Згубна дія спиртів на організм

РЕФЕРАТ на тему:

" Згубна дія спиртів на організм" .

ПЛАН

Вступ

1. 1.Метанол або метиловий спирт та його вплив на організм людини
2. 2.Етанол або етиловий спирт та його вплив на організм людини

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Спирти це органічні сполуки, в молекулах яких міститься одна або декілька гідроксильних груп, сполучених з вуглеводневим радикалом.

Назви спиртів походять від назв радикалів, а також з назв вуглеводів додаванням закінченняол (метанол, етанол, пропанол, бутанол і т.д.) Нижчі спирти рідини, вищі з числом вуглецевих атомів більше 12 — тверді речовини. Всі спирти легше за воду.

Найбільш відомі і що часто застосовуються на практиці з граничних одноатомних спиртів — це метанол і етанол.

1. Метанол або метиловий спирт та його вплив на організм людини.

Метанол. Метанол (інші назви: метиловий спирт, карбінол, деревний спирт), CH3OH, — найпростіший одноатомний спирт, безбарвна рідина зі слабим спиртовим запахом. Будучи полярною сполукою, він добре розчиняється у воді, легше за воду. Температура кипіння метанолу — 65°З. Метиловий спирт уперше був отриманий в XVII в., а вивчений в першій половині XIX в. Його називають деревним спиртом, оскільки першим з відомих методів його отримання був метод сухої перегонки деревини. Сучасний метод отримання — каталітичний синтез з оксиду карбону (II) і гідрогену (температура 250oС, тиск 7Мпа, каталізатор суміш оксиду цинку і купруму (II)):

СО + 2Н2 -> CH3OH.

Метиловий спирт дуже отруйна речовина, діюча на нервову і судинну системи людини. При попаданні в організм людини 10 мл метанолу може призвести до важкого отруєння, до сліпоти. А попадання 25−30 мл метанолу призводить до смертельного випадку.

Метанол розчинник. Ця властивість застосовується в органічному синтезі, в лабораторній практиці. Метиловий спирт застосовується як розчинник і для різних органічних синтезів отримання формальдельгіда, складного ефіру, наприклад диметилтерефталата (C6H4(COOCH3)2), деяких барвників, фотореактивів, фармацевтичних препаратів.

2. Етанол або етиловий спирт та його вплив на організм людини Етанол. Етанол (інші назви: етиловий спирт, винний спирт, алкоголь), С2Н5ОН, — безбарвна рідина. Кипить при 78,3 oС, замерзає при -114°С. Горить слабо світловим пломенем.

Археологічні розкопки свідчать, що в епоху стародавніх цивілізацій уміли виготовляти вино і пиво. Схоже, що алкоголь був першою речовиною, синтезованою людиною. Перша літературна згадка про власне етиловий спирт, як «горючу воду», отриману перегонкою вина, відноситься до VIII в. А елементний склад етанолу був визначений на початку XIX в.

Вихідним матеріалом у виробництві спирту служать природні продукти, багаті крохмалем: картопля, хлібні злаки то що. У цей час етиловий спирт отримують не тільки з харчових продуктів. Широко розвинене отримання його з відходів деревини: вона перетворюється в глюкозу, а остання в спирт. Найбільш сучасний спосіб отримання етилового спирту заснований на реакції гідратації етилену, що отримується у великих кількостях при крекінгу нафти:

СН2 = СН2 + Н2О -> СН3 — СН2ОН Реакція протікає при температурі 260−300 oС, тиску 7,5−10 МПа і в присутності кислотних каталізаторів. Заводи по прямий гідратації етилену в спирт є як в СНД, так і за рубежем.

Етиловий спирт дуже важливий для потреб народного господарства продукт. У великих кількостях він витрачається для отримання синтетичного каучуку і у виробництві пластмас. Етанол використовується як розчинник при виготовленні одеколонів, духи, ліків, лаків, а також для консервування анатомічних препаратів. Він застосовується для отримання багатьох органічних речовин: диетилового ефіру, барвників, оцтової кислоти, бездимного пороху то що. Етиловий спирт в суміші з бензином може використовуватися як пальне для двигунів внутрішнього згоряння. Часто його денатурують, тобто до спирту додають інші речовини і барвники, щоб зробити його непридатним для вживання всередину.

Для медичної практики спирт етиловий являє обмежену цікавість, — його використовують головним чином, як антисептик, значно більшої уваги він заслуговує у соціальному аспекті, так, як він являється причиною гострих та хронічних отруєнь.

Спирт етиловий (Spiritus aethilicus et Spiritus vini) відноситься до наркотичних речовин. Найбільш чутливі до нього клітини ЦНС, особливо клітини кори головного мозку, діючи на які він викликає характерне алкогольне збудження, зв’язане з послабленням процесів гальмування, потім відбувається ослаблення процесів збудження у корі ГМ, пригнічення спинного та продовгуватого мозку з продавленням діяльності дихального центру. Токсична концентрація в крові 1.5 гл, смертельна 3.5 гл.

При вживанні в середину спирт етиловий швидко всмоктується в основному у тонкому кишечнику — 80%, і 20% у шлунку. Найшвидше всмоктування в ШКТ відбувається натще, сповільнюється при наявності жирів та вуглеводів, які гальмують цей процес.

В організмі 90% введеного спирту етилового перетворюється (метаболізується) до СО2 та Н2О, окислення його відбувається з значним утворенням енергії. Незміненим спирт етиловий віділяється легенями, нирками, потовими залозами через 7−12 годин.

Як вже зазначалось, дія спирту етилового направлена в основному на ЦНС і проявляється в трьох основних стадіях: 1) ст. збудження- 2) ст. наркозу- 3) прекоматозна стадія (термінальна);

Стадія збудження являється результатом пригнічення гальмівних механізмів мозку — вона виражена і продовжена в порівнянні з засобами для наркозу:

ст. збудження ст. наркозу термінальна стадія

РЕЧОВИНИ ДЛЯ НАРКОЗУ ст. збудження ст.наркозу термінальна стадія Виникає ейфорія, підвищується настрій, людина робиться дуже говорливою, знижується самоконтроль та адекватна оцінка обставин, знижуються працездатність.

При підвищенній концентрації спирту етилового наступає сонливість, порушується свідомість — стадія наркозу, яка триває недовго і переходить в слідуючи термінальну, в якій людина може загинути. У зв’язку з нетривалою стадією наркозу спирт етиловий не можуть застосувати, як засіб для знеболювання.

Одним із проявів на ЦНС є пригнічення судинно-рухового ценру, внаслідок чого відбувається розширення шкірних судин, тим самим збільшується тепловіддача, і на холоді спирт етиловий приводить до переохолодження організму, а не навпаки, як існує думка серед людей. У з’язку з цим, щоб викликати відчуття тепла, прийом спиртного може бути оправдано після попадання з холоду у тепле приміщення, коли небезпека замерзання виключаються.

Спирт етиловий впливає на ШКТ слідуючи чином: він посилює секреторну активність слинних та шлункових залоз. Він не являється поживною речовиною, він не служить матеріалом для побудови нових тканин, не накопичується в організмі, і має велику токсичну дію на організм в цілому.

При тривалому прийомі спирту етилового виникає звикання. Хронічне отруєння е.с. називається алкоголізмом, який характеризується різновидністю клінічних проявів: знижуються працездатність, інтелект, увага, пам’ять, можуть виникати психічна і фізична деградація особистості.

Метанол і етанол — дуже схожі рідини, розрізнити їх можна тільки хімічним шляхом або по температурі кипіння. Трапляється, що люди помилково вживають метанол замість етанолу і це призводить до трагічних наслідків.

Висновки Етиловий спирт, С2Н5ОН, у тих чи інших кількостях присутній в пиві, вині і таких продуктам перегонки, як віскі, джин і ром. Потрапляючи в шлунок і кішківник, спирт всмоктується і швидко розподіляється по рідинах і тканинам організму. Алкоголь робить в основному анестезуючу дію, хоча встановлено, що в малих дозах він стимулює деякі функції центральної нервової системи. У середніх і великих дозах він пригнічує діяльність центральної нервової системи, у тому числі головного мозку, причому цей ефект прямо пропорційний його концентрації в крові.

В організмі відразу ж починається знешкодження алкоголю шляхом його окислювання в печінці, але швидкість цього процесу може відставати від швидкості нагромадженняце накладає обмеження на кількість спиртного, котре може бути випите без виникнення ознак отруєння. Після припинення прийому алкоголю до організмі продовжується його окислювання до кінцевих продуктів — вуглекислоти і води, що може тривати не одну годину.

Малі дози алкоголю звичайно знімають почуття чи напруги утоми і підсилюють апетит. Великі кількості пригнічують активність вищих психічних центрів, викликаючи відчуття самовпевненості і притупляючи почуття тривоги і провини. Перестають турбувати тяжкі чи болісні ситуації, і чим більше випито, тим голосніше стає мова. Можуть відбуватися необережні вчинки, наслідки яких питущий людина, утративши розважливість, не усвідомлює. Помітно порушуються фізіологічні рефлекси і координація рухів. Продовження вживання алкоголю веде до повної втрати контролю над собою і може закінчуватись втратою свідомості, а іноді і смертю.

Люди відносяться до алкоголю по-різному. Одні не п’ють зовсім. В інших споживання алкоголю є даниною прийнятим правилам без прагнення відчути його дію. Треті п’ють часто і, багато, випробовуючи особливе задоволення від ефекту алкоголю на нервову систему. Легкий анестезуючий ефект при цьому випробують усі, але пияцтво чи алкогольна залежність розвиваються приблизно в 11% питущих. Однак наявні на сьогоднішній день дані не дозволяють заздалегідь визначити, хто з питущих стане п’яницею чи алкоголіком.

Список використаної літератури

1. «20 відкритих уроків з хімії»: Відкритий урок:[Добірка статей] // Все для вчителя. — 2000. 17−18. — С.3−30.

2. Голобош Г. Цікаві відомості про деякі органічні речовини: Матеріали до уроку // Хімія. Біологія. — 2004. № 55. — С.6−8.