Особливості класифікації елементів інфраструктури

Сформовану мережу інфраструктури підтримки малого підприємництва можна класифікувати такими ознаками:

• — за способом заснування: державна, недержавна, громадська;
• — за статусом: всеукраїнська, регіональна, місцева (районна);
• — за формою: організаційно-технічна, інформаційно-аналітична, фінансово-кредитна;
• — за видами діяльності: дорадчі органи, консалтингові структури, інформаційні центри, інвестиційні та інноваційні компанії, освітні заклади тощо.

В свою чергу, кожен вид інфраструктури розвитку малого підприємництва сьогодні розділяється на такі форми:

• 1. Дорадчі: Громадська Колегія Держпідприємництва України, регіональні громадські колегії, координаційні ради (комітети) з питань розвитку підприємництва. Одним з дорадчих органів є Громадська колегія при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва. До її складу входить майже 60 членів — представників громадських об'єднань підприємців. Органічним продовженням Громадської колегії Держпідприємництва є регіональні громадські колегії, які створені в 24 регіонах України і які очолюють уповноважені з питань захисту прав підприємців.
• 2. Консалтингові: бізнес-центри, приватні фірми, контори тощо.
• 3. Інформаційні: громадські приймальні, юридичні клініки, «гарячі лінії».
• 4. Інноваційні структури: технопарки, наукові парки, бізнес-інкубатори.

До фінансово-кредитних установ належать банки, фонди підтримки малого підприємництва, інші небанківські фінансові установи (кредитні спілки, лізингові, страхові компанії, пенсійні, інвестиційні фонди тощо) [20].

На державному рівні реалізацією державної політики щодо розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва займається Держпідприємництво. На недержавному рівні консолідацію всіх цих форм у сфері підтримки підприємництва здійснюють бізнес-асоціації. Їхня діяльність полягає у сприянні практичній реалізації загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на розвиток підприємництва, шляхом підтримки діяльності бізнес-інкубаторів, центрів розвитку підприємництва, технопарків та інноваційних структур інших типів.

Тому з огляду на світовий досвід необхідно всебічно сприяти зростанню ролі бізнес-асоціацій як ключового й дуже дієвого елемента інфраструктури підтримки підприємництва.

Сьогодні вітчизняні бізнес-асоціації демонструють здатність і бажання конструктивно співпрацювати з органами влади. За допомогою активної участі представників громадських організацій у складі дорадчих рад, комітетів, комісій, які створені при органах виконавчої влади різних рівнів, бізнес-асоціації намагаються впливати на рішення, які торкаються сфери підприємництва, брати активну участь у підготовці нових законопроектів, постанов, оскільки вони розуміють, що значно легше внести зміни ще на стадії підготовки того чи іншого законопроекту чи постанови, аніж потім намагатися скасувати ті рішення, які вже було прийнято [32].

Головною метою діяльності асоціацій є створення умов для започаткування та розвитку таких елементів інфраструктури підтримки підприємництва, як бізнес-інкубатори та центри розвитку підприємництва, адаптація світового досвіду в цій галузі до сучасних економічних умов України.

Наведемо поняття інших елементів інфраструктури підтримки підприємництва, визначених діючим законодавством:

Технологічний парк — юридична особа або об'єднання на підставі договору про спільну діяльність юридичних осіб (учасників), головною метою яких є діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів, виробничого впровадження наукоємких розробок, високих технологій та конкурентноспроможної на світовий ринок продукції (Закон України «Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.99 № 991-ХІУ).

Лізингові центри — суб'єкти підприємницької діяльності, що займаються лізинговими операціями. Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (Закон України «Про лізинг» від 16.12.97 № 723/97-ВР).

Кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитні спілки є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених чинним законодавством (Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.01 № 2908-ІІІ).

Фонди підтримки підприємництва: Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва. Це зазначено в ст. 13 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва». Вони здійснюють фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва.