Природно-заповідний фонд Ківерцівського району Волинської області

Природно-заповідний фонд Ківерцівського району Волинської області

В сучасних умовах подальшого збільшення антропогенного пресу на природне середовище відбувається істотна трансформація умов існування окремих видів, що веде до збіднення та зменшення біорізноманіття. У 1992 році на асамблеї ООН в Ріо-де-Жанейро з питань довкілля було проголошено пріоритетність природоохоронної діяльності, яка покликана зберегти існуючі пам’ятки природи для майбутніх поколінь. Одним із стратегічних завдань державної екологічної політики України на період до 2020 р. є збільшення площі національної екомережі, яка має відбуватися за рахунок розширення існуючих та створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, що законодавчо затверджено законами та загальнодержавними програмами в галузі розвитку екологічної мережі та заповідної справи [6; 7].

Функції природоохоронних територій важливі і різноманітні: збереження унікальних і типових природних ландшафтів, біорізноманіття; генофонду рослинного і тваринного світу; підтримання екологічної стабільності в регіонах; наукова та освітньопросвітницька діяльність; забезпечення фонового моніторингу. Одночасно природно-заповідні об'єкти можуть використовуватися для наукових досліджень природних комплексів, лікувальних цілей, оздоровлення, відпочинку, а також для розвитку пізнавальної, спортивної туристськорекреаційної діяльності.

Отже, об'єкти природно-заповідного фонду виступають так званими зеленими островами і вагомими факторами у збереженні екологічної рівноваги та відновленні оптимального стану довкілля.

Метою роботи є вивчення структури та просторового поширення природнозаповідного фонду (ПЗФ) Ківерцівського району Волинської області, визначення показників якості природно-заповідної мережі.

Для дослідження використані матеріали Управління екології та природних ресурсів Волинської облдержадміністрації, топографічну цифрову карту Волинської області масштабу 1:200 000, картосхеми розподілу територій ДП «Ківерцівське лісове господарство», ДП «Цуманське лісове господарство». Створення картосхеми просторового розподілу об'єктів ПЗФ Ківерцівського району Волинської області здійснювалося з використанням комп’ютерних програм CorelDRAW X3 та MapInfo Professional 5.0. У роботі використано такі наукові методи дослідження: порівняльногеографічний, графічний, картографічне моделювання, статистичний, математичний, аналітичний тощо.

Територія природно-заповідної фонду Ківерцівського району (8910,78 га) характеризується доволі густою мережею та різноманітністю природоохоронних об'єктів як національного так і місцевого значення, пам’яток природи та цілою низкою заказників і заповідних урочищ. До 80-х рр. минулого століття у ПЗФ Ківерцівського району домінували об'єкти з малою площею, частіше пам’ятки природи, менше заказників. У 80−90 рр. було створено низку великих за площею територій ПЗФ, зокрема, Шацький національний природний парк та ряд гідрологічних заказників.

Еколого-географічні аспекти створення національної екомережі відображені у публікаціях Т. Л. Андрієнко, Ю. Р. ШелягСосонка, Я. І. Мовчана, М. А. Голубця [1; 9; 13]. Проблеми збереження ландшафтного й біотичного різноманіття відображено у працях М. Д. Гродзинського, П. Г. Шищенка, С. М. Стойка, В. М. Пащенка; комплексна оцінка антропогенної перетвореності ландшафтів екомереж відображена у публікаціях Л. П. Царика та ін., в національних та міжнародних нормативних документах [4; 5; 10; 12]. Питання функціонування природно-заповідних територій та об'єктів Волинської області досліджували автори Ю. М. Грищенко, І. П. Ковальчук, В. В. Коніщук, С. І. Кукурудза, В. І. Мельник, А. Грицюк, В. М. Химин О. І. Прядко та інші [2; 3; 8; 11].

За фізико-географічним районуванням України територія Ківерцівського району належить до області Волинське Полісся (зона мішаних лісів), лише крайня південна частина — до Волинської височинної області (зона широколистяних лісів) За фізико-геоморфологічним районуванням Ківерцівський район відноситься до Турійско-Костопільськго денудаційного рівнинного району Волинського Полісся. Понад 70% території району лежить в межах Поліської низовини. А південна частина — на хвилястому Волинському плато. Рельєф представляє собою в основному слабогорбисту рівнину з добре вираженими елементами мезорельєфу у вигляді різних за розмірами понижень та підвищень, які чергуються одне за одним. Місцями ця одноманітність порушується середньобугристими пісками, інколи еолового походження. Невисокі округлені пагорби з пологими схилами перемежовуються з широкими заболоченими западинами, для яких є характерним органогенний тип рельєфу, представлений численними торфовищами.

Річкові долини мають типовий поліський вигляд — низькі і пологі береги. Мікрорельєф території досить інтенсивно розвинутий, складається із чергування невеликих пагорбів, впадин і понижень у вигляді котловин, заплав невеличких річок, блюдцеподібних боліт і багатьох інших подібних утворень, що надає цим ландшафтам особливої мальовничості та унікальності.

Оцінка мережі природно-заповідного фонду Ківерцівського району вимагала аналізу наявних природоохоронних об'єктів, яка проводилася за допомогою визначення комплексу критеріїв та різних показників.

Загальна кількість природно-заповідних територій та об'єктів Ківерцівського району (N3Cf). На досліджуваній території знаходиться 34 об'єкти ПЗФ, у тому числі національний природний парк «Цуманська пуща» площею 33 475,34 га (табл. 1).

Загальна площа ПЗФ певної терито-рії (S3J, га. Площа ПЗФ на території Ківерцівського району становить 35 041,28 га.

Показник щільності об 'єктів ПЗФ на території Ківерцівського району становить 2,4 об'єкти/100 км2, що є значно вищим від середнього по Україні (1,08) та області (1,86) [8].

Коефіцієнт заповідності території (S3."), тобто відношення площі природнозаповідного фонду певної території (S^) до її загальної площі і розраховується за формулою:

S3rn= S^ х100/ S3az.

Для території Ківерцівського району цей показник становить 24,78%.

Якість природно-заповідної мережі району визначаємо за коефіцієнтом інсуляризованості, що свідчить про величину об'єктів ПЗФ та їхню стійкість. Гранична площа ПЗО в Україні, на думку Ю. А. Злобіна та його співавторів, яку можна вважати екологічно стабільною становить 50 га. Цьому критерію в межах району відповідає лише 10 об'єктів природнозаповідного фонду. В структурі природнозаповідного фонду Ківерцівського району за кількістю (24) переважають дрібні об'єкти з незначною екологічною стабільністю, а отже, і незначною роллю в збереженні та відтворенні біорізноманіття регіону.

Їх частка від загальної кількості ПЗО становить 70,59%, загальною площею.

Структура ПЗФ Ківерцівського району Волинської області

Таблиця 1.

213,14 га, що відповідає лише 0,61% площі ПЗФ Ківерцівського району.

Ступінь розчленованості ПЗФ (коефіцієнт інсуляризованості) I, визначається за середньоарифметичним значенням суми двох показників (Im та In). природний заповідний ландшафтний географічний Показник Im визначається [1]:

Im =S/S,

де S1 — площа відносно нестійких ПЗО, га; S — загальна площа ПЗФ певної території, га.

Складова In визначається:

In =N/N,

де N1 — кількість нестійких ПЗО; N — загальна кількість ПЗО на даній території.

В цілому, індекс інсуляризованості ПЗФ (I) буде дорівнювати:

I = (S1/S+ N/N)/2,

Чим вище значення цього коефіцієнту, тим більшу частку в територіальній структурі природно-заповідного фонду займають нестійкі заповідні території і тому їх роль у існуючій природоохоронній мережі району незначна.

Коефіцієнт інсуляризованості для території Ківерцівського району становить 0,36, тобто більше половини природнозаповідних об'єктів мають невелику площу (S<50 га), що свідчить про значну розчленованість природно-заповідних територій району. При І=1 природоохоронні об'єкти можуть повністю забезпечити репрезентативність території і роль ядер в екологічній мережі (рис. 1).

Коефіцієнт (К) визначає співвідношення рівня фрагментарності наявних заповідних природоохоронних територій до необхідних проектованих:

К=1/І; К= 2,8.

Отже, для досягнення оптимального співвідношення об'єктів екологічної мережі та природогосподарських систем необхідно збільшити майже в три рази екомережу Ківерцівського району.

Рівномірність розподілу об'єктів і територій ПЗФ на території: (1 бал — нерівномірний розподіл, 2 бали — відносно рівномірний розподіл, 3 бали — рівномірний розподіл).

Територія Ківерцівського району характеризується нерівномірним розподілом об'єктів ПЗФ, більшість з них знаходиться в південнота північно-східній частині району. Таким чином, рівномірність розподілу об'єктів ПЗФ оцінюється в 1 бал.

Ландшафтна репрезентативність це — представленість в об'єктах ПЗФ основних елементів ландшафту певної території: 1 бал — низька, 2 бали — задовільна, 3 бали — добра, 4 бали — висока, 5 балів — дуже висока.

ПЗФ Ківерцівського району представлений різноманітністю природнозаповідних об'єктів і нараховує 4 категорії природно-заповідних об'єктів — національний природний парк, заказники, пам’ятки природи та заповідні урочища. В структурі ПЗФ Ківерцівського району основна частка належить НІ IIІ «Цуманська пуща», який становить 95,93% від загальної площі ПЗФ (рис. 2).

Ландшафти Ківерцівського району є типовими для Полісся. Домінують алювіально-зандрові рівнини з дерновопідзолистими і дерновими глейовими ґрунтами під сосновими та грабовососновими лісами. Контрастність пейзажу виражається в поєднанні різних природних ресурсів: водних, лісових, а також чергуванні лісовкритих територій та сільськогосподарських угідь у сукупності з мальовничими сільськими пейзажами (рис. 3). Естетична цінність досліджуваної території заслуговує оцінки — 1−2 клас естетичної оцінки.

В цілому, заповідні об'єкти і території Ківерцівського району розташовані нерівномірно, найменше їх у західній частині району і, загалом, представлені лише 4 категоріями природно-заповідних територій та об'єктів: національний природний парк, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища. Основна частка ПЗФ припадає на НІНІ «Цуманська пуща» — єдиний заповідний об'єкт загальнодержавного значення. Серед природно-заповідних територій 70,59% мають площу меншу від 50 га, що свідчить про їх екологічну нестабільність. Проте в цілому в районі ступінь розчленованості природнозаповідного фонду відносно невеликий (0,36), що вказує на відносно високу.

національні природні парки:

• 1 — НПП «Цуманська Пуща» лісові заказники:
• 2 — Цуманський
• 3 — Мощаницький
• 4 — Сяньків Луг ботанічні заказники:
• 5 — Лісова алея загальнозоологічні заказники:
• 6 — Берестянський
• 7 — Різнолісся

О ботанічні нам 'ятки природи:

• 8 — Ясен звичайний
• 9 — Ділянка лісу — 1
• 10 — Ділянка лісу — 2

Умовні позначення.

• 11 — Меморіальнадіброва
• 12 — Сокиричі
• 20 — Дуби велетні
• 13 — Дуб патріарх
• 14 — Чистий дубняк
• 15 — Дубовик
• 16 — Лісодуб
• 17 — Дубососнина
• 18 — Дуб велетень
• 19 — Городищенські дуби

О гідрологічні пам’ятки природи:

• 21 — Цуманські джерела
• 22 — Путилівка
• 23 — Озерце
• 24 — Озеро
• 25 — Гор’янівські джерела

Розподіл площі об'єктів природно-заповідного фонду Ківерцівського району за типами.

¦ національний природний парк ¦ заказники.

¦ пам’ятки природи ¦ заповідні урочища.

Типовий пейзаж Ківерцівського району (світлина Т. Веселухи) якість розміщення природно-заповідної мережі.

Причинами значної фрагментарності ПЗФ району (особливо у західній частині) є високий рівень господар-ського освоєння території.

Для подальшого успішного розвитку заповідної справи на досліджуваній території наступним кроком має бути завершення розроблення схем формування екомережі природних ядер та екокоридорів загальнодержавного значення з метою забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, збереження цінних природних елементівнавколишнього середовища. Важлива роль у зв’язків відводиться НІ IIІ «Цуманська забезпеченні надійних міграційних біотичних Пуща».

• 1. Андрієнко, Т. Л., Онищенко. В. А., Клєстов М. Л. Екологічна мережа Українського Полісся та її біорізноманіття. Створення транскордонного біосферного резервату та регіональної екологічної мережі в Поліссі: збірн. наук. ст. Київ, 2008. С. 122−151.
• 2. Грицюк, А. Проблеми та перспективи створення Національного парку «Цуманська Пуща». Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. № 11 (Ч ІІ). С. 42−47.
• 3. Грищенко, Ю. М., Якимчук, А. Ю. Природно-заповідні території та об'єкти лісового фонду: (організація, охорона, управління). Рівне: Волинські обереги, 2007. 144 с.
• 4. Гродзинський, Д. М., Шеляг-Сосонко, Ю. Р., Черевченко, Т. М. та ін. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні. Київ: Академперіодика, 2001. — 105 с.
• 5. Гродзинський, М. Д. Пізнання ландшафту: місце та простір. Київ: Вид.-полігр. центр Київ. ун-т, 2005. Т. 2. 503 с.
• 6. Закон України про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2011. № 26. С. 218.
• 7. Закон України Про природно-заповідний фонд України. Екологічне законодавство України: у 2 кн. / відп. ред. В. І. Андрейцев. К.: Юрінком Інтер, 1997. Кн. 1. 704 с.; Кн. 2. 576 с.
• 8. Ковальчук, І. П., Андрейчук, Ю. М., Жданюк, Б. С. Природно-заповідний фонд території Мізоцького кряжу: сучасний стан, його картографічна модель, шляхи оптимізації функціонування. Природа Західного Полісся та прилеглих територій. 2012. № 9. С. 374−381.
• 9. Мовчан, Я. І. Екомережа як інноваційний інструмент впровадження елементів екологічно збалансованого розвитку. Екологічний вісник. 2007. № 5. С. 10−12.
• 10. Пащенко, В. М. Гуманістичність екомережі: географічний аспект. Укр. геогр. журнал. 2004. № 3. С. 29−35.
• 11. Природно-заповідний фонд Волинської області / упоряд. М. Химин. Луцьк: Ініціал, 2003. 48с.
• 12. Царик, Л. Природоохоронний пріоритет ландшафтно-екологічної оптимізації території Поділля Наукові записки Терноп. нац. пед. ун-ту. Серія: географія. Тернопіль: Вид-во ТНПУ. № 1 (вип. 25), 2008. 252 с.
• 13. Шеляг-Сосонко, Ю. Р., Гродзинский, Н. Д., Романенко, В. Д. Концепции, методы и критерии создания экосети Украины. Киев: Фитосоциоцентр, 2004. 144 с.