Жовтяниця

РЕФЕРАТ на тему:

Жовтяниця Перехворів жовтяницею. Боюся, щоби дітей не зачепила ця хвороба, тому хочу, щоби вони про неї найбільше знали. А ще порадьте, як мені тепер харчуватися". Олександр Петрів.

Жовтяниця по-науковому називається вірусним гепатитом, А або хворобою Боткіна. Через певний період часу спалахи цього захворювання повторюються. Малі періоди охоплюють 3−5 років, великі - 15−20. Протягом попередніх трьох років кількість хворих на вірусний гепатит, А в області була більшою за загальноукраїнський показник. Але, попри все, ця цифра зменшилася, порівняно з піковим 1999 роком.

Як пояснили спеціалісти санітарної служби, основна причина біди — забрудненість довкілля. Віруси гепатиту, ротавіруси, які викликають розлад кишечника та проноси, а також аденовіруси, котрі винні у хворобах з катаральними виявами, подібними на застуду, висіваються почасти не тільки у річках та криницях, а й навіть у грунті. Санітарна ж культура населення, на жаль, невисока — і діти, і дорослі їдять овочі просто з грядки. А в спеку важко відмовити собі у прохолоді річкової води. Хоча переважно вірусний гепатит полюбляє більше осінньо-зимовий період.

Щоби вберегти своїх дітей від інфікування, потрібно, найперше, суворо заборонити їм пити сиру воду. Це, до речі, стосується і дорослих.

Хвороба Боткіна належить до групи кишкових інфекцій, а значить передається з їжею чи водою, через брудні руки, дитячі іграшки, предмети особистої гігієни, під час контакту з хворими.

СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ Оскільки від жовтяниці найбільше страждає печінка, то сигнальною ознакою є її збільшення за рахунок запального процесу. Людина починає відчувати болі у правому підребер'ї. Відбуваються зміни складу крові. Але першими тривожними симптомами вважаються лихоманка, нудота, блювання, пронос, в’ялість, сонливість. Часто хворі скаржаться, що свербить шкіра та відчувається біль у м’язах. Сеча набуває кольору темного пива, а випорожнення кишківника, навпаки, стають знебарвленими, як біла глина. Пізніше жовтіють шкіра обличчя, тулуба і кінцівок, склери очей. Жовтяничний період триває від 7 до 15 діб.

Перші 7−10 днів хвороби потребують винятково постільного режиму та дотримання суворої дієти. З раціону хворого виключають смажене, копчене, мариноване та алкоголь. Потрібно вживати дуже багато рідини — до 2−3 літрів на добу.

Порушення ж лікувально-постільного режиму може призвести до цирозу печінки.

ТРИВАЛІСТЬ ІНКУБАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ становить від 7 до 35 днів, причому людина у цей період виділяє максимальну кількість вірусів.

Якщо в родині хтось захворів, то найголовніше — не заразити інших, особливо дітей, і обов’язково звернутися до лікаря.

Як правило, після перенесеної недуги виробляється імунітет, який оберігає від повторних захворювань. Але протягом 3 місяців після одужання колишні хворі ще повинні регулярно відвідувати спеціалістів кабінетів інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання.

Тим, хто перехворів, протягом наступних 6 місяців протипоказані профілактичні щеплення, окрім антирабічної вакцини (після укусів тварин) та протиправцевого анатоксину (після отримання травми).

Гепатит, А (хвороба Боткіна, інфекційний або епідемічний) — гостра інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, переважно з фескально-оральним механізмом зараження, характеризується наявністю початкового періоду з підвищенням температури тіла, диспепсичним, грипоподібними ознаками, переважним ураженням печінки, симптомами гапатиту, порушенням обміну речовин, іноді жовтяницею.

Тривалий час хворобу помилково вважали за катаральну жовтяницю, зумовлено закупоркою запальної очної протоки слизом і набряком її смугової оболонки. Вперше цю хворобу відкрив вчений С.П. Боткін вь1883 році.

Етіологія. Збудник гепатиту, А належить до родини ентеровірусів. Вірус може репродукуватись у деяких первинних і перещеплюваних культурах клітин людини і мавп. Вірус стійкий до факторів зовнішнього середовища, при кімнатній температурі може зберігатися протягом кількох місяців, чутливий до формаліну, стійкий до замороження, при температурі 200С зберігається протягом 2 років, при температурі 1200С за 20 хв повністю гине.

Епідеміологія. Єдине джерело інфекції - хвора людина. Виділення збудника у зовнішнє середовище з фекаліями починається ще в інкубаційному періоді за 1−3 тижні до появи клінічних симптомів. Найбільша кантопіозність спостерігається в перші 1−2 дні захворювання і припиняється після 10−14 дня хвороби.

Часто джерелом інфекції є хворі на без жовтяничну форму. Основним механізмом зараження фекально-оральний, який реалізується водним, харчовим і контактно-побутовим шляхом. Відома велика кількість випадків харчових та водних спалахів інфекції. Часто групові спалахи відбуваються у дитячих дошкільних закладах і школах, а під час медичних маніпуляцій цей шлях поширення інфекції є другорядним. Можливий статевий шлях зараження. Сприйнятність людей до зараження гепатиту, А становить 100%. Більшість людей встигають перехворіти на жовтяничну і безжовтяничну форми до 14 років. Сезонність осінньо-зимова, спостерігається лише серед дітей. Імунітет стійкий, довічний.

Патогенез вивчений недостатньо. Значною мірою це зумовлено відсутністю адекватною моделлю хвороби та нестачею даних щодо реплікації збудника. Патоморфологічні зміни у разі гепатиту, А дещо відрізняється від тих, які спостерігаються у хворих на вірусний гепатит В. Характерною морфологічним типом ураження печінки при гепатиті А є портальний або перипортальний гепатит. Запальних та альтернативних змін у зоні печінкової часточки не спостерігається.

Клініка. Хвороба найчастіше перебігає в гострій циклічній формі, хоч можливі загострення, рецидиви, затяжний перебіг і перехід у хронічну форму.

Розрізняють такі форми: жовтянична і безжовтянична.

Лікування хворих на легені серединогенні форми гепатит, А не потребує застосуванню лікарських засобів. Основною є базисна терапія — постільний режим і стіл № 5.

Профілактика. Хворих госпіталізують. Основні санітарне-епідемічні заходи спрямовані на запобігання фекально-оральному попаданню інфекції. Профілактика передбачає введення імуноглобуліну в найбільш сприйнятливих вікових групах населення.

Щоби не захворіти, лікарі радять дотримуватися правил гігієни.

Використана література.

1. 1.Медичний енциклопедичний словник. Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.

1. 1.Вирізки журналу «Медичний вісник» та «Охорона здоров’я» .

1. 2.Лікування та діагностика. — 2001 р. — № 2. — С.33−38. Колесник М.І., Лапчинська І.І.

2. 3.Свиридов О.І. Історія медицини. — К., 2001.

3. 4.Гаврилов Л. Ф., Татаринов В. Г. Анатомия: Учебник. — К., 1985.