Мікрофлора у лікуванні та захисті людського організму

В останні роки загальновизнаним є твердження, що здоров’я населення і виникнення багатьох «хвороб цивілізації» значною мірою пов’язане зі станом нормальної мікрофлори організму людини. Саме тому в розвинених країнах наприкінці XX століття значного поширення отримав новий напрямок медицини та харчової біотехнології - промислове виробництво і масове застосування продуктів харчування, спрямованих на корекцію нормальної мікрофлори травного тракту.

У нормальній мікрофлорі кишечнику людини переважають корисні мікроби (96−99 відсотків від загальної кількості), а мікроорганізми, здатні викликати різні захворювання, перебувають в абсолютній меншості. Такий стан називається нормобіоценозом.

Якщо в мікрофлорі відбувається зменшення кількості біфідота лактобактерій, спостерігається ріст умовно-патогенних і навіть патогенних мікроорганізмів, розвивається дисбактеріоз.

Порушення нормальної мікрофлори кишечнику називається дисбактеріозом. При дисбактеріозі в ШКТ домінує умовно патогенна та патогенна мікрофлора. Відсутність мікрофлори взагалі (наприклад, в результаті тривалого лікування антибіотиками) — це дисбіоз.

Протягом тисячоліть дитина отримувала корисні мікроорганізми від матері, яка народжувала її природним шляхом і в першу годину життя годувала її молозивом. У пологових шляхах і в перших дозах молозива, що передує молоку, у здорової жінки міститься повний набір нормальної пробіотичної мікрофлори. Зараз цей процес порушений. Це пологи через кесарів розтин, концентрація новонароджених у пологових будинках, часто інфікованих умовно патогенною мікрофлорою. Досить часто і у матері дисбактеріоз (відсутня корисна мікрофлора, яку необхідно передати дитині). Ця проблема з кожним новим поколінням загострюється.

На склад мікрофлори кишечнику впливає, перш за все, грудне вигодовування дітей, що стимулює ріст і розмноження біфідо — і лактобактерій. У малюків, яких надто рано перевели на змішане або штучне вигодовування, підвищується ризик виникнення дисбактеріозу. Враховуючи, що все більше молодих мам не годують грудьми своїх дітей або у зв’язку з малою кількістю молока з другого місяця життя догодовують їх молочними сумішами, можна прогнозувати погіршення здоров’я населення.

Відомі випадки, коли дитину з народження помістили в стерильних умовах, годували стерильною їжею. Однак після її переміщення в природні умови вона починала хворіти різними захворюваннями (навіть нешкідлива сінна паличка викликала пневмонію). Зазвичай дитина гинула, не доживши до 16 років. Це відбувалося внаслідок зниженого імунітету, викликаного дисбіозом.

Ми не можемо жити в стерильних умовах, і тому ми можемо успішно боротися з патогенними та умовно патогенними збудниками, тільки використовуючи наших природних помічників — корисні пробіотичні мікроорганізми. Вони не тільки інактивують токсини, що виділяються шкідливої мікрофлорою, але і виділяють речовини, які її гублять. Пробіотики виділяють речовини, які підвищують імунний статус організму людини.

Дисбактеріозом за даними офіційної медицини в більшій чи меншій мірі страждає близько 90% населення. Причини його появи — ті ж, що і у зашлакованості організму. Це неправильне харчування, відсутність живої їжі, широке використання синтетичних консервантів, барвників, згущувачів, замінників цукру. Негативно впливає також очищена рафінована їжа (у тому числі білий хліб, цукор, рафінована рослинна олія), з якої вилучені вітаміни, мікроелементи, клітковина, яка є середовищем проживання і основною їжею корисних мікроорганізмів. За даними деяких дослідників, в даний час людина отримує тільки 4% від тієї клітковини, яка їй необхідна. Серйозною причиною дисбактеріозу є всі захворювання, а особливо їх лікування синтетичними препаратами та антибіотиками на тлі нестачі вітамінів, ферментів, органічних кислот та інших біологічно активних речовин. Також негативно діють погані екологічні умови, постійні стреси, будь-які харчові отруєння, втома, недосипання, депресії.

Відомий цілитель Г. А. Гарбузов вважає, що при порушенні обміну речовин, пов’язаних з дисбактеріозом і дизбіозом, може виникнути близько 100 захворювань. Ось деякі з них: аденома простати, анемія, артрит, артроз, бронхіальна астма, варикозне розширення вен, гайморит, гастрит, гіпертонія, діабет інсуліннезалежний, інсульт, інфаркт міокарда, шкірний свербіж, кашель, ожиріння, панкреатит, жовче — і сечокам’яна хвороби, стенокардія, тромбози, тромбофлебіти, мастопатія, фіброміома.

Найпоширеніші захворювання в сучасному світі — це серцево-судинні (стенокардія, гіпертензія, інфаркт міокарда). Саме вони є найбільш частою причиною смерті. А розвиваються вони при появі артеріосклерозу — поступового утворення нашарувань жиру (так званих холестеринових бляшок) в артеріях.

Холестерин взагалі — необхідна речовина для нормального обміну речовин в організмі, для організму він необхідний. Холестерин є жироподібна, наче віск речовина. Він належить до сімейства жирів, званих ліпідами. Це найважливіший компонент клітинних мембран і входить до складу всіх клітин. Він бере участь у виробленні стероїдних гормонів, у синтезі вітаміну Д і виробленні жовчної кислоти. Основна кількість холестерину виробляється печінкою та кишечником. І невелику частину холестерину організм отримує з продуктів тваринного походження.

Ось тут-то і підстерігає небезпека. Якщо людина не дотримується здорового способу харчування і споживає в основному тваринну, а не рослинну їжу, кількість холестерину збільшується, порушується його нормальний обмін в організмі — отже, він починає відкладатися, і в першу чергу на стінках судин.

Ще однією причиною утворення холестеринових бляшок є дисбактеріоз, коли домінування патогенної мікрофлори в організмі викликає порушення на стінках кровоносних судин. Щоб судина не пошкодилася, з’являється холестеринова латка (з холестерину, який постійно присутній в крові). Однак краї її нерівні, і холестерин, що циркулює в крові, починає відкладатися, щоб зрівняти край. Поступово виростає холестеринова бляшка, яку досить добре видно.

Чим більше жирних речовин відкладається на стінках судин, тим товстіші і твердіші стають бляшки і поступово звужують просвіт артерій і їх еластичність. Цей процес починається з 20 років, а до шістдесяти років стінки судин починають набувати схожість з яєчною шкарлупою. Ось звідки і гіпертонія (тиск кровотоку підвищується, щоб забезпечити організм киснем, незважаючи на звуження судин), і інсульти, інфаркти, тромбоз (крихкі судини не витримують тиску і лопаються, а далі виникають тромби).

Таким чином, серцево-судинні захворювання — це наслідок дисбактеріозу. При перших симптомах появи бляшок (невеликі скачки тиску), щоб згодом не отримати інфаркт чи інсульт, ви повинні почати поповнювати ряди наших природних захисників — постійно вживати пробіотичні (у тому числі які містять біфідо — і лактобактерії) продукти харчування для оздоровлення всього організму. Корекція дисбактеріозу — це профілактика перерахованих вище захворювань.

Перш за все, в організмі необхідно створити сприятливі умови для розмноження пробіотиків — вживати в їжу пребіотики («попередники життя», це речовини, які не перетравлюються в організмі людини, а є середовищем існування і їжею пробіотичних мікроорганізмів). Найбільш доступні і дешеві пребіотики — клітковина, або харчові волокна. Вони і містяться в рослинній їжі (неочищеному зерні і кашах «Здоровяк» з нього, сирих овочах і фруктах), якою в нашому щоденному раціоні має бути не менше 80%. Крім цього, грубі харчові волокна здатні механічно очищати кишечник (такий своєрідний природний «йоржик» для шлунково-кишкового тракту).

Заглянувши в історію життя різних народів, можна навести кілька прикладів адаптації до патогенної та умовно патогенної мікрофлори. Ось один з них. Монголи, які живуть в осередках природної інфекції чуми, сибірської виразки і т.д., протягом сотень років не знали жодної епідемії. Вони постійно вживали в їжу напої, багаті пробіотичними мікроорганізмами. Це кумис, кефір, курунга, айран. Значить, постійне вживання продуктів харчування, що містять пробіотичну мікрофлору, може скорегувати дисбактеріоз і сприяти посиленню імунітету, тобто зберегти в будь-яких умовах наше здоров’я.

Ми звикли пов’язувати дисбактеріоз тільки з порушенням травлення. Але існує багато і прихованих його проявів, оскільки функції, які здійснюють корисні бактерії, є набагато ширшими.

Корисна мікрофлора перешкоджає розвитку алергій, позитивно впливає на імунну систему, тому діти та дорослі з нормальним її станом значно рідше хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, і ці захворювання в них мають набагато легший перебіг. Корисні мікроорганізми регулюють всмоктування холестерину, отже, ведуть боротьбу з атеросклерозом. Зрозуміло, що коли нормальний мікробіоценоз порушується, усі перераховані вище функції не виконуються чи здійснюються не в повному обсязі. На цьому тлі активізуються захворювання всіх систем організму: травної, імунної, урогенітальної, дихальної, кровотворної, серцево-судинної, нервової, кістково-м'язової. Тобто, дисбактеріоз часто стає однією з ланок у ланцюжку хворобливих станів.

Поряд із біопрепаратами, для лікування і профілактики дисбактеріозу та супровідних йому захворювань фахівці всі частіше рекомендують пацієнтам функціональні продукти харчування. В першу чергу, до них належати кисломолочні продукти. Такі продукти набувають усе більшої популярності. У Японії, наприклад, яка вийшла на перше місце в світі щодо середньої тривалості життя, до 30 відсотків різних продуктів, аж до цукерок і морозива, збагачується біфідобактеріями, які в нас лише іноді додають до кисломолочних продуктів. Японці переконані, що таким раціоном смороду досягають глобальної мети — зміцнення здоров’я нації.