Науково-методичні основи створення механізму державної підтримки підприємницької діяльності: регіональний аспект

Науково-методичні основи створення механізму державної підтримки підприємницької діяльності: регіональний аспект

Підприємництво є одним із головних факторів формування і розвитку ринкової економіки, підтримки внутрішнього ринку. Крім розв’язання важливої суспільно-політичної задачі - формування середнього класу, підприємництво здатне вирішувати соціальні завдання (проблеми зайнятості, створення джерел доходів для населення, виробництва товарів і послуг за доступними цінами) та економічні задачі (залучення приватного капіталу і зовнішніх інвестицій, удосконалення технологій, наповнення бюджетів різних рівнів). Розвиток підприємництва вкрай необхідний, тому потребує підтримки, як на державному, так і на місцевому рівні.

Держава як економічний суб'єкт є носієм загальних економічних інтересів та реалізує їх, а всі інші економічні суб'єкти — носіями приватних економічних інтересів. У літературі зазначається, що держава завжди активно втручалась в діяльність підприємця, ніколи не виступаючи в якості стороннього спостерігача або арбітра. При цьому використовувався досить різноманітний інструментарій, що включає широкий набір як економічних методів, так і адміністративних важелів [1, c.124]. Роль держави в ринковій економіці полягає, по-перше, у вирішенні тих проблем, що непосильні і непідвласні конкурентному ринку, по-друге, у створенні умов для ефективної роботи ринкового механізму і забезпеченні його зберігання [2, c.203].

Державне регулювання ринкового господарства являє собою комплекс типових заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, що здійснюються правомочними державними установами і громадськими організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінюються [3, с.169].

Під державним регулюванням ринкової економіки розуміється діяльність держави, спрямована на створення умов для стабільного розвитку економіки, підтримка оптимальних темпів відтворення і рівня життя населення [2, с.197], а також процес приведення у відповідність загальнонаціональних інтересів держави й інтересів її суб'єктів з інтересами господарюючих суб'єктів і населення на основі їхнього найкращого поєднання для досягнення цілей і завдань суспільного розвитку [2, c.208].

Державне регулювання підприємництва є самостійною частиною державного регулювання економіки. Для визначення співвідношення державного регулювання економіки і державного регулювання підприємницької діяльності слід виходити з того, що згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво є видом господарської діяльності. Оскільки, у свою чергу, господарська діяльність є видом економічної діяльності, слід дійти висновку, що державне регулювання підприємницької діяльності є складовою частиною державного регулювання економічної діяльності.

Світовий досвід показує, що в чистому вигляді ринкової економіки не існувало і не існує в жодній країні світу. Сьогодні в усіх цивілізованих країнах світу існує змішана економіка. Суть її полягає в тому, що на макроекономічному рівні відносини регулюються економічними законами ринку, а на мікроекономічному — законами держави [4, с.15].

Взаємовідносини між державою і підприємництвом є комплексними і динамічними, змінюються в часі. Через динамічність суспільства взаємовідносини між підприємництвом і державою постійно знаходяться в стані зміни, унаслідок чого іноді важко провести межу між публічним (суспільним) і приватним секторами. Сфери підприємництва і держави є різними, але вони перетинаються, що зокрема, виявляється в їхніх цілях. Підприємництво переслідує основну мету одержання прибутку, у той час як держава захищає суспільні інтереси в цілому. Взаємовідносини між підприємництвом і державою, що змінюються і ускладнюються, впливають на розвиток економіки і громадського життя.

Взаємовідносини держави і підприємництва можуть варіювати від співробітництва до конкуренції, від партнерства до антагонізму. У цих відносинах кожна із сторін має значний вплив і все ж таки істотно має потребу в іншій.

Державні органи на різних рівнях впливають на підприємницьку діяльність, тому результати її здійснення залежать від держави. Держава встановлює «правила гри» на ринку, у межах яких суб'єкти підприємництва мають певну свободу. Типові «правила гри» стосуються конкурентної поведінки, управлінських, трудових відносин, цінних паперів, реклами, об'єднань підприємців. Ці правила закріплені в низці законів України: «Про захист економічної конкуренції», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів», «Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг», «Про рекламу» тощо.

Ці правила розрізняються за ступенем обмеження підприємництва, але усі вони служать установленню певних обмежень діяльності підприємців. Держава здійснює безліч форм впливу на суб'єктів підприємницької діяльності, від оподатковування до ціноутворення.

Зараз важко назвати який-небудь аспект підприємництва, що держава не могла б регулювати або не регулювала б у відповідній ситуації. Держава не тільки регулює, а й підтримує і захищає підприємництво, наприклад, шляхом субсидування окремих суб'єктів підприємницької діяльності, захисту підприємців від недобросовісної внутрішньої і міжнародної конкуренції. Прикладами правового забезпечення таких форм захисту є правила, встановлені в законах України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» тощо. Особливо державна підтримка необхідна малому підприємництву, що знайшло своє відображення в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва» і низці нормативно-правових актів, прийнятих на його розвиток.

Як відомо, одні вчені вважають, що для розвитку економіки необхідна відмова держави від регулювання більшості сфер підприємницької діяльності. Інші вчені, навпаки, наполягають на значному посиленні ролі держави в регулюванні підприємництва для забезпечення суспільних (публічних) інтересів. Здається, що дійсно ефективне регулювання повинне бути побудоване на більш тісному співробітництві між державою і підприємництвом.

Необхідність державного регулювання визначається як мінімум наступними вимогами охорони публічних інтересів:

• а) забезпечення державних і суспільних потреб, пріоритетів в економічному і соціальному розвитку, тобто здійснення конституційних функцій держави і задоволення життєво-важливих потреб суспільства;
• б) формування державних бюджетів;
• в) захисту навколишнього середовища і користування природними ресурсами;
• г) забезпечення зайнятості населення;
• д) забезпечення безпеки й оборони країни;
• е) реалізації свободи підприємництва і конкуренції, захисту від монополізму, усунення дисбалансу між попитом та пропозицією;
• ж) дотримання правопорядку в зовнішньоекономічній діяльності, захисту національного ринку від зовнішньої конкуренції, іноземного інвестування.

Інструментом реалізації державної політики розвитку підприємництва на місцевому рівні є регіональні програми підтримки підприємництва.

Основними завданнями регіональних програм підтримки підприємництва є:

• — максимальне поєднання інтересів суб'єктів підприємництва з інтересами міста;
• — підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг суб'єктів господарювання, підтримка підприємництва інноваційного спрямування;
• — поліпшення інвестиційного клімату, сприяння залученню інвестицій в економіку міста, в першу чергу, у сферу виробництва;
• — підвищення ефективності наявних та створення нових елементів інфраструктури підтримки підприємства;
• — активізація фінансово-кредитних механізмів, пошук нових форм фінансування підприємницької діяльності;
• — створення умов для збільшення кількості нових робочих місць, зниження рівня безробіття;
• — подальше впровадження науково-методичного забезпечення підтримки підприємництва, удосконалення системи освітнього забезпечення;
• — організація підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки кадрів з питань розвитку підприємництва та навчання підприємців — початківців із залученням викладачів провідних навчальних закладів міста, фахівців та професіоналів.

Досягнення намічених цілей створюють умови для формування активного бізнес-середовища і цивільної самосвідомості підприємців, сприятиме зростанню престижу підприємницької діяльності.

Заходи підтримки доцільно угрупувати за такими напрямами: вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності; фінансово — кредитна та інвестиційна підтримка; ресурсне та інформаційне забезпечення підприємництва; розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.

Одним з найважливіших завдань щодо здійснення економічної реформи є заходи сприяння розвитку економічної конкуренції, основною метою якої є усунення правових, економічних та адміністративних перешкод у реалізації права громадянина на підприємницьку діяльність. Реалізація заходів регіональних програм підтримки підприємництва щодо планування, розробки, оприлюднення, публічного обговорення та погодження проектів регуляторних актів органів місцевого самоврядування унеможливлюватиме прийняття економічно неефективних або недоцільних регуляторних актів, а прийняття нового регуляторного акта максимально задовольнятиме потреби суспільства з боку критеріїв ефективності та доцільності. Регуляторна політика є не тільки обов’язком для влади, вона передбачається і базується на активній участі громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань, науковців, громадських організацій. Особлива увага повинна приділятися залученню представників підприємницьких структур і громадських організацій до розробки та обговорення проектів регуляторних актів з питань підприємництва, які матимуть суттєвий вплив на права та інтереси підприємців, ринкове середовище, що забезпечить прозорість процесу впорядкування нормативного регулювання і дозволить більш ефективно застосовувати процес регулювання підприємницької діяльності на регіональному рівні.

Відсутність достатнього обсягу фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційних та обігових потреб підприємництва є однією з найбільш складних проблем на шляху розвитку підприємництва. Існує низка чинників, які заважають суб'єктам підприємництва використовувати ці ресурси, а саме:

• — відсутність майна, яке може бути прийняте як ліквідна застава для забезпечення гарантій повернення кредиту;
• — складна процедура отримання банківського кредиту, довгі строки прийняття рішень про надання кредитів;
• — регулярна потреба в малих кредитах для поповнення оборотних коштів.

Важливим джерелом розвитку підприємництва є розробка нових механізмів, спрямованих на покращення доступу суб'єктів господарювання до фінансово-кредитних ресурсів. Для реалізації цього завдання необхідно провести об'єднання фінансових можливостей всіх джерел підтримки підприємництва в місті, створити оптимальні механізми ефективного цільового використання фінансових та інвестиційних ресурсів, залучення іноземних кредитів та інвестицій. Активне співробітництво між підприємницькими колами і вітчизняними та іноземними фінансово — кредитними установами сприятиме залученню інвестиційних ресурсів у розвиток підприємств не тільки малого та середнього бізнесу, але й великих промислових підприємств. З метою інформування про ділові та інвестиційні можливості міста, сприяння залученню коштів іноземних та вітчизняних інвесторів для інвестиційного та інноваційного розвитку промислових підприємств міста, встановлення та розширення взаємовигідних інвестиційних та виробничих зв’язків доцільно організовувати форуми, конференції та круглі столи.

Реалізація заходів щодо ресурсного та інформаційного забезпечення підприємництва передбачає вирішення питань інформаційної, консультаційної та практичної підтримки суб'єктів підприємництва через мережу спеціалізованих закладів, а також шляхом реалізації цільових програм, формування ринку інформаційних та навчальних послуг для суб'єктів господарювання.

Вирішення проблеми ресурсного забезпечення суб'єктів підприємницької діяльності можливе шляхом створення електронних (інформаційних) центрів для забезпечення широкого доступу суб'єктів господарювання до законодавчої, нормативно-правової баз даних через Internet.

Важливою умовою активізації підприємницької діяльності є підвищення інформаційної обізнаності суб'єктів господарювання. Метою інформаційного забезпечення сфери підприємництва є надання своєчасної, достовірної та повної інформації на основі широкого використання інформаційних технологій, а саме: інформування щодо змін у законодавстві, нормативних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування, що стосується підприємницької діяльності, залучення підприємців до семінарів, виставок, ярмарок, бізнес-форумів.

Для вдосконалення інформаційного забезпечення суб'єктів підприємництва доцільно створення сайту управління з питань підприємництва, інвестицій та споживчого ринку та подальше наповнення інформаційними масивами щодо суб'єктів підприємництва міста, нормативно — правових актів, міських проектів і програм, наявних ресурсів тощо.

Для підвищення кваліфікації суб'єктів підприємництва з питань ведення підприємницької діяльності та регуляторної політики, обміну досвідом між підприємцями, залучення фінансових ресурсів у сферу підприємництва буде корисним проведення семінарів, тренінгів, конференцій, круглих столів, конкурсів і інших заходів.

Одним із важливих напрямків регіональних програм підтримки підприємництва є проведення роботи щодо підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для здійснення підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки, перепідготовка кадрів щодо ведення підприємницької діяльності.

Щодо формування розвиненості інфраструктури, то комплекс заходів з даного напряму має базуватись на таких принципах:

• — адекватність інфраструктури рівню розвитку підприємництва в місті;
• — відповідність реальним потребам;
• — регіональне територіальне розміщення;
• — функціональна концентрація на проблемах діяльності суб'єктів господарювання;
• — доступність послуг для підприємців.

Важливою умовою забезпечення суб'єктів господарювання на початковому етапі діяльності кваліфікованою підтримкою є формування розвинутої інфраструктури підприємництва, зокрема сприяння створенню бізнес-центрів, бізнес — інкубаторів, інформаційно-консультаційних.

Висновки

Таким чином, з метою якнайшвидшого поліпшення умов, необхідних для здійснення підприємницької діяльності й створення сприятливого середовища для надходження інвестицій, а також досягнення балансу інтересів суб'єктів господарювання та влади доцільно сконцентрувати державні зусилля за такими напрямками:

• — вдосконалення нормативно-правового поля, в тому числі ініціація змін у законодавстві, що формується вищими органами влади, спрямованих на суттєве покращення зовнішнього середовища для розвитку підприємництва і зменшення адміністративних бар'єрів, створення державної експертної ради по вивченню проблем підприємництва, науково-методичне, статистичне і аналітичне забезпечення підтримки регіонального підприємництва. Запровадження механізму обговорення проектів регуляторних актів, що приймаються місцевими органами влади, з представниками влади, підприємництва, громадськості та наукових кіл; підтримка ініціатив підприємництва по вдосконаленню нормативно-правового поля; створення спеціалізованих комісій (відділів) по роботі зі зверненнями підприємців, до яких би входили представники контролюючих та перевіряючих органів;
• — сприяння забезпеченню потреб підприємництва розвинутою інфраструктурою (створення мережі лізингових центрів; створення місцевих інвестиційних компаній та фондів; створення системи інформаційного, консультаційного забезпечення регіонального підприємництва; розвиток різних форм бізнес-інкубації (насамперед, створення ділових центрів у всіх районних центрах та «точках росту» підприємництва у районах));
• — активна взаємодія і партнерство з підприємницькою громадськістю, об'єднаннями підприємців, врахування їх пропозицій і ініціатив, делегування їм ряду функцій, що знаходяться у відомстві місцевих органів влади (створення бізнес-асоціації громадських об'єднань підприємців, підтримка самоорганізації підприємців; формування сприятливої суспільної думки про регіональне підприємництво; організація співпраці з іншими регіональними об'єднаннями громадян, об'єднаннями інших регіонів, всеукраїнськими об'єднаннями).

Література

• 1. Кратко И. Государственное регулирование предпринимательской деятельности в Российской империи / И. Кратко // Проблемы теории и практики управления. — 1996. — № 5. — С.123−126.
• 2. Государственное регулирование экономики: [Учеб. пособие для вузов] /Под ред. проф. Т. Г. Морозовой. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 255 с.
• 3. Основы предпринимательства /Под ред. А. С. Пелиха. — М.: Гардарика, 1996. — 256 с.
• 4. Макроекономічне регулювання підприємницької діяльності: теорія і практика / В. П. Вихрущ, П.С. Харів, Я. М. Карпик, О. М. Собко. — Тернопіль, 1996. — 54 с.