічних лабораторіях загальноприйнятими у мікробіологічній практиці методами.