Перехідна банківська система

Банківська система перехідного типу економіки стала логічним продовженням банківської системи командно-адміністративного типу. В країнах, які стали на шлях трансформації своєї економіки в ринкову, банки стали створюватися окремими суб'єктами господарювання з метою забезпечення власних економічних потреб.

Управління банківської системою здійснюється центральним банком переважно через застосування прямих інструментів (цільове кредитування, адміністративний контроль над рівнем процентних ставок, кредитні «стелі» тощо). Проте поступово впроваджуються економічні методи регулювання, в першу чергу, кредитні аукціони, політика обов’язкових резервів. Інфраструктура банківської системи знаходиться на низькому рівні розвитку, не вистачає належного законодавчого, методичного, інформаційного, технічного та кадрового забезпечення для нормального функціонування банківської системи. Банківська система перехідного типу економіки розвивається екстенсивним шляхом, коли збільшується загальна кількість банків в країні.

Серед банківських систем перехідного типу економіки слід виділити банківські системи постсоціалістичних країн та країн, що розвиваються.

Характер створення — Створена державою з метою переходу до ринкових методів господарювання.

Структурна будова — Дворівнева, ЦБ та мережа банків.

Форма власності ЦБ, методи грошово-кредитного регулювання — Державна, управління грошовими потоками, здійснюється через поєднання адміністративних та ринкових інструментів.

Організаційно-правова форма — Переважають АТ закритого типу.

Державна участь в діяльності БС — Держава зберігає вагомий вплив на БС через колишні державні спеціалізовані банки.

Наявність конкуренції — Існує, але державні банки можуть мати певні пільги.

Розвиток інфраструктури— Низький рівень.

Особливості розвитку БС — Характерний швидкий розвиток, збільшення кількості банківських установ та розмірів абсолютних показників їхньої діяльності.