Розділ 4. Аналіз і узагальнення одержаних результатів, їх економічне обґрунтування

Природа БАР різна: це і білки, і пептиди, і безбілкові екстракти тканин, і лізати, які не є видоспецифічними, але є органоспецифічними і можуть бути виготовлені з органів різних видів ссавців. Хімічний склад БАР різний, механізм дії часто незрозумілий, але результати їх використання в медицині та ветеринарії обнадійливі, що свідчить на користь продовження досліджень БАР, в т. ч. і можливості їх застосування в технічній ентомології при розведенні корисних комах, зокрема, бджіл та шовкопрядів. При цьому необхідно враховувати, що в межах одного класу тварин, передусім ссавців, є певна схожість в органоспецифічності білків, РНК та інших. В межах цього класу БАР діють трояко: 1) неспецифічно, як стимулятор життєдіяльності організму; 2) специфічно, вибірково на певні органи (орган) чи тканини; 3) шляхом непрямої дії, або фізіологічної корекції органу, фізіологічно зв’язаного з тим, на який направлена дія БАР.

Амінотрансферази (трансамінази) — ферменти, що відіграють важливу роль в азотистому обміні, беруть участь в розщепленні амінокислот, що не використовуються в процесах біосинтезу. Вони каталізують реакцію переамінування, в якій відбувається обмін аміногрупи (NН₂) між амінота кетокислотою. Аспартатамінотрансфераза (АсАТ) — каталізує реакцію переамінування між аспарагіновою і б-кетоглутаровою кислотою. В результаті цієї реакції аспарагінова кислота (аспартат), позбавляючись своєї аміногрупи (NН₂), перетворюється на щавлевооцтову кислоту (оксалоацетат), а б-кетоглутарова кислота, набуваючи аміногрупи, перетворюється на глутамінову кислоту. Аланінамінотрансфераза (АлАТ) каталізує аналогічну реакцію між аланіном і б-кетоглутаровою кислотою з утворенням глутамінової та піровиноградної кислот (пірувату). У тварин дослідної групи відмічалася подібна тенденція, але зростання АсАТ було більш значним та відповідно показники були такими 31,77±1,30 на початок досліду та 35,85±1,45 Од/л на 4-ту добу дослідження, загальне зростання АсАТ протягом досліду становило 12,4% Р?0,95. У телят дослідних груп відмічалася зростання активності ферменту протягом досліду, і становили відповідно 16,07±1,01 Од/л на початок досліду та 19,88±1,01 Од/л станом на 4-ту добу, зростання протягом досліду склало 19,2% Р?0,95.

У тварин аміак, що утворюється при дезамінуванні амінокислот перетворюється у сечовину. Сечовина відноситься до безбілкових азотистих речовин і являється кінцевим продуктом білкового обміну. Близько 50% залишкового азоту приходиться на азот сечовини. Зростання рівня сечовини в сироватці крові дослідних тварин пов’язано із загальним підвищенням синтетичної функції печінки та зростанням рівня обміну речовин.

Оскільки загальний білок сироватки крові представлений різними білками, що входять до фракцій альбумінів, б-, вта г-глобулінів нами було досліджено зміну вмісту цих фракцій у крові та зв’язок між їх метаболізмом та корковими процесами.

Альбуміни складають більше половини всіх білків тканин. Вони виконують важливу функцію підтримки колоїдно-осмотичного тиску крові і є основними білками, які зв’язують і переносять вуглеводи, ліпіди, гормони, пігменти та мінеральні речовини. Так у тварин контрольної групи спостерігали тенденцію до зниження вмісту г-глобулінової фракції білків, у той час як у телят дослідної групи під впливом екстракту з лялечок дубового шовкопряду даний показник збільшується на 5% порівняно з вихідним станом. Встановлено незначне збільшення альбумінів сироватки крові як у тварин контрольної так і дослідної груп, що, напевно пов’язано з інтенсивним обміном речовин та підсиленням білок синтетичної функції печінки.

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів при виконанні даної роботи проводилось згідно «Методики визначення економічної ефективності ветеринарних заходів».

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів здійснюється для порівняльної характеристики кінцевих результатів проведеної роботи по тваринам яким застосовували біологічноактивні речовини екстракту лялечок дубового шовкопряду (дослідна група) та ті що такий не отримували (контрольна група).

Економічна ефективність ветеринарних заходів являє собою сумарний показник (у грошовому виразі), який складається із збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів; вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення якості; економії трудових і матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.

Економічний ефект визначають на основі порівняння показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрат праці в базовому і новому варіантах ветеринарних заходів.

Збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання (З1):

З1=МЧ (Вз-Вхв) ЧТЧЦ, де М — кількість захворілих тварин, гол.;

Вз і Вхв — середньодобовий приріст, одержаний відповідно від здорових та від хворих тварин в розрахунку на одну голову, кг;

Т — період перехворювання, дні;

Ц — закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Дослідна група: З1 =3Ч (0,54 — 0,395)Ч11Ч1,9 =9,1 грн.;

Контрольна група: З1 = 8Ч (0,5 — 0,358)Ч12Ч1,9 = 25,9 грн.;

Збиток від недоотримання приплоду внаслідок перехворювання та яловості маток З2:

З2 = (КН ЧРВ — НФ) ЧВп, Де КН — коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

РВ — можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол;

НФ — фактична кількість народжених телят, гол.;

ВП — умовна вартість однієї голови приплоду, грн.

Дослідна група: З2 = (0,8Ч3 — 2) Ч65,5 = 26,2 грн.;

Контрольна група: З2 = (1Ч3−2)Ч65,5 = 65,5 грн.

Загальна сума економічного збитку (З):

З = З1 = З2,.

де З1 — збиток від загибелі тварин;

З₂ — збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання;

Дослідна група: З = 26,2 + 9,1 = 35,3 грн.;

Контрольна група: З = 25,9+65,5 = 91,4 грн.

Економічний збиток, попереджений в господарствівнаслідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (Пз):

Пз = МсгЧКз1ЧКзб — З, де Мсг — кількість сприйнятливих тварин, гол.;

Кз1 — коефіцієнт можливого захворювання;

Кзб — питома вага економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З — загальна сума економічного збитку, грн.

Дослідна група: Пз = 25Ч0,46Ч15,51 — 35,3 = 143,1 грн.;

Контрольна група: П_з = 22Ч0,46Ч15,51 — 91,4 = 65,6 грн.

Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів (Ее):

Ее = Пз — Вв,.

де Пз — попереджений економічний збиток;

Вв — витрати на ветеринарні заходи, грн.

Витрати на ветеринарні заходи в даних розрахунках — оплата праці.

Дослідна група: Ее = 143,1 — 39 = 104,1 грн.;

Контрольна група: Ее = 65,6 — 30 = 35,6 грн.

Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривну витрат (Егрн):

Егрн = Ее: Вв,.

Де Ее — економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів, грн.;

Вв — витрати на ветеринарні заходи, грн.

Дослідна група: Ее = 104,1: 39 = 2,7 грн.;

Контрольна група: Ее = 35,6: 30 = 1,2 грн.