Розділ 2. Оцінка грунтово-кліматичних умов вирощування

Кліматичні умови

Зона Південного Степу України відноситься до першого агро кліматичного району який характеризується теплим та помірним але посушливим кліматом [1].

Таблиця 2.1. Основні кліматичні показники приведені по багаторічним даним метеостанції Запоріжжя:

Величина гідротермічного коефіцієнту для Південного Степу України являється 0.8. Такий ГТК говорить про те, що дана зона знаходиться на території з кліматом теплим і посушливим. По багаторічним спостереженням на території Південного Степу України спостерігались наступні середньомісячні та річні температури [1].

Таблиця 2.2. Середньомісячна та річна температура повітря (С ⁰).

Таблиця 2.3. Середня кількість опадів (мм) по даним метеостанції Запоріжжя:

Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці, при цьому опади носять ливневий характер. Загальна кількість опадів була б достатньою для задоволення потреб рослин в період їх росту, якби вони випадали рівномірно протягом року [1].

Бувають роки, коли при невеликій кількості річних опадів засуха не наступала тому, що опади випадали вчасно. Але частіше всього буває зворотне явище. Найбільша кількість опадів випадає в жаркі літні місяці, коли велике випаровування. Мінімум опадів припадає на квітень і вересень. В травні, в період кущення, коли ярий ячмінь особливо потребують опадів, їх випадає мало. Ці обставини відображаються дуже негативно на розвитку ярого ячменю тому, що літні опади які випадають потім вже не в змозі виправити неприємні наслідки сухої весни [1].

В якості основних показників початку і кінця того чи іншого періоду року прийняті дати переходу середньої добової температури повітря через визначені проміжки часу [1].

Характерною особливістю весняного періоду являється інтенсивне наростання тепла. Під впливом цього весняні явища розвиваються швидко і весна буває короткою [1].

Початок весни зв’язаний з датою стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 ⁰С. Це спостерігається в господарстві приблизно з березня, а в перших числах квітня вже середньодобова температура переходить через 5 ⁰С. Це співпадає з середніми строками посіву ранніх ярових зернових культур, а також з початком вегетації озимих культур [1].

В третій декаді квітня середньодобова температура повітря по всій області переходить через 10 ⁰С. Після чого спостерігається звичайно інтенсивний ріст більшості с/г культур, а також швидко, протягом 16−20 днів спостерігається перехід до літнього періоду [1].

Літо жарке, посушливе. В літні місяці випадають опади проливного характеру. Максимум їх припадає на червень та липень. В травні і липні бувають 6−10 днів з опадами, а в серпні і в вересні 4−8 днів. Часто бувають довготривалі бездощові періоди [1].

Таблиця 2.4. Дати переходу середньодобової температури повітря через 5⁰, 10⁰, 15⁰, 20⁰, і тривалість періоду з температурою нижче і вище вказаних меж.

Для осені є характерним збільшення хмарності і числа дощових днів, а також початок заморозків. Початок осені прийнято вважати, коли середньодобова температура повітря переходить через 10 ⁰С (друга декада жовтня). Після чого починаються заморозки і відбувається різке пониження середньодобової температури до 5 ⁰С і нижче, що супроводжується закінченням вегетаційного періоду [1].

В першій декаді грудня спостерігається перехід температури через 0 ⁰С. З цим періодом зв’язано закінчення осіннього періоду і початок зимового.

Зима коротка, м’яка з частими сильними відлигами (10⁰-12⁰). В зв’язку з цим сніговий покрив протягом зими сходить декілька разів. Дуже холодна зима в середині січня (-30⁰-33⁰). Дата сходу снігового покриву — друга декада березня. Середня глибина промерзання грунту становить 36 см. Частіше всього середньодобова температура повітря взимку буває 5 ⁰С [1].

На території землекористування господарства спостерігається вітрова ерозія. Інтенсивна вітрова ерозія проявляється, як правило, в березні та квітні, але може бути з лютого по травень [1].

Суттєвий вплив на кліматичні умови чинять вітри. Взимку переважають південні вітри, південно-східні та східні, які зумовлюють ясну, суху та морозну погоду. Влітку переважають північно-західні, північно-східні та північні вітри.

Сила вітру часто досягає 20 м/с. Тоді посіви на сотнях гектарах можуть погибнути від видування, заносів і механічних пошкоджень (засікань). Середня швидкість зимових вітрів 5−7 м /с, середня швидкість літніх 3−4м/с, а максимальна швидкість вітру досягає 40 м/с [1].

Суховії, зустрічаються дуже часто на території Південного Степу України, вони виникають в цьому районі кожного року.

Суховійними прийнято вважати дні з виявленим зв’язком двох елементів — дефіцита вологи і швидкості вітру в 13 — ти годинний строк спостереження. В зв’язку з цим спостерігаються слабкі, середні, інтенсивні і дуже інтенсивні суховії [1].

Вплив суховіїв на посіви ярого ячменю в зоні Південного Степу України [1]:

• 1. Слабкі суховії викликають зниження тургору листків, тобто створюють порушення водного балансу у рослин, яке приводить до зупинки процесів асиміляції та росту рослин при запасах продуктивної вологи в орному шарі меншу 20 мм.
• 2. Середні суховії викликають значне зниження тургору листя, їх підсихання.
• 3. Інтенсивний суховій викликає сильне в’янення, швидке всихання рослин, якщо запаси продуктивної вологи в орному шарі приблизно 10 мм, а в метровому шарі 30 мм.
• 4. Дуже інтенсивні суховії при тих самих запасах вологи в грунті викликають дуже швидке відмирання вегетаційної маси і запал зерна протягом 1−2 днів.

В господарстві спостерігаються періодичні пилові бурі. Основною причиною їх утворення є турбулентна структура вітру, яка здійснює підйом з земної поверхні частинок піску та пилу. Більше всього пилові бурі спостерігаються з лютого по травень. При пилових бурях швидкість вітру 20−25 м/с, а при поривах до 35 м/с. Таким чином волога в грунті знижується до 15−20%, що призводе до утворення м’ягкопластичного стану грунту і свідчить про стиглість грунту для початку весняних польових робіт: боронування, зяби, посіву [1].

М’якопластичний стан грунту в шарі 0−12см настає в останній п’ятиднівці березня, а інколи і раніше, приблизно через 20 днів після сходу снігового покриву. Грунт в такому стані знаходиться дуже короткий період. При незначних опадах або відсутності їх, верхній шар грунту переходить в твердо пластичний стан через 5−10 днів. Таким чином, погіршуються умови ґрунтового обробітку і отримання сходів ярого ячменю [1].

В травні в перезволоженому стані грунт буває 1−2 дні. В липні, в зв’язку з значним збільшенням опадів, перезволоження верхнього шару грунту може спостерігатися протягом 3−4 днів.

Протягом періоду липень — вересень, а в окремі роки і протягом жовтня, поверхня грунту знаходиться в сухому стані, що добре впливає на проведення вбираючих робіт за виключенням днів з проливними дощами. При недоліку опадів, після збору ранніх ярових, орний шар грунту нерідко переходе в твердий стан, що значно ускладнює обробіток грунту на зяб і під посів озимих культур. Кращі умови для обробітку грунту створюються тільки з початком осінніх дощів [1].

Вище приведені кліматичні дані дозволяють судити про особливості кліматичних умов Південного Степу України в загальних рисах, так як розчленованість рельєфу і різноманітні експозиції схилів призводять до значних відхилень від середніх даних. Наприклад, весняні заморозки на 5−6 днів раніше закінчуються на верхніх частинах схилів і настільки ж пізніше починаються восени.

Із приведених кліматичних показників видно, що клімат Південного Степу, загалом, сприятливий для вирощування ярого ячменю. Але суховії, нерівномірне випадіння опадів, відлиги взимку, можуть погіршувати умови росту цієї рослини і знижувати її продуктивність [1].