Методи дослідження. 
Проблема розвитку компетентності педагогічних працівників з використання web-орієнтованих і мультимедійних технологій у педагогічній теорії і практиці

Для розв’язання поставлених у роботі завдань були використані такі методи:

1) теоретичні: аналіз і синтез, вивчення наукових публікацій і авторефератів дисертацій, систематизації й узагальнення дисертаційних досліджень щодо різних аспектів підготовки вчителів початкових класів; 2) емпіричні: спостереження, опитування педагогічних працівників початкової школи з метою визначення критеріїв оцінювання компетентності педагогічних працівників з використання webорієнтованих і мультимедійних технологій для формування соціальної компетентності учнів початкової школи.

Результати дослідження.

Аналіз дисертаційних робіт і публікацій щодо різних аспектів підготовки вчителів початкових класів.

Проаналізовано наукові публікації щодо проблеми підготовки педагогічних працівників до використання web-орієнтованих і мультимедійних технологій у початковій школі. У [51] зазначено, що поширене використання комп’ютерів і різноманітних мультимедійних засобів у школі нині, є характерним для більшості індустріальних країн світу. Сучасний навчальний процес неможливий без використання ресурсів глобальної мережі Інтернет, користування електронними бібліотеками, внутрішніх мереж і автоматизованих систем управління освітнім процесом. Швидкий Інтернет, телефонний і телекомунікаційний зв’язок пронизує щоденне життя школяра, всіх організаторів і учасників процесу навчання у школі. Інформаційні потоки, технології Веб 2.0 і Веб 3.0, хмарні технології постійно розвиваються і впливають на процес навчання.

Погоджуємося із зазначеним у [32] про те, що у результаті динамічного розвитку ІКТ, важливим є підвищення ІК-компетентностей громадян суспільства знань. Сучасні ІКТ створюють умови для застосування нової методології навчання й комунікації. Мультимедіа, Інтернет дозволяють трансформувати знання, моделювати віртуальну пізнавальну реальність, а також створюють умови для перевірки правильності розв’язань, їх реєстрування, систематизації й поширення. Електронні медіа й мультимедіа дозволяють розширити простір значень, впливають на стратегії їх конструювання і розуміння, пізнання реальності й місця в ній людини як частини цієї реальності. Людина, завдяки розвиненим технологіям, може не тільки швидко орієнтуватися в культурі, виокремлювати й усвідомлювати значення, а й ставати співтворцем культури, цінностей [32, с. 123].

Нині педагогічні працівники, як представники «інформаційної спільноти» стоять перед альтернативою виконання нових особистих ролей або альтернативою вибору варіантів поведінки в мережі й контролю за власними діями в ній, що пов’язано з проблемою розвитку компетентності щодо використання ІКТ. Важливими є вміння учителя: участь у створенні спільноти у процесі мережної комунікації, зокрема побудова структур мережних взаємозв'язків і контактів; уміння реагувати на питання, проводити діалог, а також виробляти індивідуальний підхід, позбавляючись стереотипів і формалізованої поведінки; дотримання сфери приватності, себто у процесі інтеркомунікації контролювати емоції, почуття і висловлення, щоб не перетнути межі приватного простору особистості; акцентування на створенні образної презентації, що призводить до виникнення відчутних особистих і соціальних реакцій [32, с. 126].

У Законі України «Про вищу освіту» [16] термін «компетентність» визначено як динамічну комбінацію знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну і подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Співаковський О. В., Петухова Л. Є. і Коткова В. В. [47] наголошують, що сучасний учитель повинен знати тенденції інформатизації освіти, психолого-педагогічні умови використання ІКТ у роботі з дітьми; уміти користуватися новими інформаційними освітніми технологіями, застосовувати педагогічні можливості ІКТ у своїй професійній діяльності; сприяти формуванню основ ІК-компетентності та інформаційної етики учнів, сформувати в дітей відповідне уявлення про роль комп’ютерних технологій у їх житті. Поділяємо думку Коротиної Ю. В. [25], що вчитель початкових класів повинен уміти вдало структурувати елементи навчального матеріалу, інтегрувати різнопредметні знання, максимально застосовувати образотворчу ілюстрацію, відеотехніку та комп’ютерну графіку, анімацію, використовувати методи проблемного навчання, діалогічні форми навчання та ін. Також у [32, с. 125] вчені розглядають компетентність щодо використання медіа, що включає: уміння розуміти й характеризувати роль медіа-друкованих, радіо, телебачення, кінематографу, Інтернету як джерел знань і формування вмінь застосовувати їх; знання методів і засобів знаходження інформації в медіа, використовуючи різні інструкції і матеріали; уміння класифікувати й оцінювати інформацію, зокрема в ситуаціях її великого обсягу; здатність розпізнавати вид і характер повідомлення з огляду на адресата й цінність застосування, наприклад, інформації з книжки, преси, радіо, телебачення, фільму, Інтернету; здатність формулювати власне судження з приводу окресленої тематики на основі використання медіа-повідомлень як джерела інформації й різних поглядів; здатність у різних завданнях медіа-управління реєструвати, перетворювати і створювати доступ до медіа комунікатів; здатність до користування з різноманітних інформаційних джерел різноманітних видавництв, зокрема з пропозицій електронних медіа-видавництв [32, с. 125].

У [47] визначено, що інформатичні компетентності вчителів початкової школи є комплексною характеристикою системи знань, умінь і навичок набуття і трансформації інформації в професійно-педагогічній діяльності, особистісні якості педагога, що в сукупності дають змогу майбутнім фахівцям ефективно здійснювати професійну діяльність з усвідомленим передбаченням її наслідків і постійним професійним саморозвитком. Водночас, у [32, с. 132−133] зазначено, що до найважливіших компетентностей громадянина інформаційного суспільства потрібно віднести вміння здобувати потрібну мультимедійну інформацію, її декодувати, інтерпретувати, критично проаналізувати, відібрати, перетворити, генерувати нову інформацію, опублікувати і презентувати її для зацікавлених реципієнтів. Усі названі вміння належать до комунікаційних компетентностей, що відображено у стандартах підготовки вчителя до використання ІКТ. Застосування ІКТ у професійній підготовці передбачає формування професійних компетентностей, серед яких є ті, що вимагають творчих або інноваційних дій. Серед стандартів професійних компетентностей учителів повинні бути компетентності праксеологічні, комунікаційні, моральні, технологічні тощо. Учитель повинен уміти стимулювати розвиток здібностей учнів, їхніх зацікавлень і ставлення до творчості, сприяти креативній поведінці, самостійності їхнього мислення, і при цьому всьому повинен сам уміти критично мислити [32, с. 132 133].

Ми погоджуємось з думкою багатьох науковців і практиків, що в сучасному інформаційному суспільстві першочерговою вимогою до педагогічних працівників є постійне підвищення їх кваліфікації, зокрема, вчителів початкових класів, адже вони створюють умови для всебічного розвитку дитини, формування її особистості й соціалізації. В умовах інформаційного простору на формування соціальної компетентності молодших школярів впливає низка факторів: родина, друзі, мобільні пристрої, телебачення, Інтернет мережа та її наповнення (web-сайти, соціальні мережі, web-канали тощо).

Аналіз наукової літератури, переважно авторефератів дисертаційних робіт щодо проблеми підготовки педагогічних працівників, а саме вчителів початкових класів, дозволив зробити зведену таблицю 1, у якій представлено тематику захищених досліджень з 1999 по 2014 рік в Україні.

Таблиця 1 Дисертаційні роботи щодо проблеми підготовки вчителів початкових класів.

Аналіз авторефератів дисертаційних робіт щодо різних аспектів підготовки вчителів початкових класів показав, що дослідження переважно спрямовані на підготовку майбутніх учителів початкових класів, а не вчителів-практиків. У результаті аналізу виявлено, що малодослідженими є проблеми підготовки вчителів початкових класів до використання web-орієнтованих і мультимедійних технологій у професійній діяльності.

Співаковський О. В, Пєтухова Л. Є. і Коткова В. В. зазначають, що використання ІКТ, а саме web-орієнтованих і мультимедійних технологій у початковій школі, має значний вплив на виховання дітей: естетичне виховання за рахунок використання можливостей комп’ютерної графіки, технології мультимедіа; виховання комп’ютерної комунікативної етики. Інформаційно-комунікаційна підтримка навчального процесу розвиває наочно-образний, наочно-дієвий, інтуїтивний, творчий види мислення школяра; комунікативні здібності; формує вміння приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішень у складній ситуації; розвиває навички самоосвіти і самоконтролю; закладає основи інформаційної культури і початки розвитку вмінь здійснювати опрацювання відомостей. ІКТ дозволяють істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, залучити учнів до активної роботи класу [47].

У сучасних умовах становлення інформаційного суспільства актуальним є постійне підвищення кваліфікації вчителів, зокрема, учителів початкових класів, оскільки саме вони закладають і створюють умови для розвитку дитини і формування її особистості. Тому автором проаналізовано вітчизняні дисертаційні дослідження щодо різних аспектів використання ІКТ у початковій школі, що відображено у таблиці 2.

Проведений аналіз дисертаційних робіт щодо різних аспектів використання ІКТ у початковій школі, дозволив зробити висновок про наявність незначної кількості робіт щодо використання web-орієнтованих і мультимедійних технологій педагогічними працівниками у початковій школі, на нашу думку, ця проблема є актуальною і потребує подальшого дослідження.

Розглянемо детальніше розвиток компетентності педагогічних працівників з використання web-орієнтованих і мультимедійних технологій у роботі з учнями початкової школи.

Таблиця 2 Дисертаційні роботи щодо проблеми використання ІКТ у початковій школі.

Нині система освіти потребує нових підходів до організації навчально-виховного процесу, зокрема у початковій школі, адже вчителі часто змушені працювати з проблемою зниження рівня пізнавальної активності учнів, небажанням працювати самостійно і просто вчитися. Серед багатьох причин втрати молодшими школярами інтересу до навчання можна назвати одноманітність уроків. Відсутність можливості повсякденного пошуку нової, цікавої інформації призводить до шаблонного викладання, а це руйнує і знищує інтерес учнів до навчання. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Одним зі способів розвитку пізнавальної активності є використання інформаційних технологій, що дають змогу привернути увагу учнів до навчання [47].

Погоджуємося з твердженням Коротиної Ю. В. [25, с. 15], що серед компонентів формування в індивіда потреби у неперервній освіті на сучасному етапі, найістотнішим є саме розвиток його творчих можливостей. Працювати творчо — необхідна вимога до професійної діяльності сучасного фахівця. Сучасний учитель початкових класів повинен уміти структурувати елементи навчального матеріалу, інтегрувати різнопредметні знання, максимально застосовувати образотворчу ілюстрацію, відеотехніку та комп’ютерну графіку, анімацію, використовувати методи проблемного навчання, діалогічні форми навчання та ін.

Нині актуальною є проблема творчості вчителя в контексті ІКТ, що розглядається на основі різних підходів. Розуміння творчості, що виявляється у витворах, ґрунтується на аналізі результатів креативної діяльності. Категорія гуманістичної творчості вживається для позначення творчих, індивідуальних витворів учителя. Вона охоплює матеріали, що розміщуються на інтернет-сторінках шкіл, освітніх порталах (документація педагогічних експериментів, нові методичні підходи, авторські програми вчителів, мультимедійні матеріали, програми, що допомагають формуванню компетентностей, дидактичні засоби — мультимедійні презентації, флеш-програми — створені вчителями, а також візуальні матеріали (комп'ютерна графіка, літературні тексти), аудіоматеріали (художнє декламування, читання літературних текстів, музична творчість), аудіовізуальні матеріали (фільми, відеоролики). Тобто, мультимедійна комп’ютерна програма або інтернет-сторінка бази даних, мультимедійні презентації, програми, якщо характеризуються новими, рідко вживаними елементами є творчим витвором учителя [32, с. 127−130].

Для вчителя важливим є удосконалення вмінь: опрацювання інформації в різних формах; комунікація і співпраця з іншими вчителями із застосуванням ІКТ;

розв’язування проблем; проведення досліджень у контексті викладання предмету; відбір матеріалів і накопичення інформації для створення мультимедійних презентацій на основі нагромадженої й опрацьованої інформації в електронній версії; презентування навчальних чи виховних матеріалів для учнів із застосуванням електронних освітніх засобів, таких як: дидактичні ігри, веб-сайти, інтернет-сторінки, списки і дискусійні групи. У світлі цього аналізу закономірним є питання про зміст компетентності вчителя, який на практиці міг би реалізувати творчий підхід [32, с. 134— 136].

Багато вчених переконані, що використання в навчально-виховному процесі сучасних ІКТ надає не тільки широкий доступ до інформаційних джерел, інтерактивний характер взаємодії з інформацією, а й можливість побудови власного простору перебування в інформаційному середовищі, у якому розмаїття способів представлення інформації (різні форми створення віртуальної реальності) створюють підґрунтя для реалізації творчого потенціалу особистості. Відповідно до цих реалій педагогічна наука має переорієнтуватися на розвиток самодостатньої, духовно розвиненої та щасливої особистості в умовах існуючих і реалій, які постійно виникають [30].

Застосування сучасних ІКТ у навчальному процесі спричиняє зростання вимоги до професійної підготовки вчителя, його інформаційно-комунікаційної компетентності, до обсягу його знань, культури мови, поведінки. Учитель повинен мати певною мірою універсальні, фундаментальні знання, щоб мати можливість ефективно в педагогічному плані використовувати засоби сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створювати для учнів умови для повного розкриття їхнього творчого потенціалу, здібностей і здатностей, задоволення запитів і навчально-пізнавальних потреб [35].

Аналіз наукових робіт з розвитку компетентності педагогічних працівників (підвищення кваліфікації практиків) щодо використання web-орієнтованих і мультимедійних технологій у роботі з учнями початкової школи, показав, що ця проблема є актуальною і малодослідженою.