Методика застосування КТС в процесі морального розвитку підлітків

Аналіз стану морального розвитку підлітків

У всі століття люди високо цінували моральну вихованість. Глибокі соціально — економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, примушують нас роздумувати про майбутнє України, про її молодь. В даний час зім'яті етичні орієнтири, підростаюче покоління можна звинувачувати в бездуховності, безвір'ї, агресивності. Наше суспільство потребує підготовки широко освічених, високо етичних людей, що володіють не тільки знаннями, але і прекрасними рисами особи. У сучасному світі маленька людина живе і розвивається, оточений безліччю різноманітних джерел сильної дії, які щодня обрушуються на інтелект, що не окріпнув, і відчуття дитини, на сферу моральності, що ще тільки формується.

Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей. Рішення цієї задачі пов’язане з формуванням стійких етичних властивостей особи школяра.

Нами було проведено дослідження на виявлення ціннісних орієнтацій підлітків. За основу ми використали методику М. Рокіча «Ціннісні орієнтації» [5, 73]. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовий бік спрямованості особистості й становить основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе, основу світогляду та ядро мотивації життєвої активності. Методика встановлення ціннісних орієнтацій М. Рокіча заснована на прямому ранжуванні списку цінностей і є найпоширенішою в наш час. М. Рокіч розрізняє два класи цінностей:

• — термінальні - переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути;
• — інструментальні - переконання в тому, що якийсь образ дій або властивість особистості є кращим у будь-якій ситуації [5,72].

Цей розподіл відповідає традиційному розподілу на цінності-цілі та цінності-засоби. Підліткам були запропоновані два списки цінностей (по 18 у кожному). Завдання «привласнити» кожній цінності ранговий номер. Спочатку підлітки працювали із термінальним списком, а потім із ментальним списком. Для більшої ефективності та для глибшого проикнення в систему ціннісних орієнтацій ми робили зміни в інструкціях, наприклад, просили підлітка відповісти на ці ж питання з умовою: якби, на ваш погляд, це зробила б ідеальна людина?

М. Рокіч виділяє три рівні ціннісних орієнтацій:

• — індивідуалістичний — ціннісні орієнтації направлені на досягнення особистих благ та особистого задоволення; особлива форма світогляду, що підкреслює пріоритет особистісних цілей та інтересів, свободу індивіда від суспільства. Базовими ознаками індивідуалізму називають наступні два: верховенство особистих цілей — у індивідуалістів часто спостерігається невідповідність особистих і групових цілей, при цьому на перше місце в нього виходять особисті цілі, а групові залишаються на задньому плані; самостійність дій особистості - хоча індивід завжди є членом різних соціальних груп, людина з індивідуалістичної психологією у високому ступені автономна від них і здатна успішно діяти, не звертаючись до їхньої допомоги.
• — конформіський — від слова конформізм — це пристосовницьке, пасивне ухвалення існуючого порядку, пануючих думок, відсутність власної позиції, безпринципне і некритичне слідування будь-якому зразку, що володіє щонайбільшою силою тиску (думці більшості, визнаному авторитету, традиціям і т.п.); податливість особистості реальному або уявному тиску групи. Конформізм представляє собою зовнішню угоду із загальноприйнятим порядком, оскільки внутрішньо індивід може залишатися не згідним з ним. Конформізм є ціллю соціального контролю, але не ціллю соціалізації, яка передбачає внутрішню згоду «прийняття» загальноприйнятих норм.
• — альтруїстичний — ціннісні орієнтації направлені на допомогу іншим людям, дії на задоволення потреб інших людей. Це моральний принцип, що пропонує співчуття і милосердя до інших людей, безкорисливе служіння їм і готовність до самозречення в ім'я їхнього блага. У якості моральної вимоги альтруїзм формулюється в протилежність егоїзму, про що свідчать золоте правило й заповідь любові. Як принцип міжособистісних відносин альтруїзм конкретизується у принципі: Роби так, щоб інтерес іншої людини не ставав для тебе засобом досягнення власних цілей" у принципі поваги: «У своїх вчинках не зачіпав інтереси та права іншої людини» та принципі людинолюбства, або співучасті: «Роби так, щоб інтерес іншої людини ставав метою твого вчинку». Звернений до індивіда як до носія приватного інтересу альтруїзм передбачає самозречення, бо в умовах соціальної та психологічної відособленості між людьми турбота про інтерес ближнього можлива лише при обмеженні власного інтересу.

Провівши анкетування, ми встановили, що у 42% підлітків переважають індивідуалістичні цінності, у 30% переважають альтруїстичні ціннісні орієнтації, і у 28% переважають конформіські ціннісні орієнтації [5,72].

Результати констатувального експерименту наведені на Рис. 1.

Отримані результати свідчать, що ціннісні орієнтації підлітків більше направлені на досягнення індивідуалістичних цінностей. А це свідчить про те, що підлітки більше прагнуть працювати задля власної вигоди, аніж на користь інших.

Рис. 1. Рівні ціннісних орієнтацій підлітків за методикою М. Рокіча

В сьогоднішніх умовах зростає ціна морально розвинутої особистості. Особистості, яка б вміла працювати в колективі, спільно вирішувати завдання, а також проявляти свою індивідуальність. Одним способів навчити підлітків спільно вирішувати завдання, вміти спілкуватися в колективі, бути відповідальними, допомагати іншим та трудитися на благо інших являється використання методики колективних творчих справ.

Для того щоб ідеї технології колективного виховання впроваджувати в діяльність якого-небудь колективу, в першу чергу необхідно з’ясувати на стільки даний колектив згуртований, настільки розвинуті почуття дружності, взаємодопомоги. Так як ми розглядаємо КТС як засіб в процесі морального розвитку особистості, нам необхідно враховувати саме ці якості.

Для того, щоб зясувати рівень згуртованості колективу, ми провели соціометричне дослідження запропоноване Д. Морено [5,156]. Дане дослідження дає змогу визначити:

• — психологічний статус і роль кожного члена групи його сильні та слабкі сторони;
• — ієрархію статусів у найважливіших сферах діяльності шкільного колективу;
• — неформальних лідерів;

Ми апробували дану методику в 7 класі СЗШ № 14 м. Умань. Учням були запропоновані 10 запитань, що стосувалися таких категорій:

• — організаторські здібності,
• — навчання,
• — довіра,
• — матеріальна довіра,
• — дружба,
• — авторитет,
• — спорт,
• — акуратність,
• — зовнішній вигляд,
• — гумор,
• — працьовитість [5,157].

Отримані результати свідчать, що в колективі є аутсайдери (менше 20% виборів) — особи, що мають нульовий психологічний статус (ігноровані) — Боднюк Е., Карнаух В., Маслюченко М., Таргонський О. Універсальним лідером являється Вдовиченко В. загальна психологічна атмосфера позитивна. Всі учні були обрані своїми однокласниками, це свідчить про те, що ізольованих учнів (0% виборів) немає. Кожен учень в класі має певний статус, і йому можуть довіряти.

Результати соціологічного дослідження наведені в таблиці.

Отже, отримані в процесі констатувального експерименту результати свідчать про те, що рівень ціннісних орієнтацій підлітків спрямований на досягнення індивідуалістичних цінностей. А здійснене соціометричне опитування показало, що колектив є недостатньо згуртованим. Саме тому необхідно впроваджувати технології, методи та форми організації виховного процесу, які були б націлені на розвиток таких моральних якостей як взаємодопомога, відповідальність,.