Глобалістична людина. 
Нові вимоги до людини і освіти

Освіта має готувати глобалістичну людину, точніше здатну жити і ефективно діяти в глобальному середовищі. Тут є надзвичайно широкий спектр завдань — від формування відповідних світоглядних позицій, розуміння українського розвитку в контексті світових цивілізаційних процесів до відпрацювання навичок спілкування зі світом, людьми з інших країн, переймання їх досвіду і досягнень. Це особливо важливо в умовах, коли прогрес кожної окремої країни залежить не тільки від зусиль її громадян, але і від того, наскільки вони здатні сприймати все краще, що є в інших країнах.

Різноманітні зміни, що вимагають світоглядних коректив в освітньо-виховному процесі, відбуваються у взаємовідносинах людини і світу, держави і світу, людини і держави. Обумовлені вони передусім глобалізацією, хоч нею далеко і на вичерпуються.

Людина глобалізована найбільш ефективна за умови її здатності до безпосереднього спілкування зі світом, що передбачає і відповідну мовну підготовку. Це суттєво підвищує значимість мовного навчання в сучасній освіті. На наш погляд, в Україні потрібно зробити справжній мовний прорив в освіті, а потім і в суспільстві в цілому. І таку роботу ми розпочали у процесі переходу до нового змісту і 12-ти річного терміна навчання у школі. Так, ще п’ять років потому, в усіх других класах усіх 21 тисячі шкіл країни в якості обов’язкового предмета було введено вивчення другої, іноземної мови (першу — мову навчання введено з першого класу). Двома з чотирьох типових навчальних планів основної середньої школи (5−9 класи), які обирають самі школи, передбачено вивчення за рахунок інваріантної частини навчального плану третьої мови. А якщо врахувати, що школи мають достатньо багато часу варіативної частини навчальних планів, і що одним з програмних напрямів старшої школи (10−12 класи) є лінгвістичний, то можна стверджувати, що в системі середньої освіти України закладено необхідні умови для того, щоб кожний випускник знав і вмів активно користуватись, як мінімум, трьома мовами. На практиці це означає, що всі школярі вивчають державну українську мову (для трьох четвертей із них це і мова навчання), більшість вивчає російську мову (для однієї чверті це і мова навчання) чи іншу мову, і всі вивчають також іноземну, насамперед, англійську мову. На наш погляд, такій підхід перекреслює політичні спекуляції різних направлень відносно мовної політики в Україні, і дає можливість підготувати людину до життя в сучасному глобальному світі. І не будемо забувати стару істину — чим більше мов ти знаєш, тим більше ти людина.