Проблеми інформаційного забезпечення банківської діяльності

Здійснюючи обробку основного обсягу інформації інтегрована автоматизована банківська система (АБС) є технологічною базою сучасного банку. Інтегрованій АБС властиві взаємозв'язок всіх інформаційних проце-сів, єдина модель даних, єдина технологія їхньої обробки, загальне програм-не ядро й т.д. Необхідно, щоб всі підрозділи банку функціонували в єдиному інформаційному просторі. Це робить більш ефективним керування банком, що має, як правило, територіально розподілену структуру, різноманітні взає-модії з безліччю клієнтів, організацій. Єдиний інформаційний простір робить доступними, поєднує всі види інформації, забезпечує оперативний доступ до неї, дозволяє домогтися повної прозорості інформації.

Виділимо наступні складові частини інформаційного забезпечення:

• · інформаційна модель;
• · система показників;
• · система класифікації й кодування;
• · база даних як спосіб організації інформації.

Інформаційна модель служить для опису й взаимоув’язки об'єктів предметної області. У банку об'єктами є: документи, рахунки, клієнти, угоди, операції й ін. Реалізація об'єктів предметної області повинна забезпечувати ведення системи показників і звітів, набір фінансових інструментів, валют і т. п. Необхідно мати опис і підтримку таких об'єктів, як клієнт, договір, документ, рахунок, проводка, план рахунків, їхніх властивостей, зв’язків, обсягів інформації, допоміжних характеристик, перелік операцій по кожному об'єкті й т.д. Серед цієї розмаїтості варто виділити ряд важливих факторів реалізації технологічних етапів і операцій: схеми руху документів, їх маршрутизація; логіка й алгоритми обробки документів, договорів, формування і контроль рахунків і лімітів по об'єктах і елементах організаційної структури (підрозділам, виконавцям, банківським продуктам, клієнтам). Інформаційна модель предметної області припускає можливість обслуговування робочих місць користувачів відповідно до їх належності до організаційної структури, виконуваними функціями, ступені відповідальності, формуванню звітів, забезпеченню обміну даними як усередині банку, так і поза ним.

Система показників покликана не тільки відбивати у вигляді інформації реальні процеси банківської діяльності, але й бути інструментом аналізу прогнозу, вироблення стратегії розвитку. У сукупності показники утворять словник інформаційної моделі. Великий словник професійних термінів і понять характеризує високий рівень організації системи показ-ників у базі даних. Термінологія словника повинна бути близька й зрозуміла тому колу користувачів, на який вона розрахована (менеджери, фахівці, користувачі нижчої ланки). У складі показників розрізняють оперативні дані, звітні, облікові, аналітичні, прогнозні, планові й т буд. Варто звернути увагу, що для банківської діяльності в більшості випадків граючі стратегічну роль аналітичні й прогнозні відомості є поки недосяжними, тому що рівень професіоналізму фахівців банківської справи невисокий.

Система класифікації й кодування об'єктів банківської діяльності дозволяє формалізувати (описати за правилами) і впорядкувати об'єкти, їх ознаки, зв’язки. Система повинна допускати формування необхідного числа класифікаційних угруповань і відповідати обсягам класифікуємих і кодуємих номенклатур (об'єктів). Важливою характеристикою системи класифікації й кодування для банків є гнучкість — здатність допускати включення нових об'єктів і ознак без руйнування структури класифікації.

База даних (БД) є сукупність взаємозалежних груп даних (файлів, таблиць). Від якості її побудови і функціонування багато в чому залежить ефективність роботи АБС і керування банком. База даних створюється на основі певного способу структурування даних при розробці моделі бізнес-процесу. Головним завданням моделювання є побудова інформаційного забезпечення користувачів всіх рангів з усією повнотою відбиття властивостей об'єктів. Можливості майбутнього розвитку специфіки предметної області банківського бізнесу пов’язані з удосконаленням методів моделювання інформаційної бази системи. Рішення таких задач опирається на використання багатофункціональних системних програм, які повинні працювати з актуальними і достовірними даними. У базі даних інформаційна модель відбиває взаємозв'язок об'єктів предметної області, їх склад і властивості з файлів, документів, показників, реквізитів.

Функціонування об'єктів у різних процесах і операції з ними уявляються у вигляді алгоритмів рішення задач. Тому модель даних у базі істотно залежить від типу операцій, виконуваних над даними при рішенні функціональних завдань.

Особливістю банківської діяльності є необхідність обробки декількох типів даних — оперативних, аналітичних, прогнозних. У рамках АБС вирішуються різні задачі: оперативна обробка даних у режимі реального часу, аналітична робота й робота з даними по прогнозуванню майбутнього розвитку. Залежно від цільового використання інформація структурується як у вигляді баз даних, так і у вигляді сховищ даних.

Для оперативної обробки поточних даних використовуються бази дані системи OLTP (On-Lіne Translatіon Processіng — процеси транзакцій у лінії зв’язку). Вони засновані на постійному відновленні інформації в базі, дані регулярно додаються, віддаляються, коректуються. Важливою задачею є надійне забезпечення транзакцій. Сховище — це орієнтовані на предметну область підтримуючі хронологію незмінні, інтегровані набори даних. Воно працює зі значними обсягами даних у порівнянні з базою даних і має більш складну систему організації. Технологія сховищ даних використовується насамперед з метою узагальнення даних для всебічного й глибокого аналізу діяльності банку, для переосмислення його бізнесу, для отримання консолідованої, об'єднаної по різних напрямках, звітності.

При рішенні аналітичних задач користувачам верхнього рівня (адміністрація, менеджери, фахівці) потрібні дані, обрані й узагальнені (агрегировані) за рядом ознак. Таким вимогам задовольняють системи аналітичної обробки даних OLAP (On-Lіne Analіtіc Processіng — процеси аналізу в лінії зв’язку), які побудовані на наступних базових принципах:

• — дані, які необхідні для прийняття рішень, попередньо агреговані в потрібних розрізах;
• — організація інформації забезпечує максимально швидкий доступ до неї;
• — мова маніпулювання даними заснована на використанні бізнес-понять і близька користувачам.

Наприклад, інформація відбирається по бізнес-процесам і їх конкретним показникам для фахівців з аналізу окремих напрямків у діяльності банку.

Зміна умов ведення бізнесу і відповідне перепроектування бізнес — процесів приводять до змін в інформаційних технологіях і насамперед в інформаційному забезпеченні. Границі еволюційного (поступового) розвит-ку інформаційного забезпечення залежать від властивостей адаптивності бізнес-процесів і інформаційної бази. Властивість бази повинна розвиватися й адаптуватися до нових умов. Це означає можливість вбудовування нових об'єктів у модель бази, а також їх властивостей і зв’язків.

Однієї з головних проблем на етапі експлуатації бази даних є проблема її ефективного ведення в умовах зміни інформаційних вимог користувачів, які приводять до зміни концептуальної основи і, як наслідок, до зміни моделі даних. При цьому виникає необхідність у перенастроювані бізнес — логіки, реструктуруванні файлів бази, коректуванні ретроспективних даних, відновленні алгоритмів, перенастроювані інтерфейсу й т.д.

Автоматизуючи новий або мінливий бізнес-процес, необхідно вирішувати проблеми структуризації нових або реструктуризації наявних даних, реалізації алгоритмів протікання процесів рішення задач, забезпечувати комплекс операцій по введенню, обробці, передачі, зберіганню й висновку даних. Аналіз і проектування структури даних є ключовими етапами розробки інформаційного забезпечення не тільки на стадіях створення АБС, але й у процесі адаптації бази до нових умов роботи. Так, розширення можливостей надання банком нових послуг вимагає розвитку ІС, ІТ і залежить не тільки від наявності в базі даних про склад об'єктів, операцій, але й способів їх зміни або розширення. Для банківської сфери характерна висока швидкість зміни умов реалізації бізнесу, що вимагає розробки спеціалізованих методів ведення бази даних, відповідаючих швидким змінам бізнес-середовища, а також використання сучасного високотехнологічного програмно-технічного інструментарію.

При побудові моделі функцій банку і його бізнес-процесів варто враховувати фактор підвищеної зацікавленості банку в інформації про клієнтів, які звертаються в банк за кредитом. Багато в чому існування кредитних організацій визначається їх здатністю отримувати таку інформа-цію. Тому нові технології обробки й передачі інформації приводять до появи нових видів банківських продуктів, зростає необхідність для банків її збору й використання. Витрати на придбання інформації постійно знижуються завдяки технологічним змінам у її обробці й поширенні. У результаті інформаційної спеціалізації в банках з’являються нові продукти й послуги, що у свою чергу приводить до необхідності вдосконалення, модернізації інформаційної системи банку. Перехід до нової бази даних і технології її ведення відбувається при зростанні обсягу й номенклатури послуг, клієнтів, контрагентів, числа угод і операцій, появі нових і складних задач, росту прямих і непрямих витрат, зниженні продуктивності й ефективності праці.

Необхідність дотримання балансу між якістю інформаційного забезпечення АБС і витраченими на розробку й функціонування ресурсами приводить до того, що сучасні технології в основному орієнтовані на масове, промислове створення складних систем більшими колективами фахівців. Розробляються й створюються корпоративні АБС великими спеціалізованими фірмами — розроблювачами банківських інформаційних технологій, які мають відповідну наукову базу й висококваліфікованих професіоналів в області створення нових інформаційних технологій.